Скрипка, Скрипченко

[Сашко Скрыпченко]

Люди всім привіт і доброго здоров'я!
знайшов сьогодні на форумі такий населений пункт

«Скрипчин (укр. Скрипчин) - село в Козелецькому районі Чернігівської області України» зараз.

У царські часи була назва по видимому німого інше. У 18 столітті хто знає як називався і адреса якої був?

Гадядькій полк; Козелецька сотня; Скріпчене село.
Є якісь метрики, перепису по ньому, сповідальні книги?

————————————————-

Люди всем привет и доброго здоровья!
нашёл сегодня на форуме такой населённый пункт

«Скрипчин (укр. Скрипчин) — село в Козелецком районе Черниговской области Украины» сейчас.

В царские времена было название по видимому немого другое. В 18 веке кто знает как назывался и адрес какой был?

Гадядький полк ; Козелецька сотня; Скрипчене село.
Есть какие метрики, переписи по нему, исповедальные книги?

[ГіП]

Ще Гнат Хоткевич(1878-1838) у своїй праці “Музичні інструменти українського народу” зазначав: “Прямих вказівок нема, але є підстави твердити, що первісним струновим у нас був гудок. У нас, українців, теж ще й досі скрипку в деяких місцевостях називають гудком”. І цитував працю Розумовського Д.В. про інструменти, що були у вжитку до 18-го століття: “Гудок − музичний давньоруський інструмент, схожий на скрипку, без виїмок з боків, з пласким дном і покришкою. На ньому грають, як і на скрипці, за допомогою смичка. Гра на ньому дуже проста: на найвищій (крайній) струні зазвичай розігрується яка-небудь народна тема (мотив), а інші дві струни, вистроєні квінтою вниз, служать немов би акомпанементом чи басом для супроводу мелодії”.
Саме такий смичковий інструмент з грушовидним корпусом зображений і на фресці Софії Київської − отже традиції побутування його в Україні сягають вже до тисячі літ.
Це до того, що не треба бути Страдіварі, щоб зробити скрипку, або Паганіні, щоб грати на ній.

[Сашко Скрыпченко]

Ще Гнат Хоткевич(1878-1838) у своїй праці “Музичні інструменти українського народу” зазначав: “Прямих вказівок нема, але є підстави твердити, що первісним струновим у нас був гудок. У нас, українців, теж ще й досі скрипку в деяких місцевостях називають гудком”. І цитував працю Розумовського Д.В. про інструменти, що були у вжитку до 18-го століття: “Гудок − музичний давньоруський інструмент, схожий на скрипку, без виїмок з боків, з пласким дном і покришкою. На ньому грають, як і на скрипці, за допомогою смичка. Гра на ньому дуже проста: на найвищій (крайній) струні зазвичай розігрується яка-небудь народна тема (мотив), а інші дві струни, вистроєні квінтою вниз, служать немов би акомпанементом чи басом для супроводу мелодії”.
Саме такий смичковий інструмент з грушовидним корпусом зображений і на фресці Софії Київської − отже традиції побутування його в Україні сягають вже до тисячі літ.
Це до того, що не треба бути Страдіварі, щоб зробити скрипку, або Паганіні, щоб грати на ній.

кум, тоді прізвище мусить бути у мене Гудков або Гудченко))) а не Скрипченко)))

[ГіП]

Ще Гнат Хоткевич(1878-1838) у своїй праці “Музичні інструменти українського народу” зазначав: “Прямих вказівок нема, але є підстави твердити, що первісним струновим у нас був гудок. У нас, українців, теж ще й досі скрипку в деяких місцевостях називають гудком”. І цитував працю Розумовського Д.В. про інструменти, що були у вжитку до 18-го століття: “Гудок − музичний давньоруський інструмент, схожий на скрипку, без виїмок з боків, з пласким дном і покришкою. На ньому грають, як і на скрипці, за допомогою смичка. Гра на ньому дуже проста: на найвищій (крайній) струні зазвичай розігрується яка-небудь народна тема (мотив), а інші дві струни, вистроєні квінтою вниз, служать немов би акомпанементом чи басом для супроводу мелодії”.
Саме такий смичковий інструмент з грушовидним корпусом зображений і на фресці Софії Київської − отже традиції побутування його в Україні сягають вже до тисячі літ.
Це до того, що не треба бути Страдіварі, щоб зробити скрипку, або Паганіні, щоб грати на ній.

кум, тоді прізвище мусить бути у мене Гудков або Гудченко))) а не Скрипченко)))

скрипка і гудок схожі, а значить там де інструмент називали гудком там Гудки чи Гудченко й живуть(шось меня тєрзають смутные сомнения, а чи не Дудченки це у нас гудіти й дудіти синоніми), ну а там де гудок називали скрипкою то там і водились Скрипки, Скрипченко.

[Сашко Скрыпченко]

Вот что нашёл может кому интересно будет :
“Скрыпченко Мартин (1649) в 1649 казак Домонтовской сотни Черкасского полка Войска Запорожского по реестру 1649 г.

Скрыпченко Евхим (1649) в 1649 казак Богушковой сотни Черкасского полка Войска Запорожского по реестру 1649 г

Скрипченко Грицко (1649) в 1649 казак Богацкой сотни Полтавского полка Войска Запорожского по реестру 1649 г

Скрипченко Жадан (1649) в 1649 казак Гадяцкой сотни Полтавского полка Войска Запорожского по реестру 1649 г.

Скрипченко Иван (1649) в 1649 казак Богушковой сотни Черкасского полка Войска Запорожского по реестру 1649 г

Скрипченко Курило (1649) в 1649 казак Кнышевской сотни Полтавского полка Войска Запорожского по реестру 1649 г

Скрипченко Леско (1649) в 1649 казак Арклийской сотни Кропивенского полка Войска Запорожского по реестру 1649 г.

