Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ, місто, Волинська область

У цьому місті/Цим містом/Це місто

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим НП
1
100%
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 1

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4137
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2346 раз.
Подякували: 829 раз.
Стать: Жінка

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ, місто, Волинська область

Повідомлення АннА » 21 березня 2017, 19:00

Володимир-Волинський.jpg
ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ (до 1795 – Володимир, 1795– 1944 – Володимир-Волинськ) – місто обл. підпорядкування Волин. обл., райцентр. Розташов. на р. Луга (прит. Зх. Бугу). Залізнична ст.
На тер. сучасного міста археологами виявлено залишки поселень мідного віку (3 тис. до н. е.), раннього заліза (1 тис. до н. е.) і перших ст. н. е. Стародавнє місто доби Київської Русі було розташов. у пд. ч. нинішнього в.-В.
Перша назва – Володимир, на честь його засн. Володимира Святославича. Перша письмова згадка в давньорус. літописах під 988: кн. Володимир Святославич віддав місто (певно, невелику фортецю) у володіння своєму синові Всеволоду. З цього часу місто стає адм. центром Волинського князівства. У 80-х рр. 11 ст. В.-В. став єпархіальним містом.
Із 2-ї пол. 12 ст. стає значним політ., екон. і культ. центром Київ. Русі. 1199 ввійшло до складу Галицько-Волинського князівства і стало його столицею. Тут було збудовано потужну оборонну систему. Дитинець мав вигляд чотирикутника з заокругленими кутами, пл. 1,6 га, укріплений валом і ровом з двома ворітьми. Друга лінія валу захищала окольне місто. Загалом укріплена пл. становила 66 га. В місті йшло кам'яне буд-во, є відомості про існування 10 кам'яних храмів, зокрема, 1157–60 споруджено Успенський собор (зберігся до нашого часу; за планом подібний до Успенського собору Києво-Печерської лаври); наприкінці 12 – поч. 13 ст. побудовано великий чотиристовповий храм, наприкінці 13 – поч. 14 ст. споруджено Василівську церкву-ротонду.
Місто було центром літописання Київ. Русі, яскравим свідоцтвом чого є Галицько-Волинський літопис.
1240 Володимир зруйнований монголо-татарською навалою. Був відбудований. 1259 на вимогу золотоординського темника Бурундая кн. Данило Галицький дав наказ зруйнувати оборонні укріплення низки міст Галицько-Волин. князівства, у т. ч. Володимира. 1283 місто спустошене монголо-татар. військами хана Телебуги.
Із серед. 14 ст. розгорнулася боротьба за місто між Польщею і Литвою. Воно декілька разів переходило з рук у руки, поки 26 серп. 1431 не було укладено перемир'я про те, що місто переходить під владу Великого князівства Литовського, в складі якого залишалося до Люблінської унії 1569. Місто зазнавало спустошливих навал татарів 1469, 1491, 1495, 1499.
Наприкінці 15 ст. місто здобуло магдебурзьке право. В 16 – 1-й пол. 17 ст. було значним торг., ремісничим і культ. центром. Під час національної революції 1648– 1676 зазнало спустошень, особливо 1653 і 1658, та прийшло в занепад.
У 1-й пол. 18 ст. спостерігається певне пожвавлення розвитку міста. 1755 єзуїти побудували тут кам'яний костьол.
Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) місто в складі Російської імперії, перейм. на в.-В., стало повітовим центром Волинської губернії. Під час Війни 1812 в.-В. кілька місяців перебував у складі герцогства Варшавського.
На поч. 20 ст. у в.-В. працювали: 2 цегляні з-ди, 3 парові млини, пивоварний, лісопильний і чавуноливарний з-ди, з-д с.-г. машин, вапняний з-д. Перша світовавійна і громадянська війна в Україні 1917–1921 негативно вплинули на екон. розвиток міста і його пром. потенціал.
Від 1920 в.-В. у складі Польщі. Із листоп. 1939 – у складі УРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі). Від 1940 – адм. центр Володимир-Волин. р-ну. 1940 тут збудовано меблеву ф-ку, 1941 – харчокомбінат і м'ясокомбінат. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від черв. 1941 до лип. 1944 в.-В. окупований гітлерівськими військами.
У в.-В. народився А.Кримський.
У місті збереглись залишки фортечних валів 12–13 ст., храмів і житлових будинків 10–14 ст.
Архіт. пам'ятки: Успенський собор (1160, реставрований у кін. 19 ст.), Церква Василя (кін. 13 – поч. 14 ст.), палати єпископів (16 ст.) у стилі Відродження. Пам'ятник жертвам фашизму (1965–66).
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2
З нами з: 18 березня 2018, 22:50
Подякував (-ла): 0 раз.
Подякували: 0 раз.

