Гримайлів, смт, Чортківський р-н (Гусятинський р), Тернопільська область
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Гримайлів, смт, Чортківський р-н (Гусятинський р), Тернопільська область
ГРИМАЙЛІВ – с-ще міського типу Гусятинського р-ну Тернопільської обл. Розташована на лівому березі р. Гнила (прит. Збруча, бас. Дністра), за 34 км від райцентру. Залізнична станція. Нас. 2,5 тис. осіб (1999).
Перша письмова згадка –1600.
Гримайлів не раз зазнавав спустошливих нападів татар.
Населення брало участь у національній революції 1648–1676.
На початку 18 ст. власником Гримайлова став гетьман наказний Синявський.
1720 Гримайлів отримав статус міста.
Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перебував під владою Австрії.
Від 1810 – у межах кордонів Російської імперії.
1815 – під владою Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина).
У листопаді 1918 входить до складу Західноукраїнської Народної Республіки.
Від листоп. 1919 – під владою Польщі (з перервою 1920).
Від верес. 1939 – у складі УРСР.
1940–59 – райцентр.
Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 6 лип. 1941 по 23 берез. 1944 був окупований гітлерівцями. Через Гримайлів проходив Карпатський рейд партизанського з'єднання С.Ковпака 1943.
Пам'ятки арх-ри: парк і залишки замку (18 ст.); пам'ятники: Т.Шевченкові (1956), А.Міцкевичу (1898), розвідникові М.Кузнецову (1964); Братська могила рад. воїнам (1944).
Перша письмова згадка –1600.
Гримайлів не раз зазнавав спустошливих нападів татар.
Населення брало участь у національній революції 1648–1676.
На початку 18 ст. власником Гримайлова став гетьман наказний Синявський.
1720 Гримайлів отримав статус міста.
Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перебував під владою Австрії.
Від 1810 – у межах кордонів Російської імперії.
1815 – під владою Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина).
У листопаді 1918 входить до складу Західноукраїнської Народної Республіки.
Від листоп. 1919 – під владою Польщі (з перервою 1920).
Від верес. 1939 – у складі УРСР.
1940–59 – райцентр.
Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 6 лип. 1941 по 23 берез. 1944 був окупований гітлерівцями. Через Гримайлів проходив Карпатський рейд партизанського з'єднання С.Ковпака 1943.
Пам'ятки арх-ри: парк і залишки замку (18 ст.); пам'ятники: Т.Шевченкові (1956), А.Міцкевичу (1898), розвідникові М.Кузнецову (1964); Братська могила рад. воїнам (1944).
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Гримайлів, смт, Гусятинський р-н, Тернопільська область
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Гримайлів — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване на схилі лівого берега річки Гнилки, що впадає в Збруч поблизу підніжжя гірського плато Медоборів. Залізнична станція. Віддаль до районного центру — 34 км. Через селище проходить автошлях Тернопіль—Кам’янець-Подільський. Населення — 2800 чоловік. Селищній Раді підпорядковані села Буцики та Оленівка.
Заселення території Гримайлова почалося ще в давні часи. На околицях селища знайдено крем’яні знаряддя праці доби міді, а також римський світильник перших століть нашої ери.
Перша письмова згадка про Гримайлів датується 1600 роком у зв’язку з описом мурованого замку. Гримайлів багато разів зазнавав спустошливих нападів татарських орд. Лише з 1612 по 1634 рік їх було понад 20. Чимало лиха завдавали і шляхетські міжусобиці. Так, близько 1630 року на Гримайлів вчинив напад загін магнатки Лагодовської з сусіднього села, під час якого було спалено село.
У першій половині XVII ст. переважну більшість населення Гримайлова становили селяни. Вони відробляли на користь феодала панщину, яка з лану становила 156 днів на рік, а з півлану — 81 день, платили грошовий податок, працювали на будівництві шляхів, мостів, гребель тощо. Міщани, крім сільського господарства, займалися ремеслом. Найбільш розвинутими були кушнірство, шевство, різництво й колодійство (колісництво). В містечку існувало два ремісничі цехи — мулярів і теслярів.
У роки визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. трудящі маси Гримайлова піднялися на боротьбу проти польсько-шляхетського гніту. В 1648 році, під час переходу через Гримайлів загонів селянсько-козацького війська, яке після битви під Пилявцями йшло на Львів, багато місцевих жителів влилося до його складу. Селяни палили панські маєтки, захоплювали землю й ліси. Повстанці здобули замок, напали на двір шляхтича Карасницького у сусідньому селі Глібові та захопили його майно. Як пам’ять тих давніх подій, навколишні урочища й досі називають Козацьким та Хмельницею.
Після того як у 1672 році Західне Поділля захопили турецько-татарські орди, їхні загони часто нападали на Гримайлів. Особливо руйнівним був набіг татар у 1675 році, під час якого вони вщент зруйнували село, а багатьох його жителів забрали в неволю.
Гримайлів — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване на схилі лівого берега річки Гнилки, що впадає в Збруч поблизу підніжжя гірського плато Медоборів. Залізнична станція. Віддаль до районного центру — 34 км. Через селище проходить автошлях Тернопіль—Кам’янець-Подільський. Населення — 2800 чоловік. Селищній Раді підпорядковані села Буцики та Оленівка.
Заселення території Гримайлова почалося ще в давні часи. На околицях селища знайдено крем’яні знаряддя праці доби міді, а також римський світильник перших століть нашої ери.
Перша письмова згадка про Гримайлів датується 1600 роком у зв’язку з описом мурованого замку. Гримайлів багато разів зазнавав спустошливих нападів татарських орд. Лише з 1612 по 1634 рік їх було понад 20. Чимало лиха завдавали і шляхетські міжусобиці. Так, близько 1630 року на Гримайлів вчинив напад загін магнатки Лагодовської з сусіднього села, під час якого було спалено село.
У першій половині XVII ст. переважну більшість населення Гримайлова становили селяни. Вони відробляли на користь феодала панщину, яка з лану становила 156 днів на рік, а з півлану — 81 день, платили грошовий податок, працювали на будівництві шляхів, мостів, гребель тощо. Міщани, крім сільського господарства, займалися ремеслом. Найбільш розвинутими були кушнірство, шевство, різництво й колодійство (колісництво). В містечку існувало два ремісничі цехи — мулярів і теслярів.
У роки визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. трудящі маси Гримайлова піднялися на боротьбу проти польсько-шляхетського гніту. В 1648 році, під час переходу через Гримайлів загонів селянсько-козацького війська, яке після битви під Пилявцями йшло на Львів, багато місцевих жителів влилося до його складу. Селяни палили панські маєтки, захоплювали землю й ліси. Повстанці здобули замок, напали на двір шляхтича Карасницького у сусідньому селі Глібові та захопили його майно. Як пам’ять тих давніх подій, навколишні урочища й досі називають Козацьким та Хмельницею.
Після того як у 1672 році Західне Поділля захопили турецько-татарські орди, їхні загони часто нападали на Гримайлів. Особливо руйнівним був набіг татар у 1675 році, під час якого вони вщент зруйнували село, а багатьох його жителів забрали в неволю.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Гримайлів, смт, Гусятинський р-н, Тернопільська область
Так напишіть, будь ласка, яка саме. Ми ж теми для того й створюємо щоби віднаходилась правда.Юрко Унг писав:Частина інформації сумнівна і не відповідає джерелам.
- Юрко Унг
- Повідомлень: 7
- З нами з: 20 листопада 2021, 19:27
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 3 рази
- Подякували: 6 разів
Re: Гримайлів, смт, Гусятинський р-н, Тернопільська область
“Так напишіть, будь ласка, яка саме.” -- о, то велика робота. Але якщо не відволікатися на те, про що вище не згадується, а розібрати лише вказане, то приблизно так.
“ГРИМАЙЛІВ – с-ще міського типу Гусятинського р-ну Тернопільської обл. Розташована на лівому березі р. Гнила (прит. Збруча, бас. Дністра), за 34 км від райцентру. Залізнична станція. Нас. 2,5 тис. осіб (1999).”
Р-н – Чортківський; Чортків (райцентр) від Г. за 45 км. Аналогічна відстань від обласного Тернополя. Залізнична станція відсутня. Найближча залізнична станція Скалат за 11 км, але у пасажирському перевезенні залізниця не працює. Чисельність населення на 1 січня 2021 року – прибл. 1800 осіб.
“Перша письмова згадка – 1600”.
Невідомо звідки це. У випущеному в 1844 р. 2-му томі книги “Старожитна Польща під поглядом історичним, географічним та статистичним” її автори Міхал Балінський і Тимотеуш Ліпінський написали без подвійного тлумачення (на долученому фото):
“Невідомим є час заснування міста, так само невідомо, чи взяла його назва початок від [прізвища] родини, чи від [назви] гербу”.
Це рік 1844-й. Інші польські автори тієї пори також про рік заснування Г. не згадують, хоча саме вони у свій час мали більше можливостей і джерел для вивчення теми.
Щоправда, рік 1600-й поруч із назвою “Гримайлів” згадується в одній роботі. Це – “Польський гербовник” Aдама Бонєцкі:
“Мацей, дідич Гримайлова, Глібова, Буциків та інших, уклав у 1600 р. договір з ротмістром Вонсовичем, …, був присутній на сеймику у Вишні в 1606 р., …”.
Глібів і Буцики – це сусідні (1-2 км від Гр.) села.
Тобто з великою імовірністю можна стверджувати, що на початку XVII ст. Г. вже існував, однак у наведеній цитаті точний рік його народження не вказано. З XVІ ст. відомі назви сусідніх сіл, існуючих і у наш час, але про Гримайлів нічого не чути. Не виключено, що якесь поселення на тому місці існувало і раніше під іншою, нам невідомою, назвою.
Ну і інші неточності існують.
Не знаю як встановити в коментар 2 фото.
“ГРИМАЙЛІВ – с-ще міського типу Гусятинського р-ну Тернопільської обл. Розташована на лівому березі р. Гнила (прит. Збруча, бас. Дністра), за 34 км від райцентру. Залізнична станція. Нас. 2,5 тис. осіб (1999).”
Р-н – Чортківський; Чортків (райцентр) від Г. за 45 км. Аналогічна відстань від обласного Тернополя. Залізнична станція відсутня. Найближча залізнична станція Скалат за 11 км, але у пасажирському перевезенні залізниця не працює. Чисельність населення на 1 січня 2021 року – прибл. 1800 осіб.
“Перша письмова згадка – 1600”.
Невідомо звідки це. У випущеному в 1844 р. 2-му томі книги “Старожитна Польща під поглядом історичним, географічним та статистичним” її автори Міхал Балінський і Тимотеуш Ліпінський написали без подвійного тлумачення (на долученому фото):
“Невідомим є час заснування міста, так само невідомо, чи взяла його назва початок від [прізвища] родини, чи від [назви] гербу”.
Це рік 1844-й. Інші польські автори тієї пори також про рік заснування Г. не згадують, хоча саме вони у свій час мали більше можливостей і джерел для вивчення теми.
Щоправда, рік 1600-й поруч із назвою “Гримайлів” згадується в одній роботі. Це – “Польський гербовник” Aдама Бонєцкі:
“Мацей, дідич Гримайлова, Глібова, Буциків та інших, уклав у 1600 р. договір з ротмістром Вонсовичем, …, був присутній на сеймику у Вишні в 1606 р., …”.
Глібів і Буцики – це сусідні (1-2 км від Гр.) села.
Тобто з великою імовірністю можна стверджувати, що на початку XVII ст. Г. вже існував, однак у наведеній цитаті точний рік його народження не вказано. З XVІ ст. відомі назви сусідніх сіл, існуючих і у наш час, але про Гримайлів нічого не чути. Не виключено, що якесь поселення на тому місці існувало і раніше під іншою, нам невідомою, назвою.
Ну і інші неточності існують.
Не знаю як встановити в коментар 2 фото.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Гримайлів, смт, Гусятинський р-н, Тернопільська область
Та все просто. Ось тут прописано.Юрко Унг писав:Не знаю як встановити в коментар 2 фото.
Дуже дякуєм за інформацію, доволі грунтовно!
А Чортківська - це вже по новому, так? З минулого року? То будемо поступово змінювать назви. Дякую, що вказали на це
- Юрко Унг
- Повідомлень: 7
- З нами з: 20 листопада 2021, 19:27
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 3 рази
- Подякували: 6 разів
Re: Гримайлів, смт, Гусятинський р-н, Тернопільська область
“Населення брало участь у національній революції 1648–1676.”
Ну, якщо козацько-селянські повстання з елементами пограбувань, мародерства і етнічних чисток називаються революцією – то нехай. Тільки вважається, що ота революція закінчилася зі смертю Хмельницького, а далі майже 20 років – це старшинські чвари, зради і усобиці – Руїна, одним словом. Нічого революційного. Так і в Гримайлові.
В джерелах збереглися лише 2 свідоцтва. 9 жовтня 1648 найбільш активні і рішучі мешканці спустошили двір свого пана Прокопа Лудзіцького, а потім напали і спалили двір землевласника сусіднього села. Навіть була захоплена гримайлівська фортеця. Хоча, що там було її захоплювати, коли ніхто не чинить спротив. Про це йдеться лише в одному джерелі, і то – радянських часів. Полякі мовчать.
Скоріше за все, бунт не обмежувався лише цими двома проявами, але конкретних звісток участі населення Гр. “у національній революції” немає.
Прикметно, що коли на початку грудня 1648 р. в Галичині вже не було козаків, то без їхньої допомоги швидко наступає упадок всякої боротьби. Із заходу та з укріплених місць повертаються попередні власники або їх адміністратори, і протягом кількох тижнів Галичина повертається до довоєнного політичного стану. Інакше бути не могло – без енергійного, прагматичного, впертого і твердого керівництва, без концентрації зусиль, не маючи мети, ідеї і програми – все, що відбулося, можна назвати анархічними бунтами.
Революційність гримайлівського населення закінчилась задовго до 1676 р.
На фото – так зображувалася фотреця у Гримайлові на кадастровому плані 1828 р. В польських джерелах вона називається “замок”. Прибл. через 20 року вона буде перебудована на житловий палац.
Ну, якщо козацько-селянські повстання з елементами пограбувань, мародерства і етнічних чисток називаються революцією – то нехай. Тільки вважається, що ота революція закінчилася зі смертю Хмельницького, а далі майже 20 років – це старшинські чвари, зради і усобиці – Руїна, одним словом. Нічого революційного. Так і в Гримайлові.
В джерелах збереглися лише 2 свідоцтва. 9 жовтня 1648 найбільш активні і рішучі мешканці спустошили двір свого пана Прокопа Лудзіцького, а потім напали і спалили двір землевласника сусіднього села. Навіть була захоплена гримайлівська фортеця. Хоча, що там було її захоплювати, коли ніхто не чинить спротив. Про це йдеться лише в одному джерелі, і то – радянських часів. Полякі мовчать.
Скоріше за все, бунт не обмежувався лише цими двома проявами, але конкретних звісток участі населення Гр. “у національній революції” немає.
Прикметно, що коли на початку грудня 1648 р. в Галичині вже не було козаків, то без їхньої допомоги швидко наступає упадок всякої боротьби. Із заходу та з укріплених місць повертаються попередні власники або їх адміністратори, і протягом кількох тижнів Галичина повертається до довоєнного політичного стану. Інакше бути не могло – без енергійного, прагматичного, впертого і твердого керівництва, без концентрації зусиль, не маючи мети, ідеї і програми – все, що відбулося, можна назвати анархічними бунтами.
Революційність гримайлівського населення закінчилась задовго до 1676 р.
На фото – так зображувалася фотреця у Гримайлові на кадастровому плані 1828 р. В польських джерелах вона називається “замок”. Прибл. через 20 року вона буде перебудована на житловий палац.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Гримайлів, смт, Гусятинський р-н, Тернопільська область
Згодна з вами. Багато чого бунтівного було подано радянською владою як великі народні коливання.Юрко Унг писав:“Населення брало участь у національній революції 1648–1676.”
Ну, якщо козацько-селянські повстання з елементами пограбувань, мародерства і етнічних чисток називаються революцією – то нехай.
Там у тому пості модератор не дописав дату написання того тексту. Якщо піти по посиланні, то вкінці побачимо таке
Пострадянська ера... пострадянські погляди. З того часу вже багато чого змінилося... навіть назва району :DСАВЧЕНКО Ірина Вадимівна
дата публікації: 2004 р.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- Юрко Унг
- Повідомлень: 7
- З нами з: 20 листопада 2021, 19:27
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 3 рази
- Подякували: 6 разів
Re: Гримайлів, смт, Гусятинський р-н, Тернопільська область
"Гримайлів не раз зазнавав спустошливих нападів татар.” – Це занадто загально і ні про що.
