Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Київ ХХ століття

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5481
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4696 раз.
Подякували: 2159 раз.
Стать: Жінка

Київ ХХ століття

Повідомлення D_i_V_a » 19 червня 2016, 16:52

Київ ХХ століття - це вже хоч і сучасна, але все ж таки історія...

Тему створено для збору відео, фотографій, а також питань по ХХ століттю
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5481
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4696 раз.
Подякували: 2159 раз.
Стать: Жінка

Re: Відео та фото - Київ ХХ століття

Повідомлення D_i_V_a » 19 червня 2016, 16:57

Почнемо цю тему з ностальгічної передачі 1983 року "Клуб путешественников" з Юрієм Сенкевичем
Зверніть увагу наскільки пусті вулиці... майже немає транспорту... сьогодні всі дороги вдень забиті машинами...
а з історичного погляду пройшло всього трохи більше як 30 років...

phpBB [video]
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5481
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4696 раз.
Подякували: 2159 раз.
Стать: Жінка

Re: Відео та фото - Київ ХХ століття

Повідомлення D_i_V_a » 19 червня 2016, 20:32

Київ 1960 рік... це не можливо усвідомити сьогодні, але це факт... люди тоді переходили через Хрещатик, та і через інші досить широкі вулиці, будь де просто по верху, а не на спеціальних переходах, чи як сьогодні на Хрещатику по підземних переходах...

phpBB [video]
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5481
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4696 раз.
Подякували: 2159 раз.
Стать: Жінка

Re: Відео та фото - Київ ХХ століття

Повідомлення D_i_V_a » 19 червня 2016, 20:46

Про відкриття київського метрополітену 1959-60 рр

phpBB [video]
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5481
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4696 раз.
Подякували: 2159 раз.
Стать: Жінка

Re: Відео та фото - Київ ХХ століття

Повідомлення D_i_V_a » 19 червня 2016, 20:53

Ще 1960-ті... газіровка з автомата коштувала 1 коп, а з сіропом - 3 коп

phpBB [video]
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5481
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4696 раз.
Подякували: 2159 раз.
Стать: Жінка

Re: Київ ХХ століття

Повідомлення D_i_V_a » 14 липня 2016, 14:49

План-схема забудови Києва в післявоєнний період
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4226
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2387 раз.
Подякували: 843 раз.
Стать: Жінка

Re: Київ ХХ століття

Повідомлення АннА » 29 вересня 2016, 17:29

Поступово зливалися в єдине ціле 3 історочні частини Києва — Верхнє місто, Поділ, Печерськ. 1904 тер. міста складала 64,3 км2; після приєднання Солом’янки, Батиєвої гори, Протасового яру, Шулявки, Караваєвих дач вона зросла вдвічі і 1911 становила 123,4 км2. Кількість нас. 1913 становила бл. 630 тис. осіб.

Усупереч активним намаганням царизму перетворити К. у форпост свого впливу на пд. зх. Рос. імперії, в місті існували й набували ваги різні форми опозиційності. В 1820-х pp. K. був одним з важливих центрів декабристів руху, в 1830-х рр. — польс. нац.-визвол. руху. 1846 в К. було створено першу нелегальну політ. орг-цію з виразним нац. обличчям — Кирило-Мефодіївське товариство. В 1860-х pp. К. став осередком громадівського (див. Громади), в 1870-х — народницького (див. Народники) руху. Робітн. рух у місті перебував під значним впливом рос. соціал-демократії. Початок 20 ст. ознаменувався оформленням кількох українських національних партій і міжпарт. блоку українських ліберальних діячів — Товариства українських поступовців. Активно діяло Київське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Складна взаємодія різноспрямованих політ. інтересів, перехід у політ. стадію нац.-визвольного руху, активізація ліворадикальних політ. течій зумовили неймовірну напругу революц. потрясінь 1917—21. У ході соціальної революції, що почалася в лют. 1917 у Петрограді (нині м. Санкт-Петербург) і швидко охопила всі пром. центри і сільс. периферію європ. частини Рос. імперії, К. став епіцентром подій першого року української революції 1917—1921. Сформована в місті у берез. 1917 Українська Центральна Рада створила перший у 20 ст. укр. нац. уряд — Генеральний секретаріат Української Центральної Ради, виступила із 4-ма універсалами (див. Універсали Української Центральної Ради), проголосила в листоп. 1917 Українську Народну Республіку, а в січ. 1918 — незалежну, суверенну Україну. Проте УЦР не мала в К. міцної соціальної опори. В ході наступу більшовицьких військ на К. (див. Війна Радянської України за підтримки РСФРР проти УНР 1917—1918) останні спиралися на підтримку значної ч. київ. робітників (див. Київське (січневе) збройне повстання 1918). УЦР попросила допомогу в країн Четверного союзу, і у квіт. 1918 до К. ввійшли нім. війська. Невдовзі К. став столицею Української Держави, очолюваної гетьманом П.Скоропадським. Коли 22 січ. 1919 Директорія УНР, що повалила гетьман. режим, проголосила Акт злуки із ЗУНР (див. Акт злуки 1919), К. став столицею соборної України, але вже через два тижні Директорія виїхала з нього під тиском наступаючих рад. військ (див. Війна РСФРР і УНР 1918—1919). 31 серп. останні поступилися владою денікінцям (див. Денікіна режим в Україні 1919—1920), однак повернулися в грудні. У трав.—черв. 1920 в ході польсько-радянської війни 1920 К. був зайнятий Армією Української Народної Республіки і союзними польс. військами. Після виходу з міста польс. військ і військ УНР тут утвердилася рад. влада (12 черв. 1920). До 1925 К. був губернським центром, пізніше — центром Київської округи, з 1932 — Київської області. Від черв. 1934 К. — столиця УСРР (з 1936 — УРСР; див. Українська Радянська Соціалістична Республіка).
Упродовж міжвоєн. років К. зазнав істотної модернізації. В 1920—30-х pp. збудовано Київ. районну електростанцію, суднобудівну верф, вагоноремонтний з-д, хім. комбінат, найбільшу в СРСР кінофабрику. До міськ. мережі влилися, зокрема, Берковець, Биківня, Воскресенка, Мишоловка, Осокорки, Совки, 1927 — Дарниця. 1933 почав діяти аеропорт. За 20 років нас. міста подвоїлося; К. став третім у СРСР містом з мільйонним населенням. Водночас К. зазнав трагічного руйнування безцінних культових пам’яток, а укр. інтелігенція міста — масових репресій.

Трагедією для К. стала Велика вітчизняна війна Радянського Союзу 1941—1945. Вже 11 лип. 1941 гітлерівські війська вийшли до р. Ірпінь (прит. Дніпра) і почали вести бої за К. Оборона тривала понад два місяці (див. Київська оборонна операція 1941) і відіграла істотну роль у зриві гітлерівських планів «бліцкригу». За це, вже після війни, К. був удостоєний звання міста-героя (1965). За роки окупації (19 верес. 1941 — 6 листоп. 1943) гітлерівці знищили в К. понад 200 тис. осіб, а понад 100 тис. вивезли на примусові роботи в Німеччину. Місцем масових розстрілів киян став Бабин Яр, лише протягом 29—30 верес. тут було вбито бл. 34 тис. осіб єврейс. національності, а загалом за час окупації — понад 100 тис. рад. громадян. Восени 1943 в місті було зареєстровано 180 тис. мешканців.

К. був осередком руху Опору (див. Рухи Опору 1939—1945) гітлерівським окупантам. Уже в кін. 1942 в місті діяли 6 загальноміськ. парт. орг-цій, які організовували акти саботажу на підприємствах, видавали листівки, пропагандистські брошури, вели розвідувальну роботу. Київ. міськ. штаб із кер-ва диверсійно-підривною діяльністю на чолі з В.Кудряшовим здійснював кер-во партизан. рухом на тер. Київщини. Після викриття штабу функції загальноміськ. центру опору виконував Залізничний підпільний райком КП(б)У на чолі з О.Пироговським. У місті діяло також підпілля Організації українських націоналістів на чолі з О.Ольжичем, І.Рогачем, О.Телігою та ін.

У листоп. 1943 в результаті 10-денної Київської наступальної операції 1943, здійсненої військами Першого Українського фронту і підтриманої діями місц. партизанів, К. було визволено. На ознаменування цієї перемоги 55 з’єднанням і частинам було присвоєно найменування Київських.

Відбудова житлового і промислового госп-ва майже вщент зруйнованого К. здійснювалася в повоєнні роки паралельно. Вже 1949 пром-сть міста досягла довоєн. рівня. Особливо швидкими темпами розвивалися галузі хім. пром-сті, пром-сті буд. матеріалів, машинобудування та металообробки. 1957 у межі К. увійшли Пирогів, Чапаєвка, 1965—66 — Біличі, Микільська Борщагівка. На поч. 1958 К. відновив статус мільйонного міста, а 1976 у ньому з’явився двомільйонний мешканець. Один за одним зводилися житлові масиви: Чоколовка, Дарниця, Відрадний, Нивки, Сирець, Русанівка, Березняки та ін. 1951 почав роботу телевізійний центр. 1960 стали до ладу перші станції метрополітену. Протягом 1946—60 у К. споруджено 13 мостів і шляхопроводів. Динамічно розвивався наук. потенціал К.

Проте системна криза рад. ладу, яка стала особливо відчутною в серед. 1980-х pp., зумовила численні перекоси в структурі госп-ва. Надмірна концентрація пром-сті в столиці (у порівнянні з довоєн. часом валова продукція машинобудування і металообробки зросла у 185 разів) створила екологічно небезпечну ситуацію, ускладнену Чорнобильською катастрофою 1986.

Від 1991 К. — столиця суверенної України, її адм. та політ. центр. Тут працюють вищі органи влади: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, а також інстанції, які здійснюють нагляд за дотриманням законів, — Ген. прокуратура України, Верховний Суд України, Конституційний Суд України. В Конституції України 1996 зафіксовано спец. статус К., який унормовується законами д-ви. Проте процес переходу від директивної економіки в складі єдиного пром. комплексу СРСР, що розпався, до ринкових відносин спричинив значний спад вир-ва та закриття багатьох підприємств К.

Після реструктуризації економіки міста обличчя К. визначає багатогалузева пром-сть, потужний буд. комплекс, розвинута система галузей комунального госп-ва, транспортних засобів, зв’язку, мережа банківських установ та розважальних закладів. Помітних успіхів досягнуто в суднобудуванні та літакобудуванні, хім. та нафтохім., поліграфічній, харчовій, легкій та ін. галузях. У структурі машинобудування провідне місце займають підпр-ва авіакосміч. пром-сті, приладобудування та електроніки.

К. — провідний центр науки і к-ри України. В місті розташовано 45 ін-тів НАН України та її Президія, функціонують академії аграрних, мед., пед., інженерних, технологічних наук, легкої пром-сті, бл. 100 вищих навчальних закладів, у т. ч. Нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Нац. тех. ун-т України «Київський політехнічний інститут», Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова, Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», а також Мед., Аграрний, Екон., Слов’ян., Соломонів ун-ти, Тех. ун-т буд-ва та арх-ри, Держ. акад. водного транспорту тощо. Функціонують 33 театри й театральні студії, бл. 50 музеїв, понад 250 б-к. Із 3859 пам’яток історії та арх-ри К. 42 належать до об’єктів, які охороняються ЮНЕСКО, 270 входять до списку нац. надбання України.

Гол. істор. пам’ятки: Софійський собор (11 ст.), Печерський монастир (11—18 ст.), комплекси Видубицького, Братського, Кирилівського монастирів, корпуси Київ. акад. 18 — поч. 19 ст., Кловський палац (1752—56), Андріївська церква (1747—53), Маріїнський палац (1750—55), Контрактовий дім (1815—17), Володимирський собор (1862—82).
Я.В. Верменич.
http://history.org.ua/?termin=Kyiv_mst
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 1624
З нами з: 05 червня 2016, 18:36
Звідки: Вінниця
Подякував (-ла): 845 раз.
Подякували: 2181 раз.
Стать: Чоловік

Re: Київ ХХ століття

Повідомлення al_mol » 02 листопада 2016, 12:54

У меня возник вопрос, надеюсь на ответ знатоков истории Киева

Достоверно известно что Георгий Емельянович Афанасьев (28 февраля 1848, Уфа — 15 декабря 1925, Белград — историк, педагог, доктор исторических наук, журналист, общественный деятель, Министр иностранных дел Украины в 1918 году), с 1894 по 1918 работая директором банка, также возглавил Товарищество взаимного кредита, открыл в Киеве коммерческое училище и гимназию, занимался благотворительной деятельностью, в частности, в области здравоохранения.
Гимназия была супер современна, и в открывать ее помогал Никандр Молчановский


Далее как в "Что? Где? Когда?" :D Что это за гимназия????
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские

Дослідження родоводу на замовлення - Podoliya@i.ua

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5481
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4696 раз.
Подякували: 2159 раз.
Стать: Жінка

Re: Київ ХХ століття

Повідомлення D_i_V_a » 02 листопада 2016, 15:46

al_mol написав:... также возглавил Товарищество взаимного кредита, открыл в Киеве коммерческое училище и гимназию, ...
Далее как в "Что? Где? Когда?" :D Что это за гимназия????
Подивимось, що корисного можна отримати зі старих соціалістичних видань ;) - "Історія Києва", 1963
Викидаючи абзаци необхідних восхвалєній партії і Лєніна, та звинувачень царату у всіх гріхах цього світу, отримаємо досить задовільну розповідь :D та ще й з посиланнями...
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5481
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4696 раз.
Подякували: 2159 раз.
Стать: Жінка

Re: Київ ХХ століття

Повідомлення D_i_V_a » 02 листопада 2016, 15:51

А ось тут саме головне :D

Глава ХV - Культура и наука в Киеве в период империализма. 1.Начальное, среднее и профессиональное образование
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Далі

Повернутись до КИЇВ

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], D_i_V_a, Google [Bot], Google Adsense [Bot], ukrgenealogy