УГФ-Український Генеалогічний Форум

Залишайтесь вдома і досліджуйте власний родовід :)

Будераж, село, Здолбунівський р-н, Рівненська обл, Україна

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4703
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2541 раз.
Подякували: 888 раз.
Стать: Жінка

Будераж, село, Здолбунівський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА » 17 січня 2020, 13:55

БУДЕРАЖ, с, Дубенський пов., в документах Будораж, над річкою Збитенкою, 33 км. від Дубна. В кінці 19 ст. було там 142 дом. і 934 жит. Церква дерев'яна з 1830 року, школа.
Ця стара місцевість, де є два городища, і на терені якої виступають найдавніші культури, починаючи від неоліту і кінчаючи пам'ятниками з нашого раннього середньовіччя, згадується в історичних документах 14 ст. Власне в 1322 р. великий князь волинський Любарт Гедеминович надає Будеражові землі на утримання соборної церкви, на той час столиці Волині Луцку, а також на утримання єпископського двору. При чому границі цих земель доходили до ур. „Турохва могила" і „Ліси" аж до Дубна (Архів ч. І, т. І, ст. 207).
В 1583 р. Б. було власністю кн. Костянтина Острозького, який платить з нього за 3 дим., 1 город, 1 вального колеса, а з частини Б., що належала до лубенського міста, за 7 фим., 5 город.
В 1585 р. село це згадується серед єпископських сіл в околицях Луцька і Острога. В початках 17 ст. Б. було власністю кн. Доминика Заславського і в 1649 р. було там — 18 димів, в 1650 — 8, а в 1651 тільки 5 дим. Згідно з Кульбушівським трактатом 1753 р. Б. було разом з цілим лубенським ключем маєтком (в числі 2 міст і 7 волинських сіл) віддано Станиславу Любомирському. В кінці 19 ст., разом з іншими маєтками Б. було розпарцельоване між чеськими колоністами.
1585 р. згадується тут маєток єпископів Луцької і Острозької, Двір Будораж і село Будораж (Архів ч. І, т. І, ст. 203), і урочища: Лисичі, Мочулянка і Обицьке. Одне з них положене на високому березі долини р. Свята. Археологічні дослідження виявили на ньому рештки камінних фундаментів, великий мурований колодязь, багато керамічного матеріялу з раннього середньовіччя і литовської доби. При цьому, належить воно до одного з найбільших городищ на Волині (з пригородом). Друге городище в західній частині села, де знайдено багато крем'яних знарядь і півфабрикатів. Згідно із списом 1911 р. було там 1302 жителів, волость, земська поштова станція, одноклясова школа, фельдшерський пункт і 4 крамниці.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4703
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2541 раз.
Подякували: 888 раз.
Стать: Жінка

Re: Будераж, село, Здолбунівський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА » 26 січня 2020, 13:43

З вкіпедії
Будера́ж — село у Здолбунівському районі Рівненської області. Розташовано на півдні Здолбунівського району на річці Збитинка. На півдні межує з селом Святе, на сході з селом Буща, на півночі з селом Новий Світ та на заході з селом Суйми.
Історія
Уперше Будераж засвідчений у 1322 році[1]. Тоді 8 грудня князь Любарт Гедимінович подарував Луцькій церкві Іоана Богослова маєтності кількох сіл, серед котрих називається «Будорозк», а в іншому записі «Будораже», «Будорожское имение».
У грамоті 1478 року при описі «лесных владений» згадується «будорожское дворище», попри яке проходила «грань» (межа) «пригорной дубравы». Очевидно, на той час село мало кілька «дворищ», розміщених серед лукових «займ» неподалік озерець.
Донесення 1572 року звинувачує «будорожских крестьян» за невиконані шарваркові повинності через що став неможливим вивіз «тартачного» лісу. Тоді дощовими зливами були зруйновані дороги, преходи, греблі 3 1585 року «двор й село Будорож» стає власністю Луцько-Острізького єпископату, очолюваного Кирилом Терленьким, котрий дещо зменшив повинності «будоражских подданных» за «вальні колеса» (млин), лісові лови та пасіки. Восени 1598 року «Будорожское имение» перевіряла повітова комісія по нагляду казенного майна — лісів, гаївок, звіриних заповідників. У 1628 році «на дороге близ Будоража» побито й пограбовано місцевого шинкаря, а через рік в «Будеражском лесу на Лисице» схоплено й взято під варту мізоцьких конокрадів Максима Рудого та Івана Гриня. З 1639 року «Будорож» починає занепадати. Напади ординців, сваволя польської шляхти, епідемії спричинили руйнування села, котре з кінця 1648 року нараховувало лише 10 розорених дворів. Так тривало аж по 1709 рік. За дарчою грамотою 1753 року, «Будераж» відійшов до князя Станіслава Любомирського, управителі котрого розширили для села посівні «займи», випаси, сінокоси, зміцнили ставкове та деревообробне господарство, збільшили лісове «бортництво», укріпили давні й нові шляхи.
На початку 1866 року Будераж стає волосним центром, приміщення котрого зберігається і зараз та використовується сільською адміністрацією. За даними 1889 року, «село Будераж при рч. Збытнике (Збитенці) волости Будеражской» мало 70 дворів, 578 мешканців, основане у 1881 році однокласне народне училище, церковно-приходську школу, млин, корчму, крамничку.

Наприкінці листопада 1943 року в селі Будераж з ініціативи революційної ОУН в підпільних умовах було скликано конференцію представників поневолених Москвою народів для вироблення спільної стратегії боротьби і спільного антиімперського фронту. У її роботі взяли участь 39 делегатів від 13 національностей, представники яких боролися з окупантами разом з українськими повстанцями. Серед делегатів конференції були азербайджанці, башкири, білоруси, вірмени, грузини, кабардинці, казахи, осетини, татари, узбеки, українці, черкеси та чуваші. Ця конференція прийняла ряд важливих постанов і стала початком формування Антибільшовицького блоку народів (АБН).
Походження назви

Назва Будераж належить до старовинних типу Вітораж, Збараж, Кураж, де кінцеве «ж» утворилось з «д» внаслідок давньої специфіки формування присвійних прикметників. Тому Будераж — це первісний прикметник, oj відповідає на питання «чий» (населений пункт). Він утворений з імені людини Будерад, де початкове (компонентне) «Буд» розвинулось з дієслова будити, а «рад» — із радіти, що в комплексі могло виражати побажання народженому: «Хай буде радісним, нехай стане бадьорим!» Давні імена зразка Будерад, Собірад, Милорад засвідчені з кінця XI століття і вживаються подекуди й зараз.

Отже, Будераж приховує значення «Будерадів» (населений пункт, заснований, привласнений, фундований Будерадом), а документоване «Будорож» з «о», де зараз «е», «а», — результат говіркових звукозмін через чергування «е»-«о» (вести-водити), взаємодію звуків: вплив «о» на «а» відповідно до інших місцевих назв. Народне осмислення назви Будераж різне. То вона приховує змінений вислів «буде раз», бо, мовляв, тут після розгрому татаромонголів казали «Ще війна буде раз»; то від того, що у лісових гущавинах було багато хижих звірів, котрі «будоражили» (тривожили) людей, то ніби тут, при Збитенці в околиці городища, майстри будоражили (ладили, видовбували) «будари» (човни), бджолині вулики, корита.

Пам'ятки історії та культури
Село має збудовану в 1830 р. церкву Пресвятої Богородиці (Покрови), де зберігаються цінні стародруки, рукописи, копії метричних книг з 1850 р., опис церковних земель близько 45 десятин.
Біля приміщення школи, в якій наприкінці листопада 1943 року проходила Перша Конференція представників поневолених Москвою народів, відкрито пам'ятний знак.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4703
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2541 раз.
Подякували: 888 раз.
Стать: Жінка

Re: Будераж, село, Здолбунівський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА » 26 січня 2020, 13:45

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
БУДЕРАЖ — село, центр, сільської Ради, розташоване за 35 км від районного центру та за 12 км від залізничної станції Мізоч. Поблизу села протікає річка Збитинка. Дворів — 338, населення — 1057 чоловік. Сільраді підпорядковані села Зелений Дуб, Мости, Новий Світ, Святе.

В Будеражі міститься центральна садиба колгоспу «Молода гвардія». Господарство обробляє 3570 га землі, в т. ч. 1129 га орної. Вирощують зернові, цукрові буряки, розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. За самовіддану роботу 52 колгоспники відзначені Ленінською ювілейною медаллю.

269 учнів відвідують середню школу, їх навчають 22 учителі. За післявоєнні роки школу закінчило 395 учнів, 200 випускників одержали вищу та середню спеціальну освіту. Працюють будинок культури на 300 місць, бібліотека, дільнична лікарня на 35 ліжок, аптека, відділення зв’язку.

На різних ділянках виробництва і культури трудиться 35 комуністів і 89 комсомольців. Партійна організація створена в 1951, комсомольська— в 1940 році.

Село вперше згадується під назвою Будераж в акті 1322 року. Під час першої російської революції тут розповсюджувались антиурядові прокламації.

В січні 1918 року встановлено Радянську владу.

У квітні 1943 року гітлерівці в селі Святому спалили живцем 74 чоловіка. На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з фашистами 70 жителів села, з них 21 загинув на полі бою, 49 відзначено урядовими нагородами. На честь загиблих встановлено обеліск.

Біля Будеража виявлено три городища та три кургани давньоруських часів.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4703
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2541 раз.
Подякували: 888 раз.
Стать: Жінка

Re: Будераж, село, Здолбунівський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА » 26 січня 2020, 13:51

Державний архів Житомирської області
Православні
1. Волинська губернія
2. Волинська єпархія
3. Церква Покрови Пресвятої Богородиці, с. Будераж Будеразької вол. Дубенського пов.
4. Села: Півче, Суйми
5. Народження: 1799: ф. 1, оп. 78, спр. 651; 1817–1818: ф. 1, оп. 78, спр. 652, 653; 1843–1848: ф. 1, оп. 78, спр. 654, 659, 660, 666, 668, 671; 1851–1852: ф. 1, оп. 78, спр. 678, 683; 1867–1868: ф. 1, оп. 78, спр. 685, 686
6. Шлюб: 1799: ф. 1, оп. 78, спр. 651; 1817–1818: ф. 1, оп. 78, спр. 652, 653; 1843–1848: ф. 1, оп. 78, спр. 654, 659, 660, 666, 668, 671; 1851–1852: ф. 1, оп. 78, спр. 678, 683; 1867–1868: ф. 1, оп. 78, спр. 685, 686
7. –
8. Смерть: 1799: ф. 1, оп. 78, спр. 651; 1817–1818: ф. 1, оп. 78, спр. 652, 653; 1843–1848: ф. 1, оп. 78, спр. 654, 659, 660, 666, 668, 671; 1851–1852: ф. 1, оп. 78, спр. 678, 683; 1867–1868: ф. 1, оп. 78, спр. 685, 686
9. –
10. –

1. Волинська губернія
2. Волинська єпархія
3. Церква Троїцька, с. Плеча Вербівської вол. Дубенського пов.
4. Села: Будераж, Майдан-Старі Буди
5. Народження: 1818: ф. 1, оп. 78, спр. 653; 1835–1840: ф. 1, оп. 74, спр. 185; 1843–1847: ф. 1, оп. 78, спр. 655, 658, 661, 664, 667; 1848–1852: ф. 1, оп. 78, спр. 670, 676, 677, 679, 682; 1868: ф. 1, оп. 78. спр. 687
6. Шлюб: 1818: ф. 1, оп. 78, спр. 653; 1835–1840: ф. 1, оп. 74, спр. 185; 1843–1847: ф. 1, оп. 78, спр. 655, 658, 661, 664, 667; 1848–1852: ф. 1, оп. 78, спр. 670, 676, 677, 679, 682; 1868: ф. 1, оп. 78. спр. 687
7. –
8. Смерть: 1818: ф. 1, оп. 78, спр. 653; 1835–1840: ф. 1, оп. 74, спр. 185; 1843–1847: ф. 1, оп. 78, спр. 655, 658, 661, 664, 667; 1848–1852: ф. 1, оп. 78, спр. 670, 676, 677, 679, 682; 1868: ф. 1, оп. 78. спр. 687
9. –
10. –
Із повагою, Ганна


Повернутись до Літера Б

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot]