УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Генрик Літвін - "Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569-1648)"

Аватар користувача
 
Повідомлень: 400
З нами з: 08 березня 2016, 10:54
Звідки: м. Фастів
Подякував (-ла): 838 раз.
Подякували: 570 раз.
Стать: Чоловік

Генрик Літвін - "Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569-1648)"

Повідомлення Aushanbibi » 15 січня 2017, 20:04

Генрик Літвін (нар 1959 р.) - польський історик і дипломат, габілітований доктор. Від 2011 року - посол Республіки Польща в Україні. Сфера його наукових зацікавлень представлена трьома напрямками: українські землі у складі Речі Посполитої (1569-1648); історія європейської дипломатії в другій половині XVII ст., теорія держави в польській літературі XV - початку XVI ст. Автор трьох монографій. Підготував до видання листування (італійською та латинською мовами) папських нунціїв, а також, зокрема як один із перекладачів польською мовою, латиномовну працю початку XVI ст. пера Станіслава Заборовського. Тексти Генріка Літвіна перекладені англійською, італійською, українською, білоруською та чеською мовами.


Книга по-новому висвітлює історію вищевказаного періоду, перекреслює стереотипи попередніх досліджень і авторів. У книзі відсутня критика, націоналізм, полярність думок. Вона є абсолютно прозорою в політичному плані і дає змогу зрозуміти суть понять: національність, регіональна приналежність, громадянство, конфесійность і т.д. Показує відміну тогочасних думок від сьогоднішніх. Заперечує змішування сучасної інтерпретації історії минувшини. І сучасних "танців" наших, зарубіжних політиків і ультраправих на фоні цього. Автор доводить, що Річ Посполита була унікальною державою, яка поєднувала різноманітні етнічні групи, різні конфесії і нерівнозначні стани між ними, мала виборного монарха, сейм з правом голосу і т.д.
Наведу лише одну цікаву цитату з книги: "...При всьому цьому належність до однієї спільноти зовсім не виключала одночасної належності до іншої. Насамкінець погляньмо на такий, щоправда, гіпотетичний, але можливий у XVII ст. приклад. Шляхтич Пінського повіту, православний, посол на сейм. Якби його запитали, хто він такий, відповідь напевно залежала б від місця та особи того, хто запитує. Якби його запитали під церквою, він би напевно відповів "я русин". На сеймі він би сказав "я литвин". Якби запитував іноземець десь у Німеччині, то він напевно би твердив: "eques polonus sum" ("я - польський шляхтич")".
В книзі також розгладяються інші проблеми, зокрема проблеми козацтва і сліпості верхівки влади Речі Посполитої, яка не хотіла бачити козаків, як суб'єкт з правами в сеймі і в той же час бачила в їх особі - захисників південних кордонів, проблема магнатських родів, адміністративно-територіальний поділ земель, міжконфесійні чвари, вплив "руської шляхти" на долю Речі Посполитої, проблема унії та ін.
Книга торкається питань які в сучасній історіографії стараються "замять для ясности". Мені вона відкрила очі на важливість і місце "земель руських", які приєднувались як, цитую: "вільні до вільних, рівні до рівних", адже як твердив на сеймі в 1641 р. Адам Кисіль: "Наші предки Sarmatae Rossi, ad Sarmatas Polonos libere accesserunt" ( "Наші предки руські сармати до сарматів польських вільно приєдналися"
Книгу рекомендую всім хто цікавиться вищеописаними поняттями, хоча б для урізноманітнення світогляду :lol:
Дякую!
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Шукаю предків: Даценко, Ходаківський, Домарацький, Жицький, Скварчинський, Куцопал, Світельський, Мончаківський, Бербен, Майстренко, Галецький, Ровінський, Швець

Повернутись до Література стосовно шляхетського стану

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], Google [Bot]