УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Чеські колонії

Аватар користувача
 
Повідомлень: 23
З нами з: 10 серпня 2016, 03:18
Звідки: Česká republika, Jihomoravský kraj
Подякував (-ла): 18 раз.
Подякували: 34 раз.
Стать: Жінка

Re: Якубов, Якубовський, Якубовский

Повідомлення Zdislava » 25 вересня 2016, 21:12

D_i_V_a написав:Да-а-а-с, цікаво відкопувати старі забуті знання... Для мене свого часу також легким шоком була віднайдена у документах 1830-х років фраза - шляхетных/крестьян греко росийского исповедания...
Як мені здається, тоді слово ПРАВОСЛАВНІ, у краях де жили мої предки, у побуті мабуть не вживали... ну мені так здається... що це вже надбання пізніших часів, коли російська царська влада остаточно закріпилась на тих теренах... і коли вже всім внушили, що Київ "завжди" належав до московської патріархії... і коли вже не було в живих людей, що знали про інше...


Спасибо - очень интересно. Про то, что православие называли российско-греческим исповеданием, тем более не слышала. :) Конечно, это всегда грустно, когда религия становится гос. инструментом управления...

Аватар користувача
 
Повідомлень: 506
З нами з: 08 березня 2016, 10:54
Звідки: м. Фастів
Подякував (-ла): 937 раз.
Подякували: 679 раз.
Стать: Чоловік

Re: Якубов, Якубовський, Якубовский

Повідомлення Aushanbibi » 25 вересня 2016, 21:43

Zdislava написав:Да-да, я там его и впервые увидела. :) До того вообще не подозревала, что был и Губин-колония. На одном чешском сайте, кажется, читала, что Губин Чешский - это сегодня Губин Перший, но информациии из интернета не всегда стоит доверять, тем более, что бабушка всегда говорила, что она родилась в Сенкевичевке - а в документах у неё было написано, что в Губине Чешском (но типа это было рядом). Так что мне лично кажется, что Губин Чешский - это скорее бывшая колония. :) + ещё в Губине Чешском, как пишут здесь http://www.vpnvosv.cz/documents/Volyne_osidleni.pdf на 9-й странице, жили одни чехи.
Кстати, видимо, колония Гаенка всё таки сохранилась, как самостоятельный населенный пункт (если это она, конечно): https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0 ... 0%BA%D0%B0

Ну если бабушка жила в Сенкевичевке, значит это точно что Губин кол. это Губин чешский. потому что эта колония Губин и стала частью Сенкевичевки :)
Зображення

Аватар користувача
 
Повідомлень: 23
З нами з: 10 серпня 2016, 03:18
Звідки: Česká republika, Jihomoravský kraj
Подякував (-ла): 18 раз.
Подякували: 34 раз.
Стать: Жінка

Re: Якубов, Якубовський, Якубовский

Повідомлення Zdislava » 25 вересня 2016, 22:32

Вероятно так и есть - меня сначала запутала эта информация про Губин Перший, но в интернете и не такое пишут. :)
--------------------
Точно - пишут, что Сенкевичевка была основана только в 1924 г. на месте других сел. Так что бабушка родилась ещё до её основания, но потом жила уже в ней.

И тут именно пишут, что это была колония (15-я строка) - http://wolyn.ovh.org/wdw/wdw-luck.htm

Аватар користувача
 
Повідомлень: 7685
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5725 раз.
Подякували: 2970 раз.
Стать: Жінка

Re: Чеські колонії

Повідомлення D_i_V_a » 26 вересня 2016, 13:24

У бібліотеці Вернадського є стаття у пдф-форматі про чехів 1-ї половини ХХ ст.

