Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Бі́лики, смт, Кобеляцький р-н, Полтавська обл, Україна

У цьому смт/Цим смт/Це смт

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим НП
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3977
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2291 раз.
Подякували: 825 раз.
Стать: Жінка

Бі́лики, смт, Кобеляцький р-н, Полтавська обл, Україна

Повідомлення АннА » 04 липня 2017, 16:15

БІЛИКИ – с-ще міського типу Кобеляцького р-ну Полтавської обл. Розташов. на правому березі р. Ворскла (прит. Дніпра). Нас. 6,4 тис. осіб (1990).

Засноване як стратегічний пункт у 1-й пол. 17 ст. За переписом 1765 – козац. поселення, що входило до складу Полтавського полку.

1923–25 – райцентр, а від 3 черв. 1925 – у Кобеляцькому р-ні Полтавської округи. Від 1932 у складі Харків. обл., від 1937 – Полтав. обл. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 під час гітлерівської окупації (16 серп. 1941 – 24 серп. 1943) на примусові роботи до Німеччини було вивезено 224 жителя Б.

У Б. – літ.-меморіальний музей Мате Залки, Білицький музей історії та художньо-ужиткового мист-ва.

Уродженцями Б. є Герой Рад. Союзу Ф. Марченко, укр. письменник В.Замковий.

Пам'ятники: Т. Шевченкові, Мате Залці, Ф.Марченку, братська могила воїнів, які загинули під час визволення с-ща від гітлерівців.

Зображення
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3977
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2291 раз.
Подякували: 825 раз.
Стать: Жінка

Re: Бі́лики, смт, Кобеляцький р-н, Полтавська обл, Україна

Повідомлення АннА » 08 липня 2017, 17:49

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
БІЛИКИ — Селище міського типу, центр селищної Ради. Розташовані на правому березі річки Ворскли (басейн Дніпра), за 15 км від районного центру та за 2 км від залізничної станції Ліщинівка. Населення — 7600 чоловік.

В селищі розташований колгосп ім. Мате Залки зерно-тваринницького напряму, з 1965 року очолений тридцятитисячником І. Ф. Ситником. За короткий час колгосп з економічно відсталого перетворився на передове, технічно оснащене господарство. Тут є 2382 га землі, в т. ч. 1289 га орної, 5 тваринницьких ферм. В селищі також є великі підприємства: Кобеляцький цукровий та Білицький молококонсервний завод, валова продукція якого в 1966 році склала 12208 тис. крб. проти 7 144 тис. крб. в 1958 році. З розвитком економіки колгоспу і підприємства зростав добробут трудящих Біликів. За семирічку колгоспники і робітники спорудили 267 будинків. У селищі заасфальтовано 3520 кв. метрів тротуарів, прокладено 4956 погонних метрів водопроводу.

Поблизу підприємств виросло нове робітниче селище з красивими багатоповерховими будинками, широкими асфальтованими вулицями. Селище потопає в зелені дерев, кущів і квітів.

Тут виросло двоповерхове приміщення середньої школи, Будинок культури, побудовано дитячий садок тощо.

Населення Біликів обслуговують 2 лікарні з поліклінічними відділеннями, де працює 7 лікарів та понад 20 чол. середнього медперсоналу. В селищі є середня, 3 восьмирічні, 2 початкові школи та школа робітничої молоді, Будинок культури, 6 клубів.

З 1928 по 1936 рік у Біликах в літні місяці проживав видатний революційний угорський письменник Мате Залка. Тут він написав свої твори: «Генерал», «Комети повертаються», «До-бердо». У 1936 році Мате Залка поїхав в Іспанію, де під іменем генерала Лукача командував 12-ю інтернаціональною бригадою. Генерал Лукач хоробро бився за свободу і незалежність іспанського народу і загинув смертю героя в бою під Уескою в червні 1937 року. У 1950 році в Біликах відкрито літературно-меморіальний музей Мате Залки.

Білики засновані в першій половині XVII століття. У січні 1750 року тут спалахнуло повстання селян і козаків. Біличани розгромили приміщення сотенної канцелярії, побили сотенного отамана та збирача податків і вчинили напад на будинок сотника. Повсталі обрали нове сотенне правління. Озброєному загону козаків, направленому туди полковою канцелярією, біличани вчинили збройний опір. Тільки другому, більш численному загону вдалося придушити повстання.

Уродженцю Біликів Ф. І. Марченку за героїзм, виявлений у боях в роки Великої Вітчизняної війни, посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Поблизу села знайдено кам’яні шліфовані молотки періоду бронзи (приблизно II тисячоліття до н. е.).
Із повагою, Ганна


Повернутись до Літера Б

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: al_mol, Aushanbibi, Bing [Bot], D_i_V_a, Google [Bot], Google Adsense [Bot], Milena, ukrgenealogy