УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Київ ХІХ століття

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6587
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5086 раз.
Подякували: 2412 раз.
Стать: Жінка

Київ ХІХ століття

Повідомлення D_i_V_a » 25 червня 2016, 15:14

Тему створено для надання інформації та питань по Києву стосовно ХІХ століття.

Існують окремі теми по Києву історичному (все ДО 19 століття) viewtopic.php?f=215&t=894
та по Києву ХХ століття viewtopic.php?f=215&t=1167
Востаннє редагувалось D_i_V_a в 15 серпня 2016, 20:04, всього редагувалось 1 раз.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Барлинський
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6587
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5086 раз.
Подякували: 2412 раз.
Стать: Жінка

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення D_i_V_a » 25 червня 2016, 15:23

План Києва 1913 року.

Порівняння з 1913 роком - це було улюблене порівняння радянської влади.
Особисто у мене раніше було відчуття, що до 1913 року життя взагалі було темне і нещасливе... ;)
Не було зрозуміло, чому ж іде порявняння з 1913, а не з 1917? Тільки з часом стало зрозуміло, що це було порівняння з найзаможнішим часом до 1-ї світової війни...
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Барлинський
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6587
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5086 раз.
Подякували: 2412 раз.
Стать: Жінка

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення D_i_V_a » 15 серпня 2016, 20:03

План Києва від 1837 року
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Барлинський
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 400
З нами з: 08 березня 2016, 10:54
Звідки: м. Фастів
Подякував (-ла): 838 раз.
Подякували: 570 раз.
Стать: Чоловік

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення Aushanbibi » 15 серпня 2016, 20:07

Нічого собі! Оце наглядний приклад прогресу людини. Як сильно розрослося місто та його інфраструктура!
Шукаю предків: Даценко, Ходаківський, Домарацький, Жицький, Скварчинський, Куцопал, Світельський, Мончаківський, Бербен, Майстренко, Галецький, Ровінський, Швець

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5043
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2559 раз.
Подякували: 909 раз.
Стать: Жінка

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення АннА » 29 вересня 2016, 18:27

Київ 19 — 21 ст. 1797, після інкорпорації до складу Російської імперії земель Правобережної України (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795), К. став центром не лише оновленої Київ. губернії, кордони якої змістилися на зх., а й Пд.-Зх. краю (до його складу, окрім Київ. губ., входили також Подільська губернія та Волинська губернія; 1832 усі три губернії були об’єднані у Київське генерал-губернаторство). Це зумовило переведення до нього з Дубна контрактових з’їздів (див. Київський контрактовий ярмарок), що спричинило перетворення К. в значний торг.-комунікаційний центр. Царський уряд намагався створити в київ. регіоні також могутню військ. інфраструктуру і тому в 1830—60-х pp. побудував тут нову Київ. фортецю (як і споруджена у 18 ст. стара фортеця, вона ніколи не використовувалася у бойових діях; див. Києво-Печерська фортеця). Після пожежі 1811 на Подолі, що майже повністю його знищила, забудову цього району почали вести за планом, що передбачав ліквідацію радіальної системи розміщення вулиць і прокладання нових вулиць, які б утворювали правильні квадрати навколо композиційного центру — Контрактової площі. 1837 був затверджений ген. план забудови всього міста. Згідно з цим планом почали прокладатися нові вуличні магістралі. На поч. 19 ст. в межі міста ввійшов Сирець; в середині століття активно заселялася долина р. Либідь з місцевостями Батиєва гора, Байкове й Либідська частина, а також Лук’янівка і Татарка. Тоді ж до складу міста були включені села Куренівка та Пріорка. Швидка забудова К. спричинила виділення двох нових його частин — Двірцевої (Липки) та Либідської (т. зв. Нове строєніє).

Для пром-сті міста це був час переорієнтації з мануфактур та ремісничих майстерень на підприємства фабрично-заводського типу, найбільшими серед яких стали «Арсенал», Гол. залізничні майстерні, Південнорос. машинобуд. з-д, з-д Гретера і Криванека (див. «Гретер і Криванек»). Усього в місті наприкінці століття налічувалося 125 пром. підпр-в. Спорудження в 1860—70-х pp. залізниць Курськ (нині місто в РФ)—К. та К.—Балта, створення пароплавства на Дніпрі (1858; див. Пароплавство) перетворили К. у великий транспортний вузол. Розвиткові торгівлі сприяло відкриття біржі (1869; див. Київська товарна біржа), а також буд-во нової гавані. 1892 у К. з’явився перший у Рос. імперії трамвай, 1902—05 побудовано фунікулер. Пром-сть міста обслуговувала переважно транспортні підпр-ва, цукрові з-ди та місц. с. госп-во. Заснований у К. 1887 Цукропромисловий синдикат (див. Синдикати цукрозаводчиків) вважався першою в Рос. імперії капіталіст. монополією.

Кількість нас. міста від поч. до кін. 19 ст. зросла більш як у 30 разів — з 20 до 626 тис. мешканців.

У 19 ст., як і в попередні віки, К. був місцем паломництва для віруючих усього східнослов’ян. світу. Сюди приходили, здебільшого пішки, сотні тисяч прочан. Києво-Печерська лавра (одна з двох, що діяли на тер. України) відігравала роль не лише центру православ’я, а й культ. та освіт. осередку.

Значення К. як культ. центру зростало в міру створення в ньому елітарних освіт. і мистецьких інституцій. 1809 і 1834 було відкрито 2 чол. г-зії, 1834 — ун-т св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), 1838 — Інститут шляхетних дівчат, 1852 — Володимирський кадетський корпус, 1878 — Вищі жін. курси, 1898 — Політех. ін-т (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний університет»). Засновуються наук. т-ва — Тимчасовий комітет для дослідження старожитностей (1835), Тимчасова комісія для розбору давніх актів у Києві (1843; див. Київська археографічна комісія), Комісія для опису губерній Київ. учбового округу (1850), Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (1873), Історичне товариство Нестора-літописця (1873) тощо. 1804—06 споруджено перший у К. постійний театральний будинок. 1817 закінчено буд-во Контрактового дому, 1828 — Гостиного двору. 1867 відкрився постійний Оперний театр, для якого 1901 було споруджено нове приміщення. 1904 офіційно відкритий (існував з 1899 як археол. виставка) Київський художньо-промисловий і науковий музей, 1904 відкрито муз.-драм. школу М.В.Лисенка. 1901 Київська рисувальна школа М.Мурашка, що діяла з 1875, перетворена на Худож. уч-ще. 1907 у приміщенні Троїцького нар. дому почав працювати перший стаціонарний укр. театр.
Я.В. Верменич.
http://history.org.ua/?termin=Kyiv_mst
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6587
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5086 раз.
Подякували: 2412 раз.
Стать: Жінка

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення D_i_V_a » 10 листопада 2017, 20:18

Софія
Малюнок 40-х років ХІХ ст
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Барлинський
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5043
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2559 раз.
Подякували: 909 раз.
Стать: Жінка

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення АннА » 18 листопада 2017, 22:48

КИЇВСЬКИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК. До 1775 контрактовий ярмарок діяв у Львові. Сюди під час Різдвяних свят з'їжджалися шляхтичі (див. Шляхта) з метою отримання кредиту під заставу маєтку, продажу, закладу в оренду маєтків (див. також Земельні контракти), погашення боргів, укладання угод на купівлю-продаж хліба та ін. с.-г. продукції. Ці контракти-угоди мали вирішальне значення в діяльності ярмарку.
Після поділів Польщі 1772, 1793, 1795 контракти було перенесено спочатку в м. Дубно (збирав до 30 тис. людей), а 1797 – до Києва як центру екон. й культ. життя всього пд.-зх. регіону. Тут ярмарок за часом його проведення отримав додаткову назву – Водохрещенський, а з серед. 19 ст. – Стрітенський.
Перші контракти в Києві було укладено 15 січ. 1798 і відтоді ярмарок проводився регулярно. На К.к.я. прибувало чимало польс. панів та вельмож з діжками золота і срібла, купці й підприємці з різних кінців Російської імперії, Пруссії, Франції, Англії, Італії, Данії, Греції та ін. Контрактові угоди укладалися в міськ. магістраті, а від 1811 – у Контрактовому домі на Подолі.
Гол. предметом контрактів були, як і раніше, заклади, продаж та оренда маєтків.
З усіх оборотів контрактового ярмарку, які на поч. 40-х рр. 19 ст. сягали 1,6–1,8 млн рублів, 40–60 % припадало на операції з нерухомістю.
Перші удари К.к.я. було завдано польським повстанням 1830–1831 та польським повстанням 1863–1864, після яких він уже не міг піднятися до колиш. показників. Газ. "Киевская биржа" повідомляла 1913: "Не чути пожвавлення в операціях з куплі-продажу маєтків... З цукрових заводів з рук у руки перейшов на контрактах лише один".

