Санскрит - праукраїнська мова

Україно-санскритські мовні паралелі
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Санскрит - праукраїнська мова

Повідомлення Vitaly Savitar »

Жодна планетарна мова не оповита таким серпанком загадковості й пошанівку, як санскрит. Його називають прамовою людства, священною мовою, мовою богів. Лише з 1762р, коли англійці загарбали Індію, до вчених світу почали надходити відомості про санскрит як мову священних книг, а отже, як найбільш давню мову планети. І вже зовсім приголомшили світову громадськість новітні дослідження, які показали, що ісанскрит, і шумерська мова виникли на берегах не тільки Гангу й Інду, Тигру чи Євфрату, а й Дніпра й інших могутніх українських рік... Учені різних країн взагалі стають все більш одностайними в переконані, що саме на наших теренах виникла найбільш прогресивна й потужна серед земних цивілізацій індоєвропейська культура й найбільш довершена родина мов – так звані індоєвропейські мови. Це настільки приголомшливо, що наші вчені до цих пір не можуть отямитися і прийняти цей щедрий дар світової наукової думки. Перед тим як потрапити в індійські праліси, санскрит тисячоліттями звучав на нашій священній землі. Із великим зацікавленням і прихильністю зустрічає український загал монографію Василя Кобилюха “Українські козацькі назви в санскриті”. Санскрит, чомусь, “принципово” не вивчають в університетах і не досліджують у наукових інституціях. Як, до речі, і шумерську мову, Досить буде сказати, що А. Кифішин, єдиний у всьому Радянському Союзі, міг читати всі види клинописів. І це тоді, коли після його революційних відкриттів і після студій В. Кобилюха, стало всім зрозуміло, що без санскриту й шумерської грамоти в історії України нема чого робити. І якби не дарунок долі в образі Кифішина, скрижалі Кам’яної Могили так і залишилися б непрочитаними... А тим часом для повного їхнього опрацювання, за його ж підрахунками, Україна повинна мати щонайменше 100 знавців клинописів. Так, мабуть, і не менше, санскритологів. І ми з жалем нині дивимося, як не знаючи санскриту, наші етимологи виводять родовід українських слів з яких завгодно мовних загумінків – і грецьких, і турецьких; і єврейських, а тільки не з праукраїнських. А тим часом, першокорінь їх закарбовано на скрижалях санскриту. І доки наші лінгвісти не опанують цю мову жерців-волхвів, вони в своїх етимологічних борсаннях демонструватимуть те ж жалюгідне неуцтво, що й нині.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: Санскрит - праукраїнська мова

Повідомлення Vitaly Savitar »

Таблиця відповідності санскрит - українська мова
viewtopic.php?f=234&t=3881
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Санскрит - праукраїнська мова

Повідомлення АннА »

“Займаючись тривалий час порівнянням арійських мов, я дійшов висновку, що українська не лише старша всіх слов’янських і так званої старослов’янської. Вона давніша від санскриту, грецької, латини та інших арійських мов” Михайло Красуський, російський мовознавець, 1880 рік.
Джерело
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Санскрит - праукраїнська мова

Повідомлення kbg_dnepr »

Для мене ці ідеї нагадують невротичне "Росія - батьківщина слонів".
На мій погляд, велич мови визначається не її древністю, а цінністю текстів, що на ній створені - тому ми й досі читаємо єврейську Біблію, грецькі трагедії та латинські трактати, навіть якщо мови вже не є живими.
Твердження, що українська є найдревнішою мовою, власне, означає, що вона не розвивається, що було б дуже нетипово і сумно: бо це ж мова первісних людей, як тоді на ній висловити ті поняття, які первісним людям не були доступні? всі вони були запозичені з більш пізніх, але "розумніших" мов? бо розумність мови визначається рівнем мислення її носіїв. Якщо найбільша думка носіїв української мови полягає в тому, що "наша мова найдревніша", то тоді вже цікавіше читати "Дон Кіхота" молодшою іспанською, чи "Гамлета" молодшою англійською, чи навіть (страшно сказати!) "Майстра й Маргариту" російською.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Санскрит - праукраїнська мова

Повідомлення D_i_V_a »

Майстра і Маргариту можна чудово читати і в перекладі на українську... доречі, що в недалекому майбутньому і відбудеться з багатьма російськими творами - їх просто перекладуть на українську, бо не буде запиту на оригінальний текст...

