Бережки, село, Сарненський район, Рівненська область, Україна

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим нас. пунктом
0
Немає голосів
Жив
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Бережки, село, Сарненський район, Рівненська область, Україна

Повідомлення АннА »

БЕРЕЖКИ, с, Рівенський пов., Висоцька вол., село над річкою Случ, 162 км. від Рівного, дворів 352, жителів 2,788, рим.-кат. 10, жидів 7. Церква Рождества Богородиці з 1817 р. дерев'яна на місці старої. На землях села урочища: Передсілля, Болотця, Дроздян, Верблин. На полях два кургани. Історична згадка про Б. з 1580 р., у якому була маєтність кн. Марії Юр'ївни Курбської з дому кн. Гольшанської („Жизнь Андрея Курбського", вид. 1849 р., Київ, т. І, ст. 275).
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Бережки, село, Сарненський район, Рівненська область, Україна

Повідомлення АннА »

З вікіпедії
Бере́жки — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] До 2020 підпорядковувалося Бережківській сільській раді.[2] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[3]
Населення становить 1614 осіб (2011).[1]
Назва
Польською мовою згадується як Bereżki,[4] російською — як Бережки.[5]
Легенда про походження назви села
Question book-new.svg
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути підданий сумніву та вилучений. (жовтень 2019)
Перша
Існує легенда про походження назви села Бережки. Виникло село дуже давно на лівому березі Случі, що є притокою річки Горинь. Маленька групка людей приїхала ловити рибу, облюбувала місце на крутому схилі і тут же на березі поселилася жити. Трохи пізніше до них почали приєднуватись все нові і нові люди. Селились на самому березі, щоб річка була близенько і непотрібно було далеко десь іти, щоб випрати одяг, напувати худобу або ж набрати води.
Приваблювали також широкі заливні луги, де дуже зручно випасати худобу. З'явились чепурні хатки, місця всім було вдосталь, і навіть ті рибалки, що тимчасово приїхали сюди, не хотіли полишати місце. Про цих людей почали говорити, як про бережчан, тому що вони жили на березі. І так виникла назва Бережки, у якій потім із причин нам невідомих, було змінено наголос на Бережки.
Легенда про походження назви села (друга)
За нашим селом в сторону села Любиковичі стоїть колгоспна ферма. На місці цієї ферми, за переказами моєї прабабусі, стояв колись панський маєток. Там жив пан на прізвище Березовський. Від прізвища цього пана пішла назва села Березка. А потім з часом, «з» помінялася на "«ж» і стала назва Бережки.
Легенда про походження назви села (третя)
Виходимо з села у бік Узлісся (село) і здалеку подивимось на нього. Старе русло річки Случі огинало село так, що здавалося воно стоїть на трьох бережках. Звідси пішла назва Бережки.
Географія
Площа села — 1,16 км².[2] Поблизу села — річка Случ.[2] Розташоване на лівому березі Случі, що за 4 км від залізничної станції Дубровиця і за 7 км від районного центру.[джерело?] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «конфліктна».[6]
Легенда про виникнення села Бережки
Question book-new.svg
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути підданий сумніву та вилучений. (жовтень 2019)

На березі чарівної річки розкинулось село. Село, як село, та особливим було воно. Місцевість, на якій проживали люди, славилась вродою і силою жінки. Щасливий був той обранець, якому судилося з'єднати свою долю з місцевою красунею. Скрізь давала лад жінка. Подорожні зупинялися тут перепочити, а дехто зупинявся, щоб подивитися на саму місцевість та на дівчат. Дивувалися вони моторності української дівчини. Був серед проїжджаючих і багач Омелько, якому чогось як забажається, то враз так і повинно бути. Прогулюючись одного разу по березі, зустрів він чарівну дівчину. Глянув — остовпів. Очі — як числі річкові води, волосся — як могутні хвилі очеретів вздовж берега, а усмішка так і прикувала немов міцними ланцюгами. Схопив Омелько дівчину за руку і забажав тут же забрати її з собою. Але не врахував, що сільські дівчата не терплять сваволі і примусу. Вирвалась гордячка — і тільки блискавка майнула в блакитних очах. Подався сердитий зайда до іншого берега, але не захотів відступатись. На другий день наказав своїм слугам привести на берег негайно дівчину. Що відбувалося між нею і Омельком, ми не знаємо. Чужак покинув село над вечір, а дівчина … Бачили люди, як до схід сонця стояла русокоса красуня на крутому березі і тихо щось шепотіла вранішнім зорям. А потім зникла, зникла назавжди. На місці сповіді дівчини зазеленів прутик, який згодом виріс у струнку березу. Селяни ж не могли залишитися байдужими. Вшановуючи пам'ять красуні, вони назвали село Бережки, оскільки дівчина загинула на одному із крутих берегів, а її саму бережчанкою. Цю назву село носить і досі.
До XX століття
Бережки на мапах
(1/3) ▶
Село Бережки[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)

