Чорноморське козацьке військо, Чорноморія / Черноморское казацкое войско, Черномория

Відповісти
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Чорноморське козацьке військо, Чорноморія / Черноморское казацкое войско, Черномория

Повідомлення kbg_dnepr »

Чорномо́рське коза́цьке ві́йсько — козацьке військове формування в Російській імперії 18—19 століть. Створене у 1787 році з частини Запорозьких козаків, яка не втекла за Дунай. У 1792 році військо переселили на Кубань. 1860 року перейменоване в Кубанське козацьке військо (після приєднання до нього частини кавказьких лінійних козаків).

У 1774 році, після підписання Кючук-Кайнарджійського договору, Російська імперія разом із фактичним контролем над Кримом отримала вихід до Чорного моря. Оскільки Річ Посполита перебувала у стані занепаду, і вже почалися її поділи, то подальша необхідність в існуванні українських козаків на їхніх історичних землях для Російської імперії відпала. Водночас збереження традиційного способу життя козаків призводило до конфліктів із російською владою. Керуючись відповідним наказом Катерини II, князь Григорій Потьомкін у червні 1775 наказав генералу Петру Текелі знищити Запорозьку Січ. Відтак близько 5 тисяч запорозьких козаків пішли до гирла Дунаю, утворивши там Задунайську Січ під протекторатом османського султана. Решта 20 тисяч козаків була інтеґрована до російської армії для діяльності в межах майбутньої Новоросії.

Організація й швидке зміцнення Задунайської Січі вимагало від Російської імперії організації якоїсь протидії. Адже існування «Січі за Дунаєм» викликало щораз більші симпатії в українського населення, зміцнювала військову потугу Османської імперії й паралізувала участь українців у російсько-турецьких війнах на боці Росії.

Князь Потьомкін спочатку намагався силою стримати еміграцію козацтва за Дунай та на Забужжя, але марно. Тоді Катерина II маніфестами від 5 травня 1779 і 27 квітня 1780 звернулася до козаків уже з проханням повернутись у рідний край, обіцяючи дати кожному з них землю та службу за російськими чинами. Ефект був той самий.

У 1781–1783 сталося антиросійське повстання у Кримському ханстві. Князь Потьомкін розіслав по колишніх запорозьких землях заклики до колишніх козаків зібратись у Херсоні, де з них будуть створені військові загони. Проте запорожці відгукувались неохоче. Зібралося близько тисячі козаків. Їхнім кошовим отаманом став військовий осавул Сидір Білий, а його помічником — колишній військовий суддя Війська Запорозького Антін Головатий.

6 квітня 1783 козаків офіційно взяли на російську службу як «Військо вірних козаків» (відповідний імператорський указ виданий 22 січня (2 лютого) 1783). Нове козацьке військо ділилося на кінне («комонне»), піхоту та флотилію.

«Війську вірних козаків» передали клейноди й іншу козацьку атрибутику, забрану російським урядом після розгрому Запорозької Січі у 1775. У війську відновили колишні старшинські посади, поділ на курені, козацький однострій. Під проводом Сидора Білого і Захарія Чепіги військо брало участь у російсько-турецькій війні 1787—1791.

Головний військовий штаб був розміщений в Олешках, де зібралися майже 12 000 козаків. Ці козацькі частини боролися проти османів під командою російського полководця О.Суворова. Під час війни 1787—1791 у різних операціях (битви під Кінбурном, Очаковом, Фокшанами, Римником, Хаджибеєм, Килією, Ізмаїлом, Мачином, Бендерами тощо) брали участь понад 42 тисяч українських козаків.

1788 — «Військо вірних козаків» перейменували на Чорноморське козацьке військо.

Вікі
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Чорноморське козацьке військо, Чорноморія / Черноморское казацкое войско, Черном

Повідомлення АннА »

ЧОРНОМОРСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО — козац. військ. формування в Рос. імперії у 18—19 ст. Утворене 1788 з колиш. запороз. козаків. До 1789 мало назву "Військо вірних козаків". Було засноване з ініціативи запороз. військ. старшин — С.Г.Білого, З.Чепіги та А.Головатого, які прагнули відновити ліквідоване 1775 Військо Запорозьке. Першим військ. отаманом був обраний С.Білий. Брало активну участь у російсько-турецькій війні 1787—1791. Спочатку Ч.к.в. було розташов. на території Придністров’я. 1790 налічувало 9482 особи. 1792—94 відбулося переселення на Таманський п-ів. До 1794 весь особовий склад війська був переселений на правобережжя Кубані. Ч.к.в. в повне володіння були надані Таманський п-ів і землі сх. узбережжя Азовського моря до р. Єя та Єйського лиману з пн. боку і до р. Кубань з півдня, до впадіння в неї р. Лаба. Відразу після створення Ч.к.в. його козаки намагалися відродити і зберегти устрій та військ. традиції Війська Запорозького — поділ на курені (див. Курінні станиці Чорноморського козацького війська; зберігався до 1802), військові ради та обрання старшин. Після переселення на Кубані заснували м. Нова Січ (пізніше — Єкатеринодар; нині м. Краснодар) і 40 поселень — куренів (із 1840-х рр. — станиці). Устрій Ч.к.в. на Кубані регламентувався положенням "Порядок общей пользы" (1794). У ньому під тиском рос. адміністрації значною мірою були скасовані демократ. традиції Війська Запорозького (військ. рада, виборність військ. отаманів та ін.). Але продовжував зберігатися принцип козац. самоврядування. На чолі стояв військ. отаман, який мав і цивільну владу, йому підпорядковувалися відділові (також наказні) отамани. Широке самоврядування зберігалось у станицях: виборні станичні отамани, управління і суд. На рівні хуторів — хутірські збори та отаман. Землеволодіння зберігало традиції Війська Запорозького. Вся козац. земля належала Ч.к.в. і розподілялася між станицями і хуторами на правах користування, у свою чергу, станиці розподіляли землю між усіма козаками на рівних паях. 1802 Ч.к.в. налічувало 556 старшин, 22 926 козаків, 9144 жінки. Ч.к.в. поповнювалося за рахунок як стихійного руху переселенців, так і організованих масових переселень з України (1810—11, 1821—25, 1848—49). 1842 Ч.к.в. було поділене на Таманський, Єкатеринодарський та Єйський округи (12 кінних полків, 9 піх. батальйонів, 3 кінні батареї).

1858 чисельність Ч.к.в. становила 165 тис. осіб. На його території знаходилися 3 міста, 63 станиці, 3 тис. хуторів. Козаки Ч.к.в. брали участь у всіх війнах, які вела Рос. імперія, але гол. завданням була охорона кордону по р. Кубань та участь у Кавказ. війнах. 1860 Ч.к.в. було об’єднано з Лінійним козацьким військом, унаслідок чого утворилося Кубанське козацьке військо, але чорномор. козаки завжди залишалися найбільш активною і національно свідомою частиною укр. населення Кубані.
БІЛИЙ Дмитро Дмитрович
дата публікації: 2013 р.

Джерело-Енциклопедія Історії України (Інститут історії України НАН України)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Січ”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей