Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Романов

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Аватар користувача
 
Повідомлень: 31
З нами з: 20 квітня 2016, 19:35
Подякував (-ла): 2 раз.
Подякували: 13 раз.
Стать: Жінка

Романов

Повідомлення romiona » 23 березня 2017, 21:20

Рома́нови — московський боярський рід німецько-прусського походження. З 1613 року — правляча династія московських царів. З 1721 року — династія імператорів Всеросійських. Згодом були королями Польщі, великими князями Литовськими і Фінляндськими, герцогами Ольденбурна і Гольштейн-Готторпа, а також великими магістрами Мальтійського ордену. Чоловіча лінія головної гілки Романових перервалася на Петрі ІІ, а жіноча — на Єлизаветі Петрівні. 5 січня 1762 року російський престол перейшов по бічній жіночій лінії до німецької династії Гольштейн-Готторп, члени якої прийняли ім'я Романових. Від Петра ІІІ, сина гольштейнського герцога Карла-Фрідріха, постав імператорський дім Романових, так звана Гольштейн-Готторп-Романовська династія.
Лещук (Ліщук), Ковальчук, Колачинський (Кулачинський), Шпак, Романов, Зінчук, Саврук...

Аватар користувача
 
Повідомлень: 31
З нами з: 20 квітня 2016, 19:35
Подякував (-ла): 2 раз.
Подякували: 13 раз.
Стать: Жінка

Re: Романов

Повідомлення romiona » 23 березня 2017, 21:20

Романови правили в Московській державі як царі та великі князі з 1613 року і по 1721-й. З 1721-го року їх титул був змінений на імператорів всеросійських. На монаршому престолі, ця династія протрималась до 5 січня 1762 року, монарший рід перервався після смерті Єлизавети Петрівни. З 5-го січня 1762 року імператорський престол посіла династія Гольштейн-Готторп-Романових, яка правила в Російській імперії до 1917 року.

Романови та Гольштейн-Готторп-Романови є родичами двадцяти чотирьох російських дворянських родин. Перший їх згадуваний в історії предок звався Андрій Іванович Кобила (Камбила), московський боярин, що жив у час князювання Великого князя московського Івана І Калити (1328–1341). Своє родове прізвище Романови успадкували від боярина Романа Юрьєва (пом. 1543), чия дочка Анастасія Романовна Захарьїна-Юрьєва була першою дружиною Івана IV-го Грозного[1].

Іван IV Грозний одружився з Анастасією Романовою; небіж останньої — Федір Микитович Романов за часів невизнання московської церкви вселенським патріархатом став московським патріархом (під ім'ям Філарета). Після загасання молодшої гілки роду Рюриковичів, суздальсько-московської династії Юрійовичів[2] (1598 р.), що правила в Московській державі, і внутрішніх заворушень («Смути») 1613 царем обрано сина патріарха Філарета Михайла Федоровича Романова (1613–1645). Його нащадками на московському престолі були: син його — Олексій Михайлович (1645–1676), внуки — Федір Олексійович (1676–1682), Іван V Олексійович (1682–1696) і Петро І Олексійович (1682–1725), Катерина І, (друга дружина Петра І; 1725–1727), внук Петра І — Петро II Олексійович (1727–1730, з яким вимерла династія Романових по чоловічій лінії роду), Анна Іванівна (дочка Івана V; 1730-40), правнук Івана V — Іван VI Антонович (1740 — 41), Єлисавета Петрівна (дочка Петра І; 1741 — 61, з якою вигасла династія Романових по жіночій лінії).

Наступники Єлисавети Петрівни вже не були Романовими, а носили прізвище німецької династії Гольштайн-Ґотторпських-Романових. Династія Гольштейн-Готторп-Романовська — молодша гілка іншої північно-німецької Ольденбурзької династії. Петро III Федорович (син дочки Петра І Анни й герцоґа Гольштайнського Карла Фрідріха; 1761-62), Катерина II, (дружина Петра III, уроджена принцеса Ангальт-Цербтська; 1762-96), їх син Павло І (1796–1801), сини Павла І — Олександр І (1801–1825) й Микола І (1825–1855), син останнього — Олександр II (1855–1881), його син — Олександр III (1881–1894) і син Олександра III — Микола II (1894–1917). Багато з членів дому Романових народились за кордоном (головним чином в Німеччині або Данії), виховувались за кордоном, виїжджали в Західну Європу на відпочинок та лікування. Багато з них, особливо чоловіки, що посідали російський трон, розмовляли російською з помітним акцентом, основною мовою спілкування в імператорській родині була німецька. Останній російський монарх Микола ІІ проводив свої дитячі роки в домі своєї бабки — англійської королеви Вікторії.