Скрипченко Леско (1649) в 1649 казак Петрашевой сотни Полтавского полка Войска Запорожского по реестру 1649 г

Скрипченко Андрей (1649) в 1649 казак Петрашевской сотни Полтавского полка Войска Запорожского по реестру 1649 г.”

[ГіП]

там же в реестре полк Кальницкий(Винницкий)-Скрыпъченъко Анъдрус (сотня полковая Кальницкая), может пригодится

[Сашко Скрыпченко]

Перепись Запорожского войска.
Вот в скобках сотня... она привязана к населённому пункту практически всегда...:
ЧЕРКАССКИЙ ПОЛК
1649
Скрипъка Анъдрѣй (Петрашкова)
Скрипъченъко Иванъ (Богушкова)
Скрипъченъко Трохим (Маркова)
Скриченъко Степанъ (Мошенска)
Скрыпъченко Евъхимъ (Богушкова)
Скрыпъченко Мартинъ (Домонтовская)


ПРИЛУЦКИЙ ПОЛК
1649
Скрипъченко Луцыкъ (ГОРОДЕНСКАЯ)
Скрыпъка Степан (ШКУРАТОВА)
Скрыпъченко Дацъко (ИЧЕНСКАЯ)
Скрыпъченко Дємъко (горлюнъская)
Скрыпъченко Павелъ (МАНАСТИРСКАЯ)

ЧИГИРИНСКИЙ ПОЛК
1649
Скрипъка Васко (Веремиевская)
Скрипъченко Петро (Максимовская)

КРОПИВЕНСКИЙ ПОЛК
1649
Скрыпєнко Лукянъ (ОРКЛЬОВСКА)
Скрыпъка Иванъ (ГОРОДИИСКА)
Скрыпъка Яцъко (ОРЖИЦЪКАЯ)
Скрыпъченко Леско (АРКЛИИСКАЯ)


ПОЛТАВСКИЙ ПОЛК
1649
Скрилченъко Грицъ. (Петрашова полковая)
Скрилченъко Савъка (Петрашова полковая)
Скрипченко Леско (Петрашова полковая)
Скрипъка Лукашъ (Балаклийская)
Скрипъка Иванъ (Зенковская)
Скрипъка Степанъ (Подольская)
Скрипъка Феско (Кобеляцкая)
Скрипъченко Анъдреи (Петрашова полковая)
Скрипъченко Жадан (Гадяцкая)
Скрипъченко Курило (Кнышевская)
Скрипъченъко Грицко (Богацкая)
Скрипъченъко Семенъ (Богацкая)


ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК
1649
Скрыпъка Иванъ (Березанская)
Скрыпъка Яцъко (Козелская)
Скрыпъченко Васко (Полковая)
Скрыпъченъко Миско (Романенкова)


НЕЖИНСКИЙ ПОЛК
1649
Скрыпъка Иляшъ ( полковая )


КАНЕВСКИЙ ПОЛК
1649
Скрипченко Евтухъ (Иржышчовская)
Скрипченко Евхимъ (Иржышчовская)
Скрипченко Иванъ (Иржышчовская)
Скрипченко Иванъ (Масловская)
Скрипченко Мартинъ (Иржышчовская)
Скрипченко Мацько (Евхимова)
Скрипченко Мисько (Стаяцкая)

КАЛЬНИЦКИЙ ПОЛК
1649
Скрыпъка Иванъ (Прилуцкая)
Скрыпъка Максим (Терлицъкая)
Скрыпъченъко Анъдрус (полковая)

КОРСУНСКИЙ ПОЛК
1649
Скрипъка Яковъ (Курышкова )
Скрипъченъко Иванъ (Гарасименкова )
Скрипъчинский(Скрыпченко) Иванъ (Корчевскова )
Скрыленъко Леско (Полковая)
Скрыпъченъко МатвѢй (Гарасименкова )

МИРГОРОДСКИЙ ПОЛК
1649
Скрипъченко Опанас (Лубенская Сѣлская)
Скрипъченъко Грицко (Хоролская)
Скрипъченъко Федоръ (Лубенская)

БРАЦЛАВСКИЙ ПОЛК
1649
Скрипченко Васил (Райгородская,Городница)
Скрипъка Иванъ (Александровская)
Скрипъниченко Миско (Райгородская,Городница)


БЕЛОЦЕРКОВСКИЙ ПОЛК
1649
Скрипъка Денис (Ходорков)
Скрипъченъко Петро (полковая)
Скрипъченъко Степанъ (полковая)
Скрипъченъко Иванъ (местечко Чорнии Камен)

[Сашко Скрыпченко]

Вот что я ребятишки подумал... в Терновку-Белгородскую все они могли попасть только после 1720 года думаю после окончания Северной войны ( так как до этого Года точно такого населённого пункта не существовало.
Есть ревизия 2 из РГАДА:
И вот что я думаю...может этот Фёдор Павлович Скрыпка 1692г.р. (50 лет) отец этого Ивана 1722г.р. (20 лет)
и отец моего САВЕЛИЯ ( который со своим сыном Павлом 1736 г.р. не приехал ещё в Терновку)?
По этому считаю нужно искать
Павла Скрыпку
Фёдора Скрыпку
Савелия Скрыпку...
Что думаете?

[ГіП]

ну да, нужно искать, вопрос только где искать

[ГіП]

Цікавий «факт прибавки жалования в 126-м году (1617/1618 гг.) белгородскому
черкашенину Яцку Федорову «...за черкаскую службу» в размере 50 четвертей
поместной земли и 3 рублей денег».
(РГАДА Ф. 210. Разрядный приказ. Столбцы Белгородского стола. Д. 25. Л. 213).