Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

П'ятидесятництво, Штундизм

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3967
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2290 раз.
Подякували: 822 раз.
Стать: Жінка

П'ятидесятництво, Штундизм

Повідомлення АннА » 05 серпня 2018, 09:24

П'ЯТИДЕСЯТНИЦТВО – протестантська течія євангельської традиції, що виникла наприкінці 19 – на поч. 20 ст. як реакція на формалізацію духовного життя в протестантизмі; назва походить від давньоєврейс. свята П'ятидесятниці (у християнській традиції – Трійця). Генетично пов'язана з "рухом святості" (Ф.Палмер, А.Кларк, Д.Флетчер), ґрунтованим на вченні засновника методизму Дж.Веслі, із реліг. пробудженням (revivalism) 19 ст. у Пн. Америці, із проповідями євангелістів (Ч.Фіннея, Д.Муді, А.Торрея, О.Сміта). Формальний початок веде від бібл. школи методистського пастора Ч.Пархема в м. Топіка (шт. Канзас, США), в якій 1901 на віруючих, на їхню думку, зійшов Святий Дух і вони отримали дар ін. мов, або глосолалії (від грец. γλώσσα – мова, говір і λαλέω – промовляю). 1903 баптистський пастор В.Сеймур заснував першу п'ятидесятницьку громаду в Лос-Анджелесі (шт. Каліфорнія, США), 1909 – першу місію. Зусиллями її проповідників – Е.Робертса, Л.Петруса, Т.Баррата, Д.Джі – в 1920–30-х рр. П. набуло поширення в Європі.

Вчення П. ґрунтоване на висхідних принципах протестантизму (спасіння однією вірою, божественність лише Святого Письма, заг. священство віруючих). Догматами і культовою практикою найближче до баптизму. Гол. особливість – догмат про хрещення Святим Духом, узятий із новозавітного сюжету про зішестя Святого Духа на апостолів Ісуса Христа в день П'ятидесятниці. Хрещення Святим Духом відновлює порушений первородним гріхом зв'язок людини із Живим Богом через набуття нею його Духа. Якщо водне хрещення – результат навернення людини через каяття у своїх гріхах і входження в спільноту дітей Божих, то хрещення Святим Духом є істинним духовним відродженням, набуттям особливої святості, коли природна людина стає досконалою у Христі. Хрещений Святим Духом особисто пізнає Бога, отримує дари (харизми) і плоди Святого Духа. Серед дарів Святого Духа особливе значення має глосолалія. У П. це не безглуздий набір слів чи вигуків, а слова з рідної чи іноземної мов або незрозумілі присутнім вислови, що є надприродним даром (тому не піддаються раціональному поясненню), даним людині під час хрещення Святим Духом для прославлення Бога чи виголошення пророцтва. Пояснити зміст духовного одкровення можуть особи, що мають від Святого Духа дар тлумачення ін. мов; вони, уникаючи "підміни Божественного людським", повинні у виясненні мов керуватися лише змістом Біблії. Глосолалія прилучає особу до Божественної мудрості, через неї – до розуміння сенсу життя і духовного оновлення. Шанується також дар зцілення силою Святого Духа. Ті, хто володіє ним, здатні оздоровити хворого молитвою і покладанням на нього рук. Необхідною умовою оздоровлення є духовна чистота і глибока віра як того, хто чинить зцілення, так і того, хто його приймає.

Церк. структура в П. побудована на принципах демократизму (виборність служителів і общинного активу) і помісності (незалежність громади в її внутр. житті). П'ятидесятники визнають гол. християн. свята і 2 таїнства – Хрещення ("по вірі", тобто, зазвичай, після досягнення особою повноліття) і Євхаристії, що розуміються символічно (як безблагодатні). Практикуються покладання рук під час ординації (поставляння на служіння), зцілення, молитви над весільною парою і новонародженими (благословення дітей).