Офіційно в сучасних європейських родослівних рід Романових зветься Ґольштейн-Готторп-Романовський[3], або Ольденбург-Романови. Багатьох членів роду Романових та Гольштейн-Готторп-Романових в Росії більшовики знищили у 1918–1919 pp..
Лещук (Ліщук), Ковальчук, Колачинський (Кулачинський), Шпак, Романов, Зінчук, Саврук...

Аватар користувача
 
Повідомлень: 31
З нами з: 20 квітня 2016, 19:35
Подякував (-ла): 2 раз.
Подякували: 13 раз.
Стать: Жінка

Re: Романов

Повідомлення romiona » 23 березня 2017, 21:20

Романови - старовинний російський дворянський рід (таке прізвище носив з середини XVI століття), а потім династія російських царів та імператорів.

Завдяки шлюбу Івана IV Грозного з його представницею Анастасією Романівною Захариной рід Захарьиных-Романових став у XVI столітті близьким до царського двору, а після заходу московської гілки Рюриковичів почав претендувати на престол. У 1613 році внучатий племінник Анастасії Михайло Федорович був обраний на царський престол, і його потомство (яке традиційно називається «Будинок Романових») правило Росією до 1917 року.

Передісторія Романових. Зміни назви роду

Родоначальником Романових і ряду інших дворянських пологів вважається Андрій Іванович Кобила, батько якого (згідно родовому переказами), Залоза-Камбила Дивонович, в хрещенні Іван, приїхав до Росії в останній чверті XIV століття Литви або «з Прусс». Деякі історики вважають, що Романови відбувалися з Новгорода (про це говорить і прізвисько (зменшувальне ім'я) Гавриїла Гавши).

Андрій Іванович мав п'ять синів: Насіння Жеребця, Олександра Ялинку, Василя Ивантая, Гавриїла Гавшу і Федора Кішку, які були родоначальниками 17 російських дворянських будинків.

У першому коліні Андрій Іванович і його сини прозивались Кобылиными, Федір Андрійович і його син Іван - Кошкиными, син останнього Захарій - Кошкіним-Захарьиным. Нащадки його відкинули прізвисько Кошкиных і засвоїли собі тільки прізвище Захарьиных. З 6-го коліна (Юрія Захаровича) їх почали називати Захарьиными-Юрієвими.

Діти Петра Яковича та його брата Василя в 6, 7 і 8 колінах прозивались Яковлєвими, з Романа Юрійовича - Захарьиными-Романовими, і нарешті нащадки останнього - просто Романови.
Лещук (Ліщук), Ковальчук, Колачинський (Кулачинський), Шпак, Романов, Зінчук, Саврук...

Аватар користувача
 
Повідомлень: 31
З нами з: 20 квітня 2016, 19:35
Подякував (-ла): 2 раз.
Подякували: 13 раз.
Стать: Жінка

Re: Романов

Повідомлення romiona » 23 березня 2017, 21:21

Фамилия Романов восходит к крестильному имени Роман (от латинского «romanus» – «римлянин»). Покровителем имени является святой мученик Роман, диакон храма Кесарии Палестинской. Во время одного из гонений на христиан он переселился в Антиохию, где укреплял христиан в вере своим примером и горячей проповедью.
Когда правитель Антиохии Асклипиад задумал разрушить христианский храм, святой Роман призвал верующих отстоять свою святыню. Он убедил их в том, что если они сохранят храм, то будут радоваться здесь, на земле, в Церкви воинствующей, а если погибнут при защите храма, то будут радоваться в торжествующей Церкви Небесной. Видя такую решимость народа, правитель не посмел выполнить своего намерения.
Лещук (Ліщук), Ковальчук, Колачинський (Кулачинський), Шпак, Романов, Зінчук, Саврук...

