Как учились наши предки.

Аватар користувача
An64
Повідомлень: 56
З нами з: 15 серпня 2016, 12:25
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 102 рази
Подякували: 125 разів

Re: Как учились наши предки.

Повідомлення An64 »

Дед. Тульчинское духовное училище, 1919 год
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Аватар користувача
Bogdan Mishchenko
Повідомлень: 326
З нами з: 05 жовтня 2017, 11:57
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 478 разів
Подякували: 372 рази

Re: Как учились наши предки.

Повідомлення Bogdan Mishchenko »

Свідоцтво про закінчення вищого початкого училища мого прадіда за 1918 рік.
Зображення
Аватар користувача
DVK_Dmitriy
Супермодератор
Повідомлень: 5313
З нами з: 25 березня 2016, 19:59
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 988 разів
Подякували: 3907 разів

Re: Как учились наши предки.

Повідомлення DVK_Dmitriy »

Сочинение Мотроны Павловны Шевченко, 1912 год.
"Город и деревня".

Зображення

Зображення
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Как учились наши предки.

Повідомлення drapieznik »

Мої стрийки (та й мій тато також) вчилися в школі у важкі часи.. Й в підсумку, в них були табелі (свідоцтва) з навчання тої ж самої школи (села Полтва, Львівщина) виписані різними державами..
Перші свідоцтва були видані за часів "Другої" Речі Посполитої, простіше - Польської держави міжвоєнного періоду, - наприклад свідоцтво за перше півріччя шкільного року 1935-1936 мого стрийка Михайла Трохима:
Зображення Зображення
За "перших совєтів" появилися класичні совкові папірці (картка про успішність):
Зображення Зображення
Чергові завойовники, - німці, видавали свій формат свідоцтв, - наприклад (й в подальшому) - свідоцтво "наймолодшого" мого стрийка - Ярослав-Юрія Трохима:
Зображення Зображення
з "поверненням" асвабадітєлєй повернулися й типові карточки успішності:
Зображення Зображення

Після закінчення старших класів (в інших школах) й перед вступом до любого ВУЗу тра було мати радянські Атестати зрілості, на спеціальних аркушах, з одного боку якого текст російською мовою ,а з протилежного - українською:
Зображення

Школи могли видавати грамоти й нагороди - наприклад згадана школа з села Полтва мому стрийкові Ярослав-Юрію встигла видати декілька грамот про відмінне навчання, ось одна з них:
Зображення

серед різних нагород були наприклад заохочувальні подарунки - наприклад якась книжка (ясна річ - пропагандистського характеру..):
Зображення Зображення
думаю шо тут малась на увазі писулька-роман Ельмара Гріна 1947 року, яка отримала "сталінську" премію й слугувала типовій пропаганді... Я не встиг свого стрийка запитати про долю цього "цінного" подарунку, але думаю, якшо вона не відправилась до убікації, то помінялася на шось більш цікавіше або корисніше..
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Как учились наши предки.

Повідомлення D_i_V_a »

drapieznik писав:...виписані різними державами..

Після закінчення старших класів (в інших школах) й перед вступом до любого ВУЗу тра було мати радянські Атестати зрілості, на спеціальних аркушах, з одного боку якого текст російською мовою ,а з протилежного - українською:
Зображення
Гарна ретроспектива! Цікаво, що неважливо яка влада, а діти повинні ходити до школи!

А от атестат про середню освіту в мого батька такий же. Він, правда на два роки молодший, але через "сімейні обставини" проучився на два роки довше... Село, колгосп, він старший, треба було молодших приглядать, післявоєнних. Дякуючи якомусь бригадиру закінчив середню школу, бо сам він після восьми класів бажав бути трактористом. А той йому сказав, що в нього трактористів повно, а країні потрібні освічені люди. То з доброї ласки того чоловіка, у майбутньогму замість тракториста Івана вийшов цілий товариш полковник.
Але повертаючись до атестату скажу, що оцінки його показувати соромно - одна п'ятірка по Конституції СССР (абривіатури УССР в його формулярі вже немає), чотири четвірки, а все решта трійки. Думаю, що він уроки зовсім не робив, бо у нього була феноменальна пам'ять, і якби він їх робив, то оцінки мали би бути кращими.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Как учились наши предки.

Повідомлення drapieznik »

в університеті, 25 років тому, в мене викладав, - скажімо узагальнено - "педагогіку", пан Глічов - чудова людина й прекрасний викладач.. Я потім мав місячну педагогічну практику - в одній із шкіл Львова й особисто переконався в тому, шо мені говорив й Глічов, й відомий вчитель тої школи (до речі, моя мама колись там до війни вчилася..) - пан Федик - своїми словами: успішність учнів залежить в першу чергу від Вчителя, але майже однаково - і від виховання батьками. Є також й індивідуальні особливості людини - але тут мала б допомагати продумана й практична система освіти, яка розрахована для усіх, що звісно в нашому випадку все ще є чимось недосяжним.. З огляду на це, немає чого соромитися - наші чи оцінки наших батьків чи пращурів демонструють те, як людину спонукали (й забезпечили..) до навчання батьки, як це забезпечила держава й як це зреалізували педагоги. Пан Федик тоді, - на педпрактиці, мені пожалівся: бачите - в мене був свій клас, з відібраними учнями - які прагнули вчитися й які докладали до цього щоденних зусиль; але недавно (тоді..) в нас начальство вирішило зекономити й укрупнити класи, й в результаті до учнів, які бажали вчитися й вчилися, додалися учні які цим похвалитися не могли (м'яко кажучи..) й в результаті "більшість" почала негативно впливати на "меншість", - або як мінімум - заважати самому вчителю, бо замість продовження плідного навчання дітей які мали для цього й здобуті знання та мотиви, додалися діти з сильним відставанням по темах (а то й роках..) й вчитель опиняється в ситуації, коли він тратить зусилля та нерви на досягнення бодай якогось порядку, мучиться зі звітністю та доганами за "малоуспішність як чомусь (..) різко зросла.." й до цього додаються батьки, які починають брати в облогу за те, шо в щоденниках їх чадів зачервоніли двійки (навіть одиниці, - "а деколи хотілося поставити "нуль"..) та трійки.. Особливо цей наступ розгніваних та незадоволених зростав для випускних класів (зі зрозумілих причин..). Цих дітей тра було все ж розділити за іншими класами, за іншими програмами навчання ,методиками, - ба навіть залучити психологів для роботи з тими учнями та батьками.. А тут взяли й банально змішали все в один вінігрет й претензії усі до кого - саме так, до вчителя, - ні не до директора чи навіть міністерства, не до батьків, які вважають шо школа їх замінить в базових діях по освіті та вихованню своїх дітей.. - Пригадую, як в мене на уроках ті колись обрані учні, тулилися на передніх партах - вони прагнули шось почути ,записати.. - решта "біомаси", аж до задніх парт, вела себе по-різному: одні сиділи зі скляними очима, з порожніми сторінками зошитів - ніби й слухали але були десь далеко, можливо їх більше цікавили стрілки хронометра на стінці - коли ж нарешті буде дзвоник.. На задніх партах переважно сиділи "картьожники", "чува-чушники" або просто любителі потриндіти про шось невідкладне й важливе.. Був ше один унікум ,який від бажання нічого робити почав напильником батерею біля себе шліфувати.. Це не було шось унікальне чи окреме - це було системне тоді й притаманне для всіх рівнів освіти - навіть в мому універі було схожа ситуація - прогулювали, грали тихцем в карти - пригадую як Роман Шуст колись ходячи між рядами й одночасно розповідаючи матеріал, конфіскував в студентів газету "Пан+пані" - звісно зі жартом ,але й з попередженням: люди ,які не будуть знати мій матеріал залік по нумізматиці будуть здавати довго й з перспективою завалення всієї сесії.. Багато залежить й від самої людини яка вчиться - самомотивація (навіть у важких матеріальних обставинах..) може стати також поштовхом до покращення в навчанні й у виборі свого майбутнього.
Я колись в школі своїй став "жертвою" переводу з "вибраного" класу "Б" в клас "В" - класи "А та Б" навчали наприклад англійську мову змалку, й наприклад класи "В та Г" в 4му класі починали тільки алфавіт та ази вчити англійської, в той час як вже в третіх класах "А" та "Б" діти вчили цілі топіки текстів та на простому рівні могли спілкуватися англійською. Менe відчислили до "нижчого" по букві класу саме за не встигання в англійські мові навчання (ну ,зокрема..). Правда, й мама моя завжди болісно про це говорила, шо "вищі "класи - це були класи (в тій школі..) де переважно були діти начальства ,інженерів ,партійних функціонерів та інших "мажорів" - а "нижчі" класи за буквою - класи з переважанням дітей робітників, та інших простих професій... Для мене це стало трагедією, "світ завалився", стався розрив з друзями ,яких чимало я знав ше з дитсадка.. Але з огляду на прожите в подальшому, я тепер розумію шо я сам був винен - я був лінивий й не мав мотивів до навчання. У "В" класі я мав добрі оцінки з англійської - там був не той рівень її навчання, окрім того навіть те шо я знав давало мені перевагу над моїми новими однокласниками.. Й отак по табелях подивишся - 6-7 класи - четвірки п'ятірки - ніби й такі самі які в учнів "А" та "Б" класів - а фактичний рівень - кардинально не той. Комп'ютери (програмування) ,супутникове телебачення - фільми з польськими лекторами перекладу (у Львові можна було приймати польське телебачення в совкові часи - вікно в світ західних фільмів..), які прекрасно тлумачили фільми англомовні, при чому добре чулася мова оригіналу - це все плюс подальше навчання в університеті ,де англійська також була серед предметів.. - це все разом з моєю лінивістю все одно тримало мене на рівні коли я можу зрозуміти англомовного спвбесідника, прочитати новини й зрозуміти зо шо в них йдеться ,але підтримати якісний діалог з співбесідником англійською я не можу.. - Не було мотивації для поглиблення моїх знань - заліки та іспити здати не проблема для людини з добре розвинутою пам'яттю - але якшо воно в подальшому не потрібне - воно з часом вивітрюється з голови.. Коли писав дипломну мені довелося сидіти з німецьким слівником, ба навіть з чеським (було трохи літератури по потрібній тематиці) - у першому випадку придалися гени (всі мої діди та бабці знали німецьку, а тато та мама вчили свого часу її в школах) й згадане супутникове ТВ - у львові колись була телекомпанія "міст" яка піратськи транслювали німецькі канали в ефір -RTL, Pro7, ARD, та інші, які крутили художні фільми ,серіали та масу цікавих програм - німецька влізла в голову сама - але також на якомусь простому рівні, чеська мова мала чимало схожого з польською іншими слов'янськими мовами.. Коли я засів над метриками в архіві, я одразу оцінив шо палеографія та латинська мова зарано "вивітрилися" після здачі сесій (здав-забув..)...
Так часто буває - ніколи не знаєш що може пригодитися з навчання тобі в житті, але найголовніше - навчитися вчитися необхідному, оскільки без цього людина звикає до плавання за течією, до якогось мінімуму достатнього для екзистенції.. А це загрожує "важким перебігом" проблем, якшо (чи вірніше коли..) вони нагрянуть, людина перед ними розгубиться й в ступорі опиниться в тупику та безвиході й борикаючись примітивними способами викрутитися ,буде жалкувати шо свого часу не навчилася більшого й не робила це завчасно й частіше..
Аватар користувача
DVK_Dmitriy
Супермодератор
Повідомлень: 5313
З нами з: 25 березня 2016, 19:59
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 988 разів
Подякували: 3907 разів

Re: Как учились наши предки.

Повідомлення DVK_Dmitriy »

Сочинение Марии Диомидовны Калиновской, 1912 год.
"Мои школьные годы".

Зображення

Зображення
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Как учились наши предки.

Повідомлення D_i_V_a »

drapieznik писав:...це все разом з моєю лінивістю все одно тримало мене на рівні коли я можу зрозуміти англомовного спвбесідника, прочитати новини й зрозуміти зо шо в них йдеться ,але підтримати якісний діалог з співбесідником англійською я не можу.. - Не було мотивації для поглиблення моїх знань - заліки та іспити здати не проблема для людини з добре розвинутою пам'яттю - але якшо воно в подальшому не потрібне - воно з часом вивітрюється з голови.. Коли писав дипломну мені довелося сидіти з німецьким слівником, ба навіть з чеським (було трохи літератури по потрібній тематиці) - у першому випадку придалися гени (всі мої діди та бабці знали німецьку, а тато та мама вчили свого часу її в школах) й згадане супутникове ТВ - у львові колись була телекомпанія "міст" яка піратськи транслювали німецькі канали в ефір -RTL, Pro7, ARD, та інші, які крутили художні фільми ,серіали та масу цікавих програм - німецька влізла в голову сама - але також на якомусь простому рівні, чеська мова мала чимало схожого з польською іншими слов'янськими мовами.. Коли я засів над метриками в архіві, я одразу оцінив шо палеографія та латинська мова зарано "вивітрилися" після здачі сесій (здав-забув..)...
Маю думку, що це гарний опис навчання декількох поколінь радянських учнів. Опис системи, яка нажаль увійшла й в українське пост совкове шкільне середовище.
Головною проблемою цього навчального процесу бачу занадто великі літні канікули. Шість тижнів влітку достатньо. Плюс періодичні канікули на тиждень-два (10 навчальних днів). Якщо подивитися на рік з точки зору таких канікул, то кожні 1,5-2 місяці трапляється якесь святкування і можна перепочити, але не забути грунтовно те що вивчалось перед тим.
І, звісно, те що ви описуєте, той пресинг вчителів які ПОВИННІ поставити дітям задовільні оцінки. Пресинг шкіл, які мають учнів з незадовільними оцінками.
Багато всього, що породило цього освітянського монстра... не кажу вже про відверто платні оцінки (у вишах) починаючи з 90-х років...

Мови - це дещо інше. Якщо немає спілкування, то мови звісно уходять, забуваються, зтираються. Гарною підтримкою рівня мов є подорожування... ну а це вже питання кордонів і гаманця...
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Как учились наши предки.

Повідомлення D_i_V_a »

Ой, Дима, пардон, только что увидела, что это твой дневник :oops:
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Відповісти

Повернутись до “DVK_Dmitriy”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 8 гостей