Функціонує у вигляді структурованих орг-цій світ. масштабу (найбільші – Церква Асамблей Божих, Церква Божа, Об'єднана церква Божа та ін.), територіальних (нац.) об'єднань, невеликих груп, пов'язаних із тубільними к-рами (переважно у Пд. Америці та Африці). Має чимало відгалужень і течій, відмінних доктринальними і культовими елементами. Напр., п'ятидесятники двох благословень (більшість течій) визнають достатнім хрещення водою і Святим Духом, п'ятидесятники трьох благословень (перфекціоністи) наполягають ще на освяченні, або народженні "згори" (цілковитому очищенні від усіх гріхів, у т. ч. й первородного). П'ятидесятники-унітарії (раціоналістична традиція) заперечують Святу Трійцю, визнаючи божественність лише Ісуса Христа (євангельські християни в дусі апостолів), п'ятидесятники-суботники сповідують суботній день відпочинку; деякі течії дотримуються обряду омовіння ніг під час Євхаристії. Після Другої світової війни із класичного П. виокремився харизматичний рух, що поєднав догмат про хрещення Святим Духом із проповіддю життєвого успіху і матеріального процвітання. Вийшовши за межі П., догмат про хрещення Святим Духом набув популярності в католицизмі (п'ятидесятники-католики), православ'ї (правосл. харизматія) та ін. протестантських відгалуженнях.

На поч. 21 ст. П. – чи не найбільш динамічна протестантська течія. Кількість прихильників класичного П. у світі – 80–100 млн осіб, неоп'ятидесятників (до яких соціологія зараховує також харизматів) – від 150 до 250 млн осіб. Течія посідає помітні позиції в реліг. житті Пн. і Пд. Америки – США, Канади, Бразилії, Чилі; Європи – Італії, Великої Британії, Румунії, Франції, Норвегії, Німеччини; Африки – Конго, Нігерії, Південноафр. Республіки, Кенії; Азії – Індонезії, Пд. Кореї, Індії, Філіппін. У країнах Співдружності Незалежних Держав (найбільше в Україні і РФ) за кількістю громад і віруючих займає другу (після баптизму) позицію в протестантизмі.

Поява П. в Україні на поч. 20 ст. зумовлена діяльністю місіонерів Східноєвроп. місії Асамблеї Божої: в Одесі – І.Воронаєва, зусиллями якого 1925 утворено Всеукр. союз християн євангельської віри, у Західній Україні – Г.Шмідта і А.Бергольця, за ініціативою яких 1927 в с. Стара Човниця (нині в складі с. Човниця Ківерцівського р-ну Волин. обл.) засновано Союз зборів християн віри євангельської. У 1930-х рр. п'ятидесятницькі громади зазнали переслідувань із боку рад. і польс. властей. 1945 частина громад, що увійшла в Союз євангельських християн-баптистів, отримала офіц. реєстрацію; частина громад (очолюваних Незалежним єпископатом християн євангельської віри) діяла нелегально. 1991, вийшовши з Союзу євангельських християн-баптистів і легалізувавши більшість громад, п'ятидесятники створили автономне братство. Нині в Україні П. існує у вигляді різних течій (християни євангельської віри, або воронаєвці, християни віри євангельської, або шмідтівці, перфекціоністи, мурашківці та ін.) і церк. союзів. Найбільший – Всеукр. союз церков християн віри євангельської – п'ятидесятників (на поч. 2010 налічував 1472 зареєстровані громади), що є частиною Міжнар. Асамблеї християн віри євангельської (об'єднує більшість п'ятидесятників країн СНД), через неї – Всесвітнього союзу Асамблей Божих. В Україні діють також Союз вільних церков християн євангельської віри (111 громад), Союз Церкви Божої України (77), Божа Церква християн віри євангельської в пророцтвах (76), Місіонерська церква України (53), Укр. центр Об'єднаної церкви християн віри євангельської (28), Церква євангельських християн у дусі апостолів (20) і незалежні громади (436). П'ятидесятники в Україні мають 29 навч. закладів (бібл. ін-ти, коледжі, семінарії), видають 49 періодичних видань, через місії і братства здійснюють євангелізаційну, філантропічну, культурно-просвітницьку діяльність; присутні у Всеукр. раді церков і реліг. орг-цій, що діє при Президентові України, Нараді представників християн. церков України, входять до Укр. бібл. т-ва, Укр. відділення Міжнар. асоціації реліг. свободи, Асоціації християн-підприємців, Об'єднання військовослужбовців-християн України та ін. громад. орг-цій.
Любащенко В.І.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 264
З нами з: 03 січня 2017, 20:37
Звідки: Буковина
Подякував (-ла): 375 раз.
Подякували: 433 раз.
Стать: Чоловік

Re: П'ятидесятництво

Повідомлення Falcon » 24 жовтня 2018, 21:22

Штундизм — застаріла, історична, народна назва протестантів в Україні, новонавернених з українців, а також інших національностей, окрім німців. Загальна назва охоплювала вірних різних течій євангельських християн: п'ятидесятників, баптистів, адвентистів, штундистів тощо.
Штундизм поширився на півдні України у середині 19 ст. Місцевому православному населенню подобалися молитовні години (нім. Stunde «штунде» — година) німецьких колоністів меннонітів, з читанням Священного Писання, співом гімнів, з активною участю вірних.

Слово штунда я чомусь вважав образливим, для цих віруючих сьогодні, а тут в метричній книзі на офіційному рівні в міжвоєнній Польші їх називають штундо-баптистської віри. В православній церкві.
Можливо негативний віддтінок слово набуло вже в 21-му столітті..

ФОТО
з повагою, Євген.
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5155
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4544 раз.
Подякували: 2093 раз.
Стать: Жінка

Re: П'ятидесятництво

Повідомлення D_i_V_a » 25 жовтня 2018, 19:34

Falcon написав:...Слово штунда я чомусь вважав образливим, для цих віруючих сьогодні, а тут в метричній книзі на офіційному рівні в міжвоєнній Польші їх називають штундо-баптистської віри. В православній церкві.
Можливо негативний віддтінок слово набуло вже в 21-му столітті..
Ця тема цікавить і мене. У нашій парафії і у місцевості на Фастівщині, штундизм був досить поширеним. Да так, що і сьогодні у них в селі є чудова, побудована американцями, кам'яна церква. І в той час коли з православною церквою через бідний приход і постійні проблемами через "текучесть" батюшок, дирявість криші і мерзенний холод взимку з парафіянами туго, то у них за роки незалежності повиростали вже покоління молодих та гарних... штундистів... При тому я не шуткую, а кажу що діти дійсно гарні, веселі, співочі, і по їхньому як це у них прийнято не забувають у простій розмові згадувать і дякувать Бога.
Багато людей в селах можуть сказать, що хтось з їх родичів, чи то колись давно чи то нещодавно, був прихожанином цієї церкви.

Зі старих текстів, що віднайшлися в "Єпархіальних відомостях" про нашу парафію
24 августа 1902 года Высокопреосвященный Феогност, Митрополит Киевский и Галицкий, прибыл в с. Пивни, Васильковскаго уезда. С самаго ранняго утра село приняло праздничный вид, весь церковный погост был полон народа. Владыка прибыл к Пивнянскому храму в 11 часов утра. У ворот погоста Архипастыря встретили хлебом-солью старосты с. Пивней и д.д. Волицы и Дмитровки. Благословивши хлеб-соль, Владыка прошел, в предшествии крестов и хоругвей, в храм. По дороге, ученицы Волицкой церковно-приходской школы усыпали путь Владыки цветами.
...
При выходе из храма, Высокопреосвященный Митрополит преподал Архипастырское благословение книгоноше Св.-Владимирскаго Братства, крестьянину Ткаченке, бывшему прежде сектантом, потом познавшему свои заблуждения и отдавшему свои силы, знание и способности на святое дело вразумления заблудших. Переходя из села в село, крестьянин Ткаченко уговаривает православных твердо держаться православия, а сектантам доказывает словом Божиим вред и пагубность их заблуждений. Владыка милостиво распрашивал книгоношу, откуда он, какие книги носит в сумке и получает ли что нибудь за свой нелегкий труд. Оказалось, что Ткаченко - крестьянин села Яхнов, бывший штундистский пресвитер; книги и брошюры для продажи народу получает из Св.-Владимирскаго Братства. Трудится Ткаченко не из-за денег и не из-за славы, а из любви и сожаления к своим заблудшим братьям, отторгнутым от истинной церкви невежеством, а также врагами православия. "Трудись, работай и Бог благославит твой труд", сказал Владыка Ткаченке и благословил его сребро-позлащенным крестиком.
Из церкви на несколько минут Владыка зашел в дом настоятеля прихода, благословить его семью и оттуда при колокольном звоне отправился в м. Фастов.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3967
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2290 раз.
Подякували: 822 раз.
Стать: Жінка

Re: П'ятидесятництво, Штундизм

Повідомлення АннА » 10 грудня 2018, 16:17

ШТУНДИЗМ (нім. Die Stunde — година) — пієтичний рух у протестантизмі, започаткований у 1820—30-х рр. на Пд. Росії серед нім. колоністів (лютеран, реформатів, менонітів). Назва пов’язана з практикою читання та обговорення Біблії зазвичай у спеціально відведений час та в "домашніх церквах" (групах віруючих). Перші читання розпочали в колоніях Рорбах (нині с. Новосвітлівка Веселинівського р-ну Миколаїв. обл.) і Вормс (нині с. Виноградне Березівського р-ну Одес. обл.) переселенці з Вюртемберга (Німеччина), де на поч. 17 ст. частина лютеран, розчарованих формалізмом церк. життя, схоластичним богослов’ям і занепадом християн. моралі, прийняла ідеї пієтизму (лат. pietas — благочестя), заснувавши домашні групи на зразок "collegia pietatis" Ф.-Я.Шпенера.

Філіпп-Якоб Шпенер (1635—1705), пастор у Страсбурзі (нині місто у Франції), Франкфурті-на-Майні і Дрездені (обидва міста в Німеччині), бажаючи піднесення духовно-етичного потенціалу лютеранства, обґрунтував у своїх творах "Сердечна потреба в богоугодних реформах істинних євангелічних церков" ("Pia Desideria", 1688) і "Теологічні роздуми" (1700) програму відновлення первісного духу Реформації. Це пріоритет живої віри як особистого переживання Бога, практичного християнства — як служіння ближньому, дослідження Біблії та кер-во нею в приватному і сусп. житті, участь рядових віруючих у церк. служінні, повернення духу свободи в церк. життя. Погляди Ф.-Я.Шпенера були, фактично, спробою радикальної реформи лютеранської церкви, його гуртки — своєрідною "церквою в Церкві", тому пієтисти зазнали переслідувань, найбільш непоступливі вдалися до еміграції, впливаючи на ін. протестантські громади (реформатський пієтизм у Голландії, методизм в Англії, гарнгутери в Саксонії). Пієтичні групи лютеран, реформатів, менонітів у царській Росії (передусім на землях сучасних України, Білорусі, Польщі) з’явилися наприкінці 18 ст. разом із нім. колоністами, які прибули завдяки маніфесту рос. імп. Катерини II "Про дозвіл всім іноземцям, що в Росію в’їжджають, поселятися, в яких губерніях вони побажають, і про даровані їм права" (1763). Німецьким колоністам, запрошеним для госп. освоєння багатих пд. земель, надавалося чимало пільг і гарантувалася свобода віросповідання.

До серед. 19 ст. пд. землі України стали центром лютеранського, реформатського, менонітського пієтизму та діяльності європ. місіонерів. Найбільш відомими були представники Базельської реформатської місії Йоганн і Карл Бонекемпери (перекладачі рос. мовою збірки духовних псалмів під назвою "Приношення православним християнам"), у 2-й пол. 19 ст. — баптистські місіонери, зокрема засновник Гамбурзької місії Йоганн Онкен, укладач "Гамбурзького сповідання віри баптистів" (1872), перекладеного рос. баптистом Василієм Павловим. І саме в Пд. Україні цього періоду започаткувався новопієтичний рух: його прихильники оголосили про вихід зі своїх церков, заснувавши автономні громади на принципах заг. братерства і вільного тлумачення Біблії. Новопієтисти, братські меноніти, баптисти захопили своїми проповідями чимало нім. колоністів, знайшовши відгук у середовищі духовних християн (духобори, молокани), які з кінця 18 ст. оселялися в Таврійській губернії, а також місц. селян, ремісників, колиш. військових.

Першим укр. штундистом вважають селянина Івана Онищенка (бл. 1815 — 1892), який 1845—50 відвідував зібрання нім. колоністів. Перші групи штундистів фіксують 1859—63 в Одес. пов. Херсон. губ., а позацерк. хатні читання Біблії, що привернули увагу місц. православних, — 1870 і 1871, коли в селах Основа, Ігнатівка і Костянтинівка відбулися молитовні зібрання, проведені Михайлом Ратушним і Герасимом Балабаном. Ці події започаткували Ш. серед українців і росіян. Майже одночасно новий осередок Ш. виник в Єлизаветградському пов. Катеринославської губернії (села Карлівка і Любомирка, тут відомі штундисти Іван Рябошапка, Юхим Цимбал, Трифон Хлистун). 1870—80 Ш. поширився у Київській губернії (села Чаплинка і Косяківка Таращанського пов., штундисти Гарасим Балабан-Вітенко та Іван Лясоцький).

У 1880-х рр., за реєстром Т.Зіньківського, громади штундистів існували в багатьох повітах: Одеському (в 36 населених пунктах), Тираспільському (4), Ананьївському (13), Єлизаветградському (31), Олександрівському (5), Київському (3), Звенигородському (12), Сквирському (7), Таращанському (18), Чигиринському (4). У цей період Ш. проник на сх. периферію укр. етнічного ареалу (у Воронезьку і Курську губернії, Область Війська Донського, на Кубань, у Ставрополля). На Волині рух охопив Житомирський, Острозький і Рівненський повіти, а також містечка Черняхів, Горошки і Полонне, села Пекарщина і Войтівці Старокостянтинівського пов.; тут лідером штундистів був "запасний солдат" Петро Василюк.

Саме зі Ш. вийшли перші укр. баптисти: офіц. датою народження баптизму в Україні вважають 1867, коли під впливом Юхима Цимбала водне хрещення за вірою прийняли штундисти села Карлівка Трифон Хлистун та Іван Царенко, які створили тут першу баптистську групу.

Прихильники Ш. відмовлялися від церк. обрядів, агітуючи односельців на вихід із православ’я, поширювали засади протестантського вчення і соціально-утопічні ідеї. Це спричинило виступ проти нововірців церк. і світської влади. 1894 видано "Закон про визнання штундизму особливо шкідливою течією і практику його застосування", яким заборонено зібрання і проповідь штундистів, а також розпочато проти них тривалі і жорстокі репресії. Лише маніфест рос. імп. Миколи II "Про зміцнення начал віротерпимості" (1905) надав право "інославним християнам" на свободу віросповідання. 1906 проголошено новий указ "Про порядок утворення і діяльності старообрядницьких і сектантських громад і про права та обов’язки осіб, що входять до складу громад старообрядницьких толків і відокремлених від православ’я сектантів". За ним реліг. меншинам, зокрема протестантам, дозволялося здійснювати свої обряди і заснувати нові спільноти, їхнім лідерам, що були віддані на "перевиховання" в монастирі, заарештовані або вислані до Сибіру, — повернутися додому; батьки-штундисти могли забрати із сирітських домів дітей, відібраних владою.

Утім, до поч. 20 ст. Ш. уже зазнав значного впливу баптизму та євангельського християнства (див. Євангельські християни); чимало молодих вихідців із штундистських родин були охрещені в цих громадах, поповнивши кадровий ресурс пізнього протестантизму. Сучасні євангельсько-баптистські церкви в Україні вважають "малоросійський" Ш. своїм попередником, що спричинився до євангельського пробудження 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст.
Любащенко В.І.
дата публікації: 2013 р.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 9
З нами з: 28 червня 2019, 08:58
Подякував (-ла): 7 раз.
Подякували: 4 раз.
Стать: Чоловік

Re: П'ятидесятництво, Штундизм

Повідомлення Konf » 12 липня 2019, 15:12

Доброго всім дня. Можливо хтось підскаже чи мали штунди якісь свої метричні книги чи списки прихожан? І якщо так, то де їх шукати?
Шукаю такі призвіща як Григор, Пономаренко, Криворот, Малишко, Мельник, Вара, Парій, Погребняк

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5155
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4544 раз.
Подякували: 2093 раз.
Стать: Жінка

Re: П'ятидесятництво, Штундизм

Повідомлення D_i_V_a » 13 липня 2019, 10:49

Konf написав:...чи мали штунди якісь свої метричні книги чи списки прихожан?...
Не знаю точно, але думаю що метричних не було, бо громади були малочисленні. А от зі списками, може і були, у поліції, наприклад.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5155
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4544 раз.
Подякували: 2093 раз.
Стать: Жінка

Re: П'ятидесятництво, Штундизм

Повідомлення D_i_V_a » 13 серпня 2019, 10:03

Здається що "П'ятидесятництво" і "Штундизм" - це не одне й те саме...
По документах, що знаходились по парафії і навколо (Фастівщина) видно, що штундизм виник накінці 19 століття.
А от п'ятидесятники (УЦХВЄ) готуються до святкування 100-річчя на Україні (пардон, в Україні).
Джерело
Українська Церква Християн Віри Євангельської створила оргкомітет для святкування 100-річчя п’ятидесятницького руху в Україні
12 серпня 2019, 16:50 | Християни віри євангельської

На черговому засідання Комітету Української Церкви Християн Віри Євангельської (УЦХВЄ, п'ятидесятники), що відбулося у Києві 18 липня, старші служителі обговорили поточні плани та виклики, що постають перед Церквою, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт п'ятидесятників України.

Серед питань, що сьогодні виходять на перший план – необхідність впровадження навчальних програм для служителів (насамперед пасторів та дияконів) за предметом «душеопікунство». Велику потребу у цьому, особливо серед молоді, показав аналіз даних під час цьогорічного молодіжного з’їзду.

«Робота з молоддю під час Малинфесту виявила, що є велика потреба в душеопікунській праці служителів церкви, – говорить старший єпископ Михайло Паночко. – І для цього нам треба більш широко втілювати душеопікунську практику у наших церквах, проводити навчання служителів».

Ще одне актуальне питання, яке наразі обговорюється на рівні Комітету, святкування 100-річчя п’ятидесятницького руху в Україні. Місць для проведення головного Всеукраїнського заходу святкувань пропонується два – Київ і Львів. Остаточне рішення щодо цього планується затвердити під час наступного засідання Комітету на початку жовтня, а поки узгоджено склад оргкомітету заходу та окреслено основні орієнтири його діяльності.

Ще одна актуальна ініціатива – скликати першу Всеукраїнську конференцію християн-педагогів, на яку буде запрошено як шкільних вчителів, так і викладачів вишів, науковців, які відвідують церкви ХВЄ. Пролунала пропозиція провести таку конференцію уже восени, під час шкільних канікул. «Аналіз останніх подій знову-таки показує, що загрози в освітній сфері з кожним роком зростають, тому освітяни мають об’єднувати зусилля на захист моральних та духовних цінностей», - зазначається на сайті п'ятидесятників.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 9
З нами з: 28 червня 2019, 08:58
Подякував (-ла): 7 раз.
Подякували: 4 раз.
Стать: Чоловік

Re: П'ятидесятництво, Штундизм

Повідомлення Konf » 15 серпня 2019, 14:13

"П'ятидесятництво" і "Штундизм" - це дві різні гілки в протестантизмі. Штунди - це баптисти. П'ятидесятники більш харизматичний рух.
Шукаю такі призвіща як Григор, Пономаренко, Криворот, Малишко, Мельник, Вара, Парій, Погребняк


Повернутись до ПРОТЕСТАНТИЗМ

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: АннА, Bing [Bot], D_i_V_a, Google [Bot], Google Adsense [Bot], ukrgenealogy, Василь Прокопченко, Тамара Сопілка