snl53 писав:Могу вас немножко обнадежить - есть некоторые результаты.
Один из сотрудников Кировоградского краеведческого музея поделился имеющейся у него информацией о Кировоградских кладбищах. Так вот :
- то, что мы ищем не может быть Дальневосточным кладбищем. Его уже заложили после войны и первые захоронения относятся к началу 50-х годов
ДАКО, Р7684 Опись 1 Дело 9, Лист 53
на 11-ое ноября 1949 года
Сведения о состоянии одиночных и братских
могил павших воинов при освобождении
г.Кировограда и их численность.- у списку немає Далекосхідного цинтаря
Будемо розбиратися з цим Далекосхідним цвинтерем...Продовження
ДАКО, Р7684 Опись 1 Дело 9, Лист 98
Сведения
о количестве братских и индивудуальных могил на кладбищах воинов,
павших в боях при освобождении г.Кировограда,
числящихся на 1 января 1951 года.
...
8. Дальневосточное : могил всего 7 ( из них : одиночных – 7, братских – нет ).
З того, що було надано вище мені особисто впало у вічі, що:
1. У списку за 1949 рік немає Далекосхідного цвинтаря
2. Він з'являється у списку поховань воїнів загиблих при визволені міста. Що трохи більше ніж за один рік, з листопада 1949 року по січень 1951 на ньому з'явилося 7 одиноких могил тих самих воїнів, та зовсім не було братських. Що в свою чергу має говорити про те, що воїнів там поховали ще за часів війни. А якщо їх там ховали ще в часи війни, то може цей цвинтар просто переіменували, змінили йому назву?
У самому Кропивницькому ніхто не може дати відповідь, чтому ДАЛЕКОсхідний цвинтар називається Далеко-Східним.
Те, що він лежить у східній частині міста не дає відповіді на це питання. Це ж таки не Далекий Схід...
І взагалі, як могли жителі міста прийти до такої незвичної для України назви?
На це питання також не зміг відповісти директор самого Далекосхідного цвинтаря. Він як мантру повторює вже не раз чувану історію про перші поховання на початку 50-х років.
Я дуже вдячна цій людині (нажаль забула ім'я побатькові) - він показав 2 братські могили, що знаходяться на території Далекосхідного цвинтаря і які були туда перенесені з його слів у 70-ті роки.
На одній, трохи занедбаній могилі льотчиків, стоїть кам'яна плита з написами які прочитати не можливо.
Пан директор (хвала йому і слава) допоміг відтворити прізвища за допомогою олівця і листа бумаги:
1. Бордюгов В. И.
2. Трубчанинов К. И.
3. Вихляев К. И.
4. Кутемкин М. С.
5. Виноградов Б. А. (у підчеркнутих буквах не зовсім впевнені)
6. Петров П. С.
Поряд з цією братською могилою я побачила поховання жінки датоване 1948-м роком...
На що пан директор сказв, що можливо це перенесено з других цвинтарів... що теж може бути правдою...