Кирилівські заклади (Киево-Кириловские Богоугодные заведения)
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Кирилівські заклади (Киево-Кириловские Богоугодные заведения)
Кирилівські Богоугодні заклади - так низивали в 19 столітті сьогоднішню Кирилівську міську психіатричну лікарню ім. Павлова.
От про неї і піде мова...
От про неї і піде мова...
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Кирилівські заклади (Киево-Кириловские Богоугодные заведения)
Дело. По рапорту Конторы Кириловских Заведений об освидетельствовании в умственных способностях.
Акт. По рапорту Конторы Киево-Кириловских заведений от... 186.. г. за №..., вновь произведено сие свидетельство сыну ..., в Общем Присутствии Киевскаго Губернскаго Управления, при бытности ниже подписавшихся лиц на предмет определения состояния умственных его способностей. По свидетельству оказалось: ... роста малого, лет около 20, телосложения посредственнаго, физически здоров, выражение глаз осмысленно, на предложенные словесные вопросы ответил удовлетворительно, на письменные вопросы дал тоже ответы удовлетворительные.
Из Акта выданнаго из Киево-Кириловских Богоугодных Заведений видно, что ... в начале пребывания в Заведении занимался онанизмом (в феврале месяце), при чем замечалось, что он, гуляя по коридору останавливался, разговаривал сам с собою, махал руками; иногда замечалось, что он портил белье, страдал бессоницею, притуплением памяти, движения его были вялы. С Мая месяца состояние здоровья его начало значительно улучшаться, он хорошо спал, ел, держал себя прилично, на вопросы отвечал хорошо, общее состояние здоровья значительно улучшилось. На основании найденнаго при освидетельстовании следует заключить, что ... в настоящее время здоров и должен быть выписан из больницы. Мая 15 дня 186? года.
(Подписали)
За Губернатора, Вице-Губернатор
Губернский Предводитель Дворянства
За Вице-Губернатора, Старший Советник
Председатель Гражданской Палаты
Помощник Губернскаго Прокурора
Уездный Предводитель Дворянства
Акт. По рапорту Конторы Киево-Кириловских заведений от... 186.. г. за №..., вновь произведено сие свидетельство сыну ..., в Общем Присутствии Киевскаго Губернскаго Управления, при бытности ниже подписавшихся лиц на предмет определения состояния умственных его способностей. По свидетельству оказалось: ... роста малого, лет около 20, телосложения посредственнаго, физически здоров, выражение глаз осмысленно, на предложенные словесные вопросы ответил удовлетворительно, на письменные вопросы дал тоже ответы удовлетворительные.
Из Акта выданнаго из Киево-Кириловских Богоугодных Заведений видно, что ... в начале пребывания в Заведении занимался онанизмом (в феврале месяце), при чем замечалось, что он, гуляя по коридору останавливался, разговаривал сам с собою, махал руками; иногда замечалось, что он портил белье, страдал бессоницею, притуплением памяти, движения его были вялы. С Мая месяца состояние здоровья его начало значительно улучшаться, он хорошо спал, ел, держал себя прилично, на вопросы отвечал хорошо, общее состояние здоровья значительно улучшилось. На основании найденнаго при освидетельстовании следует заключить, что ... в настоящее время здоров и должен быть выписан из больницы. Мая 15 дня 186? года.
(Подписали)
За Губернатора, Вице-Губернатор
Губернский Предводитель Дворянства
За Вице-Губернатора, Старший Советник
Председатель Гражданской Палаты
Помощник Губернскаго Прокурора
Уездный Предводитель Дворянства
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Кирилівські заклади (Киево-Кириловские Богоугодные заведения)
Кирилівська лікарня, 19—20 ст.
Кирилівська (Фрунзе), 103
Автор: Михайло Кальницький.
Веде початок з 1786, коли Кирилівський монастир було перетворено на притулок для військових інвалідів. Первісна споруда притулку, що стояла біля церкви, раніше використовувалась як келії. 1803 на півдні садиби монастиря було побудовано однопо-верхові цегляні корпуси (зберігся один з них), де розмістилася лікарня для божевільних (раніше діяла на сучасній вул. Костянтинівській, 6/8). 1823 на схід від Кирилівського храму замість колишніх келій зведено комплекс з трьох цегляних споруд (за участю арх. Й. Шарлеманя): двоповерховий корпус для розміщення 50 інвалідів (4 офіцерів та 46 нижніх чинів), двоповерхову богадільню (притулок для старих) та розташовану між ними одноповерхову з мезоніном пральню.
1835 інвалідний будинок перетворено на лікарняний заклад з 80 ліжками. Протягом 1840—50-х рр. лікарняні корпуси переплановано та добудовано із збільшенням загальної кількості ліжок до 180. Лікарня та богадільня були підпорядковані Приказу громадського догляду — губернській установі з питань соціального захисту. Кирилівська церква використовувалась як лікарняний храм.
1872—76 за проектом губернського інж. Ф. Гешвенда на узвишші з південно-західного боку садиби збудовано комплекс з дев'яти одно- та двоповерхових дерев’яних на цегляних фун-даментах корпусів на 104 ліжка, куди було переведено лікарню для божевільних. Водночас у східній частині подвір'я зведено двоповерхове дерев'яне приміщення для богадільні та фельдшерської школи. Нове будівництво супроводжувалося переплануванням території та влаштуванням водогону.
Для подальшого розвитку лікарні використано східний виступ Кирилівського плато: 1891 тут збудовано двоповерховий з підвалом цегляний корпус терапевтичного відділення на 32 ліжка (губернський інж. Я. Кривцов). Поряд з ним 1897 зведено велику цегляну будівлю для хірургічного та гінекологічного відділень (губернський арх. Г. Антоновський), яка складається з двох об'ємів: двоповерхового з підвалом, П-подібного у плані та дво-поверхового, Н-подібного у плані, з'єднаних заокругленим у плані приміщенням операційних. Фасади споруди декоровано цегляною кладкою у вигляді візерунку. На поч. 20 ст. корпуси з'єднано з боку східних торців двоповерховою цегляною прибудовою у стилі модерн з оригінальним входом. 1902 біля схилу на півночі садиби зведено каплицю з приміщенням для моргу за проектом арх. О. Кобелєва, який протягом 1900-х рр. побудував також у західній частині ділянки змішану одноповерхову на цокольному поверсі споруду інфекційного корпусу на 60 ліжок. В оздобленні фасадів обох будівель використано мотив фахверка. 1907 у південній частині території влаштовано нові цегляні службові приміщення (пекарню, кухню, пральню, електростанцію). 1912—13 напроти західного фасаду Кирилівської церкви побудовано корпус акушерської клініки Жіночого медичного інституту (медичного відділення Вищих жіночих курсів), що зберігся до наших днів. Поза межами садиби Кирилівського монастиря при лікарні діяли амбулаторія та акушерсько-фельдшерська школа.
Під час німецько-фашистської окупації лікарняні споруди зазнали значних пошкоджень. У 1960-х рр. побудовано нові великі корпуси стаціонарних відділень, консультаційного та реабілітаційного центрів, що тепер займають південну та західну частину садиби. Втрачено всі будівлі 1870-х рр. та значну частину старої забудови південної ділянки. Споруди, зведені 1823, перебудовано.
Протягом існування Кирилівської богадільні в її приміщеннях працювали відомі лікарі: хірург, професор О. Радзієвський; венеролог, професор С. Томашевський; психіатри та невропатологи С. Штейберг (з 1865; перший київський лікар-психіатр), професори П. Нечай (був старшим лікарем закладу), В. Селецький, І. Сікорський.
У Кирилівській лікарні для божевільних закінчилося життя композитора Веделя Артемія Лук'яновича (1767, за ін. даними 1770 чи 1772—1808); тут помер будівничий деяких корпусів закладу, архітектор та інженер-винахідник Гешвенд Федір Романович (1838— 90), який 1887 запропонував конструкцію реактивного літака з паровим двигуном. 1895 письменник О. Купрін виклав свої враження від лікарні у нарисі «Київський Бедлам».
У радянський час заклад був повністю перепрофільований на психоневрологічну лікарню. У 1920-30-х рр. вона носила ім'я Т. Шевченка, з 1936 — акад.І. Павлова (на території лікарні встановлено погруддя вченого). У цей період тут працювали видатні фахівці психіатри: акад. АН УРСР В. Протопопов, дійсний член АМН СРСР Б. Маньківський, професори В. Гаккебуш, Є. Копистинський, Я. Фрумкін та ін. До 1935 при лікарні діяв Психіатричний технікум.
Тепер комплекс належить Першому лікувально-діагностичному та науково-педагогічному психіатричному центру ім. І. Павлова, частину приміщень займає кафедра психіатрії Київ-ського державного інституту удосконалення лікарів [623].
Кирилівська (Фрунзе), 103
Автор: Михайло Кальницький.
Веде початок з 1786, коли Кирилівський монастир було перетворено на притулок для військових інвалідів. Первісна споруда притулку, що стояла біля церкви, раніше використовувалась як келії. 1803 на півдні садиби монастиря було побудовано однопо-верхові цегляні корпуси (зберігся один з них), де розмістилася лікарня для божевільних (раніше діяла на сучасній вул. Костянтинівській, 6/8). 1823 на схід від Кирилівського храму замість колишніх келій зведено комплекс з трьох цегляних споруд (за участю арх. Й. Шарлеманя): двоповерховий корпус для розміщення 50 інвалідів (4 офіцерів та 46 нижніх чинів), двоповерхову богадільню (притулок для старих) та розташовану між ними одноповерхову з мезоніном пральню.
1835 інвалідний будинок перетворено на лікарняний заклад з 80 ліжками. Протягом 1840—50-х рр. лікарняні корпуси переплановано та добудовано із збільшенням загальної кількості ліжок до 180. Лікарня та богадільня були підпорядковані Приказу громадського догляду — губернській установі з питань соціального захисту. Кирилівська церква використовувалась як лікарняний храм.
1872—76 за проектом губернського інж. Ф. Гешвенда на узвишші з південно-західного боку садиби збудовано комплекс з дев'яти одно- та двоповерхових дерев’яних на цегляних фун-даментах корпусів на 104 ліжка, куди було переведено лікарню для божевільних. Водночас у східній частині подвір'я зведено двоповерхове дерев'яне приміщення для богадільні та фельдшерської школи. Нове будівництво супроводжувалося переплануванням території та влаштуванням водогону.
Для подальшого розвитку лікарні використано східний виступ Кирилівського плато: 1891 тут збудовано двоповерховий з підвалом цегляний корпус терапевтичного відділення на 32 ліжка (губернський інж. Я. Кривцов). Поряд з ним 1897 зведено велику цегляну будівлю для хірургічного та гінекологічного відділень (губернський арх. Г. Антоновський), яка складається з двох об'ємів: двоповерхового з підвалом, П-подібного у плані та дво-поверхового, Н-подібного у плані, з'єднаних заокругленим у плані приміщенням операційних. Фасади споруди декоровано цегляною кладкою у вигляді візерунку. На поч. 20 ст. корпуси з'єднано з боку східних торців двоповерховою цегляною прибудовою у стилі модерн з оригінальним входом. 1902 біля схилу на півночі садиби зведено каплицю з приміщенням для моргу за проектом арх. О. Кобелєва, який протягом 1900-х рр. побудував також у західній частині ділянки змішану одноповерхову на цокольному поверсі споруду інфекційного корпусу на 60 ліжок. В оздобленні фасадів обох будівель використано мотив фахверка. 1907 у південній частині території влаштовано нові цегляні службові приміщення (пекарню, кухню, пральню, електростанцію). 1912—13 напроти західного фасаду Кирилівської церкви побудовано корпус акушерської клініки Жіночого медичного інституту (медичного відділення Вищих жіночих курсів), що зберігся до наших днів. Поза межами садиби Кирилівського монастиря при лікарні діяли амбулаторія та акушерсько-фельдшерська школа.
Під час німецько-фашистської окупації лікарняні споруди зазнали значних пошкоджень. У 1960-х рр. побудовано нові великі корпуси стаціонарних відділень, консультаційного та реабілітаційного центрів, що тепер займають південну та західну частину садиби. Втрачено всі будівлі 1870-х рр. та значну частину старої забудови південної ділянки. Споруди, зведені 1823, перебудовано.
Протягом існування Кирилівської богадільні в її приміщеннях працювали відомі лікарі: хірург, професор О. Радзієвський; венеролог, професор С. Томашевський; психіатри та невропатологи С. Штейберг (з 1865; перший київський лікар-психіатр), професори П. Нечай (був старшим лікарем закладу), В. Селецький, І. Сікорський.
У Кирилівській лікарні для божевільних закінчилося життя композитора Веделя Артемія Лук'яновича (1767, за ін. даними 1770 чи 1772—1808); тут помер будівничий деяких корпусів закладу, архітектор та інженер-винахідник Гешвенд Федір Романович (1838— 90), який 1887 запропонував конструкцію реактивного літака з паровим двигуном. 1895 письменник О. Купрін виклав свої враження від лікарні у нарисі «Київський Бедлам».
У радянський час заклад був повністю перепрофільований на психоневрологічну лікарню. У 1920-30-х рр. вона носила ім'я Т. Шевченка, з 1936 — акад.І. Павлова (на території лікарні встановлено погруддя вченого). У цей період тут працювали видатні фахівці психіатри: акад. АН УРСР В. Протопопов, дійсний член АМН СРСР Б. Маньківський, професори В. Гаккебуш, Є. Копистинський, Я. Фрумкін та ін. До 1935 при лікарні діяв Психіатричний технікум.
Тепер комплекс належить Першому лікувально-діагностичному та науково-педагогічному психіатричному центру ім. І. Павлова, частину приміщень займає кафедра психіатрії Київ-ського державного інституту удосконалення лікарів [623].
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Кирилівські заклади (Киево-Кириловские Богоугодные заведения)
Вікіпедія
Київська міська психіатрична лікарня № 1 імені І. П. Павлова — психіатричний заклад у місті Києві. Підпорядкована Головному управлінню охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації. На території лікарні розташована Кирилівська церква.
Історія
За указом Катерини II про відкриття богоугодних лікарень 13 червня 1786 року в келіях монахів Кирилівського чоловічого монастиря відкрито будинок інвалідів, а сам монастир закрито. У 1802 році побудовано одноповерхову лікарню. У 1823 році для лікарні будинку інвалідів було споруджено окрему будівлю.[1] В ньому могли перебувати 50 інвалідів: 4 місця для офіцерів та 46 для нижчих чинів. Також поруч було побудовано двоповерхову богадільню та між ними одноповерхову пральню. Автором був архітектор Й. Шарлемань.[2]
У 1835 році будинок інвалідів перетворили на лікарню. На початку вона була розрахована на 80 ліжок, до кінця 1850-х років містила вже 180.[2]
1 жовтня 1843 року при богоугодних закладах було відкрито фельдшерську школу.[3]
У 1870-х роках за проектом київського губернського інженера Федора Гешвенда побудовано комплекс з 9 цегляних будівель для лікарні, та декілька дерев'яних споруд для фельдшерської школи та господарчих потреб. У 1891 році побудовано додатковий двоповерховий корпус терапевтичного відділення на 32 ліжка за проектом губернського інженера Якова Кривцова[ru][2]
На початку 1900-х років за проектами архітектора Олександра Кобелєва побудовано каплицю з приміщенням для моргу (1902), одноповерхову будівлю інфекційного корпусу на 60 ліжок. У 1912—1913 роках побудовано корпус акушерської клініки Жіночого медичного інституту.[2]
У 1920—1936 роках лікарня носила ім'я Тараса Шевченка. З 1936 року — лікарня імені І. П. Павлова.
До 1935 при лікарні діяв Психіатричний технікум.[2]
Наукові дослідження
У 1950-х роках у лікарні проводилися дослідження під керівництвом Віктора Протопопова та Йосипа Поліщука. На базі 3-го відділення лікарні працювали Відділ психіатрії та патології вищої нервової діяльності АН УРСР і кафедра психіатрії Київського інституту вдосконалення лікарів.[4]
Київська міська психіатрична лікарня № 1 імені І. П. Павлова — психіатричний заклад у місті Києві. Підпорядкована Головному управлінню охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації. На території лікарні розташована Кирилівська церква.
Історія
За указом Катерини II про відкриття богоугодних лікарень 13 червня 1786 року в келіях монахів Кирилівського чоловічого монастиря відкрито будинок інвалідів, а сам монастир закрито. У 1802 році побудовано одноповерхову лікарню. У 1823 році для лікарні будинку інвалідів було споруджено окрему будівлю.[1] В ньому могли перебувати 50 інвалідів: 4 місця для офіцерів та 46 для нижчих чинів. Також поруч було побудовано двоповерхову богадільню та між ними одноповерхову пральню. Автором був архітектор Й. Шарлемань.[2]
У 1835 році будинок інвалідів перетворили на лікарню. На початку вона була розрахована на 80 ліжок, до кінця 1850-х років містила вже 180.[2]
1 жовтня 1843 року при богоугодних закладах було відкрито фельдшерську школу.[3]
У 1870-х роках за проектом київського губернського інженера Федора Гешвенда побудовано комплекс з 9 цегляних будівель для лікарні, та декілька дерев'яних споруд для фельдшерської школи та господарчих потреб. У 1891 році побудовано додатковий двоповерховий корпус терапевтичного відділення на 32 ліжка за проектом губернського інженера Якова Кривцова[ru][2]
На початку 1900-х років за проектами архітектора Олександра Кобелєва побудовано каплицю з приміщенням для моргу (1902), одноповерхову будівлю інфекційного корпусу на 60 ліжок. У 1912—1913 роках побудовано корпус акушерської клініки Жіночого медичного інституту.[2]
У 1920—1936 роках лікарня носила ім'я Тараса Шевченка. З 1936 року — лікарня імені І. П. Павлова.
До 1935 при лікарні діяв Психіатричний технікум.[2]
Наукові дослідження
У 1950-х роках у лікарні проводилися дослідження під керівництвом Віктора Протопопова та Йосипа Поліщука. На базі 3-го відділення лікарні працювали Відділ психіатрії та патології вищої нервової діяльності АН УРСР і кафедра психіатрії Київського інституту вдосконалення лікарів.[4]
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Кирилівські заклади (Киево-Кириловские Богоугодные заведения)
Кирилівська психіатрична лікарня
Кирилівська психіатрічна лікарня, Київська міська психіатрічна лікарня №1 імені академіка І.П.Павлова, Київський міський центр психічного здоров’я.
Лікарня веде свою історію з 1786 року, коли на території ліквідованого Кирилівського монастиря відкрилися будинок для інвалідів та богадільня. У 1803 році до монастиря переводять з Подолу будинок для божевільних, заснований 1770 року. У психіатричному відділенні лікарні було тоді лише 25 місць (1850 - 60, 1913 - 600).
Для розміщення богадільні для її потреб переобладнують колишні монастирські споруди - трапезну (невдовзі будівлю розібрано), будинок намісника, келії та інші будівлі. У 1804-1805 роках збудовані перші кам’яні будівлі Кирилівських богаділень на північній бровці схилів верхнього майданчика Кирилівської гори за проектами архітекторів А.І.Меленського, П.І.Спарро, Л.І.Станзані. Згодом до них додалися кілька нових лікарняних корпусів для утримання психічно хворих пацієнтів та фельдшерської школи (відкрита 1842 року, на її базі пізніше створено міське медичне училище №1), три з них у 1827-1830 рр. споруджено за проектом архітектора Й.Шарлеманя-Боде (зокрема, корпус пральні-сушильні, яку помилково вважають трапезною і сьогодні пристосували для богослужінь).
Після переносу 1835 року сюди ще однієї лікарні комплекс став багатофункціональним, лікарня була відкрита для всіх верств населення та надавала першу допомогу з різних хвороб, а не тільки психічних (наприкінці ХІХ сторіччя вона офіційно іменувалася Кирилівська губернська земська лікарня). Колись одноповерхові корпуси лікарні надбудували до другого поверху, проте, кількість хворих постійно збільшувалася, а санітарні умови погіршувалися. Лише завдяки зусиллям благодійниці - дружини київського генерал-губернатора, княгині К.О.Васильчикової, уродженої княжни Щербатової, - становище хворих трохи змінилося на краще. Так, у 1872-1876 рр. на благодійні кошти за проектом архітектора Ф.Геншведа з південно-західного боку від колишньої соборної площі монастиря було зведене ціле медичне містечко з 9-ти одно- і двоповерхових корпусів на мурованих фундаментах. Ще пізніше - 1902 року за проектом архітектора О.В.Кобелєва споруджено лікарняний морг з каплицею-покійницькою, а у 1912-1913 рр. за проектом В.Пласко з’явилася двоповерхова будівля акушерської клініки Жіночого медичного інституту.
Лікарня утримувалась за рахунок плати пацієнтів (наприкінці ХІХ ст. - 7,5 рублів) та дотацій з міського бюджету. У 1911 році на 1 лікаря припадало 100 пацієнтів. На рубежі ХІХ-ХХ ст. в стаціонарі лікарні перебувало 720 хворих, з яких 450 - психічно хворі, 200 - хворі на венеричні хвороби, 50 - хірургічні післяопераційні. Фінансів на утримання лікарні було обмаль, тому відділення її були переповнені, а персоналу постійно бракувало. Умови тодішнього утримання пацієнтів яскраво описав у своєму нарисі «Київський Бедлам» відомий російський письменник О.Купрін.
У радянський час територія лікарні була перебудована (до її нового статусу переобладнано різнопрофільні старі корпуси, а у 1960-х роках з’явилися нові 5-ти та 8-ми поверхові лікарняні корпуси) та перепрофілювали в однотипну установу, що спеціалізується на психічних хворобах. При лікарні функціонували психіатрічні та неврологічні клініки Київського психоневрологічного інституту (згодом - Институт нейрохірургії), до 1935 року тут також знаходився Психіатрічний технікум.
Лікарня стала базою для наукових медичних установ психіатрічного профілю. З лікарнею пов’язана діяльність С.Штейберга (з 1865, першого київського лікаря-психіатра), доктора медицини Є.П.Рудиковського, професорів Є.А.Копистинського, В.М.Гаккебуша, А.Л.Абашева-Константиновського, дійсного члена Академії медичних наук СРСР Б.М.Маньковського, академіка АН УРСР В.П.Протопопова, заслуженого діяча науки Я.П.Фрумкіна та інших.
Розташована лікарня за адресою - вул.Фрунзе, 103.
Джерела
Київ. Енциклопедичний довідник
А.Куприн. Киевский Бедлам. Очерк
Кілессо Т.С. Кирилівський монастир
Кирилівська психіатрічна лікарня, Київська міська психіатрічна лікарня №1 імені академіка І.П.Павлова, Київський міський центр психічного здоров’я.
Лікарня веде свою історію з 1786 року, коли на території ліквідованого Кирилівського монастиря відкрилися будинок для інвалідів та богадільня. У 1803 році до монастиря переводять з Подолу будинок для божевільних, заснований 1770 року. У психіатричному відділенні лікарні було тоді лише 25 місць (1850 - 60, 1913 - 600).
Для розміщення богадільні для її потреб переобладнують колишні монастирські споруди - трапезну (невдовзі будівлю розібрано), будинок намісника, келії та інші будівлі. У 1804-1805 роках збудовані перші кам’яні будівлі Кирилівських богаділень на північній бровці схилів верхнього майданчика Кирилівської гори за проектами архітекторів А.І.Меленського, П.І.Спарро, Л.І.Станзані. Згодом до них додалися кілька нових лікарняних корпусів для утримання психічно хворих пацієнтів та фельдшерської школи (відкрита 1842 року, на її базі пізніше створено міське медичне училище №1), три з них у 1827-1830 рр. споруджено за проектом архітектора Й.Шарлеманя-Боде (зокрема, корпус пральні-сушильні, яку помилково вважають трапезною і сьогодні пристосували для богослужінь).
Після переносу 1835 року сюди ще однієї лікарні комплекс став багатофункціональним, лікарня була відкрита для всіх верств населення та надавала першу допомогу з різних хвороб, а не тільки психічних (наприкінці ХІХ сторіччя вона офіційно іменувалася Кирилівська губернська земська лікарня). Колись одноповерхові корпуси лікарні надбудували до другого поверху, проте, кількість хворих постійно збільшувалася, а санітарні умови погіршувалися. Лише завдяки зусиллям благодійниці - дружини київського генерал-губернатора, княгині К.О.Васильчикової, уродженої княжни Щербатової, - становище хворих трохи змінилося на краще. Так, у 1872-1876 рр. на благодійні кошти за проектом архітектора Ф.Геншведа з південно-західного боку від колишньої соборної площі монастиря було зведене ціле медичне містечко з 9-ти одно- і двоповерхових корпусів на мурованих фундаментах. Ще пізніше - 1902 року за проектом архітектора О.В.Кобелєва споруджено лікарняний морг з каплицею-покійницькою, а у 1912-1913 рр. за проектом В.Пласко з’явилася двоповерхова будівля акушерської клініки Жіночого медичного інституту.
Лікарня утримувалась за рахунок плати пацієнтів (наприкінці ХІХ ст. - 7,5 рублів) та дотацій з міського бюджету. У 1911 році на 1 лікаря припадало 100 пацієнтів. На рубежі ХІХ-ХХ ст. в стаціонарі лікарні перебувало 720 хворих, з яких 450 - психічно хворі, 200 - хворі на венеричні хвороби, 50 - хірургічні післяопераційні. Фінансів на утримання лікарні було обмаль, тому відділення її були переповнені, а персоналу постійно бракувало. Умови тодішнього утримання пацієнтів яскраво описав у своєму нарисі «Київський Бедлам» відомий російський письменник О.Купрін.
У радянський час територія лікарні була перебудована (до її нового статусу переобладнано різнопрофільні старі корпуси, а у 1960-х роках з’явилися нові 5-ти та 8-ми поверхові лікарняні корпуси) та перепрофілювали в однотипну установу, що спеціалізується на психічних хворобах. При лікарні функціонували психіатрічні та неврологічні клініки Київського психоневрологічного інституту (згодом - Институт нейрохірургії), до 1935 року тут також знаходився Психіатрічний технікум.
