УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Околиці Києва

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6444
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 3051 раз.
Подякували: 1604 раз.
Стать: Жінка

Re: Околиці Києва

Повідомлення АннА » 16 травня 2017, 18:02

ГОРОДОК ПІСОЧНИЙ (ГРАДОКЪ ПѢСОЧЬНЪ, ГРАДОКЪ ПѢСОЧЬНЫИ), археологічна пам'ятка (замок Семена Олельковича) – городище на лівому березі Дніпра (нині тер. Києва, місцевість Вигурівщина-Троєщина).
Пам'ятка розташована на стариці Десни – Радосині (Радунка, Гнилуша).
Городок Пісочний контролював лівобережні підходи до Києва, річкові проходи повз гол. русло Дніпра.
Згадується у літописах під 1026, 1078, 1098, 1111, 1134, 1142, 1151, 1170.
Це було місце зустрічей та переговорів князів.
З його валів 1239 Менгу-хан споглядав Київ.
У 14–15 ст. – заміська резиденція київських князів, пізніше – володіння Милославських, Вигур, Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря.
По колу городище обведено валом та ровом.
Територія була зайнята сільс. садибами. Досліджувалося 1890, 1950, 1990.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6444
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 3051 раз.
Подякували: 1604 раз.
Стать: Жінка

ЗАМКОВА ГОРА (Киселівка, Флорівська гора)

Повідомлення АннА » 20 вересня 2017, 16:12

ЗАМКОВА ГОРА (Киселівка, Флорівська гора) – останець київ. плато, що височіє (90–100 м) над Подолом у Києві. Має круті схили. Відокремлений від осн. київ. плато урочищем Гончари-Кожум'яки.
Був заселений ще за часів трипільської культури (3 тис. до н. е.). Під час археол. розкопок тут виявлено матеріали підгірцівського типу (5–4 ст. до н. е.), антич. вироби (4–3 ст. до н. е.), залишки зарубинецької культури (рубіж ер), матеріали серед. 1 тис. н. е. і 9–17 ст.
На думку Б.Рибакова, саме на Замковій горі розміщувалося поселення Кия до побудови ним укріплень на Старокиївській горі.
В давньорус. період гора була щільно заселена, на останці виявлено багато залишків ремісничих осередків, рештки мурованих споруд. У 14–17 ст. сюди переміщається дитинець Києва; зводиться потужний дерев'яний замок – резиденція князя, воєводи; місце розташування військового гарнізону.
1482 замок захопив кримський хан Менглі-Гірей.
На 17 ст. замок як укріплення застарів, пізніше на його території був цвинтар Києво-Флорівського Свято-Вознесенського монастиря. Нині це заповідна археол. територія.
Івакін Г.Ю.

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6444
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 3051 раз.
Подякували: 1604 раз.
Стать: Жінка

Re: Околиці Києва

Повідомлення АннА » 04 грудня 2017, 13:45

КЛОВ – істор. урочище давнього Києва на пн.-зх. частині Печерського плато (сучасні вулиці Кловський узвіз, П.Орлика, О.Богомольця, Банкова).
У 2-й пол. 11 ст. Стефан, колишній ігумен Печерського монастиря, створив тут монастир із мурованою церквою.
Дослідження 1963 (П.Толочко) та 1974–75 (І.Мовчан) показали, що вже до 15 ст. храм було розібрано, не залишився навіть фундамент.
Місцевість до 18 ст. належала Києво-Печерській лаврі. 1752–56 за проектом Й.-Г.Шеделя архіт. П.Неєлов за участю лаврського майстра С.Ковніра збудував Кловський палац, що зі змінами зберігся до нашого часу.
1982–2003 в ньому містився Музей історії Києва. Нині – Верховний Суд України.

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6444
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 3051 раз.
Подякували: 1604 раз.
Стать: Жінка

Re: Околиці Києва

Повідомлення АннА » 04 грудня 2017, 20:36

АннА написав:У 2-й пол. 11 ст. Стефан, колишній ігумен Печерського монастиря, створив тут монастир із мурованою церквою.
КЛОВСЬКИЙ МОНАСТИР. Згадується в літописах як "Стефанич". Назву одержав від урочища Клов та однойменного струмка. Дата заснування К.м. невід. (здогадно бл. 1075). Уперше К.м. згадано у "Повісті временних літ" під 1091 (про перенесення мощів св. Феодосія Печерського) уже як існуючий. К.м. був заснований ігуменом Стефаном, який змушений був залишити Печерський монастир (нині Києво-Печерська лавра) через якийсь конфлікт серед братії. Згідно з Патериком Києво-Печерським К.м. було засновано Стефаном на честь чуда Богородиці у Влахернському храмі в Константинополі. Перші літописні згадки про К.м. стосуються часу, коли його засн. Стефан уже був єпископом Володимирським: під 1096 – про спалення монастиря половцями, під 1108 – про побудову кам'яної церкви Богородиці Влахернської на Клові – та, імовірно, під 1151. Із ігуменів К.м. відомі, крім Стефана, лише Климент (1091) і Петро (1115). У К.м. було поховано кн. Давида Ігоровича (1112).

Рештки Влахернського храму К.м. досліджено 1974–75.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6444
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 3051 раз.
Подякували: 1604 раз.
Стать: Жінка

Re: Околиці Києва

Повідомлення АннА » 11 січня 2018, 13:49

КОСИЙ КАПОНІР – одна з оборонних споруд Госпітального укріплення Київської фортеці, деякий час використовувалася як військово-політична в'язниця, нині має статус пам'ятки-музею. Споруда була зведена 1844–46, а 1863 перебудована під в'язницю: замість 11-ти казематів тут було влаштовано 4 одиночні й 2 спільні камери, 2 карцери та караульне приміщення. В'язницю за її суворий режим і неприступність (за всі роки її діяльності – від 1863 до ліквідації 1918 – тут не було зафіксовано жодної втечі) неофіційно називали "Київським Шліссельбургом". Першими її в'язнями стали учасники польського повстання 1863–1864. У наступні роки тут утримувалися, зокрема, учасники повстання саперів 1905, вбивця П.Столипіна Д.Богров, революціонери-більшовики О.Шліхтер (1908–09) і Г.Чудновський (1917). На тер. в'язниці відбувалися страти: 1863 тут розстріляли командирів польс. повстанських загонів, а 1907 – солдатів-учасників повстання в Сирецьких таборах (за рад. влади на їхню честь встановлено меморіальні знаки).

1930 у К.к. був відкритий історико-революц. музей "В'язниця. Каторга. Заслання" (філія Київ. музею революції, з 1940 філія Держ. істор. музею УРСР). Під час окупації Києва в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 експозицію музею було знищено. Після реставраційних робіт у верес. 1971 у спорудах К.к. відкрито Держ. історико-революц. пам'ятку-музей "Косий капонір". У груд. 1991 її реорганізовано в Історико-архіт. пам'ятку-музей "Київська фортеця". На відміну від рад. часу в експозиції широко представлена військово-історична тематика. 1995–2002 було проведено реставрацію прилеглих до К.к. фортифікаційних споруд, зокрема, капоніру 2-го полігону, який перетворено на виставкову залу.
Вортман Д.Я.

Зображення Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6444
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 3051 раз.
Подякували: 1604 раз.
Стать: Жінка

Re: Околиці Києва

Повідомлення АннА » 24 січня 2018, 21:14

КУРЕНІВСЬКА КАТАСТРОФА 1961 – аварія техногенного походження, що сталася в київ. р-ні Куренівка 13 берез. 1961 внаслідок прориву пульпою (глиняною масою) дамби у відрозі № 3 Бабиного Яру. Трагедії передувало політ. рішення компартійного кер-ва УРСР про ліквідацію Бабиного Яру. Яр замивали відходами вир-ва сусідніх Петровських цегельних заводів: непридатні для вир-ва земляні породи з кар'єрів змішувалися з водою й у вигляді пульпи по трубах відводилися у відроги яру. За 10 років було намито понад 4 млн кубометрів ґрунту, причому абсолютна більшість – у відріг № 3. Заг. площа намиву складала 1 км², а висота шару – 30 м. Гол. причинами катастрофи були неякісність проекту, грубі помилки під час його виконання, а також кричущі порушення тех. правил, умов експлуатації і безпеки дамби. Дамба в урочищі, де збиралася вода не лише від намивів, а й від дощів і паводків, була земляною, а не бетонною. Намив пульпи відбувався постійно і не зупинявся навіть узимку. Напередодні трагедії, коли вода помітно розмила значну частину дамби і вже текла по Куренівці, не було вжито жодних запобіжних заходів. Цегельні з-ди продовжували намив пульпи в яр.
Ранком 13 берез. вода розмила дамбу одразу в багатьох місцях і водоспадом потекла на Куренівку, що призвело до низки аварій транспорту. Київ. штаб громадян. оборони запропонував розпочати негайну евакуацію, але парт. та рад. чиновники не бажали сіяти паніку. О 9 годині 20 хвилин стався прорив дамби власне пульпою. Вал вологої глиняної маси зі швидкістю 300 м/сек ринув донизу, змітаючи все на своєму шляху. Початкова висота валу складала 14 м, в р-ні вул. М.Фрунзе вона зменшилася удвоє. За 10 хвилин пульпа досягла Куренівки і впродовж півгодини покрила площу розміром у 30 га. Вода заповнювала низину ще 2 години. Поступово пульпа ставала твердою як камінь і в такому вигляді її висота деінде сягала 3 м. На шляху селевого потоку були житлові будинки, з-ди, трамвайне депо, стадіон "Спартак", насичена транспортом вул. М.Фрунзе. Вал пульпи зносив дерева, знищував будинки, перевертав транспортні засоби, руйнував мережі газо- і електропостачання тощо. Люди часто не встигали рятуватися і гинули. Епіцентром трагедії стали вул. М.Фрунзе і депо ім. Д.Красіна (його було знищено повністю разом з більшістю працівників, які там знаходилися). Під товщею пульпи опинився увесь р-н від парку ім. М.Фрунзе до Подільського узвозу.
Пізніше було оголошено про загибель 150 людей, інформація ж про реальні цифри загиблих замовчувалася. Навіть матеріали карної справи, порушеної проти інженерно-тех. працівників (осудили шістьох), що займалися проектуванням і експлуатацією гідромех. робіт і дамби, були згодом знищені нібито "за давністю терміну зберігання". Згідно з неофіц. даними, під час трагедії загинуло бл. 1 тис. 500 людей. Катастрофа спричинила руйнацію житлових будинків заг. пл. 5 тис. м². Тією чи ін. мірою постраждало кілька з-дів та різних установ заг. пл. 9 тис. м². Матеріальні збитки д-ви з урахуванням відбудовних робіт склали понад 3 млн карбованців. Постраждалі отримали компенсацію: грошову допомогу і допомогу у вигляді речей (як відшкодування втраченого майна). Сім'ї, де загинули люди, отримали по 200 крб., а тим, хто втратив житло, було надано квартири (усього понад 400 осіб). Заг. сума грошової допомоги постраждалим склала понад 150 тис. крб.
У роки незалежності України у пам'ять про загиблих у катастрофі на тер. депо ім. Д.Красіна встановлено монумент, а також влаштовано домову церкву.

Зображення Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6444
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 3051 раз.
Подякували: 1604 раз.
Стать: Жінка

Re: Околиці Києва

Повідомлення АннА » 15 травня 2018, 13:25

ОБОЛОНЬ – багатошарове поселення на північній околиці Києва, на правому березі р. Почайна, широко досліджене 1966–74.
Виявлено 64 жител-напівземлянок та 918 господарських ям.
Переважна більшість об'єктів належить до зарубинецької культури і пізньозарубинецького часу 1–2 ст.
Крім великої кількості груболіпної (горщиків і корчаг) та чорнолощеної (мисок) кераміки, в оболоні трапляються бронзові й залізні фібули, браслети, шпори і фрагмент прикраси з виїмчастою емаллю.
Три напівземлянки з печами-кам'янками та кілька госп. ям належать до празької культури і датуються 5–6 ст.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 1742
З нами з: 22 квітня 2016, 11:19
Подякував (-ла): 87 раз.
Подякували: 338 раз.
Стать: Чоловік

Re: Околиці Києва

Повідомлення Вернер » 23 січня 2022, 13:05

Лубенський вісник №35 від 15.04.1943, сторінка 4
Охорона корисних птахів і звірів
У міській смузі Києва є багато корисних для господарства та мисливства птахів. Кожному городникові й садівникові відомо, що птахи допомагають йому боротися з численними шкідниками рослин, а тим самим сприяють збільшенню врожаю. Поважним питанням є також весняна охорона мисливських звірів, що значно збільшує їх кількість до осіннього мисливського сезону. Отже, щоб зберегти корисних птахів і звірів на терені київської міської смуги під час їх розпліднення, Земельне управління Управи міста взяло це питання під свій нагляд. Населенню суворо заборонено руйнувати пташині гнізда та збирати яйця, виловлювати молодих звірів або руйнувати їх нори. Крім того, заборонено ловити птахів та мисливських звірів різними удавлюючими засобами — сільцями, петлями, пастками тощо.
Час плине


Повернутись до КИЇВ

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], Google [Bot], Pilip