Пандемії та епідемії

[D_i_V_a]

...1847-48 роки...Що за епідемія незрозуміло, в окремих записах - тиф, але більшість випадків записано як "природна" смерть.

По моїх записах на іншому краю України лютували гнила горячка і холера...

[SNIGURIVNA]

...1847-48 роки...Що за епідемія незрозуміло, в окремих записах - тиф, але більшість випадків записано як "природна" смерть.

По моїх записах на іншому краю України лютували гнила горячка і холера...

Була пандемія холери.

[D_i_V_a]

1847-48 роки смертність просто зашкалює

По 1847 року в метриках по моїй парафії немає третьої частини. Подивилась 48-й.
Рік починався з оспою і кором, але ближче до літа почалися випадки холери, да так, що в серпні ховали кожного дня, а є дні і по двоє і по троє, і перестали писати від чого померли. Всі дорослі, вік різний і 20-ть і 30-ть і 50.
З осені почали знову писати причину смерті і ще є випадки холери.

[SNIGURIVNA]

Всі дорослі, вік різний і 20-ть і 30-ть і 50.

А я бачила випадки, коли дітей відспівували у цей період оптом.

[SNIGURIVNA]

У якості довідки:

Семь холерных пандемий
Если до XIX века главным бичом мира была чума, то с 1817 года ее сменила холера. За век было зафиксировано шесть пандемий холеры. Еще одна пришлась уже на ХХ век.

Первая из них пришлась на 1817-1824 годы. Вспышка заболевания началась с Калькутты, Индия, откуда перекинулась на всю Юго-Восточную Азию и Ближний Восток, Восточную Африку и средиземноморское побережье Европы. Примерное количество погибших неясно: некоторые историки пишут о миллионах умерших. Затронула пандемия и Россию. В страну ее занесли через астраханский порт в сентябре 1823 года, вскоре началась крайне холодная зима и холера пошла на спад. Как считают ученые, холерные вибрионы не выдержали низких температур.

Не успела закончиться первая холерная пандемия, как началась вторая. Она длилась с 1826 по 1837 год. Началась она снова на территории Индии и распространилась на те же территории, что и предшественница, однако впервые затронула Восточную Азию. В России холерную эпидемию часто вспоминают в связке с «Болдинской осенью» Александра Сергеевича Пушкина, который, пребывая в карантине в имении Большое Болдино, завершил работу над «Евгением Онегиным», циклами «Повести Белкина» и «Маленькие трагедии», написал поэму «Домик в Коломне» и 32 стихотворения.

В 1846-1860 годах случилась третья холерная пандемия. Данную пандемию считают крупнейшей по смертности среди себе подобных в XIX веке. В ходе нее холера впервые распространилась на всю Северную Африку и Америку. Болезнь объединила Европу: в 1851 году в Париже представители 12 стран приняли Первую международную санитарную конвенцию. Этот шаг позволил увеличить успешность лечения от смертельно опасных болезней.

Вслед за третьей последовала и четвертая пандемия. Она бушевала на протяжении 12 лет – с 1863-го по 1875-й. Ее распространению способствовало открытие Суэцкого канала, благодаря которому имел место быстрый провоз инфекции из Индии в Европу.

Пятая (1881-1896) и шестая (1899-1923) пандемии тоже шли парой. Пятая примечательна тем, что во время нее врачами была доказана бактериальная природа заболевания и выделен возбудитель V. cholerae.

Последняя, седьмая холерная пандемия началась в 1961-м и достигла максимума к 1970-му. В отличие от предшественниц ее вызвал V. cholerae биовар El Tor. Случаи заражения были зафиксированы в более чем 180 странах.

Джерело

[Stranger]

Епідемії та боротьба з ними в Україні (кінець ХVIII – початок ХХ ст.) / В. Шандра, О. Карліна

[D_i_V_a]

Дуже схоже на сьогодні, чи не так?...
Іспанський грип, 100 років тому
Джерело

[al_mol]

Эпидемия холеры в с. Липовка Комаргородская 1848 год ( в селе население около 300 человек)

[D_i_V_a]

Перша вакцинація проти віспи була проведена в Австрії понад 250 років тому.
Це було не лише початком історії успіху в галузі медицини, а й зародженням суперечок щодо вимог до вакцинації та вакцинаційного скептицизму. В дискусіях, які були підживлені трагічними випадками, приймали участь такі великі, як імператриця Марія Терезія та філософ Іммануїл Кант.
Але щеплення завжди було одним - звільненням.

Це відомий факт, що завдяки нікому іншому як ерцгерцогині Марії Терезії, тисячолітня форма вакцинації проти віспи прийшла до Відня у 1768 році через Османську імперію з Індії.
Марія Терезія не тільки сама хворіла на віспу, але й втратила від цієї хвороби кількох родичів та трьох своїх дітей.
Тоді хворобою постраждала вся країна. Незліченна кількість людей померла. Особливо багато померло дітей.