Розшукую родичів в Володимирі-Волинському

Повідомлення Kostiantyn » 18 березня 2018, 23:09

Маю обмежені відомості. Чув від матері що живуть ці родичі у Володимирі-Волинському, біля Успенського собору. Один з членів сім'ї відомий лікар(хірург). Серед цієї рідні, знаю що двоюрідну сестру моєї бабусі - звали Тетяна Назаркевич. Одна з прив'язок у пошуці це прізвище по жіночій лінії Назаркевич. Ще чув що хтось з цієї родини був пов'язаний з фармацевтикою.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4137
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2346 раз.
Подякували: 829 раз.
Стать: Жінка

Re: ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ, місто, Волинська область

Повідомлення АннА » 22 квітня 2019, 10:16

Зображення
Володи́мир-Воли́нський, давніше — Володимир (пол. Włodzimierz Wołyński, давньорус. Володимѣрь) — місто обласного значення в Україні, центр Володимир-Волинського району Волинської області. Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб[2]. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком.
Назва
Давня назва міста — Володимѣрь; вона являє собою присвійну форму від імені «Володимир» (давньорус. Володимѣръ), утворену за допомогою давнього суфікса *jь (тобто «Володимирів», «го́род Володимира»), ця йотація викликала пом'якшення попереднього звука [r]; згодом відбулося ствердіння і назва міста збіглася з особовим ім'ям. Пізніше з'явилися форми Лодимиръ і Ладимиръ, перша є присвійною мовним скороченням від Володимиръ, а друга — скороченням від церковнослов'янської (староболгарської) форми Владимиръ. Назва Володимир знову здобула панівне положення в літописах наприкінці XVIII ст. Після приєднання до Російської імперії у 1795 році місто офіційно перейменоване на Володимир-Волинський (рос. Владимир-Волынский, ст. орф. Владимиръ-Волынскій), аби відрізнити його від російського Владимира-на-Клязьмі (рос. Владимир). За умовами Ризького мирного договору 1921 року місто увійшло до складу Польщі. Нова влада змінила назву міста, яке з 3 червня 1922 до вересня 1939 називалось Włodzimierz (Влодзімєж, «Володимир»).[3]. Після анексії Східних кресів СРСР у вересні 1939 року місту офіційно повернуте ім'я часів імперії Володимир-Волинський (пол. Włodzimierz Wołyński).
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4137
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2346 раз.
Подякували: 829 раз.
Стать: Жінка

Re: ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ, місто, Волинська область

Повідомлення АннА » 22 квітня 2019, 10:19

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Володимир-Волинський район розташований у західній частині Волинської області; межує на півночі з Любомльським і Турійським, на сході — з Локачинським, на півдні — з Іваничівським районами. На заході — проходить державний кордон СРСР з Польською Народною Республікою. Район утворений 20 січня 1940 року, в нинішніх межах — 8 грудня 1966 року.

Площа району 1057 кв. км. Населення — 64,4 тис. чоловік, у тому числі — міського — 27,9 тис. (43 проц.), сільського — 36,5 тис. (57 проц.). Густота населення 60,3 чол. на 1 кв. км. Це в 1,2 раза перевищує середню густоту населення області.

У районі — 2 міські і 15 сільських Рад, яким підпорядковано 83 населені пункти.

Через його територію проходить залізниця Ковель—Львів та мережа шосейних шляхів.

Найважливіші автомагістралі: Володимир-Волинський — Луцьк, Володимир-Волинський — Львів, Володимир-Волинський — Ковель.

Із сходу на захід район перетинає річка Луга — притока Західного Бугу. Річка не судноплавна, із заболоченими заплавами.

Клімат відзначається м’якою зимою і теплим літом.

Район багатий на корисні копалини, серед яких провідне місце посідають поклади кам’яного вугілля, виявлені на південь від Володимира-Волинського. Тут збудовано 9 шахт, що входять нині до тресту «Нововолинськвугілля».

Площа сільськогосподарських угідь району становить 69 330 га, з них орної землі — 48,9 тис. га, сіножатей —11 583 га.

Площа лісів становить 21 082 га. Головною зерновою культурою є озима пшениця, під яку в 1968 році було відведено 23,3 проц. посівних площ. Район посідає перше місце в області по виробництву пшениці. Друге місце серед зернових займає жито. Вирощують також цукрові буряки (13,1 проц. посівних площ), льон, овочі.

Рік у рік зростає урожайність зернових, технічних і городніх культур. Так, у 1964 році з усієї площі посіву зернових зібрано в середньому по 13,2 цнт, в 1968—20,8 цнт з га. Цьому насамперед сприяють механізація та електрифікація виробництва. На початок 1969 року колгоспи і радгоспи району мали 376 тракторів, 234 комбайни, в тому числі 148 зернових. Усі колгоспи електрифіковано.

Зростає і друга важлива галузь сільського господарства району — тваринництво. В колгоспах і радгоспах розводять велику рогату худобу, свиней, овець, птицю, кролів. Виробництво тваринницької продукції на 100 га сільськогосподарських угідь у 1968 році становило: молока — 364 цнт, м’яса — 69,4 цнт (у живій вазі). За виробництвом молока район посів четверте місце в області.

За досягнуті успіхи в колгоспному виробництві 183 хлібороби нагороджено орденами та медалями. Двом присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. За вирощування високих урожаїв зерна в 1968 році району вручено перехідний прапор ЦК КП України та Ради Міністрів УРСР.

Швидкими темпами розвивається промисловість. У районі — 14 промислових підприємств. Найбільші з них — цукровий завод, плодоконсервний завод, швейна фабрика (м. Володимир-Волинський). У 1968 році підприємства випустили продукції на 55,5 млн. крб. Галузева структура промисловості характеризується такими даними: харчова—39,1 проц. загальної вартості продукції, легка —38,7 проц., деревообробна і меблева —1,5 проц., будівельних матеріалів —1 проц., інші види — 19,7 процента.

Велика увага приділяється житловому будівництву. В 1968 році у містах збудовано 1986 кв. метрів житлової площі; в селах — 175 житлових будинків. Держава подає значну допомогу індивідуальним забудовникам. У 1968 році жителі району одержали кредит 32,8 тис. карбованців.

Торгова мережа має 203 магазини та інші торговельні підприємства, в т. ч. 84 — громадського харчування. В 1968 році їх товарооборот становив 21,1 млн. карбованців.

Значні досягнення має і охорона здоров’я. В районі — 9 лікувальних закладів стаціонарного типу на 640 ліжок, у селах — 59 фельдшерсько-акушерських пунктів, де працює 107 лікарів і 468 чоловік середнього медперсоналу.

Широкого розвитку набули народна освіта і культура. В районі є 52 загальноосвітні школи: середніх — 12, восьмирічних — 17, початкових — 23; навчаються 11 109 учнів. З вечірні і заочна середні школи налічують 2973 учні. У школах працюють 736 учителів. 56 педагогів нагороджено значками «Відмінник народної освіти», 4 — удостоєні звання заслуженого вчителя школи УРСР. Крім шкіл, діють педагогічне і 2 профтехучилища, технікум механізації та меліорації сільського господарства (м. Володимир-Волинський), де налічується 1305 учнів і 76 викладачів.

До послуг трудящих району 16 будинків культури, 55 клубів, 46 бібліотек з книжковим фондом 680,8 тис. примірників, 3 кінотеатри, з них 2 широкоекранні, 75 стаціонарних кіноустановок, університет культури. У районі —147 гуртків художньої самодіяльності. Особливо популярні — хор медичних працівників, хор колгоспу ім. XXII з’їзду КПРС, хор і танцювальний колектив колгоспу «Комсомолець». З 1944 року виходить районна газета «Слово правди».
Із повагою, Ганна


Повернутись до Літера В

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot], Тетяна Торган