Етимологія українських слів, назв, топонімів і т.д.

Походження українських слів та прізвищ, тлумачення, дослідження антропонімів тощо
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Етимологія українських слів, назв, топонімів і т.д.

Повідомлення Vitaly Savitar »

Для всіх кого українська мова хвилює, хто спраглий до знань і шукає у словах повного змісту.

Розпочнемо з походження деяких карпатських топонімічних назв.

БУКОВЕЛЬ
_________

Букове́ль — український гірськолижний курорт біля підніжжя гори Буковель. Чому гору так назвали? Звісно, через велечезні й кремезні букові ліси, які досить поширені в Карпатах. Звідси: буковель - множина,багато Буків Валених... Ящо спитати місцевих як називали гору до курорту то вони вам скажуть що так і було "Буковель", ніякої іншої назви - вони не чули, і певне, що не було. А взагалі, приставка "ель" у кінці слова - стандартне явище для покутсько-буковинського, гуцульського акценту, що означає множину....

БУКОВИНА
__________

Букови́на — історична назва українських етнічних земель, розташованих між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Серету. Назва, як і Буковель склалась від частих буків у високогірній місцевості.

Вперше слово Буковина згадується 1392 року як назва території зі значен­ням «буковий ліс, ліс з домішкою бука». У буковинських говірках україн­ської мови слово буковина із таким значенням відоме й тепер, однак серед багатьох «буковин» виділяється своїми розмірами та, що лежала між Дністром і Прутом, приблизно по лінії Чер­нівці — Хотин, і являла собою місцевість, вкриту великим лі­сом. Він складався головним чином з високостовбурного сірокорого бука. Тобто: Буковина - це широке означення місцевості, вкитої буковим лісом....

БУК - рід широколистяних дерев сімейства Букові.

Тут вже все значно цікавіше. Якщо Буковину і Буковель назвали у честь широстволових дерев, то склад БУК - має праслав,янське походження....

Хронологію фразування можна побудувати так:

Bhags - праіндоєвропейське слово. Трипілля-Куктені у зоні Карпатського Басейну та його околиць.
Bka - прагерманське, очевидно занесене в Карпати гальськими племенами, кельтами.

По-суті, все інше маємо від того ж праіндоєвропейської слова *b h āg's, звідки відбувається і латинська назва бука лат. fagus.

Щодо КНИГИ, яка асоціюється із назвою буку, то тут дуже все просто. Перші рунописи, таблички робилися із буку. Бук - основне дерево для рун, на ньому кельти карбували Руни.

"Він, вель" - це знову ж таки приставка до множини...

Буковін - великі букові території.
Буковель - багато повалених буків...
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: Етимологія українських слів, імен, топонімів і т.д.

Повідомлення Vitaly Savitar »

ПРАВДА
__________

- розкладається на: Пра і Веда - ПРАВЕДА. Система знань, що прийшла до нас із сивої давнини, часів предків аріїв, коли Сонце було Богом і йому поклонялися. Знання подаровані Богом назвали потім світлими знаннями - арійськими. Звідси: Арійські (сонячні) Веди. Тому, людей, які сповідують ці знання і живуть за законами Всесвіту-Природи назвали ПРАВЕДНИКАМИ, СПРАВЕДЛИВИМИ. Вони - це також славії, славлять ПРАВУ, ИРІЙ, СОНЦЕ - світ Бога, світ Богів. ЗАПОВІДІ - закони по Веді.

ПРИВІТ
____________
- розкладається на Пра і Віта. Вітання (віта - життя).

РІД
- очевидно з кореня РАД - РАДІТИ СОНЦЮ. РАДА, РЯД - зібрання роду. ЗРАДА - піти геть, вийти з роду. ГОРОД, ГРАЖДА, ЗАГОРОД - відокремлена територія Роду.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: Етимологія українських слів, імен, топонімів і т.д.

Повідомлення Vitaly Savitar »

КАМІНЬ
========

Слово камінь належить до найдавнішого шару лексики слов’янських мов (пор. рос. і блр. камень, п. kamen, ч. ka-men, слвц. kameň). Воно має також відповідники, що походять від спільноіндоєвропейського кореня *kam- в інших індоєвропейських мовах ( пор. д.-ісл. hammar, д.-н. hamar).

Цікаво відзначити, що використання природного уламка каменя для виготовлення кам’яного молотка (та й сам уламок у руках людини став таким молотком) зумовило розвиток у наведених словах з германських мов (hamar, hamarr) значення « молот». А наявність у ряді індоєвропейських мов відповідників у формі *akm- (лит. akmuх, латв. akmens «камінь»), які дослідники виводять від індоєвропейського кореня * а ∩ к-, *о ∩ к- «гострий», свідчить про розвиток у цих мовах нинішнього значення «камінь» з давнішого «щось гостре», пов’язаного з використанням каменя як первісного знаряддя праці.

Входячи до найдавнішого шару словникового складу сучасної української мови, слово камінь зберігає в ній давнє значення і вживається як родова, узагальнена назва твердих, кристалічних земних порід. Проте виділення ремесел в окрему галузь людської діяльності, розвиток продуктивних сил і удосконалення виробництва, широке використання мінеральної сировини, розширення знань людини про навколишній світ стимулювало широку диференціацію назв твердих земних порід залежно від їх фізичних властивостей, хімічного складу, практичного використання та ін. З розвитком геологічної науки виникли її галузі — мінералогія і петрографія, які вивчають тверді земні породи. З’явилася і багата термінологія цих галузей. Однак слово камінь зберігає своє узагальнююче значення « тверда гірська порода», з яким воно ввійшло до складу спеціальної термінології геолого-мінералогічних наук. Термінологізація слова камінь здійснювалася як за рахунок звуження, спеціалізації його значення в науковому обігу ( таким шляхом відбувається розвиток значень усіх загальнонародних слів, що входять до спеціальної термінології), так і за рахунок обмеження широкого, загальнонародного значення слова за допомогою спеціальних означень.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: Етимологія українських слів, імен, топонімів і т.д.

Повідомлення Vitaly Savitar »

ОРДА
--------

Етимологічно, слово «орда» походить від монгольського слова «ордо» або турецького «орта», що означає сторону, відділ, намет або керунок, Тлумачиться як обоз, табір або палац, намет, місце влади або королівського двору.

ОРДА - було запозичене у давньоруську епоху з тюркської мови, що означало - ставка хана, палац, табір. Воно прийшло на зміну не АРДІ, а АРТІ. Саме корінь АРТ - був у той час поширеним (Артанія, Суренж-Арта), і приблизно означав теж саме - палац, ставка, резиденція, боже місце (Ар- Бог, Та - місце, тут..).
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: Етимологія українських слів, імен, топонімів і т.д.

Повідомлення Vitaly Savitar »

ЕРА - система літочислення.. Знаємо, у кожної традиції своя ера: мусульманська, християнська, ведична і т.д.

На латинській AERA - означає число, вихідний пункт.
На грецкій. ARCHE - початок.
Походять ці слова від індоєвропейського кореню ar- , який міг вимовлятися як (er-). і означає Сонце.

Я думаю, ЕРА - це вихідне положення Сонця, початок нового циклу - наприклад Рік, Різдво - де Сонце проходить по колу 12 зодіакальний Сузірй і вкінці повертається на початок, що символізує початок нового циклу - ЕРУ (АРУ).

Отож, ЕРА - це початок Сонячного циклу. Якщо взяти будь-яку стародавню культуру, то кожна нова ера визначалася по Сонцестоянню.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: Етимологія українських слів, імен, топонімів і т.д.

