УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Жоравка

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Аватар користувача
 
Повідомлень: 328
З нами з: 22 квітня 2016, 11:19
Подякував (-ла): 65 раз.
Подякували: 117 раз.

Жоравка

Повідомлення Вернер » 30 серпня 2018, 12:17

ЖОРАВКИ ТА ПОКОРСЬКІ-ЖОРАВКИ. Жоравки – козац.-старшинський, згодом дворянський рід. Бере свій початок від козака Івана, який жив у 2-й пол. 17 ст. Його син Лук'ян Іванович обіймав уряди (посади) новгород-сіверського сотника (1696–1709), стародубського полковника (1709– 19). Мав 3-х синів – Григорія, бунчукового товариша (1723), який був одружений з дочкою наказного гетьмана П.Полуботка Ганною; Тимофія, бунчукового товариша (1727), та Ісайю, священика. Іван Григорович обіймав посади – бунчукового товариша (1747–65), генерального осавула (1765–81), статського радника (1775, 1792), Антон Тимофійович (р.н. невід.–1781) – був бунчуковим товаришем. Це останні прямі нащадки роду Жоравків по чол. лінії. Рід продовжився по жін. лінії, коли надвірний радник (1784) Іван Данилович Покорський одружився з Наталією Іванівною Жоравко (н. 1749 в с. Перове під Москвою). Відтоді їхні нащадки почали іменуватися Покорськими-Жоравками.

Покорські – представники польс. шляхти, які ведуть свій родовід від Федора, лавника стародубського магістрату (1700). Серед них відомі: Опанас – стародубський полковий писар, бунчуковий товариш, 1725 був засланий до Архангельська (нині місто в РФ), його сини Данило, Григорій та Олексій, бунчукові товариші (1730–51); Павло, який займав уряд мглинського сотника (1772–82).

Серед Покорських-Жоравків найвідоміший Олександр Іванович (1813–74) – по закінченні навчання в Новгород-Сіверській г-зії та Харків. ун-ті спрямував свою діяльність на розвиток вітчизн. бджолярства. Мав велику пасіку на х. Аннинськ Мглинського пов. Черніг. губ., пропагував винаходи П.Прокоповича, засновника культ. бджолярства. Редагував "Труды Вольного экономического общества". Чл. "Императорского Московского общества испытателей природы", "Ученого комитета министерства государственных имуществ", чл.-кор. Паризького політех. т-ва.

Жоравки перебували у родинних стосунках з такими відомими родами, як Полуботки, Лизогуби, Розумовські, Домбровські. Володіли селами Коробоничі, Киселівка, Журавка, Боровичі, Шапочка, Гудов, Лук'янівка, Сосновка, Крапивне, Очкино та ін. маєтностями.

Відома також новгород-сіверська гілка цього роду, яка веде початок від Жоравка – власника гуральні у Новгороді-Сіверському (1688). З-поміж представників цієї гілки відомі: Іван Тимофійович – новгород-сіверський городовий отаман, Макар – новгород-сіверський сотенний осавул (1725), Григорій – новгород-сіверський сотенний комісар (1746), Яків Федорович – військовий товариш (1765–67). Герб роду Жоравків – лук із натягнутою стрілою, вістрям догори (польс. герб "Лук"), герб роду Покорських-Жоравків – "Покора змінена". Рід Жоравків внесено до 2-й ч. ("военное дворянство, приобретенное чином военной службы") Родовідної книги Черніг. губ. В Черніг. істор. музеї ім. В.Тарновського зберігається кілька автографів Лук'яна Жоравка, стародубського полковника.
Ситий І.М.
Час плине

Повернутись до Ж

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], cronoster, D_i_V_a, Google [Bot], Google Adsense [Bot]