УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Поліське, смт, райцентр Київської обл. до 1993 р., НЕ ІСНУЄ / Полесское Киевской обл

У цьому смт/Цим смт/Це смт

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим нас. пунктом
0
Немає голосів
Жив
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2442
З нами з: 14 січня 2021, 16:44
Подякував (-ла): 2055 раз.
Подякували: 401 раз.
Стать: Жінка

Поліське, смт, райцентр Київської обл. до 1993 р., НЕ ІСНУЄ / Полесское Киевской обл

Повідомлення kbg_dnepr » 08 жовтня 2021, 20:55

Поліське (кол. назви Хабне, Кагановичі Перші) — колишнє селище міського типу, було центром Поліського району з 7 березня 1923 року по 17 листопада 1993 року. Розташоване на півночі Київщини над річкою Уж (притока Прип'яті). Розселене і виключене з облікових даних 19 серпня 1999 року через високу радіаційну забрудненість внаслідок аварії на ЧАЕС. Координати 51°14′36″ пн. ш. 29°23′19″ сх. д.
Територія селища згоріла під час лісових пожеж в Чорнобильській зоні у квітні 2020. Станом на 2020 рік у Поліському постійно проживає 2 особи.

За однією з версій, містечко заснували євреї, які втекли з Києва через постійні напади кочовиків. Назва «Хабен» співзвучна з німецьким дієсловом «мати». Можливо, на їдиш це слово означає маєток або обійстя.
За іншою версією, слово «Хабен» походить з гебрейської мови і означає «первісток», тобто перший хлопчик у сім'ї.

Одна з перших писемних згадок про поселення з'являється у 1415 році під назвою Хабне. На офіційному сайті Поліського району датою заснування вважають 1215 рік.

Територіально містечко належало до тих руських земель, що після занепаду Київської Русі потрапили під владу Великого Князівства Литовського. Після Кревської унії і шлюбу литовського князя Ягайла з польською принцесою Ядвігою, Хабне у складі інших литовських земель, увійшло до союзної держави Річ Посполита. Після Люблінської унії польські впливи на Поліссі посилилися. Зокрема за перехід в католицизм шляхта отримувала пільги.

Після визвольної війни, яку очолив Богдан Хмельницький, за результатами Андрусівської унії в 1667 році Хабне залишилося в Речі Посполитій, а після другого поділу Польщі (кінець XVIII століття) перейшло разом з усім правобережжям України до Російської імперії. Таким чином, засноване за часів Київської Русі Хабне майже 400 років перебувало у Речі Посполитій і 190 років у Російській імперії та СРСР. Однак і після поділу Польщі у Хабному залишалися польські пани-землевласники. Для справедливості треба відзначити, що пани, володіючи частиною земель та кріпаками, все ж не мали впливу на більшість населення містечка, яке складалося з вільних козаків, поляків та євреїв-ремісників.


Руїни будівлі Районного виконавчого комітету смт. Поліське. 2009
Історики вважають, що Хабне відігравало важливу оборонну функцію у Поліссі у XV і XVI століттях. Польський король Олександр Ягеллончик віддав Хабне своєму наміснику Семену (Сеньку) Полозу у 1494 році, який у свою чергу віддав містечко своїй доньці Фенні.[2] У 1541 році були збудовані оборонні стіни навколо міста у зв'язку з постійними нападами татар. Оборонна стіна мала кілька башт, глибокий рів та інші необхідні укріплення і була постійно укомплектована гарнізоном вояків.

Завдяки покладам болотної залізної руди у другій половині XVI століття чорна металургія отримала розвиток у Хабне і навколишніх селах. Переважно з металу виробляли військове спорядження

Оборонний замок (вірогідно район меблевої фабрики та СШ № 2) простояв до кінця XVI століття, але був зруйнований і пограбований не татарами, а повсталими козаками під проводом Северина Наливайка (1594–1596 років).