Дякуючи новим технологіям, а в цьому випадку перекладачу гугл, подивимось як виглядає перше речення написане в цій темі, в написі мовою санскрит - न कश्चित् अन्यः ग्रहभाषा संस्कृतवत् रहस्यस्य, श्रद्धायाः च धुन्धलेन आवृता नास्ति। मानवतायाः मातृभाषा, पवित्रभाषा, देवभाषा इति उच्यते।

Чи на наших теренах історики знаходили такі літери?
Аватар користувача
dobrodiy
Повідомлень: 12
З нами з: 21 лютого 2018, 17:31
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 11 разів
Подякували: 14 разів

Re: Санскрит - праукраїнська мова

Повідомлення dobrodiy »

Українська мова, як і решта слов'янських, належить до родини індоєвропейських мов. Як і германські, романські, іранська і ще купа гілок.
Санскрит належить до індоіранської гілки цієї родини.

Звичайно, санскрит не є предком української, але є дальнім родичем.

У цих мов був спільний предок (протоіндоєвропейська мова), а розділилися гілки, в яких потім народяться українська і санскрит, приблизно на межі 3-4 тисячоліть до нашої ери.
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Санскрит - праукраїнська мова

Повідомлення D_i_V_a »

dobrodiy писав: 13 вересня 2023, 13:21 Звичайно, санскрит не є предком української, але є дальнім родичем.
Але ж це тоді можна сказати майже про всі європейські мови?... Це все наводить на думки: то чого ж люди завжди себе один від одного відділяють? То ми всі на планеті маємо бути родичами? Навіщо всілякі поділи? Мовно державні? Де ж науковці, щоби все це пояснить?
Аватар користувача
dobrodiy
Повідомлень: 12
З нами з: 21 лютого 2018, 17:31
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 11 разів
Подякували: 14 разів

Re: Санскрит - праукраїнська мова

Повідомлення dobrodiy »

D_i_V_a писав: 13 вересня 2023, 21:11 Але ж це тоді можна сказати майже про всі європейські мови?...
Так і є. Окрім угорської, фінської (ці мігрували з Уралу в Європу), баскської (ці мешкали в Європі ще до того, як протоіндоєвропейці туди прийшли з Ірану) і ще можливо кількох менших мов/діалектів.
Це все наводить на думки: то чого ж люди завжди себе один від одного відділяють? То ми всі на планеті маємо бути родичами?
А ми і є усі родичі, тільки дуже далекі – це доведено за допомогою ДНК.
У всіх нині живих людей колись був спільний предок по чоловічій лінії (шукайте в гуглі "Y-хромосомний Адам") і інший спільний предок по жіночій лінії ("Мітохондріальна Єва"). Жили вони звичайно в дуже різний час. Потомки інших гілок по міто- і Y-ДНК до нашого часу не дожили.
Взагалі популяція ранніх людей в якийсь момент значно скоротилася і знаходилася на межі зникнення на протязі десятків тисяч років. Сучасні розрахунки показують, що в цей період одномоментно жило до ста тисяч людей (а можливо й значно менше).
Навіщо всілякі поділи? Мовно державні? Де ж науковці, щоби все це пояснить?
Думаю, якщо хтось має політологічну/філософську освіту, може добре це пояснити, але коротка відповідь, мабуть – просто так склалося.
Як і в більшості інших приматів, у Homo Sapiens Sapiens соціальна природа, нам зручно ділитись на групи – сім'ї, роди, спільноти, племена, племенні союзи, держави, союзи держав. Звичайно, у інших приматів все не так складно, там, здається, максимум це союз кількох сімей.

Але в нас ось так склалося що ми розійшлися по світу і за десятки тисяч років вигадали різні культури й держави, і тепер воно нам рідне.
Онлайн
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 468 разів

Re: Санскрит - праукраїнська мова

Повідомлення drapieznik »

Поточні наукові концепції розвитку тих чи інших спільнот мають тривалу еволюцію зокрема в плані історіографії, лінгвістики, археології та цілого ряду інших наукових дисциплін. За століття досліджень певна наукова концепція звісно зазнала правок, критичного переосмислення певних методик досліджень й тд й тп. На сьогоднішній день, навіть у ряді струнких та прекрасно аргументованих наукових концепцій є свої проблемні місця, але вони є об'єктивно зумовлені нестачею писемних джерел й суттєвою неточністю чи суперечливістю в тих що збереглися. Любителі сенсаційних бульбашок не потребують критичного мислення та різнопланових знань, оскільки якісь лінгвістичні жонглери вже за них зліпили нову генезисну теорію й з легкістю, перестрибуючи через суцільні прогалини фактів та даних, з неймовірною радістю та самовпевненістю возвіщають про Революцію, яка як й численні інші революції, з легкістю відкидає "старі догмати та закоренілі погляди", розвінчує "костолобість академічних науковців", їх загадкову неподатливість для фантазій та суцільних допущень та припущень...
Людство створило писемність не вчора й не позавчора. Писемність як потреба в господарській чи релігійній практиках розвивалася згідно локальних особливостей ,але коли вона почала описувати історичні події, тоді ж й виникла практика їх викривлення чи подачі в потрібному плані. Те ж стосувалося й опису персоналій. Шарлатанство старіше за писемність, тож не дивно шо навіть у стародавні часи воно могло бути задіяним для "обгрунтування" того чи іншого. Підбробки та фальсифікації стали товаром, на який був певен попит. Якби з часів Античності збереглися бодай половина написаного тоді, то сьогодні не були б дивними "велесові книги", усілякі зашифровані тексти та мануcкрипти.
Ясна річ шо читати про неймовірну прадавність українців та їх мови приємно - немає ніц приємнішого аніж відчуття власної винятковості та значимості. Звісно, коли пробувати порівнювати "унікальні джерела" з наприклад переліком тисячолітніх царів Шумеру до "всесвітнього потопу" (ше одна оспівана бульбашка.. як локальна повінь могла перевернути світ та уявлення затурканого населення..) то все ж більшість "укроарійців" посміхнеться й скаже : "ні, ну тисячі років ніхто не міг жити..", але й серед них найдуться ті які й в цьому міфі почнуть "науково" копирсатись з намаганнями пояснити суперечливу безглуздість.

Українським шанувальникам "санскритизму" та бажання віднайти свій втрачений арійський шлях, якось не дозволяє їм поцікавитися, а чи часом серед інших народів Європи немає їх "аналогів" які на їх противагу вбачають - наприклад в тому ж рукописі Войнича протофранцузські ,протороманські та інші мовні ознаки. Ну ось чомусь "саме ми праві, а вони не праві"... Це власне й є яскравим прикладом коли можна використати "вражий" вислів "горє от ума".. Хоча все відносне..
Серед археологів є чимало жартів про істориків та їх спроби ототожнити той чи інший орнамент на глечиках з тими чи іншими назвами племен та народів, які почерпнуті в скромних та суперечливих залишках анитчності та середньовіччя. Але все ж в цих зусиллях історичної науки є більше раціонального щодо припущень, аніж в спробах вивести свій рід від Адама та Єви, чи споріднити Перуна з Зевсом та Індра-Варуною. Австралійський абориген сидячи біля Наракортських печер, слухаючи про наукові диспути індоєвропеців про санскрит, тільки скромно посміхнеться... Втім, така ж скромна посмішка буде на обличчі старого гуцула, коли йому почнуть вчені з "Кієва" розповідати про русичів, трипільців та інших.. Можна представити собі старе світле чоло гуцула, зморщене життям та працею, з легкою тінню смутку за пращурами, які з покоління в покоління відтворювалися в своїх нащадках з точністю на яку не здатні навіть клони в лабораторіях.. Й можливо він й не знає мудру фразу одного поляка - "Cudze chwalicie, swego nie znacie", але власне своє він знає дуже добре, - й найголовніше - як і його діти та внуки.

