Бачманівка, село, Славутський р-н, Хмельницька обл, Україна

[АннА]

БАЧМАНІВКА, с, Заславський пов., Хоровецька вол., в кінці 19 ст. було там 179 домів і 1,281 жителів. Церква мурована з 1863 р.
Під назвою Бачманів або Бачманова селище згадується як власність князя Андрія Юр'євича Заславського в 1520 р., який, бувши нежонатим, приймає свого братанка кн. Іллю Островського і записує йому частину своїх маєтків.
По смерті кн. Іллі, с Б. переходить знову до кн. Заславського. В 1583 р. кн. Михайло Заславський платить з с Б. за 4 дим, 3 гор. В 1648 р. с Б. є власністю кн. Доминика Заславського і має 56 дим, а в 1659 р. тільки З дим.
Село це положене на низині. В околиці є урочище Городець. Назва села правдоподібно походить від татарського слова „Басман", що означає „скарбовий хліб", „скарбове утримання". В актах Б. виступає як одне з сіл, що належали до розлогих маєтків кн. Заславських („Архів Сангушків", 3, стор. 201-3, там же т. 4, ст. 216-220). В руках цих князів залишається Б. до року 1673, коли то вигасає рід князів Заславських і Б. переходить до кн. Сангушків і залишається в їх руках аж до 1917 р. На захід від села, на старому селищі часто знаходять перепалену глину, керамику і поржавіле залізо.
З урочищ маємо там: Береги, Лука і Ковалів став. Церква стара з 1744 р. Михайлівська, була вона трьох-банною, але на початку 20 ст. сама завалилася. Переховувалися в тій церкві слідуючі рідкісні стародруки: 1. Ключ Розумєна, Інокентій Галатовського з 1680 р. друкарні Києво-Печерської Лаври. 2. Венец Христов — єгумена Радивиловського з 1688 р. — там же виданий. 3. Часослов з 1670 р., там же виданий. 4. Трифологіон з 1679 р. 5. Апостол, Октоїх і Тріодь з 17 ст. — всі київського видання.
В 1830 р. збудовано нову церкву Покровську. В 1868 р. була там заснована церк.-приходська школа. Дворів було 163.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)

[АннА]

З вікіпедії

Бачма́нівка — село в Україні, у Славутському районі Хмельницької області. Населення становить 426 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бачманівська сільська рада.
Історія
Назва села ймовірно походить від тюркського слова «Басман», що означає «скарбовий хліб», «скарбове утримання». Під назвою Бачманів або Бачманова селище згадується як власність князя Андрія Юрійовича Заславського. В 1520 році, який будучи неодруженим, дарує своєму родичу - князю Іллі Острозькому частину своїх маєтків, у тому числі і Бачманів.
По смерті Іллі село знову переходить до Андрія Заславського. В 1648 році село було власністю князя Домініка Заславського.
В актах Бачманівка виступає як одне з сіл, що належали до розлогих маєтків князів Заславських. В їх руках залишається до 1673 року, коли рід Заславських і село переходить до князів Сангушків, залишається в них до 1917 року.
На захід від села, на старому селищі часто знаходили перепалену глину, кераміку і поржавіле залізо.
В околиці села розташовувалось урочище Городець. Крім цього були урочища: Береги, Лука і Ковалів Став.
Під Бачманівкою коштом князя Романа Адама Санґушка було збудовано іподром, де проходи перегони.[1]
На кінець 19 століття в селі нараховувалося 179 будинків і 1281 жителів.
У 1868 році була там заснована церковно-приходська школа.
Відносилось до Хоровецької волості, Новоград-Волинського повіту.
Символіка
Затверджена 15 вересня 2015 року рішенням №2 XLIX сесії сільської ради V скликання.
Герб
У щиті срібна нитяна балка, хвиляста внизу. У верхньому зеленому полі виходить золота дерев'яна трикупольна церква, у нижньому лазуровому срібна підкова вушками догори. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "БАЧМАНІВКА" і дата "1520".
Зелений колір - символ поля і лісу. Золота дерев'яна трикупольна церква - символ першого історичного сільського храму. Срібна підкова на нижній лазуровій хвилястій частині - знак історичної місцевості "Ковалевий ставок", з якої пішло сучасне село; окрім того, підкова - символ щастя, достатку, а також іподрому, який існував в часи князя Сангушка. Корона означає статус населеного пункту. 1520 - рік першої писемної згадки про село[2].
Прапор
Квадратне полотнище складається з трьох горизонтальних смуг - зеленої, білої та синьої, у співвідношенні 5:1:5, біла і синя розділені хвилясто. На верхній смузі три жовтих уширених хреста в ряд, на нижній - біла підкова вушками догори. Автори - В.Напиткін, А.Гречило.
На прапорі повторюються кольори герба. Три уширених хреста - символ трикупольної історичної церкви; окрім того, форма хреста символізує належність села до Волині[3].
Пам'ятки
Михайлівська церква існувала з 1744 року, була вона трьох-банною, але на початку 20 століття завалилася. У церкві зберігалися рідкісні стародруки, такі як:
Ключ Розумєна, Інокентій Галатовського 1680 року друкарні Києво-Печерської Лаври.
Венец Христов — ігумена Радивиловського 1688 року — там же виданий.
Часослов 1670 року, там же виданий.
Трифологіон 1679 року.
Апостол, Октоїх і Тріодь 17 століття — всі київського видання.
Покровська церква - збудована у 1830 році.

[АннА]

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
МИНЬКІВЦІ — село, центр сільської Ради. Розташовані за 12 км від районного центру і за 10 км від залізничної станції Славута. Населення — 2035 чоловік. Сільраді підпорядковані села Бачманівка, Романини, Шевченка.

[ІРИНА Островська]

До I світової війни кордон з Польщею проходив повз наш район . І вже в 20 хв. їзди з одного боку Остріг нинішньої Рівненської обл. , в іншу сторону Корець Рівненської обл. І по один бік кордону , і по інший активно діяли осередки УПА . Час від часу загони заходили в села , проводили свої акції , вербували людей в свої ряди . Мене цікавить конкретно с. Бачманівка . Може , хто пам ятає чи має якісь відомості про діяльність УПА в селі .