БІЛОЛІССЯ – ранньомезолітичне (див. Мезоліт) поселення (10–9 тис. до н.е.) на правому березі р. Сарата між сучасними селами Білолісся Татарбунарського р-ну і Михайлівка Саратського р-ну Одеської обл.
Відкрито А.Кремером. Палеографічна ситуація в межиріччі Дунаю та Дністра на час існування там поселення – степи з поодинокими деревами сосни, берези та вільхи.
Вздовж берега Сарати виявлено 4 легких житла з вогнищами. Речовий комплекс складається з крем'яних знарядь та решток фауни: кісток коня, тура та сайгака.
Серед знарядь – скребачки, різці, вістря, геометричні мікроліти (сегменти, трапеції, трикутники – вкладиші ножів, серпів; наконечники стріл), свердла, скобелі тощо. Певно, первісна община з 4-х сімей (по 4–6 осіб) полювала в долині р. Сарата протягом кількох місяців. Дослідники вважають, що поселення могло бути засноване кочовиками з балкано-дунайського регіону.