Мазепа

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
1
100%
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 1

Аватар користувача
Світлатур
Повідомлень: 3
З нами з: 08 липня 2017, 22:06
Стать: Жінка
Подякували: 3 рази

Мазепа

Повідомлення Світлатур »

Шукаю предків по лінії мами для створення генеол.дерева. Мама народилась 13.12.1929 р с Поляни Березнівського р-ну Рівненської обл. Дівоче прізвище Мазепа Анастасія Іванівна. Вирішую питання- куди звернутись за інформацією.
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Мазепа

Повідомлення АннА »

Світлатур писав:Мама народилась 13.12.1929 р с Поляни Березнівського р-ну Рівненської обл.
Почніть з державного архіву Рівненської області http://ukrgenealogy.com.ua/viewtopic.ph ... t=222#p238.
Там у них є каталог метричних книг http://rv.archives.gov.ua/index.php/dov ... parat.html.
Шукайте Ваше село, якщо знайдете пишіть запит на отримання випису за датою народження.
Якщло села немає зателефонуйте та спитайтесь де шукать метричні книги.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Мазепа

Повідомлення АннА »

Ім'я Івана Мазепи
На сайті http://www.mazepa.name/ ми зібрали найцікавіше про Івана Мазепу
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Мазепа

Повідомлення kbg_dnepr »

Шумило С.В. Нове джерело до біографії І. Мазепи та історії зв’язків української козацької старшини з центром православного чернецтва на Афоні // Сiверянський лiтопис: Всеукраїнський науковий журнал. 2016, листопад-грудень. - № 6 (132). - С. 73-84.
https://www.academia.edu/32511923/%D0%A ... 0%A1_73_84
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Онлайн
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Мазепа

Повідомлення drapieznik »

Мазеп багато й багато різних й не пов'язаних.. Я, наприклад, з останніх шо попалися на очі , - в селі Берездівці - все 19 сторіччя точно присутні.. А особливість регіону (зрештою як всієї Галичини, - пан Балимба вже про це згадував) така, шо в поближніх селищах (Кути, Тужанівці ,Малехів та інші) - маса родин з однаковими прізвищами - без сумніву шо родичі.. Можливо шо й ці Мазепи там десь продубльовані.. Я також думаю шо Мазепою могли обізвати (прізвисько..) шо в підсумку могло залишитися як прізвище.. Принаймі в згаданих Берездівцях вони селяни.
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3185
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 108 разів
Подякували: 665 разів

Re: Мазепа

Повідомлення Вернер »

Діло №91 від 26.04.1932, сторінка 2
ФЕЙЛЄТОН "ДІЛА" 4 З ДНЯ 26. КВІТНЯ 1932.
ІЛЬКО БОРЩАК.

Коли народився Мазепа?
Польське насвітлення. - Де вчився Мазепа. - Молитовник і чутки. - Інформації у добі Мазепи. - Часописні й офіціяльні дані.

Поминаю вже, що Мазепа ставився з малою увагою до Станислава. У згадці молитовника про союз з Лещинським і в повному промовчавні Карла ХІІ-го треба бачити тільки польську тенденцію. Геть пізніше по смертю Мазепи, у Польщі, свідомо чи несвідомо, забули, що Мазепа за весь час свого гетьманування добивався правого берега Дніпра, а, навязуючи до початка його каріери при дворі Яна Казимира з виступом проти Москви, хотіли зробити з Мазепи польонофіла, дарма, що він аж до приходу Карла ХІІ-го відкидав всі польські пропозиції.
Нема сумніву, що в польських рукописах знайдуться ще й інші записки на цю тему, але вони не мають історичної вартости. При цій нагоді звертаю увагу, що відомий Чайковський (Садик-Паша) просто сфальсифікував документ з останніх днів Мазепи в Бендерах, сфальсифікував задля своєї акції в 1854 р., щоби історично оправдати утворення Портою козацьких легіонів для польської служби. Я доказую цей фальсифікат, до слова досить грубий, у вступі до „Діярія" П. Орлика. На превеликий жаль, цей фальсифакт дістався, як історичний документ, до українських наукових видань, навіть до таких поважних, як до "України" М. С. Грушевського. Це між іншим показує, як мало була в нас розроблена доба мазепиниів. Шоби покінчити з цим фальсифікатом додам, що я навість дістав раз листа від одного українця, якого назвище подібне до назвища мазепинця, вигаданого Чайковським в свому "документі". Цей українець прохав - o sancta simplicitas! - знайти у француському архіві оригінал "документу" Чайковського.
Я трохи віддалився від теми, але вважаю це незайвим, бо - хто зна - чи завтра або позавтра не знайдуться якісь "щирі", щоби відсвяткували роковини так красномовно розписані Чайковським у свому "документі".
Маю сумнів чи вчився Мазепа в Полоцьку. Навіщо властиво треба було йому їхати так далеко? Особливо сумнівне, чи вчився коштом "кн. Дмитра Вишневецького, білоцерківського старости". Походючи з заможньої родини, ледве чи Мазепа потрібував якоїсь допомоги. А головне, звідки автор записки в поезуїтському молитовнику, зложеної десь може 100 років пізніше, міг знати, що Мазепа вчився в Полоцьку?
Нарешті доходимо до головного: "Мазепа народився дня 20 березня 1632 р.". З пяти фактів записки, як бачимо, чотири документально неправдиві, один під великим сумнівом і як після цього повірити авторові записки, який знає не те що рік, а навіть день (хіба бачив метрику?)! Повірити авторові, що зложив свою записку 100 років пізніше, як Мазепа народився! Для цього треба вимагати від нас надто великої наївности.
У дійсності той, хто записав на молитовнику біографію Мазепи, просто записав якісь чутки, що не мають підстави. Пояснюєтсья це просто, що в XVIII в. ніхто не міг знати, коли саме народився Мазепа з легко зрозумілої причини: ніхто цього не знав уже за життя Мазепи, або точніше ніхто не залишив даних про дату народження гетьмана, хоч як старалися збірати відомости про Мазепу. Ніхто очевидно не міг передбачити каріери Мазепи й тому ніхто не слідкував за ним у молоді роки, а коли ним згодом зацікавилися, то це було важко. Нині з цілим апаратом модерного життя інколи не легко швидко дізнатися про рік - та ще й день! - народження політичного діяча, який виринув несподівано; хіба, що сам скаже. Що й казати про день народження особи в XVII віці ще й на Сході Европи, та ще й на Україні на передодні Хмельниччини!
Мазепою зацікавилися аж тоді, коли його обрали були гетьманом. Бо це відбулося (1687 р.) у напруженій европейській ситуації: підчас боротьби Европи з Туреччиною, боротьби, в яку були втягнені не тільки Московщина й Польща, а цісар, Венеція і Франція. І ось погляньмо, що знали в 1687 р. про Мазепу: 28 серпня 1687 р. король Ян Собеський повідомив офіційно римську курію, листом до кардинала Барберіні (латинський оригінал у "польській нунціятурі" Ватиканського архіву, том 107)*) про обрання Мазепи й "зраду" Самойловича.
