Перелік князівських родів

Чи мали ви щастя довідатись, що ващі пращури були з князівських родин?

Так
0
Немає голосів
Ні
3
25%
Маю тільки припущення
6
50%
Шанси досить великі
1
8%
Ми всі походим від якихось князів
2
17%
 
Всього голосів: 12

Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Перелік князівських родів

Повідомлення Вернер »

НЕСВИЦЬКІ (Несвізькі) – князівський рід, що належав, все ж, до однієї з гілок Гедиміновичів – Ольгердовичів.
Однак існують й ін. версії щодо походження цього роду: від стародавніх литов. князів чи Рюриковичів.
Генеалогія Несвизьких недостатньо досліджена, про походження їхнього родового прізвища також немає єдиної думки. Тривалий час вважалося, що воно походить від білорус. м. Несвіж, однак у сучасній літературі переважає версія, що від волинського м-ка Несвич, що біля р. Полянки, недалеко від Луцька.
Більшість дослідників вважають, що засновником роду був Федір (Федько) Корибутович (р. н. невід. – п. бл. 1442) – син новгород-сіверського кн. Дмитра-Корибута Ольгердовича (р. н. невід. – п. після 1404) та онук вел. кн. литов. Ольгерда. Федір був подільським старостою (1432–33), брацлавським (1434– 35) та кременецьким (1431–35) намісником. Прихильник кн. Свидригайла. Вважається засновником Вінниці, Збаража та Вишнівця.
Від його нащадків беруть початок роди князів Збаразьких, Вишневецьких, Порицьких, Воронецьких, Предільницьких.
1508 до Москви виїхав кн. Василь Несвицький, ступінь споріднення якого з родозасновником не зовсім з'ясований.
Представники рос. гілки використовували герб "Тронби" на відміну від ін. споріднених родів – Вишневецьких, Збаразьких і Воронецьких, які мали герб "Корибут".
Переважна більшість представників рос. гілки служили моск. царям воєводами і стольниками. Найбільш відомі: Михайло Васильович (1-ша пол. 16 ст.) – воєвода військ вел. кн. Василя III Івановича; Данило Васильович (1-ша пол. 16 ст.) – воєвода в Унжі (1528), Чухломі (1529–32), у війську правої руки в Галичі (1532–37), Костромі (1543) та ін. містах; Василь Васильович (1-ша пол. 16 ст.) – другий воєвода передового полку в Муромі; Іван Васильович (1-ша пол. 16 ст.) – полковий воєвода; Данило Матвійович (р. н. невід. – п. 1666) – стольник, другий (1632), а потім – перший (1639) воєвода у Мценську, перший воєвода в Дорогобужі (1654–56); Андрій Матвійович ( р. н. невід. – 1650) – воєвода в Новосілі (1637); Григорій Данилович (17 ст.) – стольник (1650–1676); Андрій Григорович (2-га пол. 17 ст.) – стольник цариці Прасковії Федорівни (1686); Іван Григорович (р. н. невід. – п. до 1747) – стольник (1687–1727); Іван Іванович (2-га пол. 17 ст.) – стольник (1692); Василь Іванович (р. н. невід. – до 1737) – стольник (1692); Михайло Іванович (р. н. невід. – до 1737) – стольник.
У більш пізні часи відомі: Василь Федорович (1704–71) – віце-адмірал (1764), петерб. цивільний губернатор (1761–64); Михайло Федорович (р. н. невід. – до 1787) – капітан-командир флоту (1763); Іван Васильович (1740– 1806) – учасник заколоту проти рос. імп. Петра III, таємний радник, камергер, обер-шенк; Петро Васильович (р. н. невід. – 1818) – бригадир; Василь Михайлович (1755–1818) – бригадир (1793); Дмитро Михайлович (1767–1821) – бригадир (1794)., Вишневецьких, Порицьких, Воронецьких, Предільницьких.
1508 до Москви виїхав кн. Василь
Рос. гілка роду внесена до 5-ї частини Родовідних книг Калузької, Московської і Тамбовської губерній.
Томазов В.В.
Час плине
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Перелік князівських родів