Пшенишна О. О.
Чеські общини Волині: з історії дослідження першої половини XX ст. / О. О. Пшенишна // Інтелігенція і влада. - 2008. - Вип. 11. - С. 280-288. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/iiv_2008_11_32
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6092
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2973 раз.
Подякували: 1418 раз.
Стать: Жінка

Re: Чеські колонії

Повідомлення АннА » 17 листопада 2018, 15:34

ЧЕХИ В УКРАЇНІ. За переписом населення 2001, в Україні проживало 5917 чехів (у 1989 — 9,1 тис. чехів). 1992—93 у зв’язку з Чорнобильською катастрофою 1986, наслідки якої торкнулися чеських поселень на Волині, Україну покинули 1800 чехів. Найбільше чехів проживало в Житомирській області — 839 осіб, Запорізькій області — 808 осіб, Автономній Республіці Крим — 749 осіб й Одеській області — 503 особи. Компактні поселення чехів: м. Львів, с. Богемка Врадіївського р-ну Миколаїв. обл., с. Новогородовка (колишня колонія Чехоград) Мелітопольського р-ну Запоріз. обл., с. Веселинівка Березівського р-ну Одес. обл., с. Мала Зубівщина Коростенського р-ну Житомир. обл., с. Миколаївка Козятинського р-ну Він. обл. В Криму найбільше чехів у Сімферополі та в Джанкої, а також у селах Лобанове Джанкойського р-ну і Олександрівка Красногвардійського р-ну. Незначна кількість чехів проживають на Закарпатті, зокрема в Ужгороді. Під час останнього перепису населення 20,1 % чехів в Україні назвали рідною мовою чеську, 42,3 — українську, 36,2 % — російську.

Перші згадки про чеські поселення на Русі-Україні належать до 13 ст. Зокрема, у польс. хроніках згадується, що під час голоду в Чехії 1281—82 деяке число чехів оселилося в Галицькому князівстві. Вихідці з Чехії, Моравії і Силезії були й серед оточення князів Юрія II Болеслава та Владислава Опольського, а також серед галицької та волин. шляхти (родини Хотко, Врани). Були чехи і серед римо-катол. духовенства на рус. землях, у т. ч. дехто з єпископів. Згодом у польс. війську перебували чеські наймані "роти", що виконували переважно охоронну службу на польсько-молдов. кордоні над Дністром (рота Кани наприкінці 15 — на поч. 16 ст.). Експедицією на Молдову 1509 командував Ян Чернін. В Україні й Литві чехи були відомі як гармаші в польс. залогах і замках. Індивідуально селилися чехи в Перемишлі, Коломиї, Холмі, а гол. чин. у Львові, який із 15 ст. став містом, котре через своє торговельно-госп. значення притягало колоністів із чеських і нім. земель. Серед львів. міщан на той час було вже кілька прізвищ з додатком "Чех", "Чеський" та ін. Один із них — Ніколас Богемус — побудував каплицю на честь чеських святих Віта, Вацлава і Прокопа, а Альберт Чех Тучампський був війтом Львова. У наслідку реліг. війн у Чехії, зокрема після Білогорської битви 1620 і втрати Чехією незалежності, на західноукр. землях селилися втікачі з чесько-братської спільноти. Напр., діяч цієї спільноти Ян Брож разом зі своїми однодумцями в 1630-х рр. поселився на Підляшші у Володаві (нині м. Влодава Люблінського воєводства, Польща); тут 1634 відбувся з’їзд представників чесько-братських громад Польщі й Литви, в якому брав участь Я.-А.Коменський. Чехи були пов’язані з козацтвом українським. Окремі козац. родини мали чеське походження. Із козац. старшин, напр., відомий рід Орликів (гетьман П.Орлик), який веде свій початок від чехів. Чеські впливи (таборитів) помітні в термінології козац. війська, організації табору (див. Ваґенбург), військ. тактиці. Одним із генералів рос. царя Петра I був Ян-Бернар Вейсбах, який брав участь у Полтавський битві 1709 й одержав від царя великі посілості, що належали гетьманові І.Мазепі та його старшині, а 1731—35 був київ. губернатором. На отриманих землях Я.-Б.Вейсбах розвинув активну госп. діяльність, зокрема в текстильній пром-сті.

Масове переселення чехів з володінь австрійс. Габсбургів на територію України почалося в 2-й пол. 18 ст., коли рос. імп. Катерина II заселяла Крим і заохочувала до переселення на півострів європейців, обіцяючи виділити їм землю. Тоді 170 чеських сімей зважилися поміняти місце проживання. Зокрема, з цього часу на укр. землях були відомі чеські музиканти, які своїми капелами мандрували від міста до міста: цією діяльністю уславилися Ян-Богумір Прач, А.Єдлічка, Я.Ландвара. Постійно приїжджали в Україну купці, ремісники, а до Галичини та Буковини — австрійс. службовці чеського походження. Популярними на укр. землях були чеські броварі.

