Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Терміни для ГРОШЕЙ

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4221
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2386 раз.
Подякували: 842 раз.
Стать: Жінка

Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 19 лютого 2016, 19:50

Австрійська валюта
Акче
Алтин, Алтун
Асигнації
Бан
Банкноти
Безмонетний період
Боністика
Боратинка
Борисфени
Бородачі
Галбин
Гелер
Гріш, гріш празький
Гривеник
Гривня
Гривня давноруська, польська, руська
Грошен
Гроші
Грошик руський
Гульден, гульден австрійський, гульден ринський
Денарій, Динар
Денга
Дєнєжка
Дирхем
Домніца
Драхма сасадінська
Дудка
Дукат
Єфімок
Єфраїмки
Злат
Златник
Злотий, Злотий руський
Золота кронова валюта
Золота
Золотий ринський
Золотий рубль
Золотий татарський
Золотий турецький
Золотий угорський
Золотий червоний
Ігірмілік
Імперіал
Карбованець
Квартник
Кізикін
Клепачі
Копійка
Кронталер
Куна
Купон
Куруш
Лев, Леу
Левендаальдер
Лей
Лейца
Марьяш
Міліарісій
Монета
Мордка
Ногата, нагата
Номізма
Обол
Орт
Осьмак
Пара
Патагон
Пенязь
Пєнтак
Півгріш
Півкопок
Пітак
Полтина
Полтура
Полушка
Португал
Пул
Резана
Ринський
Рубль
Садогурська монета
Сасанідські монети
Севські чехи
Солід
Сороківець
Срібляник
Сфанц
Талер
Тимф, тинф
Трояк
УГ
Флоринт
Хутряні гроші
Цванцигер
Цехін
Червонець
Шаг
Шеляг
Шостак
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 404
З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
Звідки: Галицький Гуцуленд
Подякував (-ла): 100 раз.
Подякували: 751 раз.
Стать: Чоловік

Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення cronoster » 03 травня 2017, 15:28

Про ГРИВНЮ, як розрахункову монетну міру.
Джерело: "Tablice porownawcze wszystkich wiadomych MONET, WAG i MIAR.." Массальський Е.Т. , 1834 рік.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Ти — сутіч всіх віків, всіх родових сполук,
і тільки вглибину сягає власний намір.
Давно живеш ушир — на розмах своїх рук,
і пам’ять родову ти розірвав пунктиром…

Мовчан Павло

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4221
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2386 раз.
Подякували: 842 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 14 травня 2017, 16:11

cronoster написав:Про ГРИВНЮ, як розрахункову монетну міру.
ГРИВНА ДАВНЬОРУСЬКА – вагова, лічильна і монетна одиниця Давньої Русі.
Вагова гривня виникла у 8–9 ст., її первинна величина невідома.
З поширенням на території Русі куфічних дирхемів певну кількість їх стали прирівнювати за вагою до вагової гривні.
Згодом вона починає вживатися для рахунку й ін. монет, перетворившись у лічильну одиницю (лічильна гривня).
Джерела часів Київської Русі називають лічильну гривня "гривною кун".
В 11 ст. вона дорівнювала 20 ногатам (по 2,56 г кожна ногата), 25 кунам (по 2,05 г) або 50 резанам (по 1,02 г).
У 12 ст. на лічильну гривню йшло 20 ногат (по 2,56 г), але вже 50 кун чи резан (обидві по 1,02 г).
На вагові гривні зважували також срібло в злитках, прикрасах чи уламках.
Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами (монетна гривня).
У 12 ст. розрив у вазі між лічильною гривнею і монетною гривнею досяг співвідношення 1:3 на пд. й 1:4 на пн. Русі.
У 15–18 ст. в Україні використовувалася лічильна гривня польс. походження, на яку йшло 48 монет.
Монетна гривня відома з серед. 11 ст.
Першими виникли київ. монетні гривні – ромбоподібні злитки вагою бл. 164 г.
Майже одночасно з'явилися новгородська гривня – паличкоподібні злитки вагою бл. 204,7 г, трохи пізніше – важкі гривні – за формою подібні до київських, але за вагою тотожні новгородським, і т. зв. чернігівські – ромбоподібні або еліпсоподібні злитки з розкутими кінцями або усією поверхнею, вагою бл. 197 г.
Новгородські гривні дожили до 15 ст. (див. Гривна руська), обіг ін. завершився в 13 ст.
Київські і новгородські гривні використовувалися на всій території Київської Русі, інші – переважно на північному заході Давньоруської держави.
Зображення Зображення
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4221
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2386 раз.
Подякували: 842 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 14 травня 2017, 16:19

ГРИВНА РУСЬКА – назва новгородських монетних злитків срібла – гривен (рублів), що зустрічається в актових документах українських та білоруських земель Великого князівства Литовського кін. 14 ст.
Вага гривіні руської становила 204,7 г високопробного срібла.

ГРИВНА ПОЛЬСЬКА – вагова, лічильна та грошова одиниця, що використовувалася на українських землях у 14–18 ст.
Виникла в Польщі в серед. 11 ст.
Початкова вага становила близько 196 г срібла.
На поч. 14 ст. виникла лічильна гривня польська, що дорівнювала 4 вярдункам (фертонам), або 24 скойцям (шкойцям), або 48 грошам празьким, або 96 квартникам, або 576 денаріям (від 1334 1 Г.п. = 768 денаріїв, а від 1398 – 864).
Спочатку вагова та грошово-лічильна гривни були тотожні. Згодом, у зв'язку із псуванням розмінної монети, вагова гривна стала дорівнювати кільком лічильним.
Лічба монет на гривню польську (польська марка), що містила 48 грошів, у 14 ст. поширилася на галицькі та волинські землі, які відійшли під владу Польщі, і вживалась аж до 18 ст.
У 16 – 1-й половині 17 ст. вагова гривня польська дорівнювала 4 вярдункам, 16 лотам, 24 скойцям, 256 ваговим денаріям і містила 197,684 г срібла.
Монетна ординація (указ) 1650 запровадила гривню польську збільшеної ваги – 201,8 г, що відповідала 7 імперіальним талерам. Була в ужитку до 1766, коли на зміну їй запроваджено кельнську марку (233,8 г).
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4221
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2386 раз.
Подякували: 842 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 19 травня 2017, 15:04

ГРИВЕНИК – срібна російська монета, номінальна вартість якої 10 копійок.
Запроваджена в обіг у результаті грошової реформи Петра I.
Перші гривеники відкарбовано на Красному та Кадашевському монетних дворах у Москві бл. 1701.
До 1766 на монетах містилося словесне позначення номіналу – "Гривенникъ". Після цього термін "гривеник" використовувався в розмовній мові для позначення монет номіналом 10 коп., які карбувалися майже щорічно. На аверсі вміщувалося зображення держ. герба, на реверсі – позначення номіналу та дата карбування.
До 1867 проба металу в гривенику відповідала пробі повноцінних срібних рос. монет.
Від 1867 гривеники випускали зі срібла 500-ї проби.
В СРСР карбувалися від 1924 зі срібла, потім – з нікелю та мідно-нікелевого сплаву.
Зображення
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5476
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4690 раз.
Подякували: 2158 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення D_i_V_a » 19 травня 2017, 19:19

cronoster написав:Про ГРИВНЮ, як розрахункову монетну міру.
З тлумачного словника
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5476
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4690 раз.
Подякували: 2158 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення D_i_V_a » 19 травня 2017, 19:21

АннА написав:ГРИВЕНИК – срібна російська монета, номінальна вартість якої 10 копійок.
Гривеник - срібна монета в 10 копійок
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4221
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2386 раз.
Подякували: 842 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 21 травня 2017, 19:51

ГРІШ, грош (grossus denarius – великий денарій) – срібна монета вартістю кілька денаріїв, яку розпочали карбувати наприкінці 12 ст. в італійських містах Генуя (1172), Флоренція (1182), Венеція (бл. 1200) та ін.
Поява грошей дала початок новому періодові грошового обігу в Європі.
У Центр. Європі гріш почали карбувати: у Чехії–бл. 1300 – гріш празький, в Угорщині – від 1329, Польщі – бл. 1367 (за ін. даними, бл. 1338–46).
Упродовж 2-ї пол. 14–18 ст. монети типу гроша були осн. на грошовому ринкові укр. земель.
Широкомасштабне карбування гроша у польс.-литов. д-ві розпочалося з грошовою реформою Сигізмунда I 1526–28.
У Польщі один гріш складався з 18 денаріїв.
30 грошей дорівнювали 1 польс. злотому.
У Великому князівстві Литовському один гріш дорівнював 10 денаріям (пенязям).
У результаті грошових реформ Стефана Баторія 1578–80 проведено уніфікацію польс. та литовської монетних систем. Польс. й литов. гроши стали однаковими за вагою і пробою металу, відмінності зберігались у зовн. оформленні.
Наймасштабніше карбування грошей відбувалося за часів панування Сигізмунда III Ваза (1587–1632). Невелику кількість грошей з білону відкарбовано за Яна II Казимира Ваза (1648–68), а 1752 випущено гріш з міді.
Після 3-х поділів Польщі (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) австрійс. уряд випустив невелику кількість мідних грошів для Галичини.

1654 мідний гріш, що дорівнював 2 копійкам, відкарбовано в Росії.
У 18 –на поч. 19 ст. на укр. землях, що опинились у складі Рос. д-ви, нар. назва гріш вживалася для позначення монети номіналом 2 коп. Після грошової реформи 1839–43 назва гріш закріпилася за монетою вартістю 1/2 копійки.

На Зх. Україні гріш 1924–39 був розмінною монетою, що дорівнювала 1/100 злотого. В обігу перебували монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошей.1


ГРІШ ПРАЗЬКИЙ (лат. grossi pragenses) – чеська срібна монета, яку карбували впродовж 1300–1547 (за ін. даними, до 1544).
Випуск грошу празького започаткував король Вацлав II (1278–1305) на монетному дворі у м. Кутна-Гора, поблизу крупних срібних копалень.
Спершу гріш празький дорівнював 12, згодом – 16, а від 1398 – 18 денаріям.
Початково вага складала 3,95 г срібла 937,5-ї проби.
Поступово якість монети погіршувалася.
Всього було викарбувано бл. 1 млрд.
Ці монети дуже швидко поширилися в країнах Центральної та Сх. Європи.
Впродовж 14–15 ст. гроші празькі були осн. засобом обігу на грошовому ринку українських земель. В актових документах вони фігурують як "grosi Pragenses" (гроші празькі), "grossi Bohemicales" (гроші богемські), "płaskie grosze"(пласкі гроші), "magni grossi" (великі гроші), "широкі гроші" та ін.
Ггроші празькі наявні у більшості монетних скарбів, що датуються 14–15 ст.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4221
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2386 раз.
Подякували: 842 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 21 травня 2017, 22:00

ГРОШЕН (нім. Groschen, від лат. grossus – "товстий") – розповсюджене на Буковині та в Галичині німецьке позначення 3-крейцерових монет (див. Крейцер), карбованих за конвенційною стопою (див. Конвенційна система) з 1753 по 1848 (вага монети становила 1,7 г і містила 0,584 г чистого срібла).
20 грошен складали 1 півталер (див. Талер) чи гульден 1753–1855.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4221
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2386 раз.
Подякували: 842 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 22 травня 2017, 13:42

ГРОШІ – платіжний засіб, специфічний, універсальний товар, що виражає вартість ін. товарів, на які він обмінюється, і є їх заг. еквівалентом.
Укр. термін "гроші" походить від слова "гріш" (grossus denarius; див. Гріш) – назви срібної монети, яка в Зх. Європі у 13–14 ст. прийшла на зміну середньовічному денарію.
Особливість держ. Г. в тому, що вони вводяться примусово.
Г. – неодмінний атрибут будь-якого сусп-ва, який характеризує певну стадію його розвитку, коли товарообмін потребує запровадження заг. еквівалента. Законним платіжним засобом Г. робить держава, яка через законодавство керує грошовим обігом у країні.

Історія Г. налічує тисячі різних типів предметів (черепашок, шкір, ін. виробів), що виконували роль Г. Щодо усталених грошових форм, то їх виникнення та розвиток пов'язані з істор. періодами, в які відбулися кардинальні, революц. за характером зрушення в сусп. вир-ві. Це спричинило появу маси різних товарів, виготовлених виключно на обмін (продаж). Ринок як сукупність взаємопов'язаних через Г. актів купівлі-продажу перетворився на сферу, об'єктивно необхідну для подальшого продовження вир-ва. Однозначної відповіді на питання, в чому полягає екон. сутність Г., немає. Економісти зосереджуються переважно на емпіричних дослідженнях кількісної маси Г. і впливові її змін на економіку в цілому. Виділяють такі типи Г.: повноцінні та неповноцінні. До першого зараховують монети (золоті, срібні, білонні). Другий складають бюджетні (паперові) Г.: готівкові (скарбничі білети, банкноти) та Г. депозитні; а також кредитні Г. (банкноти, векселі, чеки та електронні Г. – кредитні картки, дебетові і картки для автоматів).

Найістотніші зміни у формі та екон. значенні Г. спостерігались у періоди розпаду натурального господарства, виникнення товарного вир-ва, великих географічних відкриттів, що спричинили прискорення формування світ. ринку. Тоді Г. проникли в усі сфери економіки, сусп. життя, поширились у всіх країнах, дедалі більше втягуючи їх до єдиного світ. ринку. Почала формуватися економічно зріла грошова система, заснована на широкому використанні благородних металів – золота й срібла як заг. еквівалента й грошового матеріалу. Ідея карбування монет – золотих, срібних, із заліза та міді – викликала своєрідну революцію. Кругла форма монет, як найбільш зручна в обігу, витіснила всі ін. Новим етапом став перехід до паперових Г. Паперові купюри вперше з'явилися в Китаї та країнах Бл. Сходу в 9 ст. (металеві Г. були відомі там у 8–6 ст. до н. е.) і відтоді поступово поширилися по всьому світові.

Регламентуючи грошовий обіг, д-ва визначає: назву грошової одиниці й ваговий вміст грошового товару (валютного металу) в цій одиниці, що слугує масштабом цін (якщо вага валютного металу в грошовій одиниці не фіксована законом, її золотий вміст визначається опосередковано, через валютний курс); види грошових знаків – металеві та паперові, порядок їх випуску в обіг та характер забезпечення; форми й умови безготівкових платежів та обіг приватних цінних паперів (векселі, чеки); порядок обміну нац. валюти на іноземну.

Чимало економістів вважають, що класичні Г. виконали своє призначення. Нині, щоб прискорити грошовий обіг, необхідно розвивати нову форму обігу, що пов'язана з "електронними" грошима.
Із повагою, Ганна

Далі

Повернутись до Терміни історичні

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: alex1952, Bing [Bot], Google [Bot], Лора