*) ГЛ. Monuments historiques relatifs аuх regnes d'Аlехіs Michailowitch раг Аugustin Тheineг. Roma 1859, ст. 328.
Ніхто може в Европі не був такий зацікавлений у кримській кампанії, як Польща й Ватикан. Останній хотів завжди мати якнайдокладніші відомості зі сходу Европи. І ось Собеський, для якого очевидно неабияке значіння мала особа нового гетьмана України, нічого не подає з біографії Мазепи, а міг розпоряджати урядовим апаратом та і сам своєю минулою діяльністю досить добре був поінформований про українські справи. Але у Варшаві тоді нічого не знали про молоді роки Мазепи, а тимбільше, коли він народився.
"Gasette de France“ була назагал дуже добре поінформована, бо в ній співробітничали майже всі французькі дипльомати за кордоном. Вістки з України в 70-х роках ХVІІ ст. приходили із Варшави, де, очевидно, французи займали визначне становище: дружина Собеського „Марисенька" була сама францужанка. 6 грудня 1687 р. газета подає вістку з Варшави про вибір Мазепи, але цікаво, що газета довго плутала його імя, подаючи його як "Марепа". Ледве чи це імя булоб поплутане, якби у Варшаві знали добре Мазепу. Кореспондент париської газети, видко, хотів зібрати якісь вістки про Мазепу, але нічого не встиг, крім того, що „Мазепа колись належав до почоту небіжки королеви" (тобто Марії Люїзи, дружини Яна Казимира. Вістка з 28 лютого 1688 р.) А проте про кожну нову урядову особу "Gasette" спішила подати коротку біографію. Цієї біографії Мазепи нема, бо її не знали у Варшаві.
12 грудня 1689 р. француський посол у Варшаві маркіз Бетюн, той самий, що трохи раніше вислав свого агента до Москви, який таємно бачився там із Мазепою й намовляв його даремно на польську орієнтацію. ("Vie de Маzерра" стор. 29), доносив свому урядові, мабуть на запит останнього: Щодо козацького гетьмана Мазепи, я пе встиг нічого дізнатися при тутешньому дворі, де лише памятають, що він був колись у почоті небіжчика короля. Яких він тепер намірів, ніхто не знає, "як ніхто тут не знає, як він виглядає" (Архів Франц. Мін. закорд. спр. (Роlodna Соrrespondance Роlitique). А цей Бетюн, споріднений навіть з польською аристократією, напевноб щось дізнався про Мазепу, але ніхто нічого не знав у цій справі у Варшаві, навіть „як виглядає"... Де й коли міг автор записки на молитовнику, записки зробленої півстоліття, як не пізніше, після розшуків Бетюна, знайти рік і день народження Мазепи?
Отже, на мою думку записка, використана Падурою, не має історичної вартости, тимбільше не має цього дата народження гетьмана. Записка зложена за чутками, що не мали підстав, а в справі дати народження не могла навіть їх мати.
Проте є докази документальні, коли приблизно народився Мазепа, й вони не годяться ніяк з 1632 роком. До цих доказів і перейду, нагадавши, що Мазепа помер в 1709 році, ця дата тепер точно відома.
Передовсім не можна обминути епізоду з Мотрею Кочубеївною, на що справедливо вже звернув увагу Костомаров. Якщо Мазепа наро дився у 1632 р., то підчас роману свого мусів мати щось біля 75 років. Характер роману Мазепи й Мотрі, як судити по листах гетьмана та свідченнях Василя Кочубея, досить яскравий. Такий роман ледве чи пасував би 75-літньому старцеві, вже для 65—66-літнього це неабияке явище, а 10 літ у такому віці щось значуть. Чимало шведів, що бачили приїзд Мазепи у табор Карла XII, згадують у споминах, що Мазепа мав семий десяток, а не осьмий. Правда, ці шведи, яких за браком місця не цитую, були здебільшого у „невеликих чинах", очевидно так судили або за чутками в армії або дехто з зовнішнього вигляду гетьмана. Але є один поважний свідок, на якому варт зупинитися.
(Докінчення буде).
Час плине
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3185
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 108 разів
Подякували: 665 разів

Re: Мазепа

Повідомлення Вернер »

Діло №92 від 27.04.1932, сторінка 2
ФЕЙЛЄТОН "ДІЛА" З ДНЯ 27. КВІТНЯ 1932.
ІЛЬКО БОРЩАК.

Коли народився Мазепа?
(Докінчення).
Свідоцтва чужинця. - Інформації Орлика. - Ще один свідок.

Віртемберський князь Максиміліян Еманель, починаючи з 1703 р. був поруч Карла XII. у всіх його походах. „Мій найкращий друг“ говорив про нього шведський король. Тяжко ранений під Полтавою князь Максиміліян помер 25 вересня 1709 р. у Дубні (Див. про нього останню, найкращу шведську монографію: М. Schürer vоп Waldheim: Рrinz Махimilisn Еmanuel af Wurtemberg, Stockholm, 1913). У всіх походах віртемберського князя його не залишав пастор Йоган Вендель Барділі (1676 —1740), людина освічена й поважна. Він вів записки, які використав у споминах, що вийшли в 1730 р. у Штутґарті під заголовком „Des... Рrinzens Махіmilian... Reisen nud Kampagnen durch... Роhlen... und Ukrainie... 80, р. 654, XII (другі видання в 1735 і 1739 р. Франц. скорочений переклад у 1740). Барділі знаходився біля Карла XII і свого князя, коли Мазепа приїхав у королівський табор. Ось що він пише про Мазепу: „Він був середнього росту, худий, волосся зачесане на польський зразок. Хоч мав більше ніж 60 років, мав ще багато вогню й амбіцію здібну на найбільші речі“.
Якби Мазепа народився в 1632 р., то мав би тоді 76 років. Між семим і восьмим десятком років ріжниця зовнішня надто різка, щоби Барділі не завважив цього, не кажучи вже, що міг пізніше - а людина це була цікава - розвідатися серед оточення Мазепи (він знав Орлика) про вік гетьмана.
У паперах Григора Орлика, як я вже писав, („Великий мазепинець“ стор. 146—147) є ріжні його записки з української історії, між іншим хронольогія гетьманів. Зложена вона досить точно (є помилки, але дрібні). Про Мазепу читаємо: „гетьман Мазепа помер, маючи 70 років у Бендерах" (оригінал франц. мовою). Григор Орлик завжди цікавився всім, що торкалося його хрещеного батька, але не виключене, що цю дату він узяв із листа свого батька, оригінал якого знаходиться в тому-ж Дентевілі. Лист цей з 26 серпня 1741 р. з Букарешту каже: „...Я відправив задушну Службу за сестру й за брата твого, за всіх, що померли на перегринації, а в першу чергу за гетьмана Мазепу..." Далі Орлик пише: „...Мені вже 70 років, стільки, скільки мав небіжчик Мазепа в Бендерах..." Пилип Орлик, який народився в 1672 р. (це він сам записав у щоденнику) мав властиво в 1741 р. 69 років. Він, видно, точної дати народження Мазепи сам не знав, але знав, що Мазепа помер 70 років. Цифру "70" треба прийняти як приблизну.
Такими аргументами я кермувався, коли писав у життєписі Мазепи, що він народився „здається коло 1640 р.“. Зрештою тої дати тримався і Грушевський.
Але тепер я маю новий, важливий аргумент. Зпочатку цього року я натрапив на вельми цікавий невиданий документ, який приносить нам жменю цікавих відомостей про Мазепу в його молоді роки і з початку 18 в. Документ цей у франц. оригіналі я подам в одному з франц. періодичних видань, де співробітничаю, а українською мовою в книжці, виготовленій до Друку „Слідами Мазепи у Франції". Тут виберу з документу лише те, що торкається віку Мазепи. Спочатку про сам документ.
Коли Марія Люїза де Ґонзаґ, що виховулася при франц. дворі, залишила Францію, прямуючи до Польщі, де мала одружитися спершу з Владиславом IV-м, а потім з Яном Казимиром, в її почоті був Антуан Балюз. Останній пізніше виконував ріжні делікатні місії при польському дворі. Помер він у 1681 р.
5 грудня 1648 р. у Варшаві, в Антуана Балюза, народився син Жан Казимир, хрещеним батьком якого був польський король. Цей Балюз, потім був покоєвим Яна Казимира, а коли ввійшов до складу Француської дипльоматії, його вважали найкращим знавцем східноєвропейських справ. Усі француські посли у Варшаві вважали Балюза радником. Жан Балюз помер у 1718 р.
У 1702 р. Балюз мав місію у Москві, діставши інструкцію „зібрати відомості, чи у Московії спокійно і чи можливі у ній нові революції" (Архів Франц. Мін. закорд. спр. Russіе, Сог. Роlitique. vоl. 2. Датовано 28 вересня 1702 р.). у Москві його приняли холодно, бо як писав цісарський резидент Плєєр, все, що має француське імя, не дуже тут шанується" (Устрялов. Исторія царствованія Петра Великого. IV, част. ІІ. стор. 604). Вертаючись у 1704 р. з Москви, Балюз, певно, свідомо, вибрав шлях через Україну.
Рукописний відділ Париської Національної Бібліотеки (Fonds Ваluze. vоl. СССLІ) має лист Жана Балюза до якогось його родича й у цьому листі знаходимо досить докладне справоздання про побут француського дипльомата у Мазепи. (Лист не датований точно, але мусів бути з кінця 1704 р.). „...З Московії я поїхав на Україну, країну козаків, і був кілька день гостем володаря (рrinсе) Мазепи, що має найвищу владу в цій країні. Я мав до нього листа від канцлера Московії. На кордонах України мене зустрічала почесна козацька варта й з великою шаною спровадила до міста Батурина, де в замку резидуе володар Мазепа.
„Колись він, хоч козацького походження але знатного шляхетського роду, мав надворну рангу при королі Казимирі. Батько мій і він зналися добре, навіть у молоді роки я бачив пана Мазепу гарного й стрункого при дворі (польському. І. Б.). ...Він запитав мене, чи не буду я сином Антуана Балюза. Діставши позитивну відповідь, володар Мазепа виявив у найприхильніший спосіб своє задоволення, що Його Прехристіянська Величність має своїм представником сина його старого приятеля. Пан Мазепа сам згадав свою молодість і що бачив мене нераз в Кракові, а потім зітхнувши, процитував: „Еhеu! fugaces labuntur аnnі..." (Роки швидко біжать. Із Горація). „.Я розмовляв з ним польською і латинською мовою, бо запевняв мене, що не добре володіє франц. мовою, хоч у молоді роки відвідав Париж і південну Францію, був навіть на приняттю в Люврі, коли святкували Пиренейський мир. Володар Мазепа вже поважного віку, має з десять (d' une dizainе) років більше за мене".
Хоч як і цікаві дальші рядки листа Балюза, але перериваю тут цитату. Підкреслені рядки вважаю рішучими в питанні народження Мазепи.
Пиренейський мир, що закінчив війну Франції з Еспанією припадає на 1659 рік. Якби Мазепа уродився у 1632, то мав би тоді 27 років. Це не є „молоді роки", особливо на ті часи, і це не вік для пажа. Зрештою Костомаров (ст. 387) за документами „Памятники Кіев. Вр. Комис." кладе на цей 1659 рік дату повороту Мазепи з чужини. У цьому-ж році Мазепа мав уже місії від короля на Україну. Уманець гадає, що молодих дипльоматів (Мазепа мав у 1659 приблизно 20 років) можна було акредитувати при дворі Медічі, Марії Стуарт і Єлисавети, але не в таборі козаків. Твердження Уманця є лише літературою і не відповідає дійсности. Молоді дипльомати були тоді, бо й життя починали рано. Зрештою неві домо, чому місія при Єлисаветі англійській бу ла легша, ніж у козаків.
Далі Балюз категорично твердить, що Мазепа (а вони в розмові, видно, торкалися цього питання) має „з десять" років більше за нього, а Балюз родився це відомо документально при кінці 1648 року.
Отже приходжу до остаточного висновку: Мазепа народився коло 1640 року, може рік раніше, може рік пізніше, але у всякому разі не в 1632 році.
„Наші історики - починає акад. Возняк - не подають докладно дати народження Івана Мазепи". А я кінчу тим. що ця докладна дата невідома й є 99% даних на те, що ніколи не буде відома.
Пяриж квітень.
Час плине
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3185
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 108 разів
Подякували: 665 разів

Re: Мазепа

Повідомлення Вернер »

Діло №93 від 28.04.1932, сторінка 2
ФЕЙЛЄТОН „ДІЛА" З ДНЯ 28. КВІТНЯ 1932.
М. ВОЗНЯК.

Вимушена відповідь.
(Коли народився Мазепа і про місце його спочинку).*)
*) Від Ред.: На домагання звтора виїмково лишаємо його правопис.

При моїх зайняттях на полі українського літературознавства попадається мені деколи в руки такий історичний матеріял, лишити який без уваги булоб ніяково. Так зродилася й моя замітка „Коли народився Мазепа", надрукована в січневому числі „Життя і Знання", куди запрошено мене до співробітництва. Замітці надав я форму, відповідну популярному журналові, бажаючи бодай таким способом, через недостачу українського історичного журналу, піддати справу під суд наших істориків.
Друкована стаття Тимка Падури про Мазепу була відома мені ще зперед війни, та щойно під кінець минулого року дійшов я, що зацитована в ній досить таємничо звістка „на поезуїтському молитовнику крем'янецького манастиря записано" походить із нотаток Алойзія Осінського (род. 1770 р.), що до 1806 р. був префектом у піярських школах, дальших 18 літ своєї праці зв’язав тісно з крем'янецькими гімназією й ліцеєм, у 1824 р. перенісся до Вільни, а в 1839 р. перейшов до Олики на Волині, де й помер у 1842 р. Беручи ці дані про Осінського під увагу, як і його наукову працю (між іншим він виготовив життєписи віленських біскупів), зважився я надрукувати свою замітку, що діждалася статті п. Ілька Борщака „Коли народився Мазепа“ в останніх трьох фейлетонах „Діла".
Автор відкидає наведену в записці дату народження Мазепи, бо записка на його думку підроблена тому, що 1) буцім то Мазепа похо ваний не в Бендерах, а в Ґалаці, 2) Мазепа не помер ні від якої отрути, 3) неправдива цифра 40 тисяч козаків у повстанні й 4) Мазепа не злучився з королем Лещинським проти Москви, тільки „Мазепа й старшина мали союзний договір з Карлом ХІІ“.
Яка була умова Мазепи з Карлом XII, це треба щойно відшукати, якщо хто не хоче приймати того, що подали про цю справу шведські історики. А старшина була тут ні при чому, коли в латинському меморіялі до Карла XII з 9 жовтня 1709 р. зверталася до нього між іншим ось із чим: „Знаємо бо добре, що прийняти опіку святого королівського маєстату зневолила ясновельможного гетьмана Мазепу та загарливість, щоб руський нарід скинув московське ярмо й був вільний, але досьогодні не відомі нам скриті думки й таємні наміри цього самого нашого гетьмана: на яких основах почав він здвигати цю велику будову, в якому устрою хотів поставити нашу батьківщину, звільнивши її від московської неволі й тиранства, та якими законами задумував скріпити ненарушеність запорозького війська. Тому запорозьке військо звертається з проханням до св. к. маєстату виявити йому наміри згаданого нашого гетьмана щодо цього, якщо він виявив їх св. к. маєстатові й кор. маєстат щодо них за певнив його". Уже ця цитата з меморіялу (під ним підписаний і Пилип Орлик) повинна перестерегти вдумливого історика перед нехтуванням польських рукописних джерел і друкованих праць, якщо праця про Мазепу не має розсипатися в частині або й завалитись у цілості від ударів вірогідних документів.
Справа з 40 тисячами козаків не має найменшого відношення до певности чи сумнівности дати народження Мазепи, бо 1) при цифрах із кількома нулями легко могла зайти по милка в котрогось переписувача й 2) наведена в записці цифра могла відбивати усну версію про спільність козаків, приобіцяну Кардові XII. Не дивна також поява усної чутки в записці про отруїння Мазепи, коли вона дісталась і до козацьких літописів і повторюється ще сьогодні в таких західньо-европейських виданнях, як "Le Larouse роur tous" (ІІ, с. 148).
Жартує хіба автор, а не аргументує, наводячи епізод із Мотрею Кочубеївною. Далі автор сумнівається, чи Мазепа вчився в Полоцьку. Він рад би бачити його вихованцем київської академії, де на його думку вчився й Пилип Орлик, хоча Войнаровський свідчить, ще Орлик „учився з бідою в школах на Литві" за чим промовляє і його в 1695 р. у Вільні виданий у честь Мазепи панеґірик »„Аlсіdes Rossiyskі", що промостив шлях каріäрі Орлика.
Оцінка віку людини з її вигляду ніяк не може служити науковим аргументом, бо на вигляд людини впливають найріжнородніші чинники. Тому й згадки з французьких джерел про Мазепу, хоч і які вони цікаві, не мають доказової певности. Автім таким і подібним згадкам можна протиставити згадки про Мазепу з "Pomietnikach Jana Chryzostoma z Goslawic Paska" під 1661 і 1662 рр. Помилка в роках ледве чи можлива з уваги на важність поданих під ними фактів із життя Паска. Король трактує Паска й Мазепу як цілком різних собі ровесників. Мемуари Паска без початку: збережений рукопис починається подіями 1656 р. Про їх автора здогадується Ґ. Корбут, що він народився "коло 1630 р." (Literatura polska, І. Варш. 1929, с. 531). До 1662 р. скінчив Мазепа школи в Польщі й за кордоном, закінчував двірську службу й нарешті встиг проживати на Волині, де скоїлася трагічно-романтична подія з ним, яку Пасек протиставив нобілітації Мазепи в словах:
Nа Szlachetctwo cie Krol nobilitowal,
На rусеzerstwо zas Falkowsky pasowal.
Та й не перший я зважився повірити записці в єзуїтському молитовнику. Правдоподібно на підставі того самого джерела вже в 1864 р. написав історик Август Бєльовський у статті "Jan Mazepa i jtgo listy", що „Іван Мазепа, гетьман задніпрянських козаків народився дня 20 березня 1632 р. в місті Білій Церкві на Україні, як говорить рукописний переказ“ (ВіbІіоtеkа Оssоlіnskich, с. 151).
До цього в підмогу записці в молитовнику приходить і напис на крисах портрету Мазепи роботи Норблєна "Маzерра аеtаtis 78" (Ф. Уманец. Гетман Мазепа, с. 420), себто в останньому році життя. Виходить, або Норблєн малював портрет Мазепи з старішого портрету з таким написом, або вік Мазепи подано на підставі традиції, окремої від рукописного переказу в молитовнику.
Ще треба сказати про місце спочинку Мазепи вкупі із з’ясованням сумлінности й наукової методи автора. У третій шпальті першого фейлетону здогадується автор, що „записка зроблена найраніше у 20-х роках 18 століття", додаючи: „Імовірно ,що записка зложена була й пізніше"; у другій шпальті другого фейлетону записка зложена „десь може 100 років пізніше", а далі в тій самій шпальті вже напевно "100 років пізніше". Ось до чого доводить завзяття шукати в документі того, чого бажається, а не хотіти чи не вміти бачити те, що стоїть у ньому!
Тимчасом на підставі того, що документально відомо й чого можна доходити льоґічними висновками, справа уявляється ось-як. Запискою в молитовнику зацікавився Осінський у часі крем'янецької доби свого життя (1806 — 1824) й винотував собі її з наукової цікавости. Підроблювання її не могло ні принести йому якоїсь особистої користи, ні скріпити його польський патріотизм чи католицизм. Та й брак дати смерти Мазепи в записці виключає її підроблення, бо ж ця дата була в тому часі вже відома. Але не була вона відома зараз по смерті Мазепи з огляду на віддалення Волині чи Київщини від Бендер. За вписанням записки до молитовника засвіжа, слідом за подіями, коли було живе зацікавлення Мазепою, вказує те, ще автор записки знає тільки про перше місце, де поховано Мазепу, а не згадує про пізніше перенесення тлінних останків Мазепи на інше місце. Хто читав численну збірку всяких записок по старих книгах і рукописах, яку принесла „Сводная галицко-русская лєтопись" Антона Петрушевича, знає, що такі записки вносяться в книги й рукописи слідом за фактами. Вірне подання року вибору Мазепи на гетьмана в записці свідчить про те, що автор її таки знав і справжні факти з життя Мазепи. Не трудно було йому й довідатися про дату народження, якщо взяти під увагу науку в єзуїтів у Полоцьку, двірську службу, можливе святкування дня уродин, єзуїта Заленського й численних свояків Мазепи в Польщі. Автор записки був настільки недокладний, що подав місто Бендери, а не глухе село коло нього Варницю, де першиїй раз поховано Мазепу. На першому похороні не було старшини, що була в Ясах. Про смерть гетьмана повідомив її кошовий отаман Костянтин Гордієнко листом із 26 вересня ст. ст., себто 7 жовтня 1709 р. Перенесення тлінних останків Мазепи з Варниці на інше місце виповняв Карло XII останнє з бажань вищезгаданого меморіалу, де старшина писала в цій справі таке; „Боліємо над неславним похороном ясновельможного гетьмана Мазепи, що ті дорогі, тлінні останки, геройська душа в яких наповнила увесь світ славними вчинками, прийняла марна земля цього простого села. Тому запорозьке військо звертається до св. к. маєстату з проханням змоги похоронити тлінні останки свого гетьмана більше врочисто в славнішому місті, в Ясах, головно в так званому манастирі Ґолія“.
Замість до манастиря Ґолія перенесено тлінні останки Мазепи до манастиря Галата в Ясах. Стверджує це заповіт спадкоємця Мазепи Станислава Андрія Войнаровського. Подаючи на його кінці розпорядки щодо датків на церкви й манастирі, він писав і таке: „Манастиреві Галата у Валахії, де поховано тіло його ексцелєнціі блаженної пам'яті запорозького гетьмана Мазепи, мого вуйка й добродія, тисяча талярів Альберта", як це відомо з статті Альфреда Єнсена „Родина Войнаровських в Швеції" (Записки, ХСІІ, с. 181). Усякий сумнів виключає німецький текст оригіналу заповіту, де стоїть „Іn das Кlоster Gallata", отже назва манастиря в Ясах, а не міста Галацу, що по німецькому називається "Саlаtz (Саlасz)". Навіть присвята манастиря Галата та св. Гробові може бути цікава з деякого погляду, а саме варто пригадати, що на чашу з щирого золота, лямпу та срібний вівтар для Гробу Христа жертвував Мазепа 20 тисяч тодішніх золотих.
Час плине
Відповісти

Повернутись до “М”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 24 гостей