Повідомлення Вернер »

МАСАЛЬСЬКІ (Мосальські) – український князівський рід 15 – поч. 17 ст. з династії Рюриковичів, нащадки чернігівських князів.
Засн. роду – князь Юрій Святославич Масальський (2-га пол. 15 ст.).
Його сини – Василь, Володимир (Володко) і Семен – поклали початок окремим гілкам роду Масальських, представники яких мешкали також у Росії (князі Кольцови-Масальські, князі Литвинови-Масальські, князі Клубкови-Масальські) і Білорусі (князі Масальські на Олекшичах – перша Гродненська гілка, князі Масальські на Сапєжишках і Рачках – друга Гродненська гілка, князі Масальські на Друї – Брацлавська гілка, князі Масальські – Волковийська гілка.
У 1-й пол. – серед. 16 ст. чисельність представників роду Масальських чоловічої статі, зафіксованих у документах, на Волині і в Центр. Україні становила 1 особу; на серед. – 2-гу пол. 16 ст. – 10 осіб; на 1-шу пол. – серед. 17 ст. – 5 осіб. 1629 двом родинам роду Масальських належало 36 димів.
Час плине
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Перелік князівських родів

Повідомлення Вернер »

КОЗЕКИ (Козечичі) – український дрібний князівський рід 15 – серед. 17 ст. невстановленого походження.
Засн. роду вважається Федір, який згадується в документах 1445.
Його сини Андрій, Лев, Іван, Василь і Михайло наприкінці 15 – поч. 16 ст. більш відомі як Козечичі.
Нащадки Василя Федоровича в серед. – 2-й пол. 16 ст. згадуються як Козеки-Замлицькі (Козечичі-Замлицькі). У 15 – серед. 16 ст. володіли землями на Київщині та Брацлавщині.
1528 від родини було виставлено до війська 10 вершників. Тоді ж їм належало приблизно 240 димів,
1629 – 418 димів.
На серед. 17 ст. представники роду чоловічої статі здебільшого відомі як Козеки або Козики. Їхня чисельність на Волині та в Центр. Україні на 1-шу пол. 15 ст. становила 1 особу, на 2-гу пол. 15 ст. – 4 особи, на 1-шу пол. 16 ст. – 8 осіб.
Були в родинних зв'язках з одним із найбагатших і могутніх українських князівських родів – Заславськими.
Останні згадки про них у документах належать до 30–50-х рр. 17 ст.
Путро О.І.
Час плине
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Перелік князівських родів

Повідомлення Вернер »

КОРЕЦЬКІ – князівський рід герба "Погоня" з династії Гедиміновичів.
Назва роду пов'язана з м. Корець.
Його представники походили, за одними даними, – від Дмитра-Корибута Ольгердовича, за ін., – від Олександра Патрикійовича Стародубського (п. 1408), внука Наримунта Гедиміновича.
Були пов'язані з ін. відомими родами Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Молдови та Рос. д-ви, зокрема, з князями Масальськими, Могилами, Потоцькими, князями Сангушками, Ходкевичами, князями Чорторийськими.
Найвизначнішими представниками роду стали Богуш Федорович (1510–76) та його внук Самійло Юхимович (1586–1622). Перший був житомир. старостою (1539–48; див. Староство), брацлав. і він. старостою (1548–76), волин. воєводою (1572–76), луцьким старостою (1560–76), у 40-х рр. 16 ст. разом із Б.Претвичем обороняв пд. кордони Великого князівства Литов. від ординських наскоків, часто взаємодіючи із запороз. козаками. Самійло Юхимович брав участь у походах на Рос. д-ву за Смутного часу поч. 17 ст. Був одружений із Катериною Могилянкою, підтримував рід Могил у його претензіях на господарський престол у Молдавському князівстві. 1612–16 разом з кн. М.Вишневецьким організував похід у Молдову проти турец. ставленика господаря С.Томші, щоб посадити на престолі Олександра, сина Єремії Могили. Зазнав поразки і потрапив до турец. полону. З допомогою правосл. ченців утік на Батьківщину, згодом перейшов з православ'я в католицизм. Унаслідок поразки польс. війська в Цецорській битві 1620 знову потрапив до турец. полону, де й загинув. Останнім представником роду був Самуель-Кароль (1621–51), який брав участь у спробах придушити нац.-визвол. війну укр. народу серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648–1676).
Мицик Ю.А.
Час плине
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Перелік князівських родів

Повідомлення Вернер »

ОЛЕЛЬКОВИЧІ – впливовий князівський рід Великого князівства Литовського герба "Погоня", представники однієї зі старших галузей Ольгердовичів, котрі як потомки Володимира Ольгердовича й удільні володарі правили 1440–70 в Києві, а потім – лише в Слуцьку та Копилі (нині обидва міста Мінської обл., Білорусь). Відігравали значну роль в тогочасному сусп. і державно-політ. житті України, Білорусі, Литви та Польщі. Не раз брали участь у внутрішньополіт. боротьбі у ВКЛ, претендували на великокнязівський трон. У 1450–70-х перебували в опозиції до уряду короля польс. і вел. кн. литов. Казимира IV Ягеллончика, дотримуючись одночасно промоск. політ. орієнтації. Київські О. за прикладом свого батька й діда Володимира Ольгердовича вживали знак-герб зі схематичним зображенням церкви, підтримували загалом правосл. церкву, обстоюючи її орг. єдність, хоча часом виявляли прихильність до унії церковної. Дбали про оборону Середньої Наддніпрянщини від спустошливих нападів ординців та кримчаків. Протегували пожвавленню культ. життя в регіоні. Найвідоміші серед О. такі.

Олександр Володимирович (Олелько, Алелько; див. Олелько Володимирович; бл. 1386 – 1454), засновник роду, син київ. кн. Володимира, онук вел. кн. литов. Ольгерда, правнук вел. кн. литов. Гедиміна. Удільний князь у Копилі й Слуцьку з 1399, а з 1440 – князь київський. Одружений 1417 з Анастасією, дочкою вел. кн. моск. Василія Дмитрійовича, внучкою вел. кн. моск. Дмитрія Донського і вел. кн. лит. Вітовта. Помер у Києві ченцем, похований у Києво-Печерському монастирі.

Семен Олелькович (1420–70), старший син Олександра Володимировича, князь київський. Після смерті його батька король польс. і вел. кн. литов. Казимир IV Ягеллончик відмовився визнати Київське князівство уділом О. і не дозволив його ділити, а надав Київ Семену на правах свого намісника, Слуцьк й Копил утримав за собою Михайло Олелькович. Рішення Казимира IV стало однією з причин участі О. в діях опозиційного щодо його влади угруповання литовсько-рус. знаті, очолюваного до 1456 впливовим литов. магнатом, тракайським воєводою Яном Гаштольдом, тестем Семена Олельковича. Литов. пани-опозиціонери двічі (1454 і 1461), але безуспішно робили спроби обрати Семена Олельковича великим князем литовським. 1456 Казимир IV призначив його брацлавським намісником, що на півтора десятка років поставило під владу київ. князя більшість території сучасної України. Підтримував тісні родинні й політ. зв'язки із правителями Москви. Разом із братом Михайлом і кн. Юрієм Гольшанським 1463 спец. декларацією визнав вел. кн. моск. Івана III Васильовича опікуном правосл. церкви у ВКЛ. Обновив Успенський собор Печерського монастиря, де й був похований. Після смерті Семена Олельковича удільний статус Київ. князівства був остаточно скасований.

Михайло Олелькович (бл. 1425 – 1481), молодший син Олександра Володимировича, князь слуцький і копильський. 1470–71 – великокнязівський намісник у Новгороді Великому. Довідавшись про смерть брата, самовільно виїхав з Великого Новгорода і зробив безуспішну спробу отримати Київ. Створив угруповання князівських і магнатських родів, яке мало за мету відсторонити від влади у ВКЛ Ягеллонів, а у випадку невдачі – відокремити сх. землі Білорусі та України з Києвом і визнати над ними владу вел. кн. моск. Івана III Васильовича. За організацію змови проти Казимира IV покараний смертю у Києві 3 вересня 1481 (див. також Змова князів 1481).

Василь Семенович (бл. 1465 – 1495), син Семена Олельковича, князь пінський. Помер, не залишивши потомства. Похований у Києво-Печерському монастирі.

Семен Михайлович (бл. 1460 – 1505), син Михайла Олельковича, князь слуцький. 1502 і 1503 на чолі власного війська відбив напад крим. чамбулів і розгромив їх у битвах біля річок Уша (нині р. Уж, прит. Прип'яті) і Прип'ять (прит. Дніпра).

Юрій Семенович (1492–1542), син Семена Михайловича, князь слуцький. Ще юнаком вдало керував (разом із матір'ю) обороною Слуцька, обложеного військом кн. Михайла Глинського (1508). Учасник Оршанської битви 1514, відзначився в розгромі крим. чамбулів у пд. Київщині, біля р. Ольшаниця 1527. За допомогою суд. позовів, купівель, успадкування значно примножив свої земельні володіння, ставши одним із найбільших землевласників у ВКЛ. Був одружений з Оленою Радзивілл. Відомий як один з опікунів Києво-Печерського монастиря.

Юрій Юрійович (бл. 1531 – 1578), син Юрія Семеновича, князь слуцький. У складі військ ВКЛ й на чолі власної корогви брав участь у Лівонській війні 1558–1583. Був одним із кредиторів великих князів литовських і патроном відомого поета й історика М.Стрийковського, який користувався його гостинністю та б-кою під час написання славнозвісної "Хроніки польської, литовської, жмудської та всієї Русі". Похований у Києво-Печерському монастирі.

Юрій Юрійович (1559–86), син Юрія Юрійовича, князь слуцький, останній з роду О. по чол. лінії. За його часів князівський двір у Слуцьку залишався значним культ. центром. Після смерті його дочки Софії Слуцьке і Копильське князівства перейшли у власність Радзивіллів, з одним з яких, Яном, вона була у шлюбі.
Шабульдо Ф.М.
Час плине
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Перелік князівських родів

Повідомлення D_i_V_a »

В. Білінський "Україна Русь" ІІ книга, 2015
"Відомо, що від руських (українських) князів династії Острозьких пішли князівські династії - Заславських, Корецьких, Збаразьких та інші, герби яких мають спільні геральдичні елементи"
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
Falcon
Модератор
Повідомлень: 316
З нами з: 03 січня 2017, 20:37
Стать: Чоловік
Звідки: Буковина
Дякував (ла): 417 разів
Подякували: 519 разів

Re: Перелік князівських родів

Повідомлення Falcon »

Вернер писав:НЕСВИЦЬКІ (Несвізькі) – князівський рід, що належав, все ж, до однієї з гілок Гедиміновичів – Ольгердовичів.
використовували герб "Тронби" на відміну від ін. споріднених родів – Вишневецьких, Збаразьких і Воронецьких, які мали герб "Корибут".
випадково знайдені князі Корибут-Воронецькі (серед хресних) в місті Хотин. Римо-католики. 1909 рік.
також:
граф Белина-Бржозовський
граф Красинський

ЗображенняЗображення
з повагою, Євген.
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Перелік князівських родів

Повідомлення Вернер »

ПУЗИНИ – князівський рід герба "Огинець" ("Брама"), походження якого дотепер не з'ясоване.
Найвірогідніше, Пузини були нащадками черніг. гілки Рюриковичів (від поч. 17 ст. додавали до свого прізвища приставку "з Козельська").

Родоначальник – кн. Іван Васильович Глазинич "Пузина" ("Пузинин"), який жив у 2-й пол. 15 ст. З укр. землями пов'язана доля нащадків його правнука, господарського маршалка (1569–71) Богдана Тимофійовича П. Найвідомішими представниками волин. гілки роду були онуки маршалка – Олександр Юрійович, Юрій Юрійович та Михайло Юрійович, землевласники Луцького пов. Волинського воєводства.

