D_i_V_a » 20 вересня 2018, 12:22
Falcon написав:Familia – моя перша тема. В моїх краях це слово означає дещо інше, ніж аналог українського слова «прізвище». Це впершу чергу родина, яка «знається» між собою...
Тепер зрозуміло звідки таке трактування...
Хоча треба зауважити, що першою думкою було, що це запозичено з німецької (або ще якої європейської мови) через довге перебування у складі австро-угорської імперії. Думка була хибна...
У книзі Ірини Ворончук "
Населення Волині в XVI - першій половині XVII ст." читаємо таке:
Сам термін familia, що був запозичений римлянами у сусідній з ними країні Остії, походив від слова famel, шо означало раб. Від нього пішло й латинське famulus, яке первісно вживалось у тому ж самому значенні - раб, група рабів, які цілковито підлягали владі свого господаря, звідси ще одне значення цього слова - підвладний, покірний5. У цьому першому значенні як сукупність групи рабів слово familia функціонувало тривалий період. Однак з плином часу термін набував іншого значення, а його семантика розширювалась: уже в VI ст. в римському праві термін familia вживався на позначення батьків і дітей, їхніх родичів, рабів та їхніх патронів, а також власності. Остаточне усталення терміна familia в його сучасному розумінні родина Девід Герліги відносить до початку XII ст. За висновком дослідника, саме в цьому новому значенні слово запозичується іншими мовами, зокрема в XIV ст. - англійською, в XVI ст. - німецькою6. Польська дослідниця Марія Кочерська простежує функціонування терміна familia в польській судовій практиці уже в період пізнього середньовіччя і, що найцікавіше, саме в першому його значенні - служба, челядь, тоді як слово rodzina означало кровність, спорідненість, рід. Тільки з XVI ст., зазначає дослідниця, термін familia починає вживатися в польській мові для позначення ширшої родини в розумінні шляхетського роду7.
Отже, спочатку слово familia вживалося не для позначення родини як біологічної спільності родичів - потомків одного предка, його вживали для позначення ієрархічної, авторитарної структури, найхарактернішою ознакою якої була необмежена влада її глави. Аналогічно й латинське слово pater у своєму оригінальному смислі означало не біологічного батька, а особу, якій належала влада в цій структурі. Поняття біологічного батька-родителя передавалося терміном genitor6. Таким чином, в основу давньої концепції родини покладено не єдинокровність, шлюб або подружнє життя. Навіть неодружений чоловік міг бути paterfamilias, тобто главою родини. Причому в давньому римському законодавстві влада глави родини (patria potestas) була абсолютною, передбачаючи право життя і смерті щодо будь-якого члена familii, як челяді, слуг, так і власних дітей9.
Згодом порад зі словом familia як його синонім починає вживатися термін domus. Загалом це слово грецького походження (oikes), яке спершу вживалося на позначення постійного місця проживання (свого роду резиденції) єдиної родини, в латинській мові поступово набуло значення сімейної одиниці. Латинський словник з-поміж інших значень витлумачує слово domus як: 1) господарство, 2) батьківщина, З) сім’я, родина, 4) рід, плем’я10. Іноді для позначення сімейної структури ці два слова вживалися разом domus у familia, domus vel familia. Вже Тома Аквінський, говорячи про родину, вживав поняття familia domestika або domus vel familiau.
З часом глава родини втрачає абсолютну владу (patria potestas) над її членами, проте в одному смислі давнє поняття родини збереглося, її продовжували розглядати як організовану і стабільну спільноту. Водночас ослаблення батьківської влади посилювало інші форми залежності, які прив’язували людину до родини. З цими змінами пов’язана еволюція поняття родина, трансформацію якого простежив французький дослідник Жан-Луї Фландрія (Jean-Louis Flandrin). Проаналізувавши англійські та французькі словники XVII-XVIII ст., він дійшов висновку, що в цей час смисл терміна family поділявся на поняття взаємної залежності і поняття кровної спорідненості, тоді як у дефініції, найпоширенішій сьогодні, вони поєднані12.
...Звернімося до українських джерел XVI-XVII ст. і з’ясуймо термінологію, що використовувалась для позначення терміна родина та проаналізуймо її. Насамперед слід зазначити, що в тогочасних українських джерелах, як актових, так і наративних, на термін родина в сучасному значенні не натрапляємо. Натомість вживаються слова род, дом, фамѣлия.Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