На К.к.я. здійснювалися також кредитні операції. При проведенні ярмарку в м. Дубно весь кредит зосереджувався в руках кн. А.Понінського, а після – П.Потоцького.
На поч. 19 ст., після розорення П.Потоцького та ін. банкірських домів, кредитування здійснювали єврейс. банкіри міст Бердичів та Одеса, які підтримували контакти з великими банками Зх. Європи. Обороти банкірських контор протягом 1836–51 сягали від 1,3 до 2,25 млн руб., з незначним падінням 1839–44.
Із зростанням банк. системи у 2-й пол. 19 ст. великого впливу на контрактові операції набув Рос. для зовн. торгівлі банк (1894), який обслуговував цукрову пром-сть.

З контрактами була тісно пов'язана й торгівля, переважно хлібом. У Київ для здійснення гол. хлібних закупівель, проведення розрахунків прибували купці з Пінська, Брест-Литовська (нині м.Брест), Шклова (нині всі міста в Білорусі), Проскурова (нині м. Хмельницький), Старокостянтинова, Кременчука та ін. міст.
Київ. ярмарок встановлював ціни на хліб, якими керувалися й на ін. ярмарках.
Занепад хлібної торгівлі на К.к.я. розпочався з піднесенням Одеси як потужного центру в зовн. торгівлі хлібом, а залізничне буд-во на пд. від Києва довершило цей процес.
Натомість К.к.я. перебрав на себе провідну роль у торгівлі цукром.
Суб'єктами К.к.я. від серед. 19 ст. стали директори та службовці з-дів і економій. Із серед. 70-х рр. 19 ст. більшість угод на цукор укладалася через біржу, а контракти відмежовувалися від ярмарку.
К.к.я. продовжував проводити роздрібну торгівлю, обороти якої поступово падали.
1870–74 було привезено товарів на 2,2 млн, а 1884 – тільки на 565 тис. руб.
У лют. 1917 ярмарковий прапор піднімався останній раз.
1923 було зроблено спробу відродити К.к.я., тоді він зібрав 428 учасників, у т. ч. 70 від іноз. фірм. Припинив свою діяльність 1930.
15 берез. 1994 знову відновлено К.к.я. під назвою "Київський міжнародний контрактовий ярмарок".

Зображення
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2
З нами з: 21 березня 2018, 16:25
Подякував (-ла): 0 раз.
Подякували: 2 раз.
Стать: Чоловік

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення Миславский » 21 березня 2018, 16:42

Последний войт Киева был отстранен от власти в 1834 г. А первый городской голова избран в 1835 г. В промежутке, видимо, местную власть Киева возглавлял мой прапрапрадед Демьян Семенович Миславский. В 1833 г. он был лавником, а в 1835 г. в свидетельстве о рождении его сына Филиппа назван бургомистром. http://golubinski.ru/ap/damian.html
Киевский гражданин Миславский вел дневник, отрывок из которого был опубликован в "Киевской старине" в 1884 г. http://golubinski.ru/ap/damian_starina.html
Одна из записей дневника сообщает о поездке лавника Миславского вместе с И.И.Ходуновым в Санкт-Петербург по поручению киевского общества. В Краткой биографии И.И. Ходунова говорится, что во время этой поездки они были приняты императором Николаем Павловичем. https://81412.livejournal.com/29358.html


Повернутись до КИЇВ

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], dmmp, Google [Bot], Google Adsense [Bot]