У XVIII—XIX сторіччі біля здебільшого єврейського Хабного процвітали кілька поселень. Замостя на лівому березі Ужа здебільшого населяли поляки. Слободу Радзивилівську (тепер район вулиць Воля та Пісок) — реєстрові козаки та поселяни. Ковтуб — кінець вулиці Воля та район біля автостанції та радгоспу Хабне — кріпаки пана, чий маєток був на території сучасного туберкульозного шпиталю.

У XIX сторіччі до Хабного приєдналися всі ці околиці і національний склад містечка урізноманітнився. З величезною любов'ю і гумором про Хабне на початку XX століття писав великий єврейський письменник Шолом-Алейхем. До війни в містечку діяли 2 синагоги, 1 костел та 1 православна церква. Більшість споруд збереглися до наших днів: костел — будинок піонерів, синагоги — СШ № 2. Дерев'яну церкву розібрали на початку 1960-х і на її місці збудували новий цех мебельної фабрики.

На середину XIX століття припадає розквіт промисловості містечка, вже діяла швейна фабрика пана Радзивілла (див. Радзивілли), для руху машин якої використовувалася гребля на річці Уж (пагорби — Рокитняки). Вже тоді в містечку були меблева фабрика і численні ремісницькі артілі.

Вікі
Востаннє редагувалось kbg_dnepr в 08 жовтня 2021, 21:27, всього редагувалось 2 разів.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2442
З нами з: 14 січня 2021, 16:44
Подякував (-ла): 2055 раз.
Подякували: 401 раз.
Стать: Жінка

Re: Поліське, смт, райцентр Київської обл. до 1993 р., не існує / Полесское Киевской

Повідомлення kbg_dnepr » 08 жовтня 2021, 20:59

Поліське - селище міського типу (з 1938 р.) розташоване на берегах річки Уж. Віддаль до найближчої залізничної станції Вільча 15 км, до Києва - 130 кілометрів. Населення - 8,8 тис. чоловік. Селищній Раді підпорядковані села Грезля, Пінькас і Рудня Грезлянська.

Поліське - центр однойменного району, територія якого 1,3 тис. кв. км, населення - 39,6 тис. чоловік. У районі 2 селищні й 23 сільські Ради, яким підпорядковано 60 населених пунктів. Тут розташовані радгосп і 17 колгоспів, які мають 53,4 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 35,3 тис. га орної землі. Вирощують льон, хміль, картоплю, зернові культури. Промислових підприємств - 1. У районі - 40 загальноосвітніх шкіл, з них 11 середніх, 18 восьмирічних, 11 початкових, а також 5 будинків культури. 60 клубів, 49 бібліотек, широкоекранний кінотеатр, 60 медичних закладів.
Час заснування селища, яке спочатку називалося Хабним, невідомий. Вперше воно згадується у документі 1415 року. 1499 року король Сигізмунд І передав Хабне з усіма людьми і землями у володіння овруцькому намісникові Полозу. Пізніше Хабне стало власністю його дочки. Феодали жорстоко гнобили селян, здирали з них чинш, стацію тощо. Збирання податків постійно супроводжувалося сутичками між селянами і польськими жовнірами.
У XVI столітті великого лиха місцевому населенню завдавали напади кримських татар. Вони грабували і вбивали жителів, а багатьох, особливо молодь, брали в полон, щоб потім продати в рабство. В 1541 році у Хабному збудовано замок. Це було невелике дерев'яне укріплення з кількома баштами, оточене ровом, залитим водою. Тут постійно перебувала сторожа.
Коли за Люблінською унією утворилася єдина польсько-литовська держава, ще більше посилилось гноблення селян. Феодал мав над кріпаками необмежену владу. З них стягували непосильні податки, примушували обробляти панські землі, відбувати шарварки, платити на охорону замку, за користування млином, дорогами, переїзд через греблю тощо.
З другої половини XVI ст. почали розвиватися промисли. Місцеві майстри з болотної руди виплавляли залізо і виготовляли зброю. Працювали бондарня, шевська майстерня. Ремісники також платили великі податки.
Від непосильного гніту селяни та ремісники тікали на Запорізьку Січ або в ліси, де об'єднувалися в невеликі загони. В 1594-1596 pp. вони брали участь у антифеодальному повстанні під керівництвом Северина Наливайка. Коли розгорілося полум'я визвольної війни українського народу (1648-1654 рр.), жителі Хабного у складі Київського полку хоробро захищали північно-західні кордони України від військ шляхетської Польщі.
За Андрусівським перемир'ям 1667 року Хабне залишилося під владою Польщі, Шляхтичі, що ворогували між собою, часто нападали на Хабне, яким у той час володів поміщик Машкевич. Так, 1684 року загін Тишкевича захопив поселення і примусив жителів дати йому викуп у 2 тисячі злотих. Згодом загін Тишкевича знову напав на Хабне і пограбував його.
Під час Північної війни у багатьох феодалів, що допомагали шведам, у т. ч. і в магната Машкевича, було відібрано маєтки, але невдовзі їх повернули. Коли російські війська залишили Правобережну Україну, населення Хабного знову опинилося під тяжким гнітом шляхти.
Та й за цих умов селяни не припиняли боротьби. В районі Хабного часто діяли загони повстанців. Влітку 1750 року вони розгромили панські маєтки в селах Рудні і Приборському. Восени того ж року загін гайдамаків, очолюваний І. Подолякою, розгромив у Хабному панський маєток. Коли 1768 року на Правобережній Україні окремі повстання злилися у великий народний рух, відомий в історії під назвою Коліївщини, селяни Хабного були його активними учасниками.
Після возз'єднання Правобережної України з Росією Хабне 1793 року ввійшло до складу Радомишльського повіту Київської губернії. На початку XIX ст. містечко стало власністю князів Радзивілів. 1809 року вони відкрили тут суконну фабрику, де працювало 450 кріпаків і які щороку виробляли близько 68 тис. аршин сукна. 1823 року Радзивіли в компанії з німцями-колоністами Теремом і Янцом побудували нову суконну фабрику. Для збуту її продукції у Києві, Херсоні, Курську, Москві, Петербурзі та інших містах відкривались спеціальні магазини.
1850 року власниками Хабного стали поміщики брати Горвати. Вони купили у княгині Радзивіл за 300 тис. крб. маєток, суконну фабрику, містечко і 13 сіл, де проживало 2059 ревізьких душ. Нові власники розширили підприємство. У 1855 році воно мало 122 прядильні і ткацькі машини. Тут працювало 362 робітники, з яких 89 було вільнонайманих та 10 майстрів-іноземців. Фабрика переробляла щорічно в середньому по 2425 пудів вовни.
http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/poliskyj-rajon/poliske.html
Востаннє редагувалось kbg_dnepr в 11 жовтня 2021, 12:18, всього редагувалось 1 раз.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2442
З нами з: 14 січня 2021, 16:44
Подякував (-ла): 2055 раз.
Подякували: 401 раз.
Стать: Жінка

Re: Поліське, смт, райцентр Київської обл. до 1993 р., НЕ ІСНУЄ / Полесское Киевской

Повідомлення kbg_dnepr » 11 жовтня 2021, 12:12

ПОЛІСЬКЕ (до 1934 – Хабне, 1934–57 – Кагановичі Перші) – істор. місто (зняте з обліку 1999), розташов. на р. Уж (права прит. Прип'яті, бас. Дніпра), колиш. райцентр Київської області.

Уперше згадане 1415 (або трохи пізніше) за записом про грошові та медові данини Київ. митрополичої вотчини. За ним, "боярські люди" "у Хобной" давали по півтора відра меду (Савост'ян з "Пашковського острова" та Іванові діти з "Дроздовського острова"). 1499 привілей вел. князя литовського на Хабне (у заушській волості) отримав київ. ключник Семен Полоз ("із десятьма людьми і приналежностями до них на вічність"). С.Полоз мав єдину спадкоємицю – доньку Фенну, яка вийшла заміж спочатку за кн. Водиницького (йому король польс. і вел. кн. литов. Сигізмунд I дозволив збудувати в Хабному замок та осадити місто і корчми повідкривати). Водиницький помер, не полишивши нащадків, і його дружина знову вийшла заміж – за кн. Дмитра Любецького. Єдиною спадкоємицею подружжя була донька Фенна, яка вийшла заміж спочатку за Мельхіора Насиловського, а потім (1567) – за Щасного Харлинського (Харленського), королів. дворянина, згодом – київ. підкоморія. Харлинські володіли Хабним до 1729, коли його придбав київ. каштелян Казимир Стецький. На поч. 19 ст. Стецькі продали Хабне кн. Цецилії з Можковських Радзивілл. 1850 містечко купив Ігнацій Хорват (Горватт). Хорвати володіли хабненською маєтністю до поч. 20 ст.

Адміністративно Хабне до 1793 належало до Овруцького пов. Київського воєводства (за часів Національної революції 1648–1676 – у зоні впливу Київського полку), до 1923 – до Радомишльського пов. Київської губернії. Із 1923 – райцентр.

1683 (по занепаді доби Руїни) містечко мало лише 15 дворів-"димів", а перед 1793 – уже 118. 1872 у 350 дворах Хабного мешкало 1044 жителі, 1900 – у 423 дворах 1715 мешканців. Значну частину міщан складали євреї (30 чоловіків-родин 1778, 75 – 1791; у 19 – на поч. 20 ст. єврейс. населення мало тут абсолютну більшість). Пам'яттю про хабненське єврейство є оповідання "Хабне" (1905) Шолом-Алейхема.

1750 Хабне захопили і пограбували гайдамаки. Катол. костьол у містечку збудовано 1638, 1780 його відбудовано наново. 1733 збудовано Свято-Миколаївську церкву (греко-католицьку), час побудови другої церкви Хабного – Спасо-Преображенської – не з'ясований. 1822 закладено суконну ф-ку, 1840 вона суттєво розширила своє вир-во і стала осн. містоутворюючим підпр-вом (із переважно єврейс. робітництвом).

За часів Української революції 1917–1921 – зона сел. повстанських рухів. У березні 1918 в Хабному відбувся єврейський погром. 1920 містечко ненадовго захоплене польс. військами. 1938 Кагановичі Перші зараховані до с-щ міськ. типу.

У період Другої світової війни та гітлерівської окупації (23 серпня 1941 – 15 листопада 1943) в місті існував осередок руху Опору, в околиці діяли рад. партизани та укр. повстанці. У приміських лісах гітлерівці масово вбивали євреїв (усього за час окупації знищено понад 1 тис. мешканців району).

1986 у зв'язку із Чорнобильською катастрофою П. стало осн. місцем евакуації м. Прип'ять. 1993 місто зараховане до зони гарантованого добровільного відселення (у П. тоді мешкало бл. 12 тис. жителів). 1996 позбавлене статусу райцентра. 1999 П. зняте з обліку як населений пункт.

ВИРСЬКИЙ Дмитро Станіславович

http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Poliske_smt
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2442
З нами з: 14 січня 2021, 16:44
Подякував (-ла): 2055 раз.
Подякували: 401 раз.
Стать: Жінка

Re: Поліське, смт, райцентр Київської обл. до 1993 р., НЕ ІСНУЄ / Полесское Киевской

Повідомлення kbg_dnepr » 11 жовтня 2021, 12:15

Документи по Хабному (як місто називалося до 1934 року) зберігаються у ЦДІАКу:

Хабне, м-ко Російська назва Хабное, м.
Назва на 2009 рік Поліське, смт
Приписні села сс.* Стеблі, Луговики, Луговицька сл.; Царі, Рогівка, Яблунька, Мар'янівка, Рогівка, Юзефівка, Олексіївка; Святоцьк, Тараси, Ковшилівка, Грезля
Адмін поділ за документами Житомирського пов. Київського воєв., з 1797 р. Радомисльського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XIX ст. Радомисльського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Поліського р-ну Київської обл.
Церкви Преображення Господнього, св. Миколая
Примітки знято з обліку після аварії на ЧАЕС

https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/khab_001.xml
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная


Повернутись до Зниклі населені пункти

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], D_i_V_a, Google [Bot], Google Adsense [Bot]