Можна всю свою історію в псевдо-науковому жарті оповісти..
Людство колись розійшлося в різні сторони, й кожен пішов власною стежкою. Між тими стежками проляги тисячі кілометрів й тисячі років. Щоб почуватися українцем не потрібно шукати брата індуса й переконувати його в тому шо він не індус. В українців життя постійно було складним - тисячу років тому, приблуди зі Скандинавії почали переконувати їх шо вони відтепер не волиняни, не хорвати, не тиверці, не поляни - а русичі, потім ті ж любителі Сварога для укріплення княжої влади вирішили впровадити християнство, а з ним словяно-болгарське таке собі "есперанто"; потім пару століть українці вбивали себе навзаєм під час гризні рюриковських приблуд за престол у Києві. Після навали двоногої шаранчі з Азії й падіння Києва, нащадки приблуд, їх "любі друзі" та всіляки місцеві гопники під назвою бояри попривласнювали собі ліси ,поля ,села та людей в них й файно паразитуючи в замках та палацах успішно спольщились; козацтво яке спершу мало задатки певного демократизму, після створення Гетьманщини - багатші та удачливіші за решту, - успішно перерозподілило власність "проклятих католицьких панів" й без жодних гризінь в сумлінні господарювало в панщинному стилі над рештою своїх соплемінців, а коли німецька настояща руская Катєріна Вєлікая запропонувала рускоє дворянство, значною мірою зрусифікувалося, а на Кубані ще й спаскудилося аж до рівня яничар, які так само як їх аналоги 17 століття люто возненавиділи свій материнський народ.. Партійний розбрат для українців не почався в кінці 20 століття ,о ні, це почалося ше сотнею років до того, досягши кульмінації за доби Центральної ради, яскравим прикладом незгуртованості було відоме багатотисячне віче в Києві сповнене патріотизму та готовності боротися за Україну, а лишень через короткий час після нього, як потрібно було оборонити столицю від всього лише кількох тисяч бандитів Лєніна, з тої величезної багатолюдної столиці набралося лишень аж пару сотень студентів... Литовцям, латвійцям та естонцям вкрай пощастило все ж на уламках царської імперії відновити свою державність - бодай на пару десятків років - це дуже позитивно відобразилося на власне їх понятті нації - а наша поразка із за "політичної удільності" обернулася страшними трагедіями й наслідками які нас привели до війни ,яка йде сьогодні. Тож шо сьогодні потрібно для відчуття власного "Я" на рівні народу ,нації? - зв'язок з аріями..? Невже ми такі убогі та безталанні, шо нам потрібно шукати пов'язання з далекими (дуже ,дуже ,дуже дуууже далекими..) родичами щоб відокремитися від "ближніх" сусідів?... Чому українці мають відмовлятися від того шо колись нас називали русами ,русинами.. чому комусь хочеться шоб ми відмовилися від кирилиці бо нею пишуть наші вороги та самозванці? Ми є тими ким стали за останню тисячу років писемної історії. Так само французи не плюють на все римське й не повертаються до чудернацьких імен галлів, бо романська культура стала невідємною часткою французів, навіть наші вороги у своєму "православному іступлєнії" та ворожості до враждєбного запада використовують латинські символи для позначок на техніці, їх не крутить від використання віндовса, західної техніки й навіть не плющить від римських назв місяців пори року у власному календарі, слово якого також походить від Риму.. не думаю шо подальші пошуки якомога більшої стародавності українців матимуть сенс доказати шо той чи інший пітекантроп мав українську говірку при "лексиконі" відомого персонажа з фільму Бінго-Бонго... Ми живемо значною мірою минулим ,замість того шоб як і інші народи вільного світу зайнятися сьогоденням з думкою про майбутнє. Нам потрібно розвивати сучасну українську мову ,плекати й популяризувати, творити книжки на ній ,читати їх - так відбувається з англійською мовою ,так відбувається з німецькою чи польською.. Намагатися написати своє "Я" в більшому регістрі аніж споріднених словянських народів - тих же чехів, словаків чи сербо-хорватів - це шлях в тупик, - я б написав "до дупи" в регресивному значенні ..
Востаннє редагувалось 12 січня 2024, 21:38 користувачем drapieznik, всього редагувалось 1 раз.
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Санскрит - праукраїнська мова

Повідомлення D_i_V_a »

Все, що я зрозуміла, це те що всі роки існування цієї теми була впевнена, що санскрит - це праукраїнська мова... просто сліпо повірила на слово... ну, написано Ж... значить так і є...

А в реальності, не може мій дальній родич бути моїм ПРА! Він якийсь там родич, але не мій прямий пра, тому і санскрит - НЕ Є ПРАукраїнською мовою. Тому, з моєї точки зору, назва не відповідає дійсності.
Відповісти

Повернутись до “Україна і санскрит”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 6 гостей