Землевласники Катеринославської губ. / Землевладельцы Екатеринославской губ.

Відповісти
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Землевласники Катеринославської губ. / Землевладельцы Екатеринославской губ.

Повідомлення kbg_dnepr »

Дослідження селянських родоводів, на мій поглад, не може обійти питання про власника землі, на якій жили наші селянські предки. Від нього прямо чи непрямо залежало багато чого в їхньому житті. До початку 60х років Х1Х ст. це були майже виключно дворяни (включаючи царську родину), а ще держава та церква.
Тому я пропоную збирати тут інформацію про них усіх, навіть якщо це буде інформація переважно про дворян.
Нажаль, ДАДО, який був до Другої світової війни одним з найбільших регіональних архівів СРСР, втратив під час неї більше 90% своїх фондів. Багато важливих документів про початок російського володарювання в нашому регіоні зберігаються в РДАДА (рос. РГАДА, Москва).
Дуже цікаві документи знайшов та оприлюднив нащадок запорозьких козаків Валерій Олексійович Сєроухов (нажаль, вже покійний). Частина їх публікувалася на ГЕНЕО.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Землевласники Катеринославської губ. / Землевладельцы Екатеринославской губ.

Повідомлення kbg_dnepr »

Історія катеринославського дворянства досліджується відомими дніпровськими істориками проф. В.М. Зарубою та проф. І.О. Кочергіним:

ЗЕМЛЕВЛАСНИКИ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОГО ПОВІТУ ДВОРЯНИ САВИЦЬКІ
ЗАРУБА В.М., дін, професор http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/arch ... 013/01.pdf

Заруба В.М. Катеринославське дворянство. Дніпро: ЛІРА, 2019 1024 ст. https://lira.dp.ua/images/katerinoslavs ... oryani.pdf

Заруба В.М. Історико-статистичні описи поселень Верхньодніпровського та Катеринославського повітів. https://lira.dp.ua/images/verxnodn%D1%9 ... 1%96ti.pdf

Заруба В.М. Історико-статистичні описи поселень Новомосковського та Павлоградвського повітів. https://lira.dp.ua/images/novomoskovski ... 1%96ti.pdf

КАПІТАЛІСТИЧНІ ДВОРЯНСЬКІ ГОСПОДАРСТВА КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ ПОРЕФОРМЕНОГО ПЕРІОДУ
І.О. КОЧЕРГІН http://ir.nmu.org.ua/bitstream/handle/1 ... sAllowed=y

КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ ДВОРЯНСТВО В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)
Кочергін І.О. http://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/dissertat ... 27a707.pdf

ЗАХОДИ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОГО ДВОРЯНСТВА ЩОДО ЗМІЦНЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНОВИЩА НАПРИКІНЦІ ХІХ СТ. Кочергін І.О. https://ipt.nmu.org.ua/ua/vidavn/gj/201 ... hergin.pdf

http://www.historians.in.ua/index.php/e ... -huberniyi

Публікації проф. І.О. Кочергіна https://ipt.nmu.org.ua/ua/spivr/kochergin1.php
Востаннє редагувалось 21 листопада 2021, 09:30 користувачем kbg_dnepr, всього редагувалось 2 разів.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
Ярина
Повідомлень: 211
З нами з: 09 листопада 2016, 15:40
Дякував (ла): 21 раз
Подякували: 93 рази

Re: Землевласники Катеринославської губ. / Землевладельцы Екатеринославской губ.

Повідомлення Ярина »

phpBB [video]
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Землевласники Катеринославської губ. / Землевладельцы Екатеринославской губ.

Повідомлення kbg_dnepr »

Заруба В. Материалы для истории екатеринославских дворян

В книге представлены архивные документы по истории и генеалогии дворян Екатеринославской губернии за 1782–1914 гг., собранные автором в 2012–2019 гг. при работе над исследованием персонального состава Екатеринославского дворянства.

https://lira.dp.ua/ru/products/material ... oryan.html

Заруба В. Загублені у часі

«Загублені у часі» – це збірник нарисів та есеїв з історії, генеалогії та побуту катеринославських дворян від останньої чверті ХVІІІ до перших десятиліть ХХ століття. У монографії автор Віктор Заруба досліджує важливі історіографічні проблеми нашої минувшини: військово-політичні події, формування і розвиток адміністративно-територіального устрою Полудневої України, стратифікацію місцевих соціальних еліт, мікроісторію окремих родин, персоналій та дворянських садиб. Окрім значного комплексу архівних джерел, автор використав спомини Д. Ґнєдіна, нотатки О. Афанасьєва-Чужбинського, а також уривки із мемуарів О. Смирнової-Россет, М. Загряжського, О. Пишчевича, О. Гангеблова, С. Скалон, В. Круп’янського, С. Андрієвського, І. Глухова, В. Ярославського та ін. Зміст книжки зацікавить істориків, краєзнавців, працівників архівних установ, бібліотек і музеїв.
Для ілюстрування обкладинки використано репродукцію картини російського художника Василія Максимова (1844–1911) «Все в прошлом!» (1889 р.). Світлини до тексту взяті з колекції Дніпропетровського національного історичного музею, інтернет-ресурсів та з архіву автора.

