У мандри Дрогобицьким краєм

Подорожі по регіонам, селам і містам, замкам і городищам України. І не тільки.
Відповісти
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

У мандри Дрогобицьким краєм

Повідомлення Vitaly Savitar »

Стежками Івана Франка

Добре знаним є маршрут «Стежками Івана Франка». Прямуючи в Нагуєвичі, мандрівник «проскакує» село Лішню. Але в тому селі також можна дещо побачити. Це добре збережений пам’ятник «Скасування панщини», і чи не єдиний «Жертвам Талєргофу», ще залишки валів міста Сарина, місце, де стояла панська липа, до якої пан Туркул прив’язував покараних. А ще вам оповідять про криничку «без дна», з якої можна було почути рахманські дзвони. А чого лише вартий «Музей учительства та освіти», що розташований у школі!

Тим часом у селі Нагуєвичах, окрім вже згаданих місць, вам неодмінно покажуть місце на Забарищі, де в 1831 році спалювали упирів, там навіть дотепер зберігся хрест. Всім добре відомий Франків дуб (зараз просто місце), під яким він написав оповідання «Олівець». Після війни під ним був величезний мурашник. До того дуба енкаведисти над мурашником прив’язали упівця, якого мурахи з’їли. В селі стверджують, що це був Гудима із с.Брониця.

А хіба не можна створити ще й маршрут «Шляхами друзів ІванаФранка». До нього включити с.Залужани (Вацевичі), звідки походять гімназійний товариш Іполит Погорецький та поетеса Олена Грицай, с.Добрівляни, де проживала добре знайома Франка – донька тутешнього пароха Чапельського.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: У мандри Дрогобицьким краєм

Повідомлення Vitaly Savitar »

Батьківщина Андрія Мельника

Можна відвідати батьківщину Андрія Мельника – Волю Якубову. Якраз у тому селі народилася людина, яка започаткувала так званий рух мельникізму. Шлях пролягає через Старе Село, в якому стоїть дерев’яна церковця, яку як каплицю побудував граф Станіслав Тарновський. Мало хто знає, що у цьому селі в лісі Когутик стоять прадавні «могили» часів неоліту. Якраз під тим лісом розташувалися хутори Підгора та Скибичі (всього кілька хат). На Скибичах під самим лісом стоїть цікава фігура, а поблизу – джерело, з якого бере початок потічок.

А хіба можна минути Снятинку, не оглянувши палац графа Станіслава Тарновського. Зараз у цьому будинку є школа. На тутешньому цвинтарі знаходиться грабовець у вигляді каплички – родинне поховання Тарновських. Чого тільки вартував так званий Панський ліс, посаджений у шахматному порядку. Нам би милуватися та захоплюватися панською господарністю і там би відпочивати. Та, як не прикро, його кілька років тому вирубали. Краса комусь не до вподоби. Таким давай тільки червону деревину! А біля Волі Якубової надзвичайно екзотичні хутори: Котички, Тожів та Глинне.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: У мандри Дрогобицьким краєм

Повідомлення Vitaly Savitar »

Шляхом дерев’яних шедеврів

Надзвичайно захоплюючий маршрут, відвідування дерев’яних церков – шедеврів сакрального мистецтва. У церкві Монастиря-Лішнянського можна побачити дерев’яне диво – скульптуру пророка Іллі. Цікаві церкви у Монастирі-Дережицькому, Станилі. Якраз із храму цього села походить добре відома мистецтвознавцям старовинна ікона із ХІV ст. зі зображенням Георгія-Юрія Змієборця. Вдумаймося! Роботі на липовій дошці майже 700 років, а може й більше (ікона зберігається у Національному музеї Львова). Дуже старовинна церква у Меденичах. Це поселення може похвалитися тим, що якраз тут граф Мнішек справляв заручини своєї доньки Марини (згодом російської цариці) і царевича Дмитрія (російського царя). Цікавими з огляду архітектурних рішень є дерев’яні церкви у верхній частині Сторони, Підбужі (на Потоці), Сільці, Мокрянах, Вороблевичах, яку в 1936 році привезли із села Виців.

А які дива можна ще побачити у тих же Вороблевичах – це сонячний годинник на стіні мурованої церкви, на іншій у Липівцях – набої у стіні часів Першої світової війни і багато чого іншого. Цікаво, що до палацу панської родини Устрицьких не раз навідувалися польські королі, навіть російська цариця Катерина ІІ, яка одному із представників цього роду доводилася хресною мамою. А ще тут побували Тадеуш Костюшко, різні художники, композитори та багато інших відомих людей. Вражає своєю природною красою дерев’яна церковця у Глинному, невеличкому хутірцю біля Бикова, про існування якого ніхто навіть нічого не знає. Церква в селі Довгому (Гірському) відома тим, що її розмалював живописець, поет і драматург Корнило Устиянович (1839-1903 рр.). Йому судилося навічно лишитися у цьому селі. Розмальовуючи церкву, він зірвався із риштування і дуже побився. Ще близько року промучився у тутешнього о.Юліана Шиха, де й помер. Похований недалеко від церкви. Із церкви с.Старого Кропивника також походить унікальна ікона «Юрія Змієборця», вік якої оцінюється в межах 700 років (зберігається у Національному музеї Львова).
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: У мандри Дрогобицьким краєм

Повідомлення Vitaly Savitar »

Мандрівка в гірські села

Чого варта мандрівка у гірські села Дрогобиччини! А який прекрасний краєвид відкривається при в’їзді у село Перепростинь. Аж дух запирає від побаченого. Внизу, в долині, в’ється змійкою річка Стрий, яка обручем омиває острів, на якому розташований хутір. У долині видніється село Довге. Інколи такий смуток огортає, що люди вирушають за здоров’ям невідь-куди, а тут поряд така краса. Село Довге до Першої світової війни славилося своїми каменотесами. Таке ремесло тут процвітало здавна. Місцевий пісковик йшов для виробництва млинарського каменя та круглого каменя для гостріння ножів. Місцевим каменотесам був відомий камінь «скалуп», який як нововідкритий мінерал польський геолог у 1936 році назвав «сколіт», бо знайдений біля Сколе. У місцевих пісковиках каменотеси знаходили ще й камінь «жовтець», який тутешні ковалі та столярі шліфували, і він йшов як окраса до скринь, файок та до намист. Насправді це був карпатський драгоніт жовтого кольору, якого було тоді годі відрізнити від справжнього діаманта. Його масово вивозили в Чехію для ювелірних виробів. У верхів’ях річки Стрий траплявся ще один камінь, званий «магдалин», що був червоного забарвлення. Названий так на честь св.Магдалини, яка від крові пообтирала ноги Ісусові Христові. Серед річкового піску траплявся й золотий пісок.

Недарма в одній із легенд розповідається, що якась княгиня тут у річці загубила золотий перстень. Також червоний пісковик йшов на виготовлення дешевих намист. Хіба не можна відновити виготовлення місцевих намист, а мандрівник був би тільки радий. А ще які в гірській Бойківщині криниці, викладені з річкового каменю, деякі навіть досягають 40 метрів глибини. Яка здорова в них вода!? В Старому Кропивнику вам неодмінно покажуть місце, де пан Кропивницький страчував непослухів, неробів, ґвалтівників, повій. Над обривом річки Стрий стояли спеціальні кізлини, на яких висіла колиска. В неї вкладали покараного і розгойдували так, що той вилітав у річку на милість Божу.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Відповісти

Повернутись до “Краєзнавство”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 19 гостей