Наступний етап чеської колонізації України розпочався в 2-й пол. 19 ст. Після скасування кріпосного права, впродовж 1860—70-х рр. виникли перші чеські колонії (переважно хліборобські), зокрема на Волині, Поділлі, у Криму. 1868—70 на Волині оселилися 946 чеських родин, які одержали 17,5 тис. десятин землі. У Рівному було створено спец. комісію для поселення чехів, які на вигідних умовах купували поміщицьку землю, переважно в Дубенському, згодом — Луцькому, Острозькому, Житомир. та Володимирському повітах, а також на Херсонщині, в Таврії і на Кубані. Гол. поселеннями чехів були села: Людгардівка (1863) на Волині, Чехівка на Поділлі, а в Криму — Табір, Царевич, і поблизу Мелітополя — с. Чехоград. Із 1870 чеським переселенцям було дозволено приймати рос. підданство й вони отримували право організовувати окремі громади та волості, право на свободу віросповідання, а також звільнялися на 5 років від будь-яких платежів і податей та військ. служби. Було утворено 4 чеські волості: Рівненську, Лубенську, Луцьку і Купічевську. Ін. чеські поселення належали до укр. волостей Житомир., Овруцького, Новоград-Волин. повітів. 1870—71 вихідці з Богемії купили в поміщиків 20 тис. десятин землі в центр. частині Крим. п-ова, що стало початком заснування тут і на прилеглих землях невеликих чеських колоній. Так, у Таврійській губернії з’явилася Новгородовка, а в Херсонській губернії — с. Богемка. Із 1874 потік чеських переселенців в Україну зменшився через ускладнення процесу придбання землі та поширення на них військ. обов’язку. На поч. 20 ст. всіх чеських поселень в Україні було бл. 130, а число чехів доходило до 65 тис. осіб. Чимало чехів — ремісників, будівельників, пивоварів — оселилися в містах України — Львові, Києві, Житомирі та ін., своєю ініціативною працею сприяючи розвитку передового пром. вир-ва.

Незважаючи на часткове злиття з укр. к-рою, чеські переселенці все ж трималися осібно й компактно мешкали у своїх селах. Більшість чехів належали до Римо-катол. церкви і протестантської громади "чеських братів", частина з них прийняли православ’я. Культ. потреби львів. чехів задовольняло т-во "Ческа бесіда" (1867—1939), що видавало свою газету і мало б-ку. У Києві, на Шулявці, перебувала колонія чехів, які переважно працювали на з-ді Гретера і Криванека (нині з-д "Більшовик"; див. "Гретер і Криванек"). На Шулявці був влаштований парк "Стромовка", в якому проходили нар. гуляння, виступали духовий і струнний оркестри, давалися спектаклі самодіяльного Чеського театру. Поблизу парку з ініціативи чеських національно-культ. орг-цій була побудована й відкрита 1907 Київ. чеська школа (1910 в ній навч. 86 дітей з чеських родин, директор — Я.Боучек), яка діяла до 1934. У Києві виходили чеські газети: "Cesky pravoslavny kalendar" (1888, редактор Ф.Яреш), "Rusky Cech" (1906—08, редактор В.Вондрак), "Cechoslovan" (1911 —14, 1916—18, редактори В.Швіговський і В.Хорват), "Ceskoslovensky Dennik", "Ceskoslovensky Vojak" і "Svoboda" (1917—18), які в роки Першої світової війни пропагували програму національно-визвол. руху чехів і словаків та створення незалежної Чехословац. д-ви. У серпні 1914 в Києві з місц. чехів був організований батальйон рос. армії — "Чеська дружина", до якої згодом приєдналися військовополонені чехи і словаки з австрійс. армії і яка стала першоосновою Чехословацького корпусу (Чехословац. легіону) в Росії, сформованого в Києві у вересні 1917. У Києві містилося відділення Чехословацької національної ради

на чолі з В.Чермаком, яке підтримувало приязні взаємини з Українською Центральною Радою, а також діяли К-т громадян Чехословац. республіки і Т-во з імпорту с.-г. продукції, в Одесі — Чехословац. торг. палата. В Українській Народній Республіці за чеською меншиною визнавалися права згідно із Законом Української Народної Республіки про національно-персональну автономію 1918. У лютому—березні 1918 певна частина укр. чехів від’їхали з відступаючими частинами Чехословац. легіону на схід Росії, до Владивостока (нині місто в РФ), і далі — до Франції. Чимало чеських офіцерів були в Українській Галицькій армії Західноукраїнської Народної Республіки.

За Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 бл. 20 тис. західноукр. чехів (понад 70 % від тих, які мешкали в межах сучасної України) опинилися в складі Польщі. Водночас, у силу різних обставин, чехи мігрували й оселялися в рад. Україні, зокрема на Одещині, Донбасі. Загалом на території України в міжвоєнні роки статистикою зафіксована наступна чисельність чехів: у 1924 — 9137 осіб, у 1927 — 12 500, у 1930 — 15 905 осіб, що становило 0,05 % усього населення республіки. А в УСРР і Крим. Автономній СРР 1926 жило 17 500 чехів. Чеських колоністів — власників великих підпр-в, дрібних підприємців, інженерно-тех. і с.-г. робітників — уряд Чехословаччини розглядав у міжвоєнний період як "піонерів чехословацького народногосподарського і культурного життя" та посередників у чехословацько-укр. госп. взаєминах і надавав їм усіляку підтримку.

Значною групою чехів, які жили на укр. землях у міжвоєнні роки, були чеські службовці, військові, торгівці, підприємці й колоністи на Закарпатті. Вони масово заселяли цей край після приєднання Підкарпатської Русі (Закарпатської України) до Чехословац. Республіки 1919: якщо 1921 їх було тут 2 тис. осіб, то 1930 — уже 21 тис., а 1938 — понад 30 тис. осіб. Наявність у Закарпатті значної кількості чехів з вищою, ніж у місц. населення, освітою, фаховою підготовкою та позицією "панівної нації" забезпечувала їм упривілейоване становище. Напр., керівний урядовий апарат краю в центрі і на місцях на 80 % складався з чеських службовців. У містах (Ужгороді, Мукачевому, Чопі) розбудовувалися окремі квартали для чеських мешканців, впроваджувалося чеське шкільництво (1935 в Закарпатті було 3 чеські г-зії, учительська семінарія, 23 горожанські та 182 початкові школи), поряд із місц. партіями діяли філії чехословац. партій, виходила чисельна чеська преса тощо, що сприяло поступовій чехізації краю. У часи автономної Карпато-Укр. д-ви (жовтень 1938 — березень 1939) чисельність чехів у краї дещо зменшилася, а після окупації Закарпаття Угорщиною чехи практично повністю залишили його.

Напередодні Другої світової війни 1939 в Україні мешкали 52 тис. чехів. Під час війни укр. чехи, зокрема волинські, підтримали заходи зі створення чехословац. військ. частини, вступивши 1944 до Чехословац. військ. бригади на чолі з Л.Свободою, яка брала участь у визволенні ряду міст і населених пунктів України. Після війни, на підставі чехословацько-рад. угоди про обмін населенням 1945, досить значна частина чехів виїхали з України на батьківщину: у 1959 їх в Україні залишилося лише 14,5 тис. осіб.

Нині чеські громади мають свої т-ва в багатьох регіонах країни. У Києві, напр., діють національно-просвітнє т-во ім. Я.-А.Коменського і "Вишеград", у Львові — "Чеська бесіда", у Житомирі — Т-во волин. чехів, у Мелітополі — "Богемія", у Сімферополі — "Кримські чехи". 1993 було засновано Крим. культурно-просвітницьке т-во "Влтава", 2000 — національно-культ. т-во "Чеська родина" в Одесі. Створені культ. т-ва чехів на Волині, Закарпатті та Донбасі. Чеське т-во Донбасу, напр., об’єднало не тільки етнічних чехів Донецької області, а й окремих людей, які проживають в ін. областях України. А Ужгородське т-во чеської к-ри ім. Я.-А.Коменського і Клуб ім. Т.-Г.Масарика в Ужгороді були серед ініціаторів відкриття 2002 в обласному центрі Закарпатської області пам’ятника почесному громадянину Ужгорода, першому президенту Чехословац. Республіки Т.-Г.Масарику. Останніми роками з ініціативи чеських т-в в Україні проводиться Всеукр. фольклорний фестиваль чеської к-ри "Чехи України", який вже проходив у Києві, Одесі, Джанкої, Луцьку.
Віднянський С.В.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6092
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2973 раз.
Подякували: 1418 раз.
Стать: Жінка

Re: Чеські колонії

Повідомлення АннА » 17 січня 2020, 13:57

З другої теми
В кінці 19 ст., разом з іншими маєтками Будераж було розпарцельоване між чеськими колоністами.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6092
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2973 раз.
Подякували: 1418 раз.
Стать: Жінка

Re: Чеські колонії

Повідомлення АннА » 20 січня 2021, 17:17

КВАСИЛІВ, с і кол., Рівенський пов., Рівенська вол., 8 км. від Рівного, земля дуже врожайна. В кінці 19 ст. на початку 20 ст. було там — в селі 33 доми і 333 жителів, а на чеській колонії 119 домів і 756 жителів. Село при р. Уст'є, селяни і особливо чеські колоністи відзначаються своїм високим рівнем провадженого ними сільського господарства, особливо плантаціями хмелю. Квасилів колись належав до рівенського замку.
З переписом 1911 р. в с. К. було 396 жителів (без колонії), 2-клясова школа, 3 крамниці, виправа шкіри пасів і канатів, бровар (120,000 відер пива річно), майстерні сільсько-господаських машин, ресторан, фабрика чавунних відливів (від 1883 р.). Село при залізниці Ковель-Київ.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Тема по селу
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6092
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2973 раз.
Подякували: 1418 раз.
Стать: Жінка

Re: Чеські колонії

Повідомлення АннА » 19 серпня 2021, 22:33

БОРАТИН ВЕЛИКИЙ, с, Луцький пов., над р. Стиром, інколи в документах під назвою Братин, 25 км. від Луцька. В кінці 19 ст. було там 75 домів і 453 жителів. Колись село належало до луцьких владик. Згідно поборового реєстру Луцького пов. з 1577 р., село торчинського замку, воєводи Дорогостайського, який платив з нього за 15 димів і 13 город. В 1583 р. належало до луцького владики. В 1650 р. владика мав там 25 дим. Пізніше було в руках Урбановських, а по них — Раковських.
Положене при річці Стирі, 8 км. від Б. Великого є с Боратин Малий, тієї ж волості. В 1511 р. фігурує в присуді між Іваном Юркевичем й Івашком Вороною. Згідно з ревізією луцького замку з 1545 р., село належало до Яцька і Томила Вороничів, котрі були зобов'язані до утримання 1 замкової городні. В 1648 р. було власністю Костянтина Броницького, а останньо належало до Закшевських. Згідно з переписом 1911 р. було там 242 жителів, одноклясова школа, дві німецькі початкові школи, 1 крамниця, земське кредитове товариство, шкілка овочевих дерев, кооператива і фабрика відливання чавуну. Велика власність — 500 дес. Крім того при селі була чеська колонія, 33 доми і 230 жителів (19 ст.), заложена на землях с. Боратина.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2174
З нами з: 14 січня 2021, 16:44
Подякував (-ла): 1856 раз.
Подякували: 378 раз.
Стать: Жінка

Re: Чеські колонії

Повідомлення kbg_dnepr » 30 серпня 2021, 09:22

Хмарський Вадим В.
Волкова С А Чехи на півдні України друга половина Х1Х - перша третина ХХ ст -
АнтиквА, 2006.–160 с. / за ред про'есора АА Непомнящего Сімферополь АнтіквА .... 182

Чорноморська минувщина. Записки Інституту козацтва на Півдні України / Ред. Смолій В., Бачинська О., Чухліб Т. та ін. - Вип.3. - Одеса, 2008.
https://www.academia.edu/36243149/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D0%B4_%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%92_%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E_%D0%A7%D1%83%D1%85%D0%BB%D1%96%D0%B1_%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D1%96%D0%BD_%D0%92%D0%B8%D0%BF_3_%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_2008
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная

Поперед.

Повернутись до Чехи

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], Google [Bot], Vic-tor