Лікарня стала базою для наукових медичних установ психіатрічного профілю. З лікарнею пов’язана діяльність С.Штейберга (з 1865, першого київського лікаря-психіатра), доктора медицини Є.П.Рудиковського, професорів Є.А.Копистинського, В.М.Гаккебуша, А.Л.Абашева-Константиновського, дійсного члена Академії медичних наук СРСР Б.М.Маньковського, академіка АН УРСР В.П.Протопопова, заслуженого діяча науки Я.П.Фрумкіна та інших.
Розташована лікарня за адресою - вул.Фрунзе, 103.
Джерела
Київ. Енциклопедичний довідник
А.Куприн. Киевский Бедлам. Очерк
Кілессо Т.С. Кирилівський монастир
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Кирилівські заклади (Киево-Кириловские Богоугодные заведения)
НАЙСТАРІША ЛІКАРНЯ КИЄВА – КИРИЛІВСЬКА: ШЛЯХ ВІД БОГАДІЛЬНІ ДО ГУБЕРНСЬКОЇ ЗЕМСЬКОЇ ЛІКАРНІ
ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», м. Київ, Україна
ISSN 2077-6594. УКРАЇНА. ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ. 2015. № 4 (36)
---------------
Мета – показати становлення медичної допомоги в Києві на прикладі Києво-Кирилівської лікарні. Матеріали: звіти медичних закладів, правові документи, праці київських лікарів, істориків медицини. Методи: системного підходу, контент-аналізу, порівняно-історичний, проблемно-хронологічний, джерелознавчого, історіографічного аналізу. Результати. Після указу 1775 р. про створення приказів громадського опікування у Кирилівському монастирі, у 1786 р. відкрито інвалідний будинок, який знаменував початок Кирилівських богоугодних закладів. У 1830-х роках ці заклади перетворено на лікарню на 200 ліжок. У 1872–1876 рр. побудовано 9 павільйонів для психічно хворих, приміщення для богадільні та фельдшерської школи, а в 1891 р. – для жіночого терапевтичного та чоловічого хірургічного відділень. У 1904–1905 рр. лікарню розширено до 680 ліжок, а в 1906–1911 рр., із запровадженням земства, започатковано створення на її базі губернської земської лікарні, яке загальмовано світовою війною і революцією. Висновки. У ХІХ – поч. ХХ ст. у Києві відбулося становлення сучасної системи медичної допомоги, яскравим прикладом якого є історія Кирилівської лікарні. Ключові слова: Київ, Кирилівська лікарня, монастирська, приказна, земська медицина.
----------------
Вступ
Організація медичної допомоги пройшла складний шлях. Після тривалого періоду само- і взаємодопомоги її суб’єктами стали знахарі і ворожбити, які намагалися лікувати людей заклинаннями, закляттями і замовляннями, іншими містичними обрядами, а також зіллям, зібраним у лісах, на луках і болотах, і тому називалися «зелійниками». З прийняттям християнства, розвитком писемності, культурних зв’язків із Візантією та країнами Європи на Русі з’явилися перекладні та оригінальні праці, у т.ч. з медичної тематики. Лікувальною справою почали займатися не лише знахарі, але й освічені монахи і навіть представники аристократії. З’явилися осередки емпіричної медицини, переважно в монастирях, де хворим і калікам надавалася добродійна медична допомога. Поступово вони перетворилися в спеціальні заклади – «лічниці», де допомогу надавали порівняно освічені «лічці», «лічителі», «врачі», а також було започатковане навчання лікарського мистецтва. Звичайно, і такі фахівці, і такі заклади переважно з’являлися у великих культурних центрах, яким на РусіУкраїні був Київ [2, 12, 15]. Першими «лічцями» («врачевателями») стали засновники Києво-Печерського монастиря (1051 р.) Антоній і особливо Феодосій. Цілителями також були Іпатій, Сисой, преподобні Логин і Агафон-чудотворець [1]. При монастирях стали виникати гостинні («странноприйомні») будинки, які називалися шпиталями, або госпіталями (від лат. hospes). На початку ХІІ ст. перший такий шпиталь відкрив князь Микола (Нікола) Святоша (світське ім’я – Панкратій Святославович). Серед київських «літчів» найбільше прославилися святі Агапіт і Аліпій, перший дитячий лікар Даміан-цілитель і фармацевт Прохор, а також приїжджі зі Сходу Ормянин і Сириян. У ХVІІ ст. на Подолі з’явився «шпиталь» запорізького гетьмана Самійла Кишки [9].
ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», м. Київ, Україна
ISSN 2077-6594. УКРАЇНА. ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ. 2015. № 4 (36)
---------------
Мета – показати становлення медичної допомоги в Києві на прикладі Києво-Кирилівської лікарні. Матеріали: звіти медичних закладів, правові документи, праці київських лікарів, істориків медицини. Методи: системного підходу, контент-аналізу, порівняно-історичний, проблемно-хронологічний, джерелознавчого, історіографічного аналізу. Результати. Після указу 1775 р. про створення приказів громадського опікування у Кирилівському монастирі, у 1786 р. відкрито інвалідний будинок, який знаменував початок Кирилівських богоугодних закладів. У 1830-х роках ці заклади перетворено на лікарню на 200 ліжок. У 1872–1876 рр. побудовано 9 павільйонів для психічно хворих, приміщення для богадільні та фельдшерської школи, а в 1891 р. – для жіночого терапевтичного та чоловічого хірургічного відділень. У 1904–1905 рр. лікарню розширено до 680 ліжок, а в 1906–1911 рр., із запровадженням земства, започатковано створення на її базі губернської земської лікарні, яке загальмовано світовою війною і революцією. Висновки. У ХІХ – поч. ХХ ст. у Києві відбулося становлення сучасної системи медичної допомоги, яскравим прикладом якого є історія Кирилівської лікарні. Ключові слова: Київ, Кирилівська лікарня, монастирська, приказна, земська медицина.
----------------
Вступ
Організація медичної допомоги пройшла складний шлях. Після тривалого періоду само- і взаємодопомоги її суб’єктами стали знахарі і ворожбити, які намагалися лікувати людей заклинаннями, закляттями і замовляннями, іншими містичними обрядами, а також зіллям, зібраним у лісах, на луках і болотах, і тому називалися «зелійниками». З прийняттям християнства, розвитком писемності, культурних зв’язків із Візантією та країнами Європи на Русі з’явилися перекладні та оригінальні праці, у т.ч. з медичної тематики. Лікувальною справою почали займатися не лише знахарі, але й освічені монахи і навіть представники аристократії. З’явилися осередки емпіричної медицини, переважно в монастирях, де хворим і калікам надавалася добродійна медична допомога. Поступово вони перетворилися в спеціальні заклади – «лічниці», де допомогу надавали порівняно освічені «лічці», «лічителі», «врачі», а також було започатковане навчання лікарського мистецтва. Звичайно, і такі фахівці, і такі заклади переважно з’являлися у великих культурних центрах, яким на РусіУкраїні був Київ [2, 12, 15]. Першими «лічцями» («врачевателями») стали засновники Києво-Печерського монастиря (1051 р.) Антоній і особливо Феодосій. Цілителями також були Іпатій, Сисой, преподобні Логин і Агафон-чудотворець [1]. При монастирях стали виникати гостинні («странноприйомні») будинки, які називалися шпиталями, або госпіталями (від лат. hospes). На початку ХІІ ст. перший такий шпиталь відкрив князь Микола (Нікола) Святоша (світське ім’я – Панкратій Святославович). Серед київських «літчів» найбільше прославилися святі Агапіт і Аліпій, перший дитячий лікар Даміан-цілитель і фармацевт Прохор, а також приїжджі зі Сходу Ормянин і Сириян. У ХVІІ ст. на Подолі з’явився «шпиталь» запорізького гетьмана Самійла Кишки [9].
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Кирилівські заклади (Киево-Кириловские Богоугодные заведения)
Ще згадка про Кирилівські заклади зі справи
Питання - чи різали дівку по живому, чи тоді вже був наркоз?...Но между темъ судьбе угодно было повить упроченныя мною дела иначо, ибо старшая изъ дочерей проживши только девять месяцевъ въ супружестве, немогла сродить, и после операции проведенной уезднымъ доктором вынувшимъ мертваго ребенка, лишилась языка и малейшаго сознания, въ каковомъ положении несчастливица и страдалица, больше года прожила въ Киево-Кирилловскомъ заведении, где наконецъ умерла 19 февраля сего года (1866), оставивъ по себе одно только горестное для меня воспоминание...
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- DVK_Dmitriy
- Супермодератор
- Повідомлень: 5312
- З нами з: 25 березня 2016, 19:59
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 988 разів
- Подякували: 3907 разів
Re: Кирилівські заклади (Киево-Кириловские Богоугодные заведения)
Клировая Ведомость Свято-Троицкой церкви при Киево-Кирилловской губернской земской больнице за 1917 год.
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 22 гостей