Тут треба згадати, що неодноразовими набігами татари проклали собі в руських землях декілька традиційних шляхів. Один з них, т.зв. кучманьський, проходив через Поділля і зачіпав Теребовлянський повіт Галицької землі Руського воєводства Польщі. І на цьому шляху під удари татар попадали Гусятин, Борщів, Скалат, Гримайлів, Микулинці, Теребовля, Зборів, Золочів і далі – на Львів.
У першій половині XVII ст. (до 1648 р.) Теребовлянський повіт попав під 17 татарських атак, що документально зафіксовано. З великою ймовірністю Гримайлів був атакований у 1613, 1616, 1621, 1624, 1626 рр. – хоча само селище не називається, але в джерелах перелічуються навколишні села.
Пишеться, що в 1648 і 1651 рр. Гримайлів був пограбований козацькими військами.
Польський історик Юзеф Опацкі (1938) вважає кривавими роками для цілого терену 1653, 1657 і 1665 рр., при цьому згадуючи недобрим словом татар, москалів і турків.
У липні 1675 р. Гримайлів разом з іншими містами і селами стояв на шляху турецької армії паши Ібрагіма Шишмана, яка разом із союзниками-татарами вдерлася у землі південно-східної Польщі.
У цьому невеселому переліку треба згадати і “війну домашню”: поляки пишуть, що приблизно в 1630-1635 рр. місцева землевласниця із сусіднього (за пару десятків км.) села Ганна Логодовська, через спадковий і майновий конфлікт із гримайлівським дідичем Ольбрахтом Лудзіцьким, напала на Гримайлів, щось понищила / попалила, навіть захопила фортецю. Войовнича жінка заподіяла спустошення не тільки в самому містечку, але й у сусідніх селах Лудзіцького.
Так що дійсно, “Гримайлів не раз зазнавав спустошливих нападів”, але не тільки татар. До речі, і свої королівські війська не соромилися пограбувати, про що є свідчення-скарги на надужиття королівських військ, коли останні квартирували в повіті, в книгах теребовлянського міського суду.
Тут треба згадати, що неодноразовими набігами татари проклали собі в руських землях декілька традиційних шляхів. Один з них, т.зв. кучманьський, проходив через Поділля і зачіпав Теребовлянський повіт Галицької землі Руського воєводства Польщі. І на цьому шляху під удари татар попадали Гусятин, Борщів, Скалат, Гримайлів, Микулинці, Теребовля, Зборів, Золочів і далі – на Львів.
У першій половині XVII ст. (до 1648 р.) Теребовлянський повіт попав під 17 татарських атак, що документально зафіксовано. З великою ймовірністю Гримайлів був атакований у 1613, 1616, 1621, 1624, 1626 рр. – хоча само селище не називається, але в джерелах перелічуються навколишні села.
Пишеться, що в 1648 і 1651 рр. Гримайлів був пограбований козацькими військами.
Польський історик Юзеф Опацкі (1938) вважає кривавими роками для цілого терену 1653, 1657 і 1665 рр., при цьому згадуючи недобрим словом татар, москалів і турків.
У липні 1675 р. Гримайлів разом з іншими містами і селами стояв на шляху турецької армії паши Ібрагіма Шишмана, яка разом із союзниками-татарами вдерлася у землі південно-східної Польщі.
У цьому невеселому переліку треба згадати і “війну домашню”: поляки пишуть, що приблизно в 1630-1635 рр. місцева землевласниця із сусіднього (за пару десятків км.) села Ганна Логодовська, через спадковий і майновий конфлікт із гримайлівським дідичем Ольбрахтом Лудзіцьким, напала на Гримайлів, щось понищила / попалила, навіть захопила фортецю. Войовнича жінка заподіяла спустошення не тільки в самому містечку, але й у сусідніх селах Лудзіцького.
Так що дійсно, “Гримайлів не раз зазнавав спустошливих нападів”, але не тільки татар. До речі, і свої королівські війська не соромилися пограбувати, про що є свідчення-скарги на надужиття королівських військ, коли останні квартирували в повіті, в книгах теребовлянського міського суду.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Google [Bot] і 21 гість