БЕРЕЖАНИ, місто, Тернопільська область, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
БЕРЕЖАНИ, місто, Тернопільська область, Україна
БЕРЕЖАНИ – місто Тернопільської обл., райцентр. Розташов. на р. Золота Липа (прит. Дністра). Залізнична ст. Нас. 18,3 тис. осіб (1998).
Перша письмова згадка 1375. 14–18 ст. – під владою Польщі.
1530 надано магдебурзьке право.
1554 польс. магнати Сенявські збудували замок-фортецю, що 1675–76 витримав облогу турец. військ.
Населення Бережан брало участь у національній революції 1648–1676. 1648 військо, очолюване Б.Хмельницьким, при підтримці місц. нас. оволоділо замком.
Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) – під владою Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина).
1781 – повітове місто.
Після розпаду Австро-Угорщини в листоп. 1918 увійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки.
1919–39 – під владою Польщі.
Від 1939 – у складі УРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі).
Від 1940 – райцентр.
В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 7 лип. 1941 по 22 лип. 1944 окуповане гітлерівськими військами, входило до складу Генеральної губернії.
У Бережанах народилися поет і перекладач С.Твердохліб, нар. худож. України О.Кульчицька; закінчили г-зію поет М.Шашкевич, письменники М.Яцків, Б.Лепкий; бували О. Маковей, І.Франко, жив і працював письменник А.Чайковський.
На околицях міста виявлено залишки стоянок доби палеоліту пізнього.
Споруджено пам'ятник воїнам-визволителям. Пам'ятки арх- ри: див. "Бережани".
Перша письмова згадка 1375. 14–18 ст. – під владою Польщі.
1530 надано магдебурзьке право.
1554 польс. магнати Сенявські збудували замок-фортецю, що 1675–76 витримав облогу турец. військ.
Населення Бережан брало участь у національній революції 1648–1676. 1648 військо, очолюване Б.Хмельницьким, при підтримці місц. нас. оволоділо замком.
Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) – під владою Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина).
1781 – повітове місто.
Після розпаду Австро-Угорщини в листоп. 1918 увійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки.
1919–39 – під владою Польщі.
Від 1939 – у складі УРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі).
Від 1940 – райцентр.
В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 7 лип. 1941 по 22 лип. 1944 окуповане гітлерівськими військами, входило до складу Генеральної губернії.
У Бережанах народилися поет і перекладач С.Твердохліб, нар. худож. України О.Кульчицька; закінчили г-зію поет М.Шашкевич, письменники М.Яцків, Б.Лепкий; бували О. Маковей, І.Франко, жив і працював письменник А.Чайковський.
На околицях міста виявлено залишки стоянок доби палеоліту пізнього.
Споруджено пам'ятник воїнам-визволителям. Пам'ятки арх- ри: див. "Бережани".
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: БЕРЕЖАНИ, місто, Тернопільська область, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Бережани — місто районного підпорядкування, центр району, розташоване по обох берегах річки Золотої Липи, притоки Дністра, за 52 км від Тернополя. Залізнична станція на лінії Тернопіль—Ходорів. Населення — 13,5 тис. чоловік. Міській Раді підпорядковані села Рай та Лісники.
Місцевість, де розкинулося місто, була заселена здавна. На його околицях виявлено залишки трьох стоянок доби пізнього палеоліту.
Перша письмова згадка про Бережани датується 1375 роком. В 1530 році польський король віддав їх шляхтичеві Синявському, одночасно надавши статус міста і магдебурзьке право. У 1534 році Синявський заклав тут замок-фортецю, спорудження якої тривало 20 років. Замок був зведений між двома рукавами річки Золотої Липи і обнесений високими валами з бастіонами.
О. Я. Кульчицька — народний художник УРСР. Фото 1958.
Вигідне географічне розташування Бережан, які лежали на торговому шляху між містами Львовом і Теребовлею, значно сприяло швидкому розвитку ремесла і торгівлі. Місто одержало привілей на проведення щороку двох ярмарків та щотижня торгів. 1570 року місто мало 40 будинків; населення досягало 200—260 чоловік, серед яких було 20 ремісників — зброярів, столярів, шевців, слюсарів, бляхарів, кравців, цеглярів, римарів, кушнірів, ткачів. Частина жителів займалася торгівлею, візництвом, землеробством, обслуговувала замок. Серед купців, які оселилися тут, переважали поляки, євреї, були й вірмени. На місцеві ярмарки зі своїми товарами приїжджали купці з багатьох галицьких міст, а також польських воєводств, Угорщини, Росії. Вони торгували тканинами, жіночими прикрасами, коштовною зброєю, а місцеві ремісники й торговці — гончарними, шкіряними, дерев’яними виробами, медом, горілкою, зерном, худобою, рибою, яку розводили в двох великих ставках.
Бережани — місто районного підпорядкування, центр району, розташоване по обох берегах річки Золотої Липи, притоки Дністра, за 52 км від Тернополя. Залізнична станція на лінії Тернопіль—Ходорів. Населення — 13,5 тис. чоловік. Міській Раді підпорядковані села Рай та Лісники.
Місцевість, де розкинулося місто, була заселена здавна. На його околицях виявлено залишки трьох стоянок доби пізнього палеоліту.
Перша письмова згадка про Бережани датується 1375 роком. В 1530 році польський король віддав їх шляхтичеві Синявському, одночасно надавши статус міста і магдебурзьке право. У 1534 році Синявський заклав тут замок-фортецю, спорудження якої тривало 20 років. Замок був зведений між двома рукавами річки Золотої Липи і обнесений високими валами з бастіонами.
О. Я. Кульчицька — народний художник УРСР. Фото 1958.
Вигідне географічне розташування Бережан, які лежали на торговому шляху між містами Львовом і Теребовлею, значно сприяло швидкому розвитку ремесла і торгівлі. Місто одержало привілей на проведення щороку двох ярмарків та щотижня торгів. 1570 року місто мало 40 будинків; населення досягало 200—260 чоловік, серед яких було 20 ремісників — зброярів, столярів, шевців, слюсарів, бляхарів, кравців, цеглярів, римарів, кушнірів, ткачів. Частина жителів займалася торгівлею, візництвом, землеробством, обслуговувала замок. Серед купців, які оселилися тут, переважали поляки, євреї, були й вірмени. На місцеві ярмарки зі своїми товарами приїжджали купці з багатьох галицьких міст, а також польських воєводств, Угорщини, Росії. Вони торгували тканинами, жіночими прикрасами, коштовною зброєю, а місцеві ремісники й торговці — гончарними, шкіряними, дерев’яними виробами, медом, горілкою, зерном, худобою, рибою, яку розводили в двох великих ставках.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: БЕРЕЖАНИ, місто, Тернопільська область, Україна
"БЕРЕЖАНИ" – історико-архітурний заповідник, комплекс споруд 16–18 ст., які збереглися у м. Бережани.
Найвидатнішою пам'яткою комплексу є замок (1554) – витвір оборонної архітектури України епохи Ренесансу (див. Відродження). Він створювався протягом кількох будівельних періодів за участю італійських майстрів.
У 17 ст. замок одержав зовн. укріплення за новоголл. системою, схема яких була розроблена Г. де Бопланом. Замок має форму неправильного п'ятикутника. Забудова двору представлена чотирма двоповерховими корпусами й триповерховим гол. палацом.
Одночасно із замком будувався Троїцький костьол (1554). Як замковий костьол-усипальниця він є однією з видатних пам'яток у стилі ренесансу в Україні. Оборонне значення мали комплекси з костьолами: Різдва Богородиці (1600) з дзвіницею (1741) та Миколаївський (1630–83) з келіями (1716–42), споруджені для монастиря бернардинців. Збереглася дерев'яна Миколаївська церква (1691), яка є зразком галицької школи дерев'яного зодчества.
Ратуша (1811) віддзеркалює риси провінційного містобудування свого періоду.
Троїцький собор (1768, перебудований 1892–1903) – цегляний, прямокутний у плані, тринефний, однобаневий з граньованою апсидою, має виразну композицію гол. фасаду з двома одноярусними вежами – дзвіницями. У декорі екстер'єру та інтер'єру використані стилізовані форми рококо.
Найвидатнішою пам'яткою комплексу є замок (1554) – витвір оборонної архітектури України епохи Ренесансу (див. Відродження). Він створювався протягом кількох будівельних періодів за участю італійських майстрів.
У 17 ст. замок одержав зовн. укріплення за новоголл. системою, схема яких була розроблена Г. де Бопланом. Замок має форму неправильного п'ятикутника. Забудова двору представлена чотирма двоповерховими корпусами й триповерховим гол. палацом.
Одночасно із замком будувався Троїцький костьол (1554). Як замковий костьол-усипальниця він є однією з видатних пам'яток у стилі ренесансу в Україні. Оборонне значення мали комплекси з костьолами: Різдва Богородиці (1600) з дзвіницею (1741) та Миколаївський (1630–83) з келіями (1716–42), споруджені для монастиря бернардинців. Збереглася дерев'яна Миколаївська церква (1691), яка є зразком галицької школи дерев'яного зодчества.
Ратуша (1811) віддзеркалює риси провінційного містобудування свого періоду.
Троїцький собор (1768, перебудований 1892–1903) – цегляний, прямокутний у плані, тринефний, однобаневий з граньованою апсидою, має виразну композицію гол. фасаду з двома одноярусними вежами – дзвіницями. У декорі екстер'єру та інтер'єру використані стилізовані форми рококо.
-
Онлайнdrapieznik
- Повідомлень: 444
- З нами з: 26 червня 2020, 05:00
- Стать: Чоловік
- Звідки: Львів
- Дякував (ла): 23 рази
- Подякували: 469 разів
Re: БЕРЕЖАНИ, місто, Тернопільська область, Україна
В мормонів на сайті в збірці метричних матеріалів по Бережанах є, зокрема, "скорописні" метрики https://www.familysearch.org/ark:/61903 ... cat=834200 (увага - парафія церкви св. Георгія, в Бережанах 18 ст. ще була наприклад церква Рождества пресв. Богородиці, так званий Новий Ринок в місті). Якось так вийшло, що деякі дані звідти були потрібні моєму товаришу, а оскільки їх обсяг незначний, то я вирішив "проіндексувати" їх для загальної зручності. Я не претендую на вичерпність чи безпомилковість й якщо в когось, колись появиться бажання виправити, доповнити - лінк на висхідний текст індексації я подаю https://docs.google.com/document/d/1uyX ... ue&sd=true
Загальний стан метрик Бережан зі скорописом (ЦДІАЛ – Ф.201, оп.4а, справа №188) – вкрай поганий та фрагментарний. У всіх документів, що збереглися, відсутній фрагмент аркуша – правий верхній кутовий (лівий на звороті). Метричні записи представлені двома типами – метрики хрещення та метрики шлюбів. Метрики хрещень охоплюють період 1753-1764 й займають 8 аркушів при помилковій (?) нумерації архіву в 9 аркушів (7й аркуш відсутній, але текст з кінця 6го та початку 8го правдоподібно є частинами одного запису, що вказує на помилку архівістів).
На основі збережених записів 1754 року випливає, що втрачено аркуш (чи сторінку) записів першої половини року, бо останній запис першого аркуша не збігається зі змістом початку другого аркушу. З листопада 1756 року метричні записи втрачають свою послідовність й мають ознаки суттєвих хронологічних прогалин, так наприклад, після листопада 1756 року є один запис за 1757 рік, а далі йдуть записи за 1758 рік й то тільки до листопада, після чого одразу появляються нечисельні записи 1763 року й записи 1764 року.
Слід окремо зазначити, шо деякі фотокопії (чи скани) були виконані у недостатній якості, але найгірше свою справу зробили особи відповідальні за цифрову компресію цих копій, викладену на сайті мормонів, це виражається у недостатній роздільчості зображення, що у випадку застосованого конвертування оригінального зображення в градаціях сірого, вкрай ускладнило, а в окремих випадках – унеможливило, відчитування тексту документів.
Стосовно змісту та форми самих записів критика стосується вже самих парохів, які вели записи. На початку метрик хрещення парох старався витримувати форму записів й подавав більш-менш мінімальні дані стосовно батьків дитини та її хресних. Деколи можна ідентифікувати прізвище особи батька, або принаймі його прізвисько чи похідне звертання (наприклад зять такого то). Але особливо під кінець записів про хрещення, стан ведення метрик вкрай погіршився: дати часто відсутні, або суперечливі в плані хронології, священник міг вказати просто імя батька й звідки він походив, - при цьому часто перестав вказувати навіть імя матері. Деякі прізвиська чи описи спорідненості важко зрозуміти – як то, наприклад, назва певної професії в в певних випадках прізвище-прізвисько чи просто власне фах особи..
Мова документів – язичіє, в плані прізвищ та супутніх термінів - містить багато українізмів. У різних парохів різнилося написання тих чи інших букв, що також деколи утруднює відчитування документів. Стиль почерку деколи змінювався, хоча парох вказувався той самий, шо все ж наводить на думку, що певні записи здійснював його помічник.
В цілому важко назвати дані документи джерелом корисної генеалогічної інформації, складнощі зі зрозумінням випадків коли невідомо чи перед нами прізвище чи прізвисько; для усіх православно-подібного типу метричних записів (за винятком зуніфікованих записів 18 ст Російської імперії) є притиманними спрощені підходи в подачі даних, - наприклад запис «Іосиф зять Процишин» не вказує прізвища Йосипа, як й не вказує імені самого Процишина; жінкам відведено роль другорядної істоти, ім’я (навіть, всього лишень..) можна й не згадати – очевидно якийсь Стефан син Микити з Раю (колишнє село біля Бережан) отримав свого сина Василя від лелеки, або виростив на городі.. Втім, секситський шовінізм не мав релігійних кордонів й був загальноприйнятим в ті часи.. В кращому випадку, прізвище чи бодай ім’я батька матері можна було взнати тільки зі шлюбних метрик, а оскільки копій метричних книг в ці часи не робили, втрата (в пожежі, чи під час розпалювання п’єца чи навіть вибачте – використання старих метрик як туалетного паперу..) цих записів означала втрату остаточну й неповоротну даних - хто, звідки чий-чия й тп й тд.. Особливі незручності дослідникам додає так звана система кириличних чисел, яка в поєднанні з поганим станом записів (а найчастіше – після їх «оцифровки»), часто ставить вкрай складні завдання при спробі інтерпретувати числові значення тих чи інших символів дати (дня).
Загальний стан метрик Бережан зі скорописом (ЦДІАЛ – Ф.201, оп.4а, справа №188) – вкрай поганий та фрагментарний. У всіх документів, що збереглися, відсутній фрагмент аркуша – правий верхній кутовий (лівий на звороті). Метричні записи представлені двома типами – метрики хрещення та метрики шлюбів. Метрики хрещень охоплюють період 1753-1764 й займають 8 аркушів при помилковій (?) нумерації архіву в 9 аркушів (7й аркуш відсутній, але текст з кінця 6го та початку 8го правдоподібно є частинами одного запису, що вказує на помилку архівістів).
На основі збережених записів 1754 року випливає, що втрачено аркуш (чи сторінку) записів першої половини року, бо останній запис першого аркуша не збігається зі змістом початку другого аркушу. З листопада 1756 року метричні записи втрачають свою послідовність й мають ознаки суттєвих хронологічних прогалин, так наприклад, після листопада 1756 року є один запис за 1757 рік, а далі йдуть записи за 1758 рік й то тільки до листопада, після чого одразу появляються нечисельні записи 1763 року й записи 1764 року.
Слід окремо зазначити, шо деякі фотокопії (чи скани) були виконані у недостатній якості, але найгірше свою справу зробили особи відповідальні за цифрову компресію цих копій, викладену на сайті мормонів, це виражається у недостатній роздільчості зображення, що у випадку застосованого конвертування оригінального зображення в градаціях сірого, вкрай ускладнило, а в окремих випадках – унеможливило, відчитування тексту документів.
Стосовно змісту та форми самих записів критика стосується вже самих парохів, які вели записи. На початку метрик хрещення парох старався витримувати форму записів й подавав більш-менш мінімальні дані стосовно батьків дитини та її хресних. Деколи можна ідентифікувати прізвище особи батька, або принаймі його прізвисько чи похідне звертання (наприклад зять такого то). Але особливо під кінець записів про хрещення, стан ведення метрик вкрай погіршився: дати часто відсутні, або суперечливі в плані хронології, священник міг вказати просто імя батька й звідки він походив, - при цьому часто перестав вказувати навіть імя матері. Деякі прізвиська чи описи спорідненості важко зрозуміти – як то, наприклад, назва певної професії в в певних випадках прізвище-прізвисько чи просто власне фах особи..
Мова документів – язичіє, в плані прізвищ та супутніх термінів - містить багато українізмів. У різних парохів різнилося написання тих чи інших букв, що також деколи утруднює відчитування документів. Стиль почерку деколи змінювався, хоча парох вказувався той самий, шо все ж наводить на думку, що певні записи здійснював його помічник.
В цілому важко назвати дані документи джерелом корисної генеалогічної інформації, складнощі зі зрозумінням випадків коли невідомо чи перед нами прізвище чи прізвисько; для усіх православно-подібного типу метричних записів (за винятком зуніфікованих записів 18 ст Російської імперії) є притиманними спрощені підходи в подачі даних, - наприклад запис «Іосиф зять Процишин» не вказує прізвища Йосипа, як й не вказує імені самого Процишина; жінкам відведено роль другорядної істоти, ім’я (навіть, всього лишень..) можна й не згадати – очевидно якийсь Стефан син Микити з Раю (колишнє село біля Бережан) отримав свого сина Василя від лелеки, або виростив на городі.. Втім, секситський шовінізм не мав релігійних кордонів й був загальноприйнятим в ті часи.. В кращому випадку, прізвище чи бодай ім’я батька матері можна було взнати тільки зі шлюбних метрик, а оскільки копій метричних книг в ці часи не робили, втрата (в пожежі, чи під час розпалювання п’єца чи навіть вибачте – використання старих метрик як туалетного паперу..) цих записів означала втрату остаточну й неповоротну даних - хто, звідки чий-чия й тп й тд.. Особливі незручності дослідникам додає так звана система кириличних чисел, яка в поєднанні з поганим станом записів (а найчастіше – після їх «оцифровки»), часто ставить вкрай складні завдання при спробі інтерпретувати числові значення тих чи інших символів дати (дня).
-
Онлайнdrapieznik
- Повідомлень: 444
- З нами з: 26 червня 2020, 05:00
- Стать: Чоловік
- Звідки: Львів
- Дякував (ла): 23 рази
- Подякували: 469 разів
Re: БЕРЕЖАНИ, місто, Тернопільська область, Україна
Неочікувано, моя пригода" з бережанськими документами 18 століття продовжилася.. Якшо людина звикла в своїх пошуках бути послідовною й починати завжди з описів архівів - тих в яких мормони копіюють їх документи, то наприклад по Бережанах в описі 201 фонду ЦДІАЛ https://tsdial.archives.gov.ua/pdf/F.%2 ... (2023).pdf можна в алфавітному покажчику побачити справу Бережанського деканату - вона якраз передує метричним книгам. Мова йде за справу №187 фонду 201 (опис 4а) ЦДІАЛ, яка містить реєстри парафіян Бережанського деканату за 1763 рік. Цей реєстру прекрасно доповнює та розширює (й то значно..) дані про парафіян містечка, причому списки вірян унійного обряду завжди продовжує перелік парафіян римо-католицького обряду тих парафій. Я пошуком про всяк випадок пошукав по файлі опису від ЦДІАЛ можливі ще інші деканати з реєстром 1763 року, але на превеликий жаль знайшов тільки аналогічний реєстр парафіян за 1763 рік у Тлумачі https://www.familysearch.org/search/cat ... %20Library.
В реєстрі Бережан є як парафія церкви Георгія, так й парафія, наприклад, Нового Ринку містечка (частина Бережан), а також району "Місто" й звісно прилеглі села такі як Рай ,Адамівка.. Я вирішив проіндексувати реєстри парафій церков Георгія та Різдва Пресвятої Богородиці (Новий Ринок) містечка Бережани за 1763 рік:
св. Георгія (1763):
лінк на оригінал - https://www.familysearch.org/ark:/61903 ... at=1410653
лінк на файл Ворда - https://docs.google.com/document/d/1BCq ... drive_link
Різдва Пресвятої Богородиці (1763):
лінк на оригінал - https://www.familysearch.org/ark:/61903 ... at=1410653
лінк на файл Ворда - https://docs.google.com/document/d/1KoI ... drive_link
В реєстрі Бережан є як парафія церкви Георгія, так й парафія, наприклад, Нового Ринку містечка (частина Бережан), а також району "Місто" й звісно прилеглі села такі як Рай ,Адамівка.. Я вирішив проіндексувати реєстри парафій церков Георгія та Різдва Пресвятої Богородиці (Новий Ринок) містечка Бережани за 1763 рік:
св. Георгія (1763):
лінк на оригінал - https://www.familysearch.org/ark:/61903 ... at=1410653
лінк на файл Ворда - https://docs.google.com/document/d/1BCq ... drive_link
Різдва Пресвятої Богородиці (1763):
лінк на оригінал - https://www.familysearch.org/ark:/61903 ... at=1410653
лінк на файл Ворда - https://docs.google.com/document/d/1KoI ... drive_link
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 30 гостей