Повідомлення Vitaly Savitar »

ВІДЧАЙ

Слово "Відчай" - дуже архаїчне слово, воно пішло від праіндоєвроп. *čаjаti (чаяти) - очікувати, надіятись, чекати, спостерігати, остерігатись. У давній ГіпербОреї це слово набрало такого змісту: стерегти, журитися. Звідсе і наше - "Відчай".

Не варто так сильно захоплюватися розбиттям кожного другого слова на склади (звуки)... Багато слів поставали на рівному місці, з єдиного вимовляння.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: Етимологія українських слів, імен, топонімів і т.д.

Повідомлення Vitaly Savitar »

СМЕРТЬ, ВМИРАТИ
==============

Для номінації понять 'мертве', 'смерть', 'вмирати' багато народів індоєвропейського мовного ареалу використовує корені mr-/mor-/mar- чи ті ж корені з іншим вокалізмом. Цікавою особливістю слів з цим коренем є те, що вони відзначаються високою мірою звукової стійкості, і слова, які функціонували багато століть тому, майже повністю відповідають вживаним у нашу добу. Те ж можна сказати й про слова, які належать мовам, розділеним у просторі величезними відстанями. Наведемо кілька форм для порівняння:

давньоіндійські mаrati 'вмирає', maras 'смерть',
давньоірландське marb 'мертвий',
грецьке αμβροτζ 'безсмертний',
латинське mors, родовий відмінок mortis 'смерть',
вірменське meranim 'вмираю',
перські [murdan] 'вмирати', [murk] 'смерть',
литовське miřt і 'вмирати', maras 'мор, чума',
німецьке morden 'вбивати'.

Доволі близьку звукову форму до кореня mr-/mor-/mar- має реконструйований індоєвропейський корінь *mrk- (інша реконструкція *merg-). Кінцевий звук кореня, так званий детермінатив, міг бути спочатку не кореневим, а суфіксальним елементом, який не міняв значення кореня, а утворював слова інших частин мови. Корінь *mrk- означав темряву, відсутність світла, темне забарвлення. До його гнізда входять як слова сучасних мов (укр. морок, морочити, запаморочення, смеркатися, моргати, рос. меркнуть, мерцать, мрак, сумерки, мрачный, лит. merkti 'закривати очі', словен. mrkniti 'темніти, моргати', чеське smrknouti se 'смеркатися', mrkati 'моргати'), так і слова давніх мов (давньоісландське myrkr 'темний', давньоіндійське markas 'запаморочення', 'затемнення сонця').

Третій індоєвропейський корінь майже тої самої звукової форми, що й два наведених вище, – це корінь *mer-/*mor-, якому приписують значення 'чорніти, темніти, виглядати темним', а також 'чорна фарба'. До його гнізда етимологи відносять укр. морати, рос. марать, маркий, марушка 'помарка, пляма', чеське morovaty 'плямистий', литов. morai 'пліснява', грецьке μοριττω 'роблю чорним, брудню'. Рефлексами того ж кореня є латинські іменники morus, morum 'тутове дерево', maurus 'мавр, негр', праслов'янський прикметник *murъ 'темний', звідки українське діалектне мурґа 'чорний віл', польське moręg 'темна смуга на шкірі тварини'.

Як нам видається, рефлекси двох наведених індоєвропейських коренів (*mrk- тa *mer-/mor-) номінують спільну або близьку понятійну сферу (не йдеться про денотати, тобто ті реалії, що номінуються словами, бо вони можуть належати різним тематичним полям, говоримо про наявність у семантичній структурі наведених слів спільних компонентів плану змісту абстрактного характеру). Справді, значення 'темрява' і 'чорніти' стосуються того ж самого поняття. Фонетична і семантична близькість рефлексів цих коренів дозволяє бачити в них не два, а один спільний корінь, який через притаманну давнім мовам полісемію міг утворювати похідні слова з різноманітними, семантично віддаленими значеннями, аж до таких слів, які вступають в опозицію енантіосемії14. Незважаючи на значні змістовні розбіжності, рефлекси коренів *mrk- та *mer-/mor-, який ми будемо надалі розглядати як один корінь, умовно позначаючи його *mor(k)-, зберегли спільне семантичне ядро, яке у явній чи трансформованій формі "вичитується" майже у кожному слові і входить до всіх понять. Цим змістовним ядром є зорове враження відсутності світла.
Щоб уявити масштаби того понятійного простору, який покривається рефлексами цього кореня, наведемо деякі значення похідних слів:

'туман' – рос. марь, марево, укр. паморока, морок, литов. mirga;
'присмерки' – пол. mrok, рос. сумерки, рос. діал. морока;
'темрява' – болг. мрак, чеське, словацьке mrak;
'темний' – давньоісл. myrkr, грецьке μορυχοζ;
'хмара' – чеське, словацьке mrak; латиське makuona;
'хмарний, туманний' – рос. мрачный, рос. діал. маркотный;
'згасати, темнішати' – укр., рос. меркнути, біл. меркнуць, болг. мръкна;
'затемнення сонця' – давньоінд. markаs;
'жмурити очі' – лит. merkti;
'моргати' – рос. моргать, пол. mrugac;
'дурити, підманювати' – рос. морочить;
'нечиста сила' – укр. діал. морок;
'чарівниця' – укр. діал. заморока;
'чаклун' – рос. діал. морокун;
'страждання' – укр. діал. морок;
'п'янити' – укр. діал. поморочити;
'дим, чад' – рос. діал. морок, морготь;
'клопіт, турбота' – укр., рос. морока;
'тривога, непокій' – укр. діал. маркота, біл. моркота;
'бруднити, робити плями' – рос. марать;
'білити' – рос. діап. марать;
'неприємний, гидкий' – словацьке mrkotny;
'невеселий, сумний' – укр. маркітний;
'хворий, ледве живий' – рос. діал. моргуша;
'чорний віл' – укр. діал. мурґа, пол. murga;
'погляд' – латиське mirklis;
'роззява' – рос. діал. моргун, моргач;
сліпий грецькі μαυροσ, αμαυροσ;
'шовковиця' – укр. морва, пол. morva, чес. moruše, лит. moras, лат. morus, грецьке μορον;

Зробимо деякі підсумки:
• індоєвропейський корінь *ma(r)k-/*mo(r)k- служить для вираження конкретної ідеї темряви, темноти, відсутності світла;
• цей же корінь передає значення вологості, сирості, зволоження;
• понятійний зв'язок між темрявою і вологістю відбитий етимологічно також у інших індоєвропейських коренях.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: Етимологія українських слів, імен, топонімів і т.д.

Повідомлення Vitaly Savitar »

ЗАГАДКОВИЙ КОРІНЬ "СТР"

Древній корінь "СТР", так широко застосовуваний в українській мові і народній лексиці, що дав початок безліч слів, звідки і як він з'явився у нашій старовинній мовіі?

Для того, щоб дізнатися зазирнем у словник інших мов із цим звукосполученням, зокрема англійської:

Strength – тиск, нажим.
Strike – вдаряти.
Strahl – промінь, струя
Strecke – дистанція,
Streiten - полоса,
Strich – штрих
Strom – ріка.
Stroke - удар, замах.
Strife - боротьба

Як бачимо, усі слова позначають: рух, силу, швидкість і простір. Тож не дарма у наших Пращурів-індоєвропейців богом бурі, вітру, вихору та погоди був саме СТРИБОГ. Десь у Польщі зберігся навіть струмок із назвою "Стрівер" (Стрибог).

Аналогічні слова з основою "стр" існують і в польській, литовській, пруській, балтійській мовах, які мають спільне походження й беруть свій початок від пракриту, що існував близько 5-4 тис. років тому. Тепер ця мова мертва. Найближчою до неї вважають санскрит, яка зберігається по сьогодні у народів Індії.

А тепер знайдемо такі самі відповідники і в нашій рідній українській мові:

Стрибати, стріла, стрімголов, стріляти, струя, струмінь, струмок, стрипихатий,
стриптих,стрижень, стремено, стримати, стрекоза, стрімкий, бистрий, струга і т.д.

Що цікаво, корінь «СПР» часто переходить у СТР, і навпаки, про що свідчить спорідненість змісту, зокрема:

Spring - стрибати,
sprint – бігати,
sprout – втеча,
sprite – ельф (дух, що літає),
spry - проворний
З нім. spritzen - бризгати, а sprudel - джерело.

Тож звідки у нас вязвся цей корінь "СТР"?

Як завжди у вчених немає якоїсь однозначної думки чи спільної точки зору. Одні вважають, що цей корінь дістався у спадок від скіфо-сарматського "стр" - швидкий, інші вважають, що гідронім походить з балтійських мов і що "стр" означає "швидкоплинна річка". Проте всі ці мови - дочки індоєвропейської спільноти скотарів і землеробів, які виникли на українській землі ще за доби бронзи (II -1 тис. до н.е.). Саме вони залишили нам на згадку про себе рештки поселень, поховальні пам'яитки, височенні кургани й дали назву таким річкам як: Стрий, Істр (Дністер), Остер, Стриж та інші. В санскриті досі існує дієслово "страваті", що означає "текти".

Тож можемо тільки пишатися, що наша мова настільки архаїчна і велична, що увібрала в себе стільки культурного баласту і не зникла, як це сталося з іншими народами та їх культурами.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: Етимологія українських слів, імен, топонімів і т.д.

Повідомлення Vitaly Savitar »

Слово "НЕХАЙ"
--------------------

Слово "нехай" складається з двох чаcтин: "не" і "хай". Що таке "хай" - знаємо. Древній варіант "да": "Да будет воля Твоя". Але навіщо перед "хай" ставити "не", адже "не" є тут не тільки зайвим, але й запереченням.

Тож виходить, що "Нехай святиться Імя Твоє" = "Хай не святиться Імя Твоє".

Тому треба казати ХАЙ, якщо хочемо щоб Було.

"Нехай" - це нісенітниця. Так само як і конструкції "доти, доки НЕ" чи "доти, поки НЕ".

"Ми будемо чекати, поки НЕ приїде автобус". Автобус вже Не приїхав (а ми ніби того і чекали), і тепер ми вже не чекаєм більше.

Мудріше висловитися "Ми будемо чекати, поки ПРИЇДЕ автобус", бо чекаємо його приїзду, а не НЕприїзду.

Так само й зі словами "мов"- "немов", "наче" -"неначе".

Автор: Андрій Пасічник, http://sd.org.ua/news.php?id=21040
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: Етимологія українських слів, назв, топонімів і т.д.

Повідомлення Vitaly Savitar »

ЗОРЯ
=======================

Зоря (початкове "зора", де "зо" - означає з, а "ра" - світило, небесне сяйво) - тлумачиться як та, що світить "з Іру" - ЗІРУ. Ір, Ірій, Ирій - рай, в уявленнях наших Предків, небесний світ, Божеський світ, світ вищого буття.

У "Велесовій Книзі" - праукраїнських дерев,яних дощечках, знайдемо фрагмент:

"...І в тій Безодні повісив Дажбо Землю нашу. Аби тая удержана була - так се душі пращурів суть. І ті світять зорями нам од Іру."

Це підтверджує, що зірки на небі в уявленнях наших Предків - це праведні душі родичів, що світять з Іру - небесного раю, світу Богів.

Цікаво, що на англ. слово "зоря" перекл. як star. Звернемо увагу, що людей похилого віку ми звемо - старцями, старими, тобто наближченими до Раю -Ірію.

Хтось скаже: А до чого тут міфи?

Міф - це усна народна творчість. Те, що допоможе зрозуміти первинний зміст слова, його праісторію. Пояснить як воно виникло, сотворилось.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Відповісти

Повернутись до “Ономастика”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 13 гостей