Село вперше згадується 1521 року.[2]

Перша історична згадка про село відноситься до часів розквіту феодалізму на Русі. У письмових переказах, датованих 1580 р., село згадується під назвою Бережків. У І-й половині XVI ст. воно належало князям Острожецьким, було «имением княгини Марии Юрьевны», яка заповідала це село своєму сину Андрію Леонтальту.[джерело?]

У 1594 р. власником села стає Микола Семашко. Змінювались власники: князі, пани, навіть держави, — до 1939 р. Дослідженню істориків представлені віднайдені найдавніші орнаменти поліських вишивок, а серед них вражаючі своєю одвічністю елегантністю сорочки «білим по білому», у яких зашифровані уявлення про гармонію навколишнього світу та місце людини в ньому.[джерело?]
XX століття

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Любиковицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[5] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9] У 1918—1921 роках влада у селі змінювалась кілька разів. У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Любиковичі Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У 1941 році село було зайняте німецькими військами. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[11] 312 мешканців села воювали з нацистами на фронтах. 98 загинуло. 10 січня 1944 року село повернулось під контроль СРСР. У 1951 році було проведено колективізацію та створено колгосп.[джерело?]

У 1947 році село Бережки разом з хутором Залісся підпорядковувалося Бережківській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[12] Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 3 господарства колгоспу ім. Тимошенка села Бережки були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР.[13]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[14] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 4][16] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,41 Кі/км² (137Cs + 134Cs[ru]), молока — 3,94 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,88 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 147 мбер, з якої: зовнішнього — 31 мбер, загальна від радіонуклідів — 116 мбер (з них Cs — 105 мбер).[17]
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Бережки, село, Сарненський район, Рівненська область, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Бережки, Дубровицький район, Ровенська область
БЕРЕЖКИ — село, центр сільської Ради. Лежать на лівому березі річки Случі, за 7 км від районного центру, за 4 км від залізничної станції Домбровиця. Дворів — 422, населення — 1762 чоловіка. Сільраді підпорядковане село Узлісся.
У Бережках розташована центральна садиба колгоспу «Прогрес». За господарством закріплено 3527 га землі, в т. ч. 967 га орної, 1449 га сіножатей і пасовищ. 420 га осушено. Виробничий напрям — вирощування льону, картоплі, зернових. Розвинене м’ясо-молочне тваринництво. З допоміжних підприємств є млин. 65 трудівників нагороджено Ленінською ювілейною медаллю. 5 колгоспників відзначено іншими орденами й медалями.
В селі є восьмирічна школа, в якій навчається 379 учнів, працюють 25 учителів, клуб, бібліотека.
В партійній організації, створеній в 1951 році, на обліку 21 член КПРС, у комсомольській — 81 член ВЛКСМ.
Вперше в письмових джерелах село згадується 1580 року під назвою Бережків.
Радянську владу проголошено в січні 1918 року. Мешканці села брали активну участь у Дуб-ровицькому збройному повстанні 1918—1919 рр. З середини 20-х років у Бережках діяв осередок КПЗБ.
В період Великої Вітчизняної війни населення активно допомагало партизанам, 312 мешканців села воювали з фашистами на фронтах, 307 з них нагороджені бойовими орденами й медалями. 98 бережківців полягли на фронті.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера Б”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Bing [Bot] і 18 гостей