Аватар користувача
 
Повідомлень: 31
З нами з: 20 квітня 2016, 19:35
Подякував (-ла): 2 раз.
Подякували: 13 раз.
Стать: Жінка

Re: Романов

Повідомлення romiona » 23 березня 2017, 21:21

Происхождение фамилии Романовы
Обладатели фамилии Романовы могут гордиться ею, поскольку это семейное именование является замечательным памятником римской и славянской письменности, культуры и истории.
Фамилия Романовы принадлежит к древнему и распространенному типу родовых наименований, образованных от обиходных форм крестильных имен.
Религиозная традиция, утвердившаяся на Руси с принятием христианства, обязывала называть ребенка в честь того или иного святого, почитаемого православной церковью. Практически все церковные имена исторически восходят к древним языкам – греческому, латыни, древнееврейскому, из которых они были заимствованы.
В основе фамилии Романовы лежит крестильное имя родоначальника Роман. Имя Роман пришло в русский язык из Древнего Рима, где родовое наименование Romanus означало «римский», «римлянин».
В православном месяцеслове это имя появилось в честь святого Романа Угличского, который жил в тяжкую пору нашествия татар на русскую землю. По преданию, Роман отличался благочестием и не питал большой склонности к шумной жизни и веселью. Будучи достаточно просвещенным, он занимался чтением книг, любил храмы Божии, духовенство и службу церковную. Так в течение своей жизни Роман веровал во Христа и дарил свою любовь окружающим.
Скорее всего, основатель рода Романовых был представителем привилегированного сословия. Дело в том, что только знать или семьи, которые пользовались в своей местности большим авторитетом, носили фамилии, образованные от полной формы имени. Представителей других сословий, как правило, звали уменьшительными, производными именами, которые впоследствии и становились основой их семейных наименований.
Первые фамилии, которые стали зарождаться только в XV–XVI веках, поначалу обозначали отчество, принадлежность к такому-то роду. Оно указывало на имя или прозвище отца, поэтому первые носители фамилии Романовых были детьми Романа.
Лещук (Ліщук), Ковальчук, Колачинський (Кулачинський), Шпак, Романов, Зінчук, Саврук...

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4748
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4177 раз.
Подякували: 1864 раз.
Стать: Жінка

Re: Романов

Повідомлення D_i_V_a » 23 березня 2017, 21:34

romiona написав:Рома́нови — московський боярський рід німецько-прусського походження. З 1613 року — правляча династія московських царів. З 1721 року — династія імператорів Всеросійських. Згодом були королями Польщі, великими князями Литовськими і Фінляндськими, герцогами Ольденбурна і Гольштейн-Готторпа, а також великими магістрами Мальтійського ордену. Чоловіча лінія головної гілки Романових перервалася на Петрі ІІ, а жіноча — на Єлизаветі Петрівні. 5 січня 1762 року російський престол перейшов по бічній жіночій лінії до німецької династії Гольштейн-Готторп, члени якої прийняли ім'я Романових. Від Петра ІІІ, сина гольштейнського герцога Карла-Фрідріха, постав імператорський дім Романових, так звана Гольштейн-Готторп-Романовська династія.
Родове дерево Романових-Хольштайн-Ґотторпів з книги німецького історика Герда Штікера (Gerd Sticker).
2 сторінки розвороту книги. Гілка іде по верхньому краю лівої сторінки, переходить там на праву, опускається та повертається на ліву сторінку.
Вибачаюсь за не зручність презентації, але розворот не входить до віконця ксерокса
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4748
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4177 раз.
Подякували: 1864 раз.
Стать: Жінка

Re: Романов

Повідомлення D_i_V_a » 13 лютого 2018, 17:55

11 липня 1613 року в Москві був коронований перший цар з дому Романових.
Коли Іван Головін та Сергій Вашков 1912 року - до 300-річного ювілею правлячої династії - виготовили цей плакат, що показує всіх 11 царів Романових від Михаїла до Миколи ІІ, то залишилося тільки 5 років до кінця імперії.
Шукала в інеті Івана Головіна який міг би жити в 1912 році і не знайшла... промайнув тільки Олександр Головін.
А того другого, якого перекладаю як Вашкова, зовсім не знайшла.
Може колись знайдеться знавець та пояснить про авторів цього, на мій погляд, цікавого плакату.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4748
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4177 раз.
Подякували: 1864 раз.
Стать: Жінка

Re: Романов

Повідомлення D_i_V_a » 15 березня 2018, 13:31

Багаті родини завжди привертають увагу... і заздрощі...
Про царську родину Романових говорили, що вони були найбагатшою монаршою родиною Европи, що вони "купалися у золоті".
Проте їх піддані були найбіднішими в тій самій Европі...

Ось ще знайшлось деревце царського роду Романових яке показує їх кровні стосунки з Баденською диністією.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 300
З нами з: 22 квітня 2016, 11:19
Подякував (-ла): 62 раз.
Подякували: 101 раз.

Re: Романов

Повідомлення Вернер » 30 жовтня 2018, 11:21

РОМАНОВИ – моск. боярський рід, із 1613 – рос. царська, а з 1721 – імператорська династія. Першим достовірним представником роду був Андрій Іванович Кобила (р. н. невід. – п. 1351), боярин моск. князів. За родинною легендою, його батько – Гланда Камбіла Дивонович, у хрещенні Іван, прибув до Московії в останній чв. 13 ст. з Литви чи "із Прусс". Предки Р. спочатку носили родинне прізвисько Кошкіних, яке походило від імені 5-го сина Андрія Кобили – боярина Федора Андрійовича Кошки (р. н. невід. – п. 1407). Від правнука Федора Андрійовича – боярина Юрія Захаровича Кошкіна (р. н. невід. – п. 1504) – походить нове прізвище роду – Захар'їни-Юрьєви. Піднесення роду, його збагачення, зростання впливу серед моск. аристократії пов'язані зі шлюбом дочки окольничого Романа Юрійовича (р. н. невід. – п. 1543) – Анастасії Романівни (бл. 1530 – 1560) – із царем Іваном IV.

Її брат – Микита Романович (бл. 1522 – п. 1586) – посідав значне місце при моск. дворі. Він – боярин із 1562, активний учасник Лівонської війни 1558–1583 та ряду важливих посольств. Через шлюби родина Микити Романовича була пов'язана з найзначнішими родами Моск. царства. Саме від Микити Романовича і бере початок гілка роду, яка остаточно закріпила за собою родове прізвисько Романових. Серед синів Микити Романовича найбільш відомі – Федір Микитович Р. (1554–1633) та Іван Микитович Р. (р. н. невід. – п. 1640). Іван Микитович був боярином із 1605, активним учасником "Семибоярщини". Його син – Микита Іванович (бл. 1607 – п. 1654), боярин із 1646, відомий політ. діяч, противник уряду Б.Морозова, грав значну роль при дворі за часів правління свого двоюрідного брата царя Михайла Федоровича та його сина – Олексія Михайловича. Ця гілка згасла на нащадках Микити Івановича.

Старший із синів Микити Романовича – Федір Микитович – був претендентом на моск. престол після смерті царя Федора Івановича, останнього з моск. Рюриковичів. За правління Бориса Годунова Р. були відправлені на заслання (1601), а Федір Микитович пострижений у чернецтво під ім'ям Філарета. За часів Лжедмитріїв почалося нове піднесення роду та Філарета в тому числі. Із 1605 – митрополит Ростовський, а з 1609 – патріарх.

На Земському соборі 1613 син Філарета – Михайло Федорович – був обраний на моск. престол. За його правління родинне оточення на чолі з батьком царя мало величезний вплив на внутр. та зовн. політику Моск. царства. За часів царя Олексія Михайловича, сина попереднього царя, почалися соціальні та політ. перетворення, спрямовані на стабілізацію процесів у д-ві.

Переломним моментом в історії Росії стало правління Петра I Олексійовича, який впровадив докорінні реформи у всіх сферах життя країни. 1721 Моск. царство отримало статус імперії, а Петро I – першого імператора Рос. імперії.

Згідно з наказом Петра I від 5 лютого 1722 про успадкування престолу (підтверджений 1731 та 1761) імператор сам призначав собі спадкоємця з кола осіб імператорського роду. Така система престолонаслідування призводила до постійних придворних заколотів, інтриг та жорстокої боротьби за владу.

1797 імп. Павло I Петрович оголосив новий наказ, який надавав право на престол кожному представнику династії, але в строго визначеному порядку. Нащадки від морганатичних шлюбів – з особами, котрі не належали до володарюючих фамілій, – втрачали право на престол. Перший такий випадок трапився з великим князем Костянтином Павловичем, другим сином імп. Павла I Петровича. Він мав успадкувати престол після смерті свого старшого брата імп. Олександра I Павловича, який не залишив нащадків. Але через шлюб із польс. графинею Іоанною (Жаннеттою) Антонівною Грудзинською, найяснішою княгинею Лович (1795–1831), Костянтин Павлович втратив право на престол, поступившись молодшому брату – Миколі I Павловичу.

Власне династія Р. у чол. коліні згасла після смерті юного імп. Петра II Олексійовича (1715 –30), онука Петра I. Жін. гілка Р. припинилася зі смертю імп. Єлизавети Петрівни, молодшої дочки Петра I. Після її смерті престол успадкував її племінник Карл-Петер-Ульріх, більш відомий як імп. Петро III Федорович. Він був сином герцога Фрідріха-Карла Шлезвіг-Гольштейн-Готторпського (1700–30) й Анни Петрівни (1708–28), старшої дочки Петра I Олексійовича, і заснував таким чином гілку роду – Романови-Гольштейн-Готторпські. Представники цієї гілки намагалися підкреслювати саме своє рос. походження, тому не вживали другу частину свого прізвища.

Родичі імператорів завжди посідали значне місце в системі управління країною, деякі з них відзначилися в різних сферах життя – у військ. справі, на держ. та політ. поприщі, на ниві науки та к-ри. Із них найбільш відомі: Костянтин Павлович (1779–1831), другий син імп. Павла I Петровича, учасник Італ. походу О.Суворова та антинаполеонівських війн, командувач рос. армії у Варшаві та намісник Царства Польського (1814–31); Костянтин Миколайович (1827–92), другий син імп. Миколи I Павловича, прихильник селянської, військових та юридичних реформ, генерал-адмірал (1831), адмірал (1855) керуючий мор. мін-вом Рос. імперії (1853–81), голова Гол. к-ту із сел. справи (1860–61), намісник Царства Польського (1862–63) та голова Держ. ради Рос. імперії (1865–81), меценат, покровитель науки та мист-в, голова Рос. геогр. т-ва (із 1845), Рос. археол. т-ва (із 1852) та Рос. муз. т-ва (із 1873); Микола Миколайович старший (1831–91), третій син імп. Миколи I Павловича, військ. діяч, командувач військ гвардії та Петерб. військ. округу (1864–80), генерал-інспектор кавалерії (1864 –91), командувач Дунайської армії (1877–78), генерал-фельдмаршал (1878); Михайло Миколайович (1832–1909), четвертий син імп. Миколи I Павловича, військ. діяч, генерал-фельдмаршал (1878), намісник Кавказу та командувач військ Кавказ. військ. округу (1863–81), командувач Кавказ. армії (1877–78), голова Держ. ради Рос. імперії (1881–1905); Костянтин Костянтинович (1858–1915), син Костянтина Миколайовича, талановитий поет, який підписувався літерами "К.Р.", президент Петерб. АН (із 1889), академік за фахом "красне письменство" (1900), генерал від інфантерії (1907), гол. нач. військово-навч. закладів (1900–10), генерал-інспектор цих закладів (1910–15); Микола Миколайович молодший (1856–1929), син Миколи Миколайовича старшого, військ. діяч, генерал від кавалерії (1901), генерал-інспектор кавалерії (1895–1905), командувач військ гвардії і Петерб. військ. округу (1905–14), голова Ради держ. оборони (1905–08), верховний головнокомандувач (1914 –15), намісник Кавказу та командувач Кавказ. фронту (1915–17); Сергій Михайлович (1869–1918), син Михайла Миколайовича, військ. діяч, генерал від артилерії (1914), генерал-інспектор артилерії (1905–15), польовий генерал-інспектор артилерії при Верховному головнокомандувачі (1916–17); Микола Михайлович (1859–1919), син Михайла Миколайовича, відомий історик, автор фундаментальних праць, у т. ч. з некрополістики, голова Рос. істор. т-ва (із 1910), почесний д-р з рос. історії Московського університету (1915), генерал від інфантерії (1913); Володимир Олександрович (1847–1909), третій син імператора Олександра II Миколайовича, генерал від інфантерії (1880), командувач військ гвардії та Петерб. військ. округу (1884–1905), президент Академії мист-в (1876–1909); Олексій Олександрович (1850–1908), четвертий син Олександра II Миколайовича, адмірал (1888), член Держ. ради Рос. імперії (із 1881), генерал-адмірал (1883), Гол. начальник флоту та керуючий морським мін-вом Рос. імперії (1881–1905); Сергій Олександрович (1857–1905), п'ятий син імп. Олександра II Миколайовича, моск. генерал-губернатор (1891–1905) і командувач військ Моск. військ. округу (1896–1905), генерал-лейтенант (1896); Павло Олександрович (1860–1919), шостий син імп. Олександра II Миколайовича, генерал від кавалерії (1913), генерал-інспектор військ гвардії (1916–17).

До рос. імператорського роду були включені герцоги Лейхтенберзькі князі Романовські, які походили від шлюбу великої княжни Марії Миколаївни (1819 –76), дочки імп. Миколи I Павловича, та герцога Максиміліана-Євгена-Йосифа-Августа-Наполеона (1817–52), сина принца Євгена Богарне, пасерба імператора Франції Наполеона I Бонапарта. Сам герцог був відомим фізиком та мінералогом, почесним членом Петербурзької АН (із 1839), президентом Академії мист-в (1843–52), меценатом і доброчинцем. Його син – Микола Максиміліанович (1843–90) – президент Мінералогічного т-ва (із 1865), член Ради з гірської справи та вченого к-ту мін-ва держ. маєтностей Рос. імперії (із 1865), автор багатьох праць у галузі мінералогії, генерал від кавалерії (1890).

До імператорського дому належали також принци Ольденбурзькі. Першим представником рос. гілки був Петер-Фрідріх-Георг (Георгій Петрович; 1784–1812), який одружився з дочкою імп. Павла I Петровича – Катериною Павлівною (1788–1819). Він був генерал-губернатором Естляндії (1808–09), а згодом – генерал-губернатором тверським, ярославським та новгородським (1809–12), гол. директором шляхів сполучення (1809–12), уславився як талановитий адміністратор та поет і перекладач. З його нащадків найбільш відомий старший із синів – Константин-Фрідріх-Петер (Петро Георгійович; 1812–81), генерал від інфантерії (1841), сенатор (1834), член Держ. ради Рос. імперії (із 1836), президент "Вольного экономического общества" (1841–59), керуючий Маріїнськими доброчинними закладами (1860–81), доброчинець.

Існували також роди, що походили по прямій чол. лінії від представників династії Р., але не належали до імператорського дому. Вони походили від морганатичних шлюбів. Це – найясніші князі Юрьєвські, нащадки імп. Олександра II Миколайовича від шлюбу з княжною Катериною Михайлівною Долгоруковою (1849–1922), та князі Палей, нащадки вел. кн. Павла Олександровича від шлюбу з Ольгою Валеріанівною Пістолькорс, уродженою Карнович (1865–1925; див. також Карновичі).

Р. мали династичні зв'язки із прусськими Гогенцоллернами, датськими та грецькими Глюксбургами, шведськими Бернадотами, сербськими Карагеоргійовичами, чорногорськими Негошами, герм. герцогськими та князівськими домами Ольденбургу, Мекленбургу, Вюртембергу, Гессену та іншими.

У ході Лютневої революції 1917 династія Р. була позбавлена престолу Рос. імперії. Родина імп. Миколи II Олександровича перебувала під арештом, а в липні 1918 за рішенням Уральської обласної ради була вбита в Єкатеринбурзі (нині місто в РФ). Долю імператорської родини розділили також й ін. представники роду. Однак значна частина членів імператорського дому опинилася в еміграції. Протягом багатьох років главою рос. імператорського дому вважався вел. кн. Кирило Володимирович (1876–1938), син вел. кн. Володимира Олександровича, онук імп. Олександра II Миколайовича. Після його смерті цей титул отримав його син – Володимир Кирилович (1917–1992), а згодом онука – Марія Володимирівна (н. 1953). Однак їхній статус визнається не всіма представниками імператорської фамілії та колами рос. еміграції.
Томазов В.В.
Час плине

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4748
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4177 раз.
Подякували: 1864 раз.
Стать: Жінка

Re: Романов

Повідомлення D_i_V_a » 30 жовтня 2018, 16:12

Вернер написав:РОМАНОВИ – моск. боярський рід, із 1613 – рос. царська, а з 1721 – імператорська династія.
1828 рік в жалобі на "нерадивого" попа що не виконує гідно свою роботу говориться і про "батюшку" царя Миколу І та про вшанування у церквах його сходження на престол, а також дня ангела/тезоименительства, бо день народження у того був 25 червня (6 липня)
1. опускает должности в богослужении и таковых дней, которых по важности оставлять не следует, 13-го Ноября в самой Храмовой праздник Иоанна Златоуста не были Богослужения, тоже Ноября 20-го на возшествие на престол Его Императорского Величества Богослужения не были, Декабря 4, 5 и 6-го на Святителя Николая тезоименительства Его Императорского Величества Богослужения не было,

Тезоименитство — день именин члена царской семьи, иной высокопоставленной особы. Это слово и сегодня употребляется применительно к именинам православных патриархов. «Тезоименитство» может обозначать и день именин вообще, хотя такое употребление иногда рассматривается как устаревшее.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?


Повернутись до Р

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: al_mol, Bing [Bot], Bob Kviatko, Google [Bot], Google Adsense [Bot]