БЕРДЯНСЬК, місто, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
БЕРДЯНСЬК, місто, Україна
БЕРДЯНСЬК (до 1841 – Берди, з 1939 до 1958 – Осипенко) – місто обласного підпорядкування Запоріз. обл., райцентр. Розташов. на узбережжі Азовського моря.
Залізнична ст., мор. порт, аеропорт. Нас. 122 тис. осіб (2001).
Спорудження 1770 Дніпровської лінії 1768–1774 викликало приплив до цих місць нових поселенців. На поч. 19 ст. тут уже існувало поселення Берди, поблизу якого 1827 на березі Бердянської затоки розпочалося спорудження пристані. 1841 поселення Берди проголошено містом і перейменовано в Бердянськ. Таку ж назву дістав і мор. порт.
Від 1842 – повітове місто Таврійської губ.
З 1925– райцентр.
У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 7 жовт. 1941 по 17 верес. 1943 окуповане гітлерівськими військами.
Бердянськ – значний пром. центр на Пд. України. Має худож. і крає- знавчий музеї.
Бердянськ – грязьовий і кліматичний курорт.
Нагороджений 1977 Почесною Грамотою Президії ВР УРСР.
У місті народились: укр. письменник і етнограф О.Сластіон, укр. фізик, акад. АН УРСР О.Галкін, укр. письменник Т.Зіньківський.
http://history.org.ua/?termin=Berdiansk_mst
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: БЕРДЯНСЬК, місто, Україна
Бердя́нськ — місто обласного значення в Україні, на півдні Запорізької області, на північному узбережжі Азовського моря. Центр Бердянського району. Як місто засноване у 1835 році на місці козачих та рибальських поселень, які з'явилися тут у середині 16-го століття. Перші поселенці - запорізьки козаки, які заснували на місці майбутнього міста форпост та поселення Запорізької Січі. Розвинулося на базі морського порту в затоці Бердянської коси. Навколишні лимани містять унікальні цілющі грязі. Морський, кліматичний і грязевий курорт.
Відстань до обласного центру становить 200 км і проходить автошляхом Н30. Північною околицею міста проходить E58.
Історія
Місто розвинулося від маленького поселення та пристані, побудованої в 1673 році запорізькими та азовськими козаками, до досить великого міста обласного значення, що є великим транспортним вузлом і відомим курортом.
Був повітовим центром Таврійської округи Української держави (1918), Бердянського повіту Таврійської губернії (до 20-х рр.), окружним центром УСРР (1921—1922 рр.), з того часу і донині — районний центр.
Окупований військами нацистської Німеччини 7 жовтня 1941 року, визволений від загарбників — 17 вересня 1943 року (ця дата відзначається з 1996 року як День міста). За час німецької окупації був адміністративним центром Бердянського ґебіту.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: БЕРДЯНСЬК, місто, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Бердянськ (до 1841 року Берди, з 1939 по 1958 рр.— Осипенко) — місто обласного підпорядкування. Розташований на північному узбережжі Азовського моря, біля Бердянської коси. Відстань до обласного центру —200 км. Населення — 100 тис. чоловік.
Бердянськ — центр району, площа якого 1,8 тис. кв. км, населення 43,9 тис. чоловік (у т. ч. сільського 39,7 тис., міського 4,2 тис.). В районі 43 населені пункти, підпорядковані селищній та 12 сільським Радам; 20 колгоспів, 3 радгоспи та шовкорадгосп, 121,5 тис. га орної землі; 2 підприємства, 2 будівельні організації; 36 шкіл, 42 будинки культури і клуби.
Відомості про заселення території сучасного Бердянська сягають у давнину. На околицях міста в урочищах Солодкому лимані і Ближньому шпилі досліджено залишки двох поселень доби ранньої бронзи (III тисячоліття до н. е.). В російських джерелах річка Берда вперше згадується в «Книге Большому Чертежу» (1627 рік).
Бердянськ (до 1841 року Берди, з 1939 по 1958 рр.— Осипенко) — місто обласного підпорядкування. Розташований на північному узбережжі Азовського моря, біля Бердянської коси. Відстань до обласного центру —200 км. Населення — 100 тис. чоловік.
Бердянськ — центр району, площа якого 1,8 тис. кв. км, населення 43,9 тис. чоловік (у т. ч. сільського 39,7 тис., міського 4,2 тис.). В районі 43 населені пункти, підпорядковані селищній та 12 сільським Радам; 20 колгоспів, 3 радгоспи та шовкорадгосп, 121,5 тис. га орної землі; 2 підприємства, 2 будівельні організації; 36 шкіл, 42 будинки культури і клуби.
Відомості про заселення території сучасного Бердянська сягають у давнину. На околицях міста в урочищах Солодкому лимані і Ближньому шпилі досліджено залишки двох поселень доби ранньої бронзи (III тисячоліття до н. е.). В російських джерелах річка Берда вперше згадується в «Книге Большому Чертежу» (1627 рік).
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: БЕРДЯНСЬК, місто, Україна
Продовження
10 липня 1921 року відбулося урочисте відкриття Бердянського державного курорту. Першими приїхали сюди на лікування шахтарі Донбасу, робітники Москви, Петрограда та інших міст країни.
Комуністи та радянські активісти оточили турботою безпритульних дітей, сиріт. Грозового 1919 року вони організували в Бердянську дитячий приймальник, а 1920 — 4 дитячі будинки. Через 5 років тут виросло ціле дитяче містечко, де виховувалося 850 колишніх безпритульних дітей. Вихователі, дитячий колектив підтримували дружні зв’язки з вихованцями комуни ім. Дзержинського, яку очолював А. С. Макаренко.
Розпочалася перебудова народної освіти. За даними перепису 1921 року на 20 квітня в Бердянську проживало понад 22 тис. чоловік, з них 8 тис. були неписьменними, в т. ч. 440 дітей шкільного віку. Вже 1920/21 навчального року в місті відкрили три школи-семирічки, вісім початкових шкіл.
Більшість учителів міста свідомо перейшла на бік Радянської влади і самовіддано працювала. Бердянська вчителька К. Т. Ліпчинська стала делегатом Всесоюзного з’їзду вчителів (січень 1925 року). Колектив школи № 3 одержав від наркома освіти А. В. Луначарського привітання: «Педагогам школи імені Івана Франка шлю палкий привіт і побажання перемог на їхній ділянці третього фронту (боротьбі з неписьменністю)». У поліпшенні виховної роботи серед дітей велику роль відігравала піонерська організація, створена в 1922 році.
10 липня 1921 року відбулося урочисте відкриття Бердянського державного курорту. Першими приїхали сюди на лікування шахтарі Донбасу, робітники Москви, Петрограда та інших міст країни.
Комуністи та радянські активісти оточили турботою безпритульних дітей, сиріт. Грозового 1919 року вони організували в Бердянську дитячий приймальник, а 1920 — 4 дитячі будинки. Через 5 років тут виросло ціле дитяче містечко, де виховувалося 850 колишніх безпритульних дітей. Вихователі, дитячий колектив підтримували дружні зв’язки з вихованцями комуни ім. Дзержинського, яку очолював А. С. Макаренко.
Розпочалася перебудова народної освіти. За даними перепису 1921 року на 20 квітня в Бердянську проживало понад 22 тис. чоловік, з них 8 тис. були неписьменними, в т. ч. 440 дітей шкільного віку. Вже 1920/21 навчального року в місті відкрили три школи-семирічки, вісім початкових шкіл.
Більшість учителів міста свідомо перейшла на бік Радянської влади і самовіддано працювала. Бердянська вчителька К. Т. Ліпчинська стала делегатом Всесоюзного з’їзду вчителів (січень 1925 року). Колектив школи № 3 одержав від наркома освіти А. В. Луначарського привітання: «Педагогам школи імені Івана Франка шлю палкий привіт і побажання перемог на їхній ділянці третього фронту (боротьбі з неписьменністю)». У поліпшенні виховної роботи серед дітей велику роль відігравала піонерська організація, створена в 1922 році.
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: БЕРДЯНСЬК, місто, Україна
«Кращий порт Азовського моря». Літопис історії Бердянська очима кореспондентів «Одеського Вісника» (1861 – 1875 рр.) // Упорядники: І.І. Лиман, В.М. Константінова. — Бердянськ – Таганрог: РА «Тандем – У», 2007. — 402 с.
https://www.academia.edu/5555477/_The_b ... view-paper
https://www.academia.edu/5555477/_The_b ... view-paper
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: БЕРДЯНСЬК, місто, Україна
Усна історія Голодомору 1932-1933 років у Північному Приазов’ї. Бердянський вимір / Упорядники: І.І. Лиман, В.М. Константінова. –
Запоріжжя: «ААТандем», 2009. – 302 с.
У книзі публікується усний історичний наратив, записаний експедиціями Бердянського державного педагогічного університету в 2007-
2009 рр.
https://www.academia.edu/5549580/Oral_H ... 302_%D1%81
Запоріжжя: «ААТандем», 2009. – 302 с.
У книзі публікується усний історичний наратив, записаний експедиціями Бердянського державного педагогічного університету в 2007-
2009 рр.
https://www.academia.edu/5549580/Oral_H ... 302_%D1%81
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: БЕРДЯНСЬК, місто, Україна
Історія Бердянського державного педагогічного університету в документах. Рецензія на книги: Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. В 3-х томах. – К., 2006, т.1.; 2007, т.2; 2008, т.3. / І.О. Кочергін // Історія і культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник. – Д.: НГУ, 2010. – Вип.7. – С.225-230.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: БЕРДЯНСЬК, місто, Україна
https://7chudes.in.ua/nominaciyi/berdya ... rizka-obl/
Бердянськ — місто обласного значення в Україні, на півдні Запорізької області, на північному узбережжі Азовського моря. Відстань до обласного центру – 200 км.
У Бердянську є чимало красивих та мальовничих місць. Тут створені усі умови не тільки для гарного відпочинку, насолоди сонцем та морем, але і для знайомства з унікальними куточками південних степів України, де жили древні скіфи, відвідування місцевих музеїв та пам’яток.
11 січня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про оголошення природних територій міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення».
Історія міста
Історія Бердянська розпочинається у 1824 році, коли генерал-губернатором краю графом Михайлом Воронцовим на Азов була відправлена експедиція. Її мета — визначити місце для нового морського порту, через який можна було б вивозити за кордон пшеницю. Керівник експедиції капітан Микола Критський виміряв глибину затоки та остаточно впевнився, що найкращого місця для будівництва морського порту на Північному Приазов’ї немає.
У 1827 році на березі Бердянської затоки розпочалося будівництво пристані. Саме цей рік і вважається роком заснування Бердянська. А 1 липня 1830 року відбулося урочисте відкриття порту. Навколо нього почало швидко розростатися селище, і вже у 1841р. порту були надані права і привілеї міста та офіційно закріплено назву Бердянськ. Вже на наступний рік місто стало центром Бердянського повіту, який був утворений на землях Дніпровського і Мелітопольського повітів Таврійської губернії.
З квітня 1862 року царем Олександром II був затверджений план повітового міста Бердянська, складений проектувальниками Одеси. За планом вулиці були прямі, що втікають до моря. Це планування збереглася до наших днів в центральній частині міста.
Заборонялося будувати будинки вище другого поверху. Прекрасні будівлі прикрашали місто: Зимовий театр, будівля міської управи (ратуші), готель «Брістоль» (нині Будинок культури заводу «Південгідромаш»), чоловічої класичної гімназії (нині головний корпус педагогічного інституту), Вознесенський собор, Лютеранська церква та інші.
За інформацією з сайтів Бердянської міської ради, Запорізького обласного туристично-інформаційного центру, Вікіпедії, ua.igotoworld.com
Бердянськ — місто обласного значення в Україні, на півдні Запорізької області, на північному узбережжі Азовського моря. Відстань до обласного центру – 200 км.
У Бердянську є чимало красивих та мальовничих місць. Тут створені усі умови не тільки для гарного відпочинку, насолоди сонцем та морем, але і для знайомства з унікальними куточками південних степів України, де жили древні скіфи, відвідування місцевих музеїв та пам’яток.
11 січня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про оголошення природних територій міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення».
Історія міста
Історія Бердянська розпочинається у 1824 році, коли генерал-губернатором краю графом Михайлом Воронцовим на Азов була відправлена експедиція. Її мета — визначити місце для нового морського порту, через який можна було б вивозити за кордон пшеницю. Керівник експедиції капітан Микола Критський виміряв глибину затоки та остаточно впевнився, що найкращого місця для будівництва морського порту на Північному Приазов’ї немає.
У 1827 році на березі Бердянської затоки розпочалося будівництво пристані. Саме цей рік і вважається роком заснування Бердянська. А 1 липня 1830 року відбулося урочисте відкриття порту. Навколо нього почало швидко розростатися селище, і вже у 1841р. порту були надані права і привілеї міста та офіційно закріплено назву Бердянськ. Вже на наступний рік місто стало центром Бердянського повіту, який був утворений на землях Дніпровського і Мелітопольського повітів Таврійської губернії.
З квітня 1862 року царем Олександром II був затверджений план повітового міста Бердянська, складений проектувальниками Одеси. За планом вулиці були прямі, що втікають до моря. Це планування збереглася до наших днів в центральній частині міста.
Заборонялося будувати будинки вище другого поверху. Прекрасні будівлі прикрашали місто: Зимовий театр, будівля міської управи (ратуші), готель «Брістоль» (нині Будинок культури заводу «Південгідромаш»), чоловічої класичної гімназії (нині головний корпус педагогічного інституту), Вознесенський собор, Лютеранська церква та інші.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: БЕРДЯНСЬК, місто, Україна
БЕРДЯ́НСЬК (до 1841 – Берди, 1939–58 – Осипенко) – місто обласного підпорядкування Запорізької області, райцентр. Знаходиться на березі Бердянської затоки Азов. м., за 200 км на Пд. Сх. від Запоріжжя. Пл. 82,65 км2. Насел. 121 692 особи (2001, складає 91,7 % до 1989): 48 % – українці, 46 % – росіяни, проживають також болгари, євреї, поляки. 1824 генерал-губернатор Новорос. краю граф М. Воронцов спорядив експедицію на чолі з капітаном 2-го рангу Критським і геодезистом Манганарі з метою вибору місця для спорудження порту на Пн. Приазов'ї. Було обрано Бердянську косу, і 3 листопада 1827 оформлено акт на відмежування землі для пристані й міста. Урочисте відкриття пристані відбулося 1830. Статус міста Берди одержали 1835. Насел. швидко зростало і 1838 становило вже 3200 осіб. Спочатку забудова велася хаотично, але 1862 проектувальники Одеси склали план Б., який і донині визначає розташування вулиць центр. частини. Крім порту, в Б. діяли пром. підпр-ва з вироб-ва с.-г. машин, канатно-шпагатні ф-ки, банки. 1876 градоначальником і нач. порту призначено П. Шмідта, учасника Севастоп. оборони, батька легендарного лейтенанта П. Шмідта. 1899 до порту прокладено залізницю. Наприкінці 19 ст. Б. став значним портово-пром. і торг. містом. Тут діяли 3 б-ки, був водогін, електр. освітлення. Під час 2-ї світ. війни 1941–43 місто окуповане, було зруйновано всі пром. підпр-ва, електростанцію, порт, санаторії, понад 80 % житл. будівель. Місто фактично відбудували заново. Нині найбільшими підпр-вами є: ВАТи «Азовкабель», «Бердянська трикотажна фабрика», «Першотравневий з-д», «Південдормаш», ЗАТ «Бердянський виноробний завод», Бердянський завод скловолокна, АТ «Азовські мастила та оливи» («АЗМОЛ»), Бердянський морський торговельний порт та ін. Осн. продукція: жниварки, дорожня техніка, кабель, скловолокно, насоси, підйомно-транспортне устаткування, трикотажні вироби, взуття, меблі. Розвинена харч. пром-сть, зокрема рибоконсервна й виноробна. Б. – значний міжнар. мор. порт, є залізнич., мор. і автовокзали, аеропорт, розвинена мережа міського транспорту. Унікальні природно-клімат. умови, лікув. грязі, ропи солоних озер і заток моря, велика кількість соняч. днів, примор.-степовий клімат, насиченість мор. повітря озоном, йодом, бромом, хлоридами сприяли розвиткові Б. як бальнеолог. курорту. Вода біля берегів міста досить чиста й прогрівається до 26 °С. Літо – жарке, зима – помірна. Бердянcька коса – найбільша на пн. березі Азов. м. й унікальна за природ. властивостями. Серед санаторіїв – «Бердянськ», «Лазурний» (лікують хвороби серцево-судинні та опорно-рухового апарату), а також «Приазов'я», «Азов». У місті – Бердянський державний педагогічний університет, «Бердянський інститут підприємництва», Азовський регіональний інститут управління, машинобуд. коледж; є кілька технікумів, уч-щ; ліцей, г-зія, 16 заг.-осв. шкіл, 16 дитсадків, 10 б-к, Будинок дит.-юнац. творчості, муз., худож., спорт. школи, флотилія юних моряків «Азовець», Будинок культури, літній театр та ін. Є 3 готелі, відділ. 8-ми банків. У Б. виходить г. «Бердянск деловой». Серед колективів нар. творчості – естрад. оркестр «Азовська чайка», драм. і молодіж. театри «Данко», фольклор. ансамбль «Хуртовина», шоу-балет «Каскад». Є стадіони, спортзали, плавал. басейни, яхт-клуб, корти. У вищій лізі нац. чемпіонатів з баскетболу (жінки) представлена команда «Чайка-АЗМОЛ». Серед культ.-осв. закладів – Бердянський краєзнавчий музей з 2-ма філіями у м. Бердянськ (Мемор. будинок-музей ім. П. Шмідта і музей «Подвиг»), Бердянський художній музей ім. І. Бродського. Видатні уродженці: письменник Т. Зіньківський, художники П. Білоусов, Я. Хаст, О. Сластіон, Герої Рад. Союзу Є. Руднєва, А. Гуденко, Д. Чубар.
Літ.: Бердянск: Путеводитель. Дн., 1967; Історія населених пунктів Запорізької області. З., 1970.
В. І. Михайличенко
2003
Енциклопедія сучасної України
Літ.: Бердянск: Путеводитель. Дн., 1967; Історія населених пунктів Запорізької області. З., 1970.
В. І. Михайличенко
2003
Енциклопедія сучасної України
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Google [Bot] і 23 гостей