Старший із братів Олександр (чернече ім'я – Атанасій; п. 1650) – вихованець Замойської академії, тричі обирався послом від шляхти Волин. воєводства на вальні сейми (1613, 1616, 1618), був волин. поборцею (1613), депутатом Люблінського трибуналу (1618). Після легалізації правосл. церкви в Речі Посполитій 1633 обраний і номінований правосл. волин. шляхтою єпископом Луцьким і Острозьким. Того ж року польс. король Владислав IV Ваза затвердив кн. Олександра Юрійовича (який згодом прийняв постриг під ім'ям Атанасій) на кафедрі, проте обійняти її за життя унійного єпископа Луцького і Острозького Єремії (Почаповського) йому так і не вдалося. Конфлікт інтересів частково вирішили королів. привілеї 1633 і 1635. Відповідно до них Атанасій (Пузина) до смерті Єремії (Почаповського) посідав архімандрію Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря, після чого Луцько-Острозька єпископська кафедра перейшла до Атанасія (жовтень 1637), а обитель опинилася під зверхністю унійного митрополита Київського, Галицького та всієї Русі Рафаїла (Корсака; поч. 1638).

Юрій Юрійович (п. 1649) – вихованець Замойської академії, волин. ловчий (1628–33), володимирський підкоморій (1633–49), посол Волин. воєводства на вальні сейми (1632, 1637, 1638) і до Люблінського трибуналу (1634).

Молодший брат Олександра (Атанасія) та Юрія Юрійовичів – Михайло Юрійович (п. 1650) – поборця Волин. воєводства (1624, 1632), кременецький земський підсудок (1641–50).

Серед ін. відомих представників волин. гілки Пузин слід назвати доньку володимирського підкоморія Олександру Юріївну, яка була ігуменею Луцького Свято-Успенського (Пречистенського) монастиря (1693–98), та її двоюрідного брата, київ. городничого (1689–95) і "старшого брата" Луцького братства (1693) Андрія Михайловича, в маєтку якого (с. Страклів; нині у складі м. Дубно) тривалий час проживала родина Й.Єрлича.

1802 рід Пузин внесено до 1-ї частини Родовідної книги Волин. губернії.

Дж.: Album studentów Akademii Zamojskiej. Warszawa, 1994; Jerlicz J. Latopisiec albo kroniczka różnych spraw i dziejów dawnych i teraźniejszych czasów. t. 1–2. Warszawa, 1853.
Час плине
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Перелік князівських родів

Повідомлення АннА »

ПЯСТИ (Piasty) – польс. князівська та королів. династія. Згідно з легендою, засновником роду був селянин-стельмах на ім'я Пяст, від якого і походить родове прізвисько. За ін. версією, Пяст був представником першої князівської династії полян – Попелів, а саме сином Попеля Хосциска. Першою достовірною особою з династії П. був польс. кн. Земомисл (бл. 900 – 963). Його син кн. Мешко I об'єднав під своєю владою більшість польс. земель – Велику Польщу, Мазовію, Силезію, Помор'я. За його князювання 966 було прийнято християнство. За правління Болеслава I Хороброго, сина Мешка I, закінчився процес "збирання" польс. земель, було вжито заходів щодо посилення центр. влади. Це дало змогу Болеславу I Хороброму 1025 прийняти королів. титул, який успадкував його син Мешко II Ламберт. Однак їхнім нащадкам не вдалося зберегти за собою королів. титул. За їх правління розгорнулася жорстока боротьба між центр. владою та світською і церк. знаттю. Продовжувалися намагання утримати етнічні польс. землі та приєднати нові володіння. Лише Болеславу II Сміливому та Пшемиславу II (1257–96; із 1290 – князь, із 1295 – король) на деякий час вдалося повернути титул польс. королів, а згодом Владислав Локетек (1260–1333; із 1320 – король) остаточно закріпив його за собою та своїми спадкоємцями. Найбільш відомими представниками цієї гілки роду були також Казимир I Відновник (1016–58; із 1039 – князь), Болеслав III Кривоустий, Болеслав IV Кучерявий (1125–73; із 1146 – князь), Мешко III Старий та Казимир III Великий. Королів. гілка згасла 1370 зі смертю Казимира III Великого. Польс. трон успадкував племінник Казимира III – угор. король Людовік (Лайош) Великий з Анжуйської династії (1326–82), син угор. короля Карла-Роберта (1288–1342) та польс. принцеси Єлизавети (1305–80).

Гілка мазовецьких князів походить від Земовіта I (1224–62), князя Черська і Мазовії. Він був правнуком польс. кн. Болеслава III Кривоустого та онуком князя Сандомира, Кракова, Куявії і Мазовії Казимира II Справедливого (1138–94). Онук Земовіта I – Тройден (бл. 1284 – 1341) – був одружений з донькою галицького короля Юрія Львовича – Марією (до 1293 – 1341). Їхній син – Болеслав (Юрій) Тройденович (див. Юрій Болеслав). Гілка мазовецьких князів згасла 1526 на нащадках князя Черська, Варшави, Віси і Цеханува Конрада III Рудого (бл. 1448 – 1503) – Станіславові (1501–24) та Януші III (бл. 1503 – 1526), які померли в молодому віці.

Родоначальником силезьких П. був один із синів Болеслава III Кривоустого – князь Кракова і Силезії Владислав II Вигнанець (1105–59). Його нащадок –опольський кн. Владислав II (бл. 1328 – 1401) – був намісником галицьким (див. Владислав Опольський). Численні відгалуження силезьких П. остаточно згасли до 1675.

П. підтримували династичні зв'язки з угор. та чеськими королями, герм. імператорами, герцогами та курфюрстами Бранденбургу, Мекленбургу, Австрії, Саксонії та з ін. європ. володарюючими домами, а також різними гілками Рюриковичів. Напр., Казимир I Відновник був одружений з Марією (Добронєгою Володимирівною; р. н. невід. – п. 1087), дочкою київ. кн. Володимира Святославича; Болеслав II Сміливий – із Вишеславою (р. н. невід. – п. 1088), донькою київ. кн. Святослава Ярославича; Болеслав III Кривоустий – зі Сбиславою (р. н. невід. – п. бл. 1110), донькою київ. кн. Святополка Ізяславича; київ. кн. Ізяслав Ярославич був одружений із Гертрудою (р. н. невід. – п. 1108), донькою Мешка II Ламберта; київ. кн. Мстислав Ізяславич – з Агнешкою (бл. 1137 – 1182), донькою Болеслава III Кривоустого.
Томазов В.В.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Перелік князівських родів

Повідомлення Вернер »

ЛЮБОМИРСЬКІ (Lubomirscy) – польс. магнатський рід, його осн. земельні володіння з 16 ст. зосереджувалися на укр. землях, гол. чин. у Руському воєводстві та на Поділлі. Щоб надати давності своєму родові, на поч. 18 ст. тогочасні його представники проголосили себе нащадками волин. кн. Давида Ігоровича. Найвідоміші Л.: Себастіян (бл. 1539 – 1613; домігся титулу графа 1595), його син Станіслав (1583–1649; був воєводою руським 1628–38, воєводою і каштеляном краківським з 1638; від 1647 – князь "Священної Римської імперії германської нації"); сини Станіслава – Олександр-Міхал (п. 1667; воєвода краківський з 1668) та Єжи-Себастіян (див. Є.-С.Любомирський); сини останнього – Станіслав-Гераклій (1642 –1702) – маршалок великий коронний, автор низки праць з історії Польщі, та Ієронім-Августин (п. 1706) – мальтійський кавалер, фельдмаршал-лейтенант австрійс. армії, учасник Віденської битви 1683, гетьман польний коронний, гетьман великий коронний (1702); Станіслав (1704–93) – воєвода брацлавський і київ.; Юрій (1817–72) – політ. діяч, куратор Оссолінеуму 1847–51 і 1869–72.
Час плине
Відповісти

Повернутись до “Князівські роди”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей