УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Великі Куськівці, село, Лановецький р-н, Тернопільська обл, Україна

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5274
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2588 раз.
Подякували: 932 раз.
Стать: Жінка

Великі Куськівці, село, Лановецький р-н, Тернопільська обл, Україна

Повідомлення АннА » 16 жовтня 2020, 13:27

КУСЬКІВЦІ часом КОСЬКІВЦІ ВЕЛИКІ, с, Кременецький пов., Вербовецька волость, 38 км. від Крем'янця. Село положене над р. Заболоцькою. В кінці 19 ст. було там 144 дом. і 802 жит., дерев'яна церква з 1740 р., збудована Марією Войнаровською, церк-прих. школа з 1859 р., водяний млин, друга церква в с. Волиця, яку осадив кн. Вишневецький на лановецьких грунтах. По них належало до братів Дмитра, Савина і Антона Гнівошевичів Яловецьких. В 1583 р. кн. Олександер Вишневецький платив з К. від 4 дим., З город., 1 боярина і крім того з Куськівець других від 4 дим., 4 город. В кінці 1583 р. належало до кн. Вороницьких. В 1708 р. К. належали до Глуховського, пізніше до Пшилуцьких.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5274
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2588 раз.
Подякували: 932 раз.
Стать: Жінка

Re: Великі Куськівці, село, Лановецький р-н, Тернопільська обл, Україна

Повідомлення АннА » 22 жовтня 2020, 12:54

З вікіпедії
Вели́кі Ку́ськівці — село в Лановецькому районі Тернопільської області.
Центр однойменної сільської ради (1944—2016). Від вересня 2016 року громада у складі Борсуківської сільської громади.
Розташоване на берегах річки Заболотівка — лівого допливу р. Жирак, за 10 км від районного центру і найближчої залізничної станції Ланівці. До села приєднано хутори Гори, Додатки, За Двором, Заруддя, За Церквою, Лісковий, Новосілля, Моріг, Пиньки, Поплавщина, Помірки.
Територія — 1,2 кв. км. Дворів — 230. Населення — 618 осіб (2014 р.).
Історія
Поселення і село зафіксоване під різними назвами: у міновому записі кн. Михайла та Семена Васильовичів Збаразьких записане як Косковъ із ставом, млином і 8-ма (господарствами або димами) чоловіками (1473). Через 100 років - у володінні кн. Вишневецьких, за яких найперша письмова судова згадка — 1545 р. як Коськівці (21 дим), 1648 р., у церковних документах 1785 р. — Коськовци, 1874 р. — Коськовці Большие, 1920 р. — Великі Куськівці. В документах адміністративно-територіального поділу з 1946 року - як ВЕликі Кусківці. В говорах селян та людей району - Великі Куськівці.

Після третього переділу Речі Посполитої у 1795 р. разом з іншими населеними пунктами краю перейшло під владу Російської імперії як належне до Кремінецького повіту Волинської губ. До початку XIX ст. село — у власності ґрафів: Кучальського, поруч. Фелікса Йосиповича Мілевича (1856). Після довгого, на протязі 1863-73 рр., розкріпачення складена Статуттна грамота сільської громади Больших Куськовець Кременецького повіту Волнської губ. (1873) на 59 дворів і 186 осіб обох статей. З них дворів сіячів - 36 і вкожному по 4 дес. 2259 сажн., а всього 177 дес. 1908 сажн. орної польової землі, а також 23 тяглих двори і в кожному по 9 дес. 2106 сажн. присадибної землі та по 1 дес. 234 саж. сіножатей, а всього - 227 дес. 338 сажн. земель та 25 дес. 582 сажн. сінокосів. Під дворами селян – 25 дес. 1791 сажн., за що вимагалася викупна сума – 326 руб. 40 коп. та річного оброку в розмірі 5% від оціночної її вартості – 163 руб. 37 коп. Викупні суми земельної оплати по селу Большие Куськовци Борсукіської волості розраховані Крем’янецьким повітовим мировим посередником Ричинським на 1862 рік – 390 руб. 56 коп. і на 1863 – 1171 руб. 69 коп., на 1864 рік – 1984 руб. 69 коп. та 1865 -66 роки – 2518 руб. 12,5 коп.

У 1939 році вода ставка була спущена через повінь і на протязі подальших років використовувалася як топонім «Ставище» під сінокіс (із свідчень солдата-конюха пана Мілєвича на прізвище Ставицький за матеріалами ДАЖО).

У середині XIX ст. тут був фільварок із будинком, господарськими приміщеннями й садом; поруч — гребля та водяний млин, працювали ґуральня і цегельня (на місці нинішньої вулиці Зарічна). На початку XX ст. залишилася лише гребля. Нині про колишній панський маєток нагадує топонім вулиці Фільварок (тепер Зарічна). Наприкінці XIX ст. в селі — 144 двори, населення — 802 особи; було 235 малих, 4 середні селянські господарства; діяли початкова школа, 8 (?) крамниць.

Напередодні 1-ї світової війни власницею місцевого фільварку була поміщиця Мілевич, яка 1916 р. залишила маєток і перебралася до Варшави. Навесні 1917 р. з її дозволу панський управитель розпродав землю селянам. Згодом вони розібрали поміщицький будинок (палац) для власних потреб, за що деякі селяни були притягнені до юридичної відповідальності за самоправство (польською адміністрацією). Солдатами, що загинули або пропали без вістей на Першій світовій чужій для українців війні значаться 86 імен чоловіків. Протягом 1916—1920 рр. поблизу села пролягала вузькоколійна залізниця, т. зв. «Зозулька», яку використовували переважно для потреб фронту. В основному нею до села привозили поранених, оскільки полкові: госпіталь (у реквізованій для фронту хаті Афанасія Нитифоровича Цимбалюка і храм розміщувалися на Фільварку. У 1920-ті рр. на кошти священика (?) П. Трілеського (?) збудовано нове приміщення чотирикласної двомовної школи; вчителем працював В. Скаржевський.

Від 1921 р. Великі Кусківці належали до Лановецької ґміни Волинського воєводства. Тоді ж засновано філію товариства «Просвіта», яку очолив Ф. Арабський (?). Згодом просвітяни організували хату-читальню, де працювала бібліотека, передплачували українські часописи й ставили аматорські вистави. При «Просвіті» діяв мішаний хор.

У вересні 1939 р. в селі встановлено радянську владу, яка призначила вибори до Народних зборів, що відбулися 26–28 жовтня 1939 р. у Львові. Від Нападівського виборчого округу, наперекір владі, селяни обрали свого жителя й випускника Крем'янецької української гімназії Олексія Афіногеновича Арабського (1914—1939 (?), який із своїми бюлетенями пропав у районі (тоді Крем'янець). «Принесу вам Україну на своїх руках» — такі були його слова на передвиборних виступах.

Від липня 1941 р. до березня 1944 р. село — під нацистською окупацією. Протягом 1942—1943 рр. на примусові роботи до Німеччини відправили 80 молодих куськівчан, з яких відомо про 4-ох загиблих з «квитками у рабство», а саме: Є. Д, Шмигун, М. А. Гуменюк, Д. З. Басій, М. Д. Баран.

В УПА воювали місцеві жителі Пилип Басій («Тур»; 1923—1943)), Павло Булава («Шуліка», кущовий провідник «Сашко»; 1920—1947), Борис Гривас (1925—1943), Славко Іваськевич («Ризика»; 1923—1944), Григорій Ковбасюк («Степовий»; 1922—1949), Микита Козачук («Рибалка»; 1924—1944), Сава (1925—1945) і Яків («Данило», «Гриза»; 1922—1944) Солонини, Мартин («Бурий»; 1927—1947) і Михайло (1927—1947) Сотники, Захарій Ставіцький (1922—1945), Фома Сташук («?»; 1895—1946 застрелився в оточеній криївці), Павло Хаблюк («Лопух»; 1920—1945), Афіноген Черняк (1914), Максим Шамко («Ґраф»; 1922—1945), Іван Якимчук («Денко»; 1916—1948); Сергій Якимчук («Веселий», заступник орг-мобілізаційного референта СБ «Юрко»; 1922—1946). Всього за зв'язки чи участь в ОУН-УПА 71 жителів села були вбиті, репресовані чи вивезені на спецпоселення.

У Червоній армії на фронтах німецько-радянської війни воювали 105 мешканців села, з них 41 загинув, 33 пропали безвісти. Після повернення радянської влади у 1944 р. головою сільської ради призначили Філана Крука, який 1946 р. загадково зник і вважається таким, що безвісти пропав. Існує дуже ймовірна версія, що він знищений упирами НКВС для вироблення ненависті до СБ УПА.

У червні 1946 р. з Польщі у рамках репресивної Операції «Вісла» до села переселено 8 родин, які стали повноправною «родиною» куськівчанам та пустили тут вагомі корені своїх родів: Шмагли, Куриськи, Радавці, Туркоці і ін.
Релігія

У 1740 р. за наказом поміщиці М. Войнаровської (?) розпочали будівнитво дерев'яної церкви; 1778 р., спорудження храму завершили завдяки землевласниці І. Кучальській. У 1855 р. на кошти парафіян, священика К. Трилецького та його дружини Емілії храм підняли на кам'яний фундамент (Волинь. Історико-статистичний опис церков і парафій Волинської єпархії; 1888 р.). Проіснувала до 1934 р., коли розпочато будівництво нової мурованої церкви. «За Польщі» збудовано греко-католицьку церкву, посвячена 04.09.1934 р. кир. о. Миколаєм Чарнецьким, у якій служили священики: Грош, Гук, єзуїт Марцелій Високінський, білорус Юзеф Гадуцевич (розстріляний у 1943 р. нацистами, за іншою версією — вояками УПА). Храм діяв до 1954 р.; згодом у ньому влаштували колгоспний зерносклад, а невдовзі будівлю розібрали.

На початку 1930-х рр. на кошти парафіян і всеволинського збору пожертв розпочато і у 1937 р. завершено будівництво православної церкви Архистратига Михайла. Богослужіння відбувалися до того, як у 1962 р. радянська комуністична влада закрила храм; 1998 р. богослужіння відновили. Священиками у різні часи служили: о. Кирило Трилецький, його син о. Петро Трилецький (збудував церковну, т. зв. «Попову хату» і школу, що збереглися донині), о. В. Германевський (1918 р. більшовицька влада змушувала його зняти зі себе хреста, але священик категорично відмовився, після чого зник безвісти), о. Я. Середюк, о. Казновецький (разом з іншими священиками відстояв Почаївську лавру, яку хотіли забрати поляки), о. М. Скрипник, о. Х. Сидорчук, о. Т. Кручковський, о. Виштикалюк, о. С. Черняк, о. І. Огороднік, о. А. Бельма, о. С. Борис. Церква св. Архістратига Михаїла діє донині, багато років парафію очолює о. В. Флисник.
Освіта

У 1859 р. засновано церковно-парафіяльну школу, яку очолив місцевий священик; у ній працював один учитель.

У 1940 р. відкрито початкову школу з українською мовою навчання (директор С. Волянюк).

1969 р. у Великих Куськівцях почала діяти восьмирічна школа, першим директором якої був Сафон Степанович Дубина. Він же у 1973 р. домігся побудови нового її двоповерхового приміщення.

Нині діють ЗОШ I—II ступенів, дитячий садок «Малятко».
Соціальна сфера

1970 р. споруджено двоповерховий адмінбудинок, де розмістили сільську раду, відділення зв'язку, продовольчу і промислову крамниці. У 1985 р. збудовано медичний пункт.

Діють Будинок культури (споруджений у 1987 р.), бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, відділення зв'язку, три торгових заклади.
Господарство

1949 р. створено колгосп ім. М. Островського (у селі проживали тітка і двоюрідні сестри цього радянського письменника. Він приїжджав до них у Великі Куськівці); перший голова правління — В. Процюк. 1992 р. колгосп перейменовано на «Хлібороб», тоді в ньому було 16 автомобілів, 7 комбайнів, 25 тракторів, 900 голів ВРХ. 2000 р. господарство реформовано у ПСП з такою ж назвою. Нині землі розпайовані, частину з них орендують ТОВ «Вишнівецьке» й агрофірма «Горинь», 75 родин обробляють землі одноосібно.

У 1962 р. село радіфіковане, 1966 р. — електрифіковано, 1988 р. — телефонізовано, 2002 р. — газифіковано.
Пам'ятники

Бюст Миколі Островському,
воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971 р.).
пам'ятний знак Ф. Круку.
Хрест символічної могили воїнів, загиблих у роки 1-ї світової війни.
Могила учасниці УПА М. Гуменюк («Гафійки»), яку в 1945 р. замордували енкадебісти.
Могила невідомим солдатам РА, що розстріляні у селі німецькими фашистами влітку 1941 р., як неорганізовано відступаючі із числа втікаючих військ від західного кордону на схід (видані місцевим чоловіком, якого звали «Ліво….рай»).
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5274
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2588 раз.
Подякували: 932 раз.
Стать: Жінка

Re: Великі Куськівці, село, Лановецький р-н, Тернопільська обл, Україна

Повідомлення АннА » 22 жовтня 2020, 12:58

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ВЕЛИКІ КУСКІВЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване за 12 км від районного центру й залізничної станції Ланівці. Дворів — 338. Населення — 957 чоловік.
У Великих Кусківцях розміщена центральна садиба колгоспу ім. М. Островського, за яким закріплено 1,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 1,1 тис. га орної землі. Провідне місце в господарстві посідають виробництво зерна, м’ясо-молочної продукції. Колгосп також вирощує цукрові буряки, картоплю. З допоміжних підприємств діє млин та пилорама. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва орденом «Знак Пошани» нагороджено 3 чоловік. У селі є восьмирічна школа, в якій вчаться 186 учнів і викладають 10 учителів, клуб із залом на 200 місць, бібліотека; продовольчий і промтоварний магазини, дитячі ясла, фельдшерсько-акушерський пункт. Тут працюють 23 члени КПРС та 34 члени ВЛКСМ. Партійна організація в колгоспі створена у 1954 році, сільська комсомольська організація — в 1945 році.
Село відоме з 1785 року.
У січні 1918 року в селі проголошено Радянську владу. У червні—липні 1919, липні—вересні 1920 року тривало радянське будівництво. Понад 120 жителів брали участь у боях проти гітлерівських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни. 50 фронтовиків нагороджені орденами й медалями Союзу РСР. На честь 69 полеглих у боях за Вітчизну в селі збудовано пам’ятник.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5274
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2588 раз.
Подякували: 932 раз.
Стать: Жінка

Re: Великі Куськівці, село, Лановецький р-н, Тернопільська обл, Україна

Повідомлення АннА » 22 жовтня 2020, 13:01

Державний архів Тернопільської області
1. Волинська губернія
2. Волинська єпархія
3. Церква Св. Михайла, с. Великі Куськівці Кременецького пов.
4. с. Синівці
5. Народження: 1880–1886: ф. 486, оп. 1, спр. 80; 1887, 1889–1893, 1895: ф. 486, оп. 1, спр. 81
6. Шлюб: 1880–1886: ф. 486, оп. 1, спр. 80; 1887, 1889–1893, 1895: ф. 486, оп. 1, спр. 81
7. –
8. Смерть: 1880–1886: ф. 486, оп. 1, спр. 80; 1887, 1889–1893, 1895: ф. 486, оп. 1, спр. 81
9. –
10. –
Із повагою, Ганна


Повернутись до Літера В

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], Google [Bot]