https://lira.dp.ua/products/zagublen-u-chas.html

http://www.historians.in.ua/index.php/e ... 2020-216-s
Востаннє редагувалось 27 січня 2022, 09:35 користувачем kbg_dnepr, всього редагувалось 1 раз.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Землевласники Катеринославської губ. / Землевладельцы Екатеринославской губ.

Повідомлення kbg_dnepr »

Цікава справа ЦДІАК 209-1-4

Дело о выделении помещикам земельных участков в Новороссийском крае в вечное пользование.
26.01. - 30.12.1796, 78 л.

Катеринославське намісницьке правління 1781-1796. ЦДІАК фонд 209 оп. 1
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Землевласники Катеринославської губ. / Землевладельцы Екатеринославской губ.

Повідомлення kbg_dnepr »

ВІКТОР ЗАРУБА. УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА СТАРШИНА І ФОРМУВАННЯ ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКОГО ДВОРЯНСТВА

Процес утворення та консолідації дворянства Південної України розпочався у 1750-х рр. створенням поселених полків та виникненням на територіях їхньої дислокації Нової Сербії і Слов’яно-Сербії. Служили у них, як бачимо із документів, діти різних народів [1, с. 204 – 222]. Другим етапом стало виникнення від 1764 р. у складі першої Новоросійської губернії офіцерського та управлінського корпусу. Вже у підписах під наказами 1767 р. до Комісії Нового Уложення знаходимо окремо виділені групи дворян та навіть їхніх предводителів, хоча до «Жалуваної грамоти дворянству» було далеко – 20 років. У свою чергу, роздача земель офіцерам та урядовцям і заселення їх ще у складі цієї адміністративної одиниці дало поштовх формуванню тут не чисельної, але впливової соціальної групи земле-та душевласників, які у майбутньому стали економічним ядром новоросійського дворянства [2, с. 46 – 69]. Згадуючи «богомерзкое» кріпосне право, діячка російської культури і мемуаристка, дворянка О. Смирнова скрушно написала: «О Екатерина, Екатерина! Сколько зла ты разлила по земле русской!» [3, с. 80]. І дійсно, колись вільний козацький край поступово перетворювався у рай для кріпосників.

Та найважливіший третій етап розпочався після ліквідації московським окупантом Запорожжя і роздачі його земель поміщикам. Спочатку на території Новоросійської та створеної Азовської губерній, а від 1783 р. у складі Катеринославського намісництва, яке об’єднало всю Південну Україну [4, с. 10 – 11]. До спорудження Катеринослава, столиці примученого краю, роль адміністративного центру у 1783–1789 рр. виконував Кременчук, колишнє полкове та сотенне місто Гетьманщини і центр Новоросійської губернії. Там же 11 липня 1784 р. урочисто відкрили і щойно засноване намісництво з усіма губернськими (у тому й дворянськими) установами.

Саме у козацькому Кременчуці скликано перше Катеринославське дворянське депутатське зібрання, а також відбулися перші вибори губернського та повітових предводителів дворянства. Власне, з цього моменту і починається організоване дворянське життя Полудневої України. До Катеринослава ж намісницьке правління перенесено указом Катерини ІІ від 1 червня 1789 р. Але судячи із документів і публікацій, перші вибори дворянських чиновників безпосередньо тут відбулися лише у травні 1791 р. [5].

З консолідацією території губернії і з її поступовим заселенням інтенсивно формувалася і тутешня опора самодержавства, фундамент державної влади – дворянство. Цей процес був тривалим, і в цілому завершився лише у першій чверті ХІХ ст. Об`єктивними системоутворюючими соціально-економічними факторами витворення тут дворянського стану стали управління (військова та цивільна адміністрації) і поміщицьке землеволодіння.

Катерина ІІ прагнула структуровано упорядкувати та організувати свою соціальну опору на півдні. І незважаючи на певну специфіку (наприклад, поліетнічність) та незначні відмінності (зокрема, відсутність звичаєво-правових традиції), майже відразу після приєднання регіону до імперії за устійненим російським взірцем тут було устійнено місцеві дворянські інституції. Нормативною основою стала «Жалувана грамота дворянству» від 21 квітня 1785 р.
Перше місце у складі формованого нобілітету, поза сумнівами посідало російське служиле дворянство, За нашими даними та висновками інших дослідників, за національним наповненням у середовищі місцевого дворянства переважали росіяни [2, с. 102 – 133]. Вони складали близько 55?%. Друге зайняли етнічні українці – близько 25?%. Вони були поділені між собою на кілька груп за територіальною та соціальною ознакою, часто-густо навіть не сприймаючись як одне ціле (ба, навіть ворогуючи між собою – такими вони і лишилися).

Спираючись на аналіз описів до «Атласу Катеринославського намісництва» 1787?р., Н.Д. Полонська-Василенко дійшла висновку, що серед 2143 поміщиків краю, які й стали основним ядром місцевого дворянства, було 68,2?% росіян-офіцерів (1461 особа), 13,4?% – російських урядовців і службовців (286 чол.) і 10,5?% представників української козацької старшини (224 чол.) [6, с. 214]. Хочу при цьому підкреслити, що серед вказаної дослідницею першої категорії (росіян-офіцерів) було багато і українців вихідців із козацтва, які встигли на час роздачі земель отримати російські військові звання. Тобто, козацький стан зробив значний внесок у формування дворянства і згодом склав вагомий відсоток нобілітованих. Це були віхідці із Гетьманщини, Слобожанщини та знищеного окупантом Запорожжя.

Насамперед, найбільше дворянських родин українського походження започаткували діти козацьких старшин із Гетьманщини: Байдаки, Бродскі, Гладкі, Ґеґели, Золотницькі, Ілляшенки, Кащенки, Коростявці, Крем`янські, Круп`янські, Куличенки, Лапи-Данилевські, Леонтовичі, Ломаковскі, Лукашевичі, Магденки, Максимовичі, Максимовичі-Григоренки, Мандрики, Миклашевські, Миргородські, Нестелії, Новицькі, Оболонскі, Пилипенки, Потоцькі, Родзянки, Рутченки, Савицькі, Салогуби, СахноУстимовичі, Синьогуби, Солошичі, Тарловські, Тимченки, Тимченки-Ярещенки, Товбичі, Трипольські, Харченки та інші (нами нараховано більше 60 родин).

Були серед них навіть нащадки та родичі відомих українських гетьманів різної політичної орієнтації: Апостола, Іваненка, Полуботка, Розумовського, Самуся, Скоропадського та Ханенка. Ставицькі походили із роду самого Богдана Хмельницького.

Принагідно зазначу, що на мою думку, із козацької старшини Сіверщини походила і відома та впливова у Катеринославській губернії родина Алєксєєвих, про яких хочу сказати більше. І хоча наразі прямих документальних доказів бракує, опосередковані дані дозволяють висловити означене припущення у вигляді певної інтелектуальної конструкції.

Перші представники цього роду, – Іларіон Спиридонович та його брати, – не мають у нобілітаційній справі вказівок на предків: ні на батька, ні на діда (батька Спиридона). Виходячи з аналізу та синтезу наявної інформації, припускаємо, що вони є нащадками стародубського полковника Тимофія Олексієвича-Алєксєєва. Спробуємо обґрунтувати цю гіпотезу.

Тимофій Олексійович, який прозивався і писався як Алєксєєв, за версією дослідників історії Сіверщини належав до роду православної шляхти Журавок [7, с. 673]. Тобто, син Олексія, брат Івана і дядько Луки Журавок, які мали садиби у Новгороді-Сіверському, Погарі та в Стародубі і були впливовими діячами та дідичами того закутка Гетьманщини. Спочатку Тимофій займався ремеслом [8, с. 215], а у 1654 р., вступив на військову службу козаком полкової Стародубської сотні і вже у лютому того року став сотенним старшиною. Згодом обирався стародубським городовим отаманом, призначався наказним стародубським полковником, ба, навіть наказним сіверським гетьманом.

У важкі часи Чигиринських та Кримських походів двічі обіймав уряд стародубського полковника: у 1676 – 1678 рр. і у 1687 – 1689 рр. І коли за віком подав до демісії, на цій посаді на тривалий час його змінив ще один пробанд впливової катеринославської дворянської родини Михайло Андрійович Миклашевський (1640 – 1706). Останнього, убитого у боях за Несвіж, замінив Іван Скоропадський (1706 – 1709), а коли того Петро І призначив гетьманом, полковником став Лук’ян Журавка (1709 –1719), котрий у документах вже називає Тимофія Олексійовича своїм дядьком. Ці три впливові родини і утримували Стародубщину на зламі століть [9].

Тимофій Олексійович мав сина Івана, якого одружив з донькою Спиридона Ширая Євфимією, сестра котрої була заміжня за сином М. А. Миклашевського. За тодішньою побутовою і канцелярською традицією/звичкою Івана Тимофійовича у документах називають або родовим прізвищем Алєксєєв, або батьківським Тимошенко. У березні 1706 р. у бою під Несвіжем його захопили у полон шведи. Наприкінці 1707 р. Іван повернувся додому хворим і немічним. Тому у травні 1714 р. ще молодим помер у Стародубі та був похований поряд з батьком побіля Покровської церкви. Євфимія пішла до монастиря і у 1729 р. згадана як черниця Катерина [10].

Коли у 1712 р. у подружжя народився син, вони назвали його Спиридоном – на честь діда, Спиридона Ширая, та дядька, – товариша по зброї Івана Тимошенка, молодого Спиридона Спиридоновича Ширая, який напередодні появи на світ немовляти, у тому ж таки 1712 р. помер вдома від ран. А вже у Спиридона Івановича Алєксєєва із дружиною Марією Іларіонівною були сини Григорій, Микола та Іларіон, котрим і випало щастя стати одними із перших дворян Новоросійської та Катеринославської губерній [11].

Крім певних документальних згадок, нашу гіпотезу підтверджують також опосередковані джерельні фактори добуті герменевтично-компаративістським шляхом. По-перше, коли відстежуєш біографію і послужний список Ларіона Алєксеєва, то дивуєшся, як нікому невідомий, без роду і племені чоловік дуже швидко робить доволі успішну кар’єру. Вже у сорок років він дійсний статський радник, голова Катеринославської палати кримінального суду, згодом почергово виконує обов’язки очільника Кавказького та Катеринославського намісництв, призначається тамбовським та псковським губернатором, має численні орденські нагороди [12]. Зрозуміло, що випадкових людей у цій номенклатурі ніколи не траплялося.

Та коли погоджуєшся із тим фактом, що він син Спиридона Алєксеєва і онук Євфимії Ширай, то все відразу пояснюється. Адже він стає близьким родичем О. Безбородька (секретаря і радника Катерини ІІ), П. Завадовського (фаворита імператриці), а також вельми впливових при дворі Гудовичів та Скоруп. І вже через них інших дуже важливих для імперії людей. А тоді як і нині, непотизм, кумівство, сімейність високих урядовців вважалися чеснотою та всіляко заохочувалися. Із цього делікатного приводу спадають на думку слова хрестоматійного літературного героя, сучасника тих подій:

«Я перед родней, где встретится, ползком;
Сыщу ее на дне морском.
При мне служащие чужие очень редки,
Все больше сестрины, свояченицы детки...
Как станешь представлять к крестишку ли, к местечку,
Ну как не порадеть родному человечку!» [13].

Очевидно, що і високопоставлені родичі «раділи» Іларіону Спиридоновичу. Завдяки їхній підтримці він і зробив карколомну кар`єру.

По-друге, – це шлюби у родині Алєксєєвих, які укладалися не із представниками дворянських родин глибинної етнічної Росії, а з такими ж дітками колишніх славних козацьких старшин Гетьманщини і головно Сіверщини: Селецьких, Тарновських, Запорожських, Родзянок, Корецьких, Кулябок-Корецьких, Романовських. Гроші до грошей, земля до землі. Зрозуміло, що ця родина не випадково тісно пов`язувалася саме з козацько-старшинською знаттю, а не із московською елітою, що теж вказує на її українське походження.

І, нарешті, самі Алєксєєви ніколи не співвідносили себе до жодного великоросійського роду Алєксєєвих і гербами їхніми не послуговувалися. Більше того, першу гербову справу порушив останній представник катеринославської гілки роду Георгій Петрович, та так і не встиг завершити.

http://www.historians.in.ua/index.php/e ... voryanstva
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Землевласники Катеринославської губ. / Землевладельцы Екатеринославской губ.

Повідомлення kbg_dnepr »

Відносно нова книга В.М. Заруби - це поєднане перевидання "Дворян" та "Родословника"

Заруба В.М. Катеринославські дворяни: матеріали для біографістики, генеалогії та персоналістики. Дніпро: ЛІРА, 2019. 1204 с.; іл.
https://lira.dp.ua/images/katerinoslavs ... oryani.pdf
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Землевласники Катеринославської губ. / Землевладельцы Екатеринославской губ.

Повідомлення kbg_dnepr »

Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Відповісти

Повернутись до “Катеринославська губернія”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 5 гостей