Ве́рхній Дорожів (англ. Verkhniy Dorozhiv, в народі скорочено — Дорожів) — село Дрогобицького району, Львівської області. Населення становить 1599 осіб.
Розташування:
Дорожів знаходиться в Передкарпатті над річкою Бистрицею і віддалений від Дрогобича на 24 км. На сході село межує з с. Грушів, на півдні з с. Добрівляни, Волею, хутором Тожів. На південному заході — з хутором Глинне і с. Биків, на пн-зх. — з с.Ортиничі, а на пн-сх с. Лука(Озерне) та с.Майничі.
Частини села:
Горішній Дорожів, Середній Дорожів, Долішній Дорожів. Мікротопоніми: Завишення, Мельники, Вільники, Луг, Крамарська, Вороття, Дембіна, Задня, Дутка, Гусяче, Груд, Береги.
Історія:
Село Дорожів засноване у сиву давнину близько ХІІ — ХІІІ ст. Перша письмова згадка датується 1600 р. Через село вела дорога зі Львова до Дрогобича. Цією дорогою перевозили різний товар та матеріали. Під час переходу треба було відпочити і людям і коням. Місцем відпочинку було обрано Комарно і Дорожів. Ціни на продукти і сіль тут були високі, що і стало причиною до виникнення назви «Дорожня», а згодом — Дорожів.
Релігія:
Село є рекордсменом за кількістю старих дерев'яних церков — їх тут є аж чотири:
1. Преображення Господнього 1877 (за селом)
2. Св. Івана Хрестителя 1895
3. Св. Юрія 1855
4. Вознесіння Господнього 1887
У храмі Святого Юрія був душпастирем Шевчук Василь (псевдоніми Кадило, Пластун; 12 серпня 1903, Стрий — 12 вересня 1948, Ряшів) — греко-католицький священик УГКЦ, капелан УПА.
Верхній Дорожів село, Дрогобицький р-он, Львівська обл., Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Верхній Дорожів село, Дрогобицький р-он, Львівська обл., Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ВЕРХНІЙ ДОРОЖІВ — село, центр сільської Ради, розташоване за 22 км на захід від районного центру. Залізнична станція. Населення — 2512 чоловік.
На території села розташована центральна садиба колгоспу ім. Ф. Е. Дзержинського, який має 2657 га земельних угідь. Вирощуються переважно зернові і технічні культури, розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. З допоміжних підприємств є цегельня.
У Верхньому Дорожеві — середня школа, клуб, бібліотека. Працює дільнична лікарня.
Село лежало на чумацькому шляху і було останньою зупинкою по дорозі в Дрогобич. Фураж тут коштував дорого, звідси, вважають, і походить назва «Дорожів». У 1939 році в селі створено 2 колгоспи — ім. Жданова та ім. Кірова.
За період тимчасової німецько-фашистської окупації на роботу до Німеччини гітлерівці насильно вивезли біля 300 юнаків і дівчат. По-звірячому вбито комуніста, голову колгоспу ім. Кірова С. І. Зварича. 6 серпня 1944 року частини Радянської Армії визволили село від гітлерівців.
Намагаючись затримати розвиток соціалістичних перебудов у селі, зрадники українського народу, буржуазні націоналісти, тероризували населення. Березневої ночі 1946 року вони закатували сім’ю (жінку і трьох дітей) секретаря сільради І. Гнатіша. У жовтні 1947 року загинув голова сільради G. Паньків, а в грудні — його заступник Д. Дзендзий. У Дорожеві бандерівці вбили понад 100 чоловік. Закатованих бандити скидали у Бистрицю. Вони спалили майже всі громадські будівлі. Але, незважаючи на це у листопаді 1948 року було створено артіль ім. Дзержинського, і вже навесні 1949 року всі селянські господарства об’єдналися у колгосп.
ВЕРХНІЙ ДОРОЖІВ — село, центр сільської Ради, розташоване за 22 км на захід від районного центру. Залізнична станція. Населення — 2512 чоловік.
На території села розташована центральна садиба колгоспу ім. Ф. Е. Дзержинського, який має 2657 га земельних угідь. Вирощуються переважно зернові і технічні культури, розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. З допоміжних підприємств є цегельня.
У Верхньому Дорожеві — середня школа, клуб, бібліотека. Працює дільнична лікарня.
Село лежало на чумацькому шляху і було останньою зупинкою по дорозі в Дрогобич. Фураж тут коштував дорого, звідси, вважають, і походить назва «Дорожів». У 1939 році в селі створено 2 колгоспи — ім. Жданова та ім. Кірова.
За період тимчасової німецько-фашистської окупації на роботу до Німеччини гітлерівці насильно вивезли біля 300 юнаків і дівчат. По-звірячому вбито комуніста, голову колгоспу ім. Кірова С. І. Зварича. 6 серпня 1944 року частини Радянської Армії визволили село від гітлерівців.
Намагаючись затримати розвиток соціалістичних перебудов у селі, зрадники українського народу, буржуазні націоналісти, тероризували населення. Березневої ночі 1946 року вони закатували сім’ю (жінку і трьох дітей) секретаря сільради І. Гнатіша. У жовтні 1947 року загинув голова сільради G. Паньків, а в грудні — його заступник Д. Дзендзий. У Дорожеві бандерівці вбили понад 100 чоловік. Закатованих бандити скидали у Бистрицю. Вони спалили майже всі громадські будівлі. Але, незважаючи на це у листопаді 1948 року було створено артіль ім. Дзержинського, і вже навесні 1949 року всі селянські господарства об’єдналися у колгосп.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 19 гостей