Малий Молодьків (сьогодні частина с.Ярунь, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл)

[Stranger]

Село розташовувалось на правому березі річки Кошелівка (Грабовка) на північний захід від Яруня. Вздовж протилежного, лівого берега річки йшла дорога з Яруня на Груд та Великий Молодьків.
На полях між Молодьковим та Ярунем знаходилось 4 кургани. На одному із них, діаметром близько шести сажнів, стояло 6 кам’яних хрестів. На одному із хрестів був надпис, прочитати його ніхто не зміг. Готфрід Осовський, проводячи археологічні дослідження на Волині у середині 19 століття, так і не зміг визначити часи походження курганів і хрестів, які там стояли.
В липні 1648 року ярунські міщани та селяни сіл Пилиповичі, Багате, Молодькова Великого та Молодькова Малого захопили, пограбували і спалили маєток у Молодькові. Повстанці знайшли і спалили документи, спустошили й спалили дотла комору й пасіку.
У 1654 р. у Малому Молодькові не було жодного диму.
У 1811 р. село належало спадкоємцям померлого князя Юзефа Чарторийського. У селі нараховувалось 112 селян чоловічої статі (ДАЖО ф.118-14-161).
За викупним актом 1866 року у селі було 35 дворів, із них тяглих 18, піших 15, городників 2, ревізьких чоловічої статі людей 133.
Наприкінці 19 ст. у 85 домах проживало 454 мешканці. Село було власністю Альфреда Потоцького.
На початку 20 ст. там було 89 господарств, одне із них вели євреї. У 1902 році сільським старостою був Михайло Кирилюк.
29 червня 1960 року Малий Молодьків було об'єднано з селом Ярунь.

За матеріалами:
Дідух, В., Нікітюк, В., Якубовська,Т. Історія містечка Ярунь та його околиць до середини ХХ ст.

[Stranger]

Прізвища жителів села у 1912 р.

Борсук, Грещук, Гуменюк, Гурман, Дедюк, Демидюк, Жук, Заїка, Карплюк, Козирацький, Кондратюк, Коренчук, Кравчук, Куба, Кухарчук, Лозовий, Майданець, Матвійчук, Мойсієць, Осипчук, Петришин, Постойчук, Прокопчук, Семенюк, Слободянюк, Стасюк, Степанюк, Сусловець, Терлецький, Шевчук, Шкабара, Шмигельський, Янчук.

Всього на той час у селі проживало 593 жителі православного віросповідання (295 чоловічої статі і 298 жіночої).

Сповідальні відомості, ДАЖО 1-73-502

[al_mol]

Прізвища жителів села у 1912 р.
Всього на той час у селі проживало 593 жителі православного віросповідання (295 чоловічої статі і 298 жіночої).
Сповідальні відомості, ДАЖО 1-73-502

почти такие же данные на начало века

[Stranger]

Село відоме з 1577 р. як Молодьков (Molodkow).
Як зазначається у «Словнику географічному Королівства Польського та інших країв слов'янських» (с.350), на той час це було село зем'янське, що належало до замку корецького, платилось від 7 дим, 3 гор.

[Stranger]

Молодьків фіксується за п. Голубом (скоріш за все Іваном Андрійовичем) 22 червня 1599 р., коли королівський інстигатор Ян Трелинський подає на декілька десятків шляхтичів позов до суду із звинуваченням в несплаті подимного податку (Żrodła dziejowe. – T. XXI. – Wyciągi z summaryusza aktow trybunalskich W. Kijowskiego. – Warszawa, 1899. Справа від 26. 06. 1609).

Джерело: О. Алфьоров. Землеволодіння родини Голубів на Житомирщині кінця XVI ст. – першої половини XVII ст.