УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Жовтневий переворот

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6591
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5091 раз.
Подякували: 2417 раз.
Стать: Жінка

Жовтневий переворот

Повідомлення D_i_V_a » 03 грудня 2016, 11:57

25 жовтня за старим стилем 7 листопада за новим 1917 року в Петрограді скоїлася так звана більшовицька революція...

І почалось... ховайсь країна...

"... немедленное предложение демократического мира, отмена помещичей собственности, рабочий контроль над производством, создание Советского правительства..."

Демократія? Демократичний мир (світ)? Совєтского?...
Прийдешні наступні роки були всім чим завгодно, але тільки не демократією та соціалізмом...
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Барлинський
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 400
З нами з: 08 березня 2016, 10:54
Звідки: м. Фастів
Подякував (-ла): 838 раз.
Подякували: 570 раз.
Стать: Чоловік

Re: Жовтневий переворот

Повідомлення Aushanbibi » 03 грудня 2016, 12:23

До теми
phpBB [video]
Шукаю предків: Даценко, Ходаківський, Домарацький, Жицький, Скварчинський, Куцопал, Світельський, Мончаківський, Бербен, Майстренко, Галецький, Ровінський, Швець

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5048
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2560 раз.
Подякували: 909 раз.
Стать: Жінка

Re: Жовтневий переворот

Повідомлення АннА » 03 грудня 2016, 16:15

ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917. Державний переворот у Росії 1917 та його відлуння в Україні. Відбувся 7 листоп. (25 жовт.) 1917. У ході перевороту Тимчасовий уряд, що перебував у столиці д-ви Петрограді (нині м. Санкт-Петербург), — було заарештовано, а центр. владу перебрали на себе лідери більшовиків. У зверненні «До громадян Росії» Військ.-революц. к-т (штаб повстання) декларував демократ. мир (див. Перша світова війна), скасування поміщицького землеволодіння, встановлення робітн. контролю над вир-вом, утворення Рад. уряду. Другий Всеросійський з’їзд Рад 1917, який відбувся 7—9 листоп. (25—27 жовт.), ухвалив рішення про перехід влади до рад (див. Ради робітничих депутатів, Ради солдатських депутатів в Україні 1917, Ради селянських депутатів), прийняв Декрет про мир 1917 і Декрет про землю 1917, сформував новий уряд — Раду нар. комісарів на чолі з В.Леніним, обрав Всерос. ЦВК. Україну на з’їзді репрезентувало 140 делегатів.
15(02) листоп. РНК Рад. Росії прийняла Декларацію прав народів Росії 1917, у якій було викладено осн. положення нац. політики рад. влади: рівність та суверенність народів Росії, право на вільне самовизначення аж до відокремлення й утворення незалежних д-в.

Звістка про ці події швидко досягла України. Однак лише в окремих містах Донбасу та Криворіжжя влада перейшла до рад.

У Києві надвечір 7 листоп. (25 жовт.) представниками різних партій було створено Крайовий к-т оборони революції, що підпорядковувався Українській Центральній Раді. 9 листоп. (27 жовт.) представники київ. рад фабрично-заводських к-тів та профспілок обрали військ. революц. к-т у складі І.Крейсберга, Л.Пятакова, Я.Гамарника, Г.Пятакова та ін. Ревком не схвалив позицію УЦР. Того ж дня УЦР прийняла резолюцію про владу, в якій негативно поставилася до перевороту в Петрограді й проголосила перехід владних повноважень до всієї революц. демократії, а не лише до рад. Це відштовхувало від УЦР більшовиків. Водночас штаб Київського військового округу (КВО), який очолював війська, вірні Тимчасовому урядові, не визнав Крайовий к-т оборони революції і більшовицький ревком, а 10 листоп. (28 жовт.) Крайовий к-т було заарештовано. Того ж дня його функції перебрав на себе Генеральний секретаріат Української Центральної Ради 1917—1918. Більшовицьке повстання в Києві, розпочате новим ревкомом (А.Іванов, В.Затонський та ін.), проти військ КВО закінчилося тим, що представницька узгоджувальна комісія постановила вивести війська, викликані командуванням КВО, і демократизувати його штаб. Юнкери й донські козаки під командуванням ген. Квецинського залишили Київ. Командування КВО прийняв підполк. Павленко. Відновлений більшовицький ревком не претендував на владу. 12 листоп. (30 жовт.) УЦР заслухала доповідь М.Грушевського про проект Конституції України. Передбачалося встановлення федеративних зв’язків України з Рад. Росією. Компетенція Ген. секретаріату поширювалася на Катериносл., Харків., Херсон., Таврійську (без Криму), Холмську, частково Курську та Воронезьку губернії. На об’єднаному засіданні рад робітн. і солдатських депутатів Києва УЦР було визнано крайовою владою. УЦР в цей час була найвпливовішою політ. силою в Україні. Навколо неї гуртувалися революц.-демократ. сили, які репрезентували інтереси укр., рос., єврейс. та ін. нас.

20(07) листоп. було проголошено III Універсал УЦР (див. Універсали Української Центральної Ради), який декларував утворення Української Народної Республіки, запроваджував демократ. свободи, окреслював держ. кордони та принципи укр.-рос. зв’язків на засадах федерації. Це був визначний істор. акт, що знаменував відродження нац. державності.

Жовтневі події в Петрограді привели до політ. дезінтеграції колиш. Російської імперії. Білорус. рада виступила проти більшовицького перевороту, підтримавши К-т порятунку батьківщини й революції. На Кавказі виник уряд Гірської республіки, а в груд. — Тимчасовий Гірсько-Дагестанський уряд. У той час було проголошено автономію Сибіру (загальносибірським з’їздом у м. Томськ) та Алаш-Ординську автономію (загальноказах. з’їздом). У листоп. татар. Нац. збори проголосили держ. утворення — Урало-Волзькі штати. Крайові уряди виникли також на Кубані, Дону, в Криму.

