Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Охотницькі (Сердюцькі, Компанійські) полки

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3882
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2246 раз.
Подякували: 806 раз.
Стать: Жінка

Охотницькі (Сердюцькі, Компанійські) полки

Повідомлення АннА » 15 жовтня 2016, 15:12

ОХОТНИЦЬКІ ПОЛКИ — полки, що формувалися в Україні з 60-х рр. 17 ст. із найманих, охочих людей, на перших порах здебільшого з іноземців — поляків, німців, сербів, волохів та ін., а згодом — із козаків, які не потрапили до реєстру, міщан. О.п. не включалися до реєстру козац. війська. У роки гетьманства І.Виговського була спроба створити регулярне «затяжне», тобто наймане, військо. Тоді на службу до укр. війська вступили сотні й тисячі сербів. За часів гетьмана Д.Многогрішного в Лівобережній Україні О.п. були кінними, називалися компанійськими полками. У Правобережній Україні П.Дорошенко також сформував наймане військо — піхотне, яке називалося сердюцьким (сердюки, серденята). Прийом козаків і селян з Лівобереж. України в сердюцькі полки тоді заборонявся. Як правило, гетьман. статтями обумовлювалася наявність одного О.п. на 1 тис. осіб, однак насправді їх було більше. Гетьман І.Мазепа мав кілька компанійських (охочекомонних) і сердюцьких (охочепіхотинських) полків. На 1725 існувало 4 О.п., у 1730—40-х рр. — 2 охочекомонні полки — Павлова і Чеснокова. Компанійці брали участь у військ. походах, охороняли порубіжжя, вели розвідку. Сердюки забезпечували поліційну службу, вартували на перевозах та біля артилерії, були особистими охоронцями гетьмана тощо. З часом гетьман. сторожу виділили в окремий підрозділ — жолдацьку роту. Для поселення жолдацьких родин виділили чималу ділянку землі, на якій згодом виникло с. Жолдаки (Конотопського пов.). О.п. часто виконували поліцейсько-каральні функції — їх використовували для придушення соціальних виступів. Адм. устрій О.п. був традиційно козацьким — полк, сотня, курінь, кер-во якими здійснювали полковник, сотник, курінний отаман. Охотницький полк найчастіше складався із 2—3-х сотень, в яких загалом було не більше 500—600 осіб. Називалися О.п. за прізвищами полковників, які підпорядковувалися гетьману та ген. старшині, а через них — рос. командуванню. Полковника призначали гетьманським універсалом із врученням відповідного знака — пернача, згодом — царським указом. В О.п. практикувалося також наказне полковництво і сотництво, відповідним був і штат старшини, за винятком посади ротмістра, який командував невеликим загоном. Розквартирування О.п. (як правило, в Лубенському полку, Миргородському полку та в околицях Глухова) відбувалося на подвір’ях посполитих, а їх постачання, яке називали стацією, покладалося на селян. Крім того, компанійці і сердюки одержували платню грошима, а під час походу — забезпечення харчами та фуражем («порції» та «рації»). Сердюцькі полки існували до липня 1726, а компанійські — до серед. 18 ст. (остання згадка про них в документах відома за 1748).
http://history.org.ua/?termin=Okhotnytski_polky
Із повагою, Ганна

Повернутись до Козацькі полки

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: АннА, Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot]