Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

ВЕЛИКІ МОСТИ, місто, Сокальський район, Львівська область, Україна

У цьому місті/Цим містом/Це місто

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим НП
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3982
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2291 раз.
Подякували: 825 раз.
Стать: Жінка

ВЕЛИКІ МОСТИ, місто, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення АннА » 25 листопада 2016, 14:58

ВЕЛИКІ МОСТИ – місто Сокальського р-ну Львів. обл. Розташов. на р. Рата (прит. Зх. Бугу), за 16 км від залізничної ст. Гірник. Нас. 6,1 тис. осіб (1998).
Перша письмова згадка 1472. Спочатку відоме під назвою Мости. Біля поселення в кін. 15 ст. були збудовані чотири мости через р. Рата, від них, ймовірно, і пішла назва. Від 1559 – сучасна назва, тоді ж місто отримало магдебурзьке право. В 16–17 ст. В.М. були значним торг. і ремісничним центром. У 18 ст. поступово занепало. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) переходить під владу Австрійс. імперії (від 1867 – Австро-Угорщина). 1912 ч. міста була затоплена водами річок Рата та її прит. Свиня.
Після 1920 – під владою Польщі. Від 1939 – у складі УРСР (див. Возз’єднання українських земель в єдиній державі). Райцентр 1940–59. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 було окуповане гітлерівськими військами від черв. 1941 по лип. 1944, входило до складу Генеральної губернії.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3982
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2291 раз.
Подякували: 825 раз.
Стать: Жінка

Re: ВЕЛИКІ МОСТИ, місто, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення АннА » 02 квітня 2019, 11:12

Вели́кі Мо́сти — місто районного значення Сокальського району Львівської області.
Історія
Давні віки

За півкілометра на північ від міста поруч із річкою Ратою між двома струмками археологи зафіксували мезолітичну стоянку. Там же знайдено сліди поселення бронзової доби й часів Русі. До нашого часу цей культурний шар дійшов у зміненому вигляді.

На місці кар'єру пісковика біля високого берегу ріки Рати знайдено поселення комарівської культури. Тут же, біля крайньої хати Великих Мостів було поселення культури лійчастого посуду, сьогодні ця територія зруйнована.

На півдні від Великих Мостів, приблизно за три кілометри, біля автотраси Н17 на межі Сокальського й Жовківського районів, на правому березі струмка віднайдено поселення комарівської культури, його культурний шар зберігся неповністю.

Праворуч від дороги на Волицю в урочищі Заготльон знайдено поселення бронзової доби, його культурний шар частково зберігся. Неподалік від центру міста в урочищі Лужок, де є теплиці, а також між лівим берегом струмка і правим берегом ріки Рата було поселення комарівської культури, у цьому місці відбувалися археологічні дослідження[2].
Перша писемна згадка

Перше писемне свідоцтво про існування містечка на цьому місці належить до ХV ст., у 1472 р. на лівому березі Рати, серед лісів існувала оселя, звана Мости або міст. У записах про село Мости в королівського збирача податків сказано: «600 овець, 2 корчми, дворища волохів». Той факт, що в Мостах у 1472 р. існувало аж дві корчми говорить про те, що ця оселя була не такою ж малою.

Далі на долю села проливають світло уривки з німецької літературної пам'ятки XV ст. З неї ми довідуємось, що в неділю 9 липня 1497 р. через Мости з Белза переїжджають хрестоносці, яких викликав на війну з турками польський король Ян Ольбрахт. Загін рицарів 400 чоловік. Секретар зробив запис про похід: «Пусте село, назване Мости і річка тут Рата». Очевидно всі селяни встигли сховатися в ліси. Наскоки татар часто руйнували країну. На Белзькій землі ті побували ще в 1450 р.

В історичних хроніках від 16 століття згадується невеличке поселення Містки, що притулилося на правому березі річки Рати, на півдорозі між Жовквою та Белзом.
Статус міста

Подальшу долю Містків кардинально змінив їх власник — польський король Сигізмунд II Август, який 23 липня 1549 р. видав привілей на прохання белзького, люблінського старости, графа Станіслава Тенчинського,[3] згідно з яким селу надали статус міста з одночасним запровадженням магдебурзького права. Це в історії рідкий випадок, коли дату заснування міста відомо з точністю до дня. Із вдячності мешканці вирішили назвати місто Августів — на честь короля, який призначив першим його війтом Андрія Рокицького.

Щоб якнайшвидше наповнити міську скарбницю, магістрату надали три лани поля, лазню, солодовню, броварню й ремісничу ятку. Крім цього, в міську казну надходив увесь виторг від продажу горілки, а також кожна третя мірка борошна від млина. У місті запровадили щотижневі ярмарки — в середу, і два річні — на свята Божого Тіла та Всіх Святих. Старості надавали право брати чинш від лав м'ясників, а у дні торгів — від усіх інших товарів. «Новоспечених» міщан звільнили від усіх феодальних податків і повинностей, а також від робіт біля замку. Обов'язковими залишалися лише роботи з ремонту доріг і млинів (один із них був у місті, інший — у селі Воля Дворецька, але належав місту). Для пожвавлення торгівлі король дозволив оселятися в Августові євреям — на таких самих правах, що й у Белзі.
Залишки синагоги

Місто швидко розвивалось і розросталось. 1569 року тут нараховували 257 житлових будинків, чотири солодовні, працювали 25 пекарів і 13 столярів, міщанам належало більш ніж 31 лан поля.[4] 22 червня 1576 р. король Стефан Баторій підтвердив привілей свого попередника стосовно Августова.

У березні 1581 р. Ян Саріуш Замойський отримав права на Белзьке староство та Августів.[5]

1583 місто отримало новий привілей, у якому, з-поміж іншого, ішлося про те, що через швидкі темпи зростання кількості населення назріла необхідність обмежити територію міста земляними валами та ровом з водою, які, крім усього, виконували б і захисну функцію. Звісно, це вимагало додаткових коштів. У зв'язку з цим магістрат отримав право торгувати «ходовим» товаром: хлібом, сіллю, шкірою, залізо-скоб'яними виробами, а також організовувати нові ремісничі цехи. Згідно з новим привілеєм, посаду старости можна було офіційно «купити», заплативши в міську казну певну суму. Якщо зголошувалися декілька претендентів, між ними влаштовували своєрідний «аукціон».

Згодом міщани виклопотали собі право збудувати міст через Рату. Ця ідея виявилася настільки вдалою, що завдяки їй місто не тільки зміцніло фінансово, а й із часом отримало нову назву. 1616 р. в Августові нараховували вже 302 житлові будинки, вісім солодовень, броварню, воскобійню, 36 пекарів, 20 шевців, були також майстри-різники (очевидно, євреї, їхньої кількості не вказують). Імовірно, у XVII ст у місті був також гутний промисел із виготовлення виробів зі скла. Один лан поля належав церкві, збудованій 1712 р., за що священик платив чинш 15 грошів.
Нова назва

1662-го на місто напали татари й майже повністю зруйнували його, вбивши та забравши в «ясир» багатьох мешканців. Про масштаби руйнації можна судити з того, що, за даними історичних документів, у шевському, кравецькому, кушнірському та ткацькому цехах залишилося лише по одному майстру. У власності міста на цей час перебувало три мости: два великі — через річку Рата, й один менший — через річку Болотня. Завдяки миту, яке отримувала міська скарбниця за користування мостами, Августову вдалося доволі швидко відбудуватися та відновити господарську інфраструктуру. Через це, починаючи з 1770 року, назва «Августів» поступово зникає з ужитку, історичних хронік і географічних мап. Натомість з'являється нова назва — «Великі Мости».

Парафіяльний костел Сигізмунд Август заклав тут 1549 р. Свого часу король надав у власність костелу два лани поля. Крім цього, міський уряд був зобов'язаний віддавати йому певну частку врожаю жита, пшениці та вівса, який отримував із належних йому полів. Кожен будинок мав сплачувати на утримання костелу один грош. 1837 р. у Великих Мостах спорудили мурований костел. У документах початку XVIII ст. згадується міська трикласна школа.

Від XIX ст. дедалі більшої ваги в структурі промисловості міста набуває виробництво «терпентини», «каніфолії», скипидару, різноманітних смол. Неважко помітити, що все це — продукти переробки соснової живиці, яку заготовляли в навколишніх лісах.

У 1940–1962 рр. (за винятком періоду німецької окупації) Великі Мости були центром Великомостівського району Львівської області.

1 січня 2012 р. в місті відкритий пам'ятник Степану Бандері.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3982
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2291 раз.
Подякували: 825 раз.
Стать: Жінка

Re: ВЕЛИКІ МОСТИ, місто, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення АннА » 02 квітня 2019, 11:15

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ВЕЛИКІ МОСТИ (до 1959 року — районний центр) — місто районного підпорядкування, розташоване на річці Раті, за 32 км від районного центру по шосейній дорозі Львів — Сокаль. До найближчих залізничних станцій Гірник, Сілец — 16 км. Населення — 4110 чоловік. Міській Раді підпорядковане с. Борове.

Колгосп «Ленінський шлях», до якого входять Великі Мости, має 2896 га земельних угідь. Вирощуються зернові (пшениця, жито), технічні (льон) та овочеві культури. Напрям у тваринництві м’ясо-молочний. Допоміжні підприємства — млин, механічна майстерня. У 1954 році створено великомостівське відділення «Заготльону», а у 1961 році на базі великомостівської PTC — «Сільгосптехніку». Є міське споживче товариство, 2 лісництва (Великомостівське та Бутинське). Побудовано та реконструйовано цегельний завод. Працюють пекарня, цехи по виробництву меблів, безалкогольних напоїв, плодоконсервний та ковбасних виробів.

У місті — середня школа, середня школа робітничої молоді, Будинок культури на 250 місць, міська бібліотека для дорослих та дитяча бібліотека, музична школа. Функціонують лікарня на 125 ліжок, дитяча та жіноча консультації. У 1955 році закладено парк ім. Т. Шевченка, де споруджено пам’ятник Кобзарю. У 1957 році побудовано стадіон, розбито парк Миру.

Перша письмова згадка про Великі Мости відноситься до XV століття. Так, у записах королівського збирача податків відзначається, що з 1472 року на лівому березі Рати серед лісів існувало поселення Мости, або Міст. Щоб полегшити переправу через Рату, жителям Мостів поставили вимогу побудувати мости. їх було побудовано чотири. Можливо, звідси і пішла назва поселення.

Економічному розвиткові Великих Мостів сприяло вигідне розташування на торговельному шляху, що йшов на Белз. Цим шляхом вторгалися і ворожі війська, які грабували і розоряли населення. 6 червня 1559 року місту було надане магдебурзьке право. Воно мало свій герб: щит, на якому зображено сокиру і стрілу. Великі Мости інтенсивно заселялися, перетворюючись у значний торговельний центр. У грудні 1895 року У Мостах було скликане народне віче, на якому виступив з великою промовою Іван Франко.

Початок XX століття приносить населенню Мостівщини нові страждання, викликані дальшим посиленням експлуатації та стихійними лихами. Особливо тяжким був 1912 рік. Вийшли з берегів річки Рата і Свиня, затопили частину міста, залили поля, на яких загинула озимина. Восени пішли дощі, що згноїли збіжжя у копах, перешкодили обробітку землі під озимину і багато її залишилося не засіяною. Осінь 1913 року знову була дощовою. Почався голод. Активізується процес еміграції населення в Америку.

У 1920—30-х роках у Великих Мостах існували підпільні організації КПЗУ та КСМЗУ. В 1939 році з перших днів Радянської влади обираєься міська Рада депутатів трудящих, першим головою якої був комуніст Олексин. Весною 1941 року приступили до організації колгоспу. Під час гітлерівської окупації в урочищі «Бабка» було розстріляно кількасот мирних громадян, понад 200 чоловік молоді вивезено на примусові роботи у Німеччину. Визволене місто радянськими військами у липні 1944 року.
Із повагою, Ганна


Повернутись до Літера В

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], D_i_V_a, Google [Bot], Google Adsense [Bot], Mudrenko, Zarik