Тоді ж відбулися вибори до Всеросійських Установчих зборів, які готувалися ще Тимчасовим урядом. Результати голосування в Україні засвідчили незаперечну перевагу політ. сил УЦР: 77 % голосів здобула Українська соціал-демократична робітнича партія, а 10 % — більшовики (у 2,5 раза менше, ніж у цілому по Росії). У зросійщених містах РСДРП(б) дістала більшу підтримку (у Катеринославі, нині м. Дніпропетровськ, — 26,4 %, Одесі — 28,6 %, Харкові — 27,8 %, а в гарнізонах цих міст відповідно — 53,4, 19,6, 44,9 %).

Після проголошення III Універсалу УЦР активізувалася підготовка до виборів в Українські Установчі збори. УЦР затвердила Головну в справах виборів до Укр. Установчих зборів комісію, а також Закон про вибори.

Водночас діячі УЦР спрямовували свої зусилля на творення нової федерації народів у складі демократ. Росії, яку мали складати Молдова, Крим, Кубань, Всевелике Військо Донське, Башкортостан, Сибір і Кавказ.

УЦР фактично ігнорувала декрети РНК Рад. Росії. Всупереч ленінському гаслу самочинного припинення війни солдатами й офіцерами, 22(09) листоп. Ген. секретаріат прийняв рішення про необхідність припинення війни і початок переговорів. До того часу наказувалося тримати фронт.

6 груд. (23 листоп.) було ухвалено об’єднати Південно-Західний фронт і Румунський фронт в один — Український фронт, і того ж дня було укладено перемир’я. Ген. секретар з військ. справ С.Петлюра наказав усім укр. частинам прибути в Україну і стати під командування Укр. фронту. РНК Рад. Росії усіляко перешкоджала цьому.

Ці дії більшовицького уряду викликали відповідну реакцію УЦР. 13 груд. (30 листоп.) з Києва було видалено розпропаговані більшовиками військ. частини. У відповідь Раднарком надіслав УЦР ультиматум, в якому вона не визнавалася легітимною, а її дії кваліфікувалися як контрреволюц. 18(05) груд. укр. уряд у свою чергу надіслав відповідь Раднаркому, відкинувши звинувачення і вказавши на непослідовність рос. лідерів.

17(04) груд. 1917 у Києві розпочав роботу з’їзд представників селянства, робітників, військових. Більшовики, опинившись у меншості, переїхали до Харкова, де на своєму з’їзді 24—25(11—12) груд. (див. Перший Всеукраїнський з’їзд рад 1917) проголосили встановлення рад. влади в Україні, що спричинило першу війну між УНР і РСФРР (див. Війна Радянської України за підтримки РСФРР проти УНР 1917—1918).
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6591
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5091 раз.
Подякували: 2417 раз.
Стать: Жінка

Re: Жовтневий переворот

Повідомлення D_i_V_a » 04 грудня 2016, 15:22

Aushanbibi написав:До теми
Яка несподіванка - це інтерв'ю від 1964 року з паном Керенським...

Яка унікальна можливість, крізь багаторічну совєтську пропаганду в якій ми зросли та намагання тодішньої влади зробити з тимчасового уряду та самого Керенського посміховисько та якихось дурнів, мати можливість почути голос самого Керенського, його розповідь, як він передає та освітлює події перед першою світовою війною, під час її, описує царя та керуючу верхівку, описує та перелічуе наявність та кількість партій, що існували на той час...
Інколи було таке відчуття, що його розповідь актуальна та перегукується із сьогоднішнім часом , що проблеми того часу такі ж самі як і сьогодні... Особливо це стосується частини, коли більшовики почали відкрито брехать і робити те, що сьогодні називають популізмом - робити заяви та обіцянки які або не можливо виконати або їх ніхто не збирається й виконувати...

Загалаом від почутого з'являється відчуття, що сам Керенський був глибоко порядною людиною, але був зовсім не готовий до тієї агресивності в бажанній прийти до влади яку проявили більшовики. Загалом від почутого з'являється думка, що так як вчинив цар Микола - несподівано відрікся від престолу і країна опинилася в несподіваному стані що привев до проявів анархії, хаосу та загублення довіри до влади - неможна було робити. Це нагадало також часи розпаду Радянського союзу.
Що цар повинен був оголосити перехідний період, може 3 місяці а може пів року чи рік, упродовж якого він би ще керував країною і в цей час побудувався би та стабілізувався новий уряд. Тоді би в массах не було такого шоку який викликало зрікання від престолу... ну мені так здається...

І ще нарешті з'ясувалось важливе питання, як же ж був правильний наголос в прізвищі Керенського?
Бо для мене було його прізвище завжди з наголосом на перше Е - КЕренський. Пізніше подекуди стало з'являться КерЕнський. І було питання, яка ж форма правильна?
Цікаво, що ведучий, що брав у Керенського ці інтерв'ю називає його з наголосом на другому Е - КерЕнський, але сам Керенський в розмові багато раз називає себе КЕренським.
І виявилось, що за кордоном, на заході КЕренського називають КерЕнським... Але це стара проблема заходу і сходу... Ми часто не правильно ставимо наголос у західних словах і вони також це роблять стосовно нашої мови. І по прізвищах така ж проблематика...
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Барлинський
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?


Повернутись до Революції

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: al_mol, АннА, Bing [Bot], Bogdan Mishchenko, Google [Bot]