УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Крашенінін

Це прізвище

Отримав при народженні
1
50%
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
1
50%
 
Всього голосів : 2

 
Повідомлень: 1003
З нами з: 17 лютого 2016, 00:42
Подякував (-ла): 17 раз.
Подякували: 104 раз.

Крашенінін

Повідомлення Vitaly Savitar » 18 лютого 2016, 22:19

Давньоруське прізвище, походить від слова "крашенина" - грубе домоткане полотно, зазвичай, крашене у синій колір. У XIX ст. з крашенини шили селянські рубахи, плаття. Ймовірно, предки власника цього прізвища займалися ткацьким ремеслом. В давньоруські часи тканина виготовлялася селянами на дому на примітивному ткацькому верстаті, а нитки отримували за допомогою веретена і прядки. Вибілювали тканини в річці. Згодом на тканину навчилися наносити малюнок і фарбувати її у різні кольори. При цьому використовували різні техніки. Техніка виварювання полотна у фарбі певного кольору отримала назву "крашенина" - дослівно "крашена тканина". Іноді фарбували не саму тканину, а нитки, які в наслідку закладалися у верстат в певній комбінації. Найбільш складною була техніка «набійки». При цьому малюнок наносився на друковані дошки - «манери», після чого на дошку натягувалась тканина, а майстер, завдаючи ударів молотком по дошці, переносив малюнок на неї.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.

 
Повідомлень: 1003
З нами з: 17 лютого 2016, 00:42
Подякував (-ла): 17 раз.
Подякували: 104 раз.

Re: Крашенінін

Повідомлення Vitaly Savitar » 18 лютого 2016, 22:20

Срезневский И. И. - Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Том 1 (А-К) - 1893.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.

 
Повідомлень: 1003
З нами з: 17 лютого 2016, 00:42
Подякував (-ла): 17 раз.
Подякували: 104 раз.

Re: Крашенінін

Повідомлення Vitaly Savitar » 18 лютого 2016, 22:21

Ольга Яковлєва. Символічне значення лексеми „тканина” в контексті сімейних обрядів
Щодо етимологічних словників: М. Фасмер вважає, що дієслово „ткати” пов’язане зі словами „тикати”, „колоти”, „пхати”, „стукати”, „колотити”. Автор ві-домого словника наводить і думку Міклошича про те, що слова зі значенням
„ткати” слід відділяти від слів зі значенням „колоти” й „тикати” (Фасмер, 1967, Т. ІV: 64).

На думку В. Даля: „ткать от тыкать”, але якщо дія багаторазова і тривала, то вживається форма „токать, а не тыкать” (Даль, 1989: 407).

Дослідження археологами „вбрання палеолітичних „Венер” свідчать про існування різноманітних і складних текстильних технологій, серед яких – виго-товлення вірьовок, сіток, плетення корзин та виготовлення тканини. З давніх-да-вен з’явилася традиція вживання поясного одягу. Отже, за однією з гіпотез, існу-вання текстильного виробництва відноситься до павловської культури і почало розвиватися 33–29 тисяч років тому (Саннікова, 2005: 487).

Х. Вовк зазначає, що виготовлення грубої вовняної тканини, а також су-конне виробництво існувало в Київській Русі „перед прийняттям хреста”... Жі-ночий одяг „переховав у собі значно більше архаїчних елементів, які походять з
тієї доби, коли жіноча одежа не відрізнялась так од чоловічої, як тепер”... Загалом, Україна – одна з небагатьох європейських країн, що зберегла найпримітивнішу одежу: шматок тканини, обгорнутий навколо нижньої половини тіла та притри-маний коло стану зав’язками або поясом. Це – запаска, дерга, плахта (Вовк, 1995: 74; 126; 149).

Символічне значення нитки, клубка закарбоване в текстах казок: чарівний клубок, як правило, вказує дорогу головному героєві, або шлях до того світу. Символіка клубка може тлумачитися амбівалентно: це, по-перше, символ жит-тєвого шляху, визначеного наперед силами, які дають цей клубок, по-друге, це – символ зв’язку з потойбічними силами, нитка, яка поєднує героя з представни-ками роду у потойбіччі. „Клубок показує шлях і туди, „де тільки небо і земля”, і туди, де герой здобуває чарівну дружину” (Давидюк, 2005: 75).

У міфологіях світу сталим є поняття „нитка долі”. Словник символів куль-тури України подає уявлення про Долю, згадуючи давніх греків, у міфології яких Доля персоніфікується в образі трьох богинь людської Долі... Вони володіли ниткою життя кожної людини (Словник символів культури України, 2002: 79).

Тканина як оберіг має сакральне значення у родильній обрядовості. Пу-повину новонародженій дівчинці баба-повитуха перерізує на гребені від куделі, щоб з неї вийшла пряля. Перед хрестинами баба в присутності кумів купає дити-ну, загортає в сорочку (хлопчика – у батькову, дівчинку – у материну). Хрещена мати дарує дитині шматок тканини, що називається „крижмо”: від лат. Chrisma – миропомазання; запозичено з грецької. Це – біла тканина, в яку сповивають
дитину хрещені батьки після обряду хрещення. Криж– це хрест, а також стара міра довжини від носка правої ноги до кінця середнього пальця витягнутої лівої руки. Церковнослов’янське крижь– хрест, очевидно, запозичене через посеред-ництво польської, чеської і словенської мов з романської мови північно-східної Італії (Етимологічний словник укр. мови, 2006: 89–90).

Пупок дитині перев’язували лляною ниткою, сплетеною з волоссям матері й батька. Першу сорочку дитині біля пазухи вишивали синім кольором. Діво-чі сорочки вишивалися й вимережувалися тільки білим, до жіночих додавалися
рожевий та жовтий кольори. Перші сорочки називалися льолями; їх треба було підперезувати, і пояс, як оберіг, захищав дитину (Саннікова, 2005: 492).

 
Повідомлень: 1003
З нами з: 17 лютого 2016, 00:42
Подякував (-ла): 17 раз.
Подякували: 104 раз.

Re: Крашенінін

Повідомлення Vitaly Savitar » 18 лютого 2016, 22:22

144645784236987328.jpg
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.

 
Повідомлень: 1003
З нами з: 17 лютого 2016, 00:42
Подякував (-ла): 17 раз.
Подякували: 104 раз.

Re: Крашенінін

Повідомлення Vitaly Savitar » 15 травня 2020, 17:06

Крашенініни - рід давньоруських дизайнерів полотна. Крашенінніки - це було дуже давнє і популярне ремесло.

 
Повідомлень: 1003
З нами з: 17 лютого 2016, 00:42
Подякував (-ла): 17 раз.
Подякували: 104 раз.

Re: Крашенінін

Повідомлення Vitaly Savitar » 15 травня 2020, 17:19

Крашение

В глубокой древности преобладающим цветом одежды восточных славян был белый. Такая одежда по-своему красива, но выглядит уж слишком однообразно и к тому же быстро пачкается. Общение с народами Востока способствовало тому, что славяне научились ткани окрашивать и отделывать их вышивкой. Произошло это так давно, что и окраска, и вышивка не воспринимаются нами как заимствования. И тот и другой способы обработки тканей и изделий из них стали неотъемлемой частью народной культуры.
В домашних условиях севернорусские крестьяне для придания ткани того или иного цвета использовали естественные красители. Наиболее распространенными красящими средствами были древесная кора, корни и листья растений, цветные глины, сажа. Пропаренная в отваре ольховой коры ткань приобретала коричневый цвет. Травянистое растение серпуха использовалось для приготовления желтой краски. Растение вайда (или крутик) – для синей. А из толстых корней марены получали красную краску. Крашенный этой краской сарафан в Вологодской губернии называли маренником.
Когда ходовым товаром стала ярко-синяя краска индиго, добываемая из сока тропических растений, появилось ремесло красильщика. Эта краска на Руси получила название кубовой, потому что ткани окрашивались ею в большой бочке, которая называлась куб. И ткань ярко-синего цвета также носила название кубовой. Конечно, красильщики пользовались не только краской индиго. Но набор цветов, с которым они работали, был обычно небольшим: кроме ярко-синего, еще светло-синий (лазурный), красный и зеленый. Цветовая гамма значительно расширилась лишь после того, как стали выпускаться фабричные ткани.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Востаннє редагувалось Vitaly Savitar в 15 травня 2020, 17:49, всього редагувалось 1 раз.

 
Повідомлень: 1003
З нами з: 17 лютого 2016, 00:42
Подякував (-ла): 17 раз.
Подякували: 104 раз.

Re: Крашенінін

Повідомлення Vitaly Savitar » 15 травня 2020, 17:29

Ремесло - фарбування, дизайн полотна
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.

 
Повідомлень: 1003
З нами з: 17 лютого 2016, 00:42
Подякував (-ла): 17 раз.
Подякували: 104 раз.

Re: Крашенінін

Повідомлення Vitaly Savitar » 15 травня 2020, 17:33

Крашене, фарбоване полотно.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6661
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5121 раз.
Подякували: 2458 раз.
Стать: Жінка

Re: Крашенінін

Повідомлення D_i_V_a » 02 червня 2020, 17:28

Даль (1860-ті роки)

КрашенИн-, крАшенка, крашенОк, крАшенье - см. красить.

Зображення
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Барлинський
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 6661
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5121 раз.
Подякували: 2458 раз.
Стать: Жінка

Re: Крашенінін

Повідомлення D_i_V_a » 02 червня 2020, 19:09

D_i_V_a написав: - см. красить.
Смотрим

КрашенИна ж. крашеный и холщовый холст, обычно синий.
КрашенИновый, крашенИнный, из крашенины сделанный, к ней относящийся.
КрашенИнник м. сарафан или кафтан из крашенины.

Зображення
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Барлинський
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Далі

Повернутись до К

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: AdsBot [Google], Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot]