УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Князі Заславські

Аватар користувача
 
Повідомлень: 1208
З нами з: 13 лютого 2016, 00:05
Звідки: Україна
Подякував (-ла): 230 раз.
Подякували: 162 раз.

Князі Заславські

Повідомлення ukrgenealogy » 27 травня 2016, 19:06

РОДОВІД КНЯЗІВ ЗАСЛАВСЬКИХ
Рід Заславських (або Жеславських – як їх частіше називають джерела XV – XVI ст.) бере свій початок від молодшого сина Василя Федоровича Острозького – князя Юрія, який осів на Зяславі (Ізяслав) та й взяв відповідне прізвище...
Заславські, як молодша гілка Острозьких, автоматично вважалися «княжатами головними», тобто тими, що постійно займали найвищі посади в ієрархії суспільства. Авторитет княжого імені витікав з уявлень про владу надану після народження. Князем був лише син князя, а ні король, а ні сейм не могли пожалувати княжого титулу. Протягом XVI-XVII ст. місто Зяслав виступало як важливий торгово-ремісничий центр не лише Волині, а й України в цілому. Незважаючи на те, що він був приватновласницьким містом, все одно сплачував державні мита. Слід зауважити, що на Волині тоді функціонували головні митні «контори», до яких відносилися Володимирська, Ковельська та Луцька. Отже, першим історично відомим князем Заславським став Юрій Васильович. В нього було двоє синів: Андрій та Іван. Відомо, що під кінець життя князь Юрій зійшов з глузду і мешкав при Костянтині Острозькому. Князь Іван Юрійович був надзвичайно хоробрим і войовничим. Помер у 1520 р., мав п’ятеро дітей: Федора, Богдана, Кузьму, Івана та Михайла. Про князів Федора, Богдана, Івана нічого невідомо. Князь Михайло помер бездітним. Князь Кузьма прославився деякими перемогами над татарами та був одружений з відомою меценаткою українського Відродження Анастасією Гольшанською.
Після смерті чоловіка вона пішла у монастир і стала ігуменею Заславського жіночого монастиря (нині не існує), під чернечим іменем Параскева. Княгиня Анастасія Голшанська-Заславська надзвичайно загадкова та маловідома постать історії України. Іван IV Заславський, онук князя Кузьми, першим із роду перейшов в католицьку віру разом з дружиною Олександрою Сангушко, під впливом єзуїта Каспера Нагая, одного з найвідоміших єзуїтів-місіонерів того часу. Ставши католиком, князь Іван далі іменується як Януш. З часом Януш починає розуміти яку шкоду почала приносити нова католицька віра українському народу. Саме тому він першим підписав так звану «Інструкцію Краківську та Волинську», що була відправлена на Варшавський сейм у 1607р. В цій інструкції ставилась вимога захистити культурні та релігійні права українського народу. Князь Януш був одружений два рази. Від другої дружини не мав дітей, а від першої – мав п’ятеро: Єлизавету, Софію, Олександра, Костянтина і Юрія. Князь Юрій був старостою володимирським, а його брат Олександр був дуже освіченим та займав високі державні посади. Відомий своєю скромністю в побуті. Значні прибутки з своїх величезних маєтків віддавав костелам і монастирям, школам і колегіумам. Одружився на Єфросинії – княжній Острозькій. Таке родичання було надзвичайно вдалим, адже княжна Єфросинія, внесла найбільшу в Речі Посполитій маєтність у дім Заславських, тобто Острозьку ординацію свого батька - князя Януша Острозького. Острозький майорат не міг бути ані проданим, ані розділеним на частини між спадкоємцями. Успадкувати його міг тільки старший син, - і так доти доки буде існувати рід Заславських. Мав п’ятеро дітей: Констанцію, Сусанну, Ісидора-Януша, Костянтина-Олександра і Владислава-Домініка. Князі Ісидор-Януш і Костянтин-Олександр померли не одруженими. Князь Владислав-Домінік брав участь у битвах проти Богдана Хмельницького. Саме його гетьман Хмельницький прозвав «периною», за пристрасть до всяких зручностей.
Як свідчать сучасники Домініка, він дійсно любив пишність, багато часу віддавав забавам і проводив у розкоші. Цей справжній аристократ активно займався господарською діяльністю. Він утримував одне з найчисленніших в Речі Посполитій стадо волів. Єдиний син князя Владислава-Домініка Олександр-Януш у 1669 р. був одним з кандидатів на трон Речі Посполитої. Рід Заславських вигас з тією ж фатальною несподіванкою, що й Острозькі, за кілька десятиліть до того. Після смерті князя Олександра – останнього Заславського, Острозьку ординацію вдалося успадкувати його сестрі Теофілі, хоча, звичайно, жінок до майоратів не допускали. Княжна Теофілія вийшла заміж за князя Йосипа Любомирського, після смерті якого, майно успадкувала їхня дочка – Марія, що була одружена з князем Карлом-Павлом Сангушком. Рід Заславських проіснував 207 років. Хоч і помінявши власників, маєтки князів Острозьких-Заславських ще багато років залишалися у цілісності та недоторканості, а спроба розділити ординацію в середині XVIII ст. викликала один з найбільших в історії Речі Посполитої скандалів.
Орися Вознюк, науковий співробітник ДІКЗ «Стародавній Володимир»
http://volodymyrmuseum.com/istorychni/1 ... aslavskykh

Повернутись до Заславські

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Aushanbibi, АннА, Balymba, Bing [Bot], D_i_V_a, Google [Bot], Google Adsense [Bot]