ГЛУХІВ, місто, Глухівський район, Сумська область, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
ГЛУХІВ, місто, Глухівський район, Сумська область, Україна
Глухівські сотники
Їхня діяльність проходила у різні періоди історії Гетьманщини
У XVII ст. Глухів став одним з адміністративних центрів у польсько-литовсько-московському прикордонні. За Деулінським перемир`ям 1618 р. між Річчю Посполитою та Московською державою до Польщі відійшли Чернігово-Сіверські землі. Кордон проходив по окраїні Чернігівщини за 50 верст від Путивля.
Глухів, скинувши владу польської шляхти, одержав статус сотенного міста і ввійшов до складу Ніжинського полку. Першим глухівським сотником в червні 1648 року став Юрій Годун. Канцелярія складалась із сотника, городового отамана, сотенного писаря і сотенного осавула. Сотня займала обидва береги річки Есмані, територію у верхів’ях р. Шостки, Свеси, Івоті, невелику частину правого берега Сейму та правий берег Клевені. Глухівська сотня уже в 1654 р. налічувала без старшини 280 козаків. У Переяславі в числі інших восьми сотників і чотирьох осавулів Ніжинського полку присягав на вірність Московській державі й глухівський сотник Пилип Уманець.
Роль і місце глухівської сотні в козацькій державі визначалось тим, що протягом 1708-1782 рр. Глухів був столичним містом. Це позитивно позначилось на розвитку міста. Значну кількість населених пунктів у сотні становили рангові маєтності гетьманів. Це, зокрема, села Кучерівка, Сопич, Потапівка, Марчишина Буда, Мутин, Камінь та слобідка Нова Гребля, а Вікторів, Землянка, Собичів, Уздиця, Чорториги, Ясмань належали до категорії вільних військових сіл. Глухівськими сотниками були представники відомих старшинських родин.
Так, Пилип Уманець перебував в уряді з невеликими перервами з грудня 1653 р. по січень 1668 р. Він брав участь у Переяславській раді, у Білоруському поході І.Золотаренка 1654-1655 рр., а у 1658 р. здійснював за наказом І.Виговського рейд у Рильський повіт Московського царства. Пилип заснував у Глухівській сотні села Локня і Сліпород, до його володінь належали Студенок і Сварків. Щодо його синів, Дем’ян був протопопом Троїцької церкви у Глухові, Степан – у 1730-1732 рр. глухівським городовим отаманом, а у 1732-1737 р. – глухівським сотником. Василь Уманець очолював глухівську сотню у період гетьманування Ю.Хмельницького.
Під час облоги Глухова польським військом 1664 р. особливу мужність проявив сотник Федір Уманець, який пізніше став Ніжинським полковником.
Надалі у Глухові сотникували Яків Жураковський та Данило Семенович Рубан. Яків Жураковський – військовий діяч часів Гетьманщини, був сотником глухівським, а згодом полковником ніжинським, значиться серед тієї козацької старшини, яка підписала Глухівські статті 1669 р. Відзначився у боях проти турецько-татарського війська. Він же згадується у контракті московського записного каменяра Матвія Єфимова з глухівським урядом на будівництво Миколаївської церкви (лютий 1693 р.)
Олексій Туранський став глухівським сотником десь після 1696 р. 3 листопада 1708 р. приймав у Глухові разом з іншою старшиною полковників І.Скоропадського та П. Полуботка. Потім гетьман І.Скоропадський призначив його генеральним суддею.
За Івана Скоропадського у Глухові було лише два сотники А. Маркович та І.Мануйлович. Андрій Маркович очолював глухівську сотню з 1709 по 1714 рр., потім – полковник Лубенський та Генеральний підскарбій. Його старший син Яків є автором відомого 10-томного «Щоденника», який характеризує життя Гетьманщини того періоду. Іван Мануйлович також зробив успішну кар`єру.14 років з 1714 по 1728 рік був глухівським сотником. За Павла Полуботка очолив Генеральну військову канцелярію, а після обрання гетьманом Д.Апостола став генеральним осавулом.
За період правління П. Полуботка згадується сотником Яким Федорович. За Апостола у Глухові сотникували Федір Омельянович та Степан Уманець. За Кирила Розумовського – Матвій Маньківський та Дем’ян Туранський.
Діяльність Глухівських сотників проходила у різні періоди історії Гетьманщини. І їм доводилось приймати складні, а іноді й неоднозначні рішення, виходячи з тієї чи іншої ситуації, що складалась у державі та у сотні. Тим паче, що глухівська сотня була столичною з 1708 по 1782 рр., а 1764-1782 – роки остаточної ліквідації залишків Гетьманщини.
Олена Онопрієнко, головний зберігач музейних фондів
10 октября 2013
http://gazeta-nedelya.info/news/item/15 ... ki-sotniki
Їхня діяльність проходила у різні періоди історії Гетьманщини
У XVII ст. Глухів став одним з адміністративних центрів у польсько-литовсько-московському прикордонні. За Деулінським перемир`ям 1618 р. між Річчю Посполитою та Московською державою до Польщі відійшли Чернігово-Сіверські землі. Кордон проходив по окраїні Чернігівщини за 50 верст від Путивля.
Глухів, скинувши владу польської шляхти, одержав статус сотенного міста і ввійшов до складу Ніжинського полку. Першим глухівським сотником в червні 1648 року став Юрій Годун. Канцелярія складалась із сотника, городового отамана, сотенного писаря і сотенного осавула. Сотня займала обидва береги річки Есмані, територію у верхів’ях р. Шостки, Свеси, Івоті, невелику частину правого берега Сейму та правий берег Клевені. Глухівська сотня уже в 1654 р. налічувала без старшини 280 козаків. У Переяславі в числі інших восьми сотників і чотирьох осавулів Ніжинського полку присягав на вірність Московській державі й глухівський сотник Пилип Уманець.
Роль і місце глухівської сотні в козацькій державі визначалось тим, що протягом 1708-1782 рр. Глухів був столичним містом. Це позитивно позначилось на розвитку міста. Значну кількість населених пунктів у сотні становили рангові маєтності гетьманів. Це, зокрема, села Кучерівка, Сопич, Потапівка, Марчишина Буда, Мутин, Камінь та слобідка Нова Гребля, а Вікторів, Землянка, Собичів, Уздиця, Чорториги, Ясмань належали до категорії вільних військових сіл. Глухівськими сотниками були представники відомих старшинських родин.
Так, Пилип Уманець перебував в уряді з невеликими перервами з грудня 1653 р. по січень 1668 р. Він брав участь у Переяславській раді, у Білоруському поході І.Золотаренка 1654-1655 рр., а у 1658 р. здійснював за наказом І.Виговського рейд у Рильський повіт Московського царства. Пилип заснував у Глухівській сотні села Локня і Сліпород, до його володінь належали Студенок і Сварків. Щодо його синів, Дем’ян був протопопом Троїцької церкви у Глухові, Степан – у 1730-1732 рр. глухівським городовим отаманом, а у 1732-1737 р. – глухівським сотником. Василь Уманець очолював глухівську сотню у період гетьманування Ю.Хмельницького.
Під час облоги Глухова польським військом 1664 р. особливу мужність проявив сотник Федір Уманець, який пізніше став Ніжинським полковником.
Надалі у Глухові сотникували Яків Жураковський та Данило Семенович Рубан. Яків Жураковський – військовий діяч часів Гетьманщини, був сотником глухівським, а згодом полковником ніжинським, значиться серед тієї козацької старшини, яка підписала Глухівські статті 1669 р. Відзначився у боях проти турецько-татарського війська. Він же згадується у контракті московського записного каменяра Матвія Єфимова з глухівським урядом на будівництво Миколаївської церкви (лютий 1693 р.)
Олексій Туранський став глухівським сотником десь після 1696 р. 3 листопада 1708 р. приймав у Глухові разом з іншою старшиною полковників І.Скоропадського та П. Полуботка. Потім гетьман І.Скоропадський призначив його генеральним суддею.
За Івана Скоропадського у Глухові було лише два сотники А. Маркович та І.Мануйлович. Андрій Маркович очолював глухівську сотню з 1709 по 1714 рр., потім – полковник Лубенський та Генеральний підскарбій. Його старший син Яків є автором відомого 10-томного «Щоденника», який характеризує життя Гетьманщини того періоду. Іван Мануйлович також зробив успішну кар`єру.14 років з 1714 по 1728 рік був глухівським сотником. За Павла Полуботка очолив Генеральну військову канцелярію, а після обрання гетьманом Д.Апостола став генеральним осавулом.
За період правління П. Полуботка згадується сотником Яким Федорович. За Апостола у Глухові сотникували Федір Омельянович та Степан Уманець. За Кирила Розумовського – Матвій Маньківський та Дем’ян Туранський.
Діяльність Глухівських сотників проходила у різні періоди історії Гетьманщини. І їм доводилось приймати складні, а іноді й неоднозначні рішення, виходячи з тієї чи іншої ситуації, що складалась у державі та у сотні. Тим паче, що глухівська сотня була столичною з 1708 по 1782 рр., а 1764-1782 – роки остаточної ліквідації залишків Гетьманщини.
Олена Онопрієнко, головний зберігач музейних фондів
10 октября 2013
http://gazeta-nedelya.info/news/item/15 ... ki-sotniki
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Глухів місто Глухівський район Сумська область Україна
Глухів – остання гетьманська столиця, місто легенд, невичерпне джерело духовності
Глухів – місто обласного підпорядкування Сумської області, розташоване на автошляху Курськ – Новгород-Сіверський, який перетинає в шести кілометрах від міста автомагістраль Київ – Москва, залізнична станція Південно-Західної залізниці.
Перша літописна згадка про місто датується 1152 роком, однак археологічні дані та непрямі письмові джерела доводять факт існування Глухова в Х ст. У 1992 році місто відсвяткувало свій тисячолітній ювілей. Детальніше…
Будучи форпостом на східному кордоні Київської Русі, Глухів обороняв державу від нападів кочовиків. В період політичної рздробленості став центром удільного князівства.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Глухів місто Глухівський район Сумська область Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки
Глухів — місто районного підпорядкування, центр району, розташоване на річці Есмані (притока річки Клевені), за 146 км від обласного центру, на перетині автошляхів Москва—Київ та Суми—Шостка. Залізнична станція Південно-Західної залізниці. Населення — 28 900 чоловік. Міській Раді підпорядковане с. Сліпород.
Територія сучасного Глухова була заселена здавна. Поблизу міста, в урочищі Борку, виявлено поселення доби бронзи. Про Глухів як одне з давньоруських міст збереглося кілька згадок у літописах. Вперше він згадується під 1152 роком.
У XIII—XIV ст. місто було центром Глухівського удільного князівства, що входило до складу Чернігівського князівства.
У 50-х роках XIV ст. литовські феодали, скориставшись ослабленням Русі внаслідок монголо-татарської навали, захопили Чернігово-Сіверську землю, в т. ч. й Глухів. Після переходу чернігово-сіверських князів на бік Москви й перемоги російських військ у війні з Литвою місто 1503 року увійшло до Російської держави. Жителі Глухова брали участь у селянській війні під керівництвом Івана Болотникова 1606—1607 рр. За Деулінським перемир’ям 1618 року місто знову потрапило під владу шляхетської Польщі.
Активну участь вселення Глухова брало у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. З початком війни воно повстало проти польсько-шляхетських гнобителів і визволилось з-під їх влади. В липні 1648 року було створено Глухівську козацьку сотню. Коли 1652 року польські загарбники зробили спробу знову повернутися сюди, глухівські козаки на чолі з Сахном і Чорним лихом розгромили польський загін, спустошивши маєтки шляхти. В лютому 1654 року жителі Глухова — 588 козаків і 241 міщанин — присягнули на вірність Російській державі. Місто стало центром однойменної сотні Ніжинського полку.
Глухів — місто районного підпорядкування, центр району, розташоване на річці Есмані (притока річки Клевені), за 146 км від обласного центру, на перетині автошляхів Москва—Київ та Суми—Шостка. Залізнична станція Південно-Західної залізниці. Населення — 28 900 чоловік. Міській Раді підпорядковане с. Сліпород.
Територія сучасного Глухова була заселена здавна. Поблизу міста, в урочищі Борку, виявлено поселення доби бронзи. Про Глухів як одне з давньоруських міст збереглося кілька згадок у літописах. Вперше він згадується під 1152 роком.
У XIII—XIV ст. місто було центром Глухівського удільного князівства, що входило до складу Чернігівського князівства.
У 50-х роках XIV ст. литовські феодали, скориставшись ослабленням Русі внаслідок монголо-татарської навали, захопили Чернігово-Сіверську землю, в т. ч. й Глухів. Після переходу чернігово-сіверських князів на бік Москви й перемоги російських військ у війні з Литвою місто 1503 року увійшло до Російської держави. Жителі Глухова брали участь у селянській війні під керівництвом Івана Болотникова 1606—1607 рр. За Деулінським перемир’ям 1618 року місто знову потрапило під владу шляхетської Польщі.
Активну участь вселення Глухова брало у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. З початком війни воно повстало проти польсько-шляхетських гнобителів і визволилось з-під їх влади. В липні 1648 року було створено Глухівську козацьку сотню. Коли 1652 року польські загарбники зробили спробу знову повернутися сюди, глухівські козаки на чолі з Сахном і Чорним лихом розгромили польський загін, спустошивши маєтки шляхти. В лютому 1654 року жителі Глухова — 588 козаків і 241 міщанин — присягнули на вірність Російській державі. Місто стало центром однойменної сотні Ніжинського полку.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Глухів місто Глухівський район Сумська область Україна
Частина ІІ
Мирну творчу працю радянських людей перервав 22 червня 1941 року віроломний напад фашистської Німеччини на нашу Батьківщину. За закликом партії на боротьбу проти німецько-фашистських загарбників разом з усім радянським народом піднялися й трудящі Глухова. З першого дня війни райком партії став бойовим штабом для організації трудящих на боротьбу проти ворога. Було створено народне ополчення, проводилася евакуація населення, техніки й колгоспного майна, розгорнулась підготовка до підпільної і партизанської боротьби на випадок ворожої окупації.
7 вересня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили Глухів. Гітлерівці вдалися до кривавого терору. Вони створили табір смерті для військовополонених, де їх масово знищували. Лише протягом кількох ночей у листопаді 1942 року фашисти схопили 700 стариків, жінок і дітей, вивезли їх в урочище Борок і розстріляли. Всього за час окупації у Глухові закатували майже 13 тис. чоловік. 940 юнаків і дівчат вивезли на каторгу до Німеччини. Намагаючись залякати населення, фашиста спорудили в центрі міста шибеницю й страчували радянських патріотів.
Боротьбою проти німецько-фашистських окупантів керував підпільний райком КП(б)У, створений у серпні 1941 року. Його очолив Г. І. Ковальов. Підпільна партійна організація налічувала 53 члени й кандидати в члени партії. Одночасно було створено партизанський загін в кількості 54 чоловік. Командиром загону став П. Л. Кульбака, комісаром — О. П. Білявський. Підпільний райком партії розробляв плани бойових операцій, проводив політико-виховну роботу серед населення, готував резерви для партизанських загонів. В ряді населених пунктів діяли підпільні партійні, комсомольські та інші патріотичні групи. Члени підпільного райкому партії брали активну участь у створенні і роботі друкарні Сумського підпільного обкому партії. Редактором підпільних видань затвердили секретаря Глухівського райкому КП(б)У О. X. Рум’янцева. Підпільна партійна організація мала тісні зв’язки з населенням і завжди одержувала від нього допомогу. Зв’язок з містом здійснювався через її секретаря Н. П. Опенько.
Мирну творчу працю радянських людей перервав 22 червня 1941 року віроломний напад фашистської Німеччини на нашу Батьківщину. За закликом партії на боротьбу проти німецько-фашистських загарбників разом з усім радянським народом піднялися й трудящі Глухова. З першого дня війни райком партії став бойовим штабом для організації трудящих на боротьбу проти ворога. Було створено народне ополчення, проводилася евакуація населення, техніки й колгоспного майна, розгорнулась підготовка до підпільної і партизанської боротьби на випадок ворожої окупації.
7 вересня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили Глухів. Гітлерівці вдалися до кривавого терору. Вони створили табір смерті для військовополонених, де їх масово знищували. Лише протягом кількох ночей у листопаді 1942 року фашисти схопили 700 стариків, жінок і дітей, вивезли їх в урочище Борок і розстріляли. Всього за час окупації у Глухові закатували майже 13 тис. чоловік. 940 юнаків і дівчат вивезли на каторгу до Німеччини. Намагаючись залякати населення, фашиста спорудили в центрі міста шибеницю й страчували радянських патріотів.
Боротьбою проти німецько-фашистських окупантів керував підпільний райком КП(б)У, створений у серпні 1941 року. Його очолив Г. І. Ковальов. Підпільна партійна організація налічувала 53 члени й кандидати в члени партії. Одночасно було створено партизанський загін в кількості 54 чоловік. Командиром загону став П. Л. Кульбака, комісаром — О. П. Білявський. Підпільний райком партії розробляв плани бойових операцій, проводив політико-виховну роботу серед населення, готував резерви для партизанських загонів. В ряді населених пунктів діяли підпільні партійні, комсомольські та інші патріотичні групи. Члени підпільного райкому партії брали активну участь у створенні і роботі друкарні Сумського підпільного обкому партії. Редактором підпільних видань затвердили секретаря Глухівського райкому КП(б)У О. X. Рум’янцева. Підпільна партійна організація мала тісні зв’язки з населенням і завжди одержувала від нього допомогу. Зв’язок з містом здійснювався через її секретаря Н. П. Опенько.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ГЛУХІВ, місто, Глухівський район, Сумська область, Україна
Сіверщина в історії України
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК «ГЛУХІВ» ЦЕНТР ПАМ'ЯТКОЗНАВСТВА Національної академії наук Україниі Українського товариства охорони пам'ято кісторії та культури
СІВЕРЩИНА В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Збірник наукових праць
Випуск 6
Видаєтьсяз 2008 року
Київ – Глухів 2013
http://pamjatky.org.ua/wp-content/uploa ... 201306.pdf
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК «ГЛУХІВ» ЦЕНТР ПАМ'ЯТКОЗНАВСТВА Національної академії наук Україниі Українського товариства охорони пам'ято кісторії та культури
СІВЕРЩИНА В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Збірник наукових праць
Випуск 6
Видаєтьсяз 2008 року
Київ – Глухів 2013
http://pamjatky.org.ua/wp-content/uploa ... 201306.pdf
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: ГЛУХІВ, місто, Глухівський район, Сумська область, Україна
Фамилии жителей Глухова, встречающиеся в МК Успенской ц. с. СтариковоПутивльского у. Курской губ. 1898, 1907 и 1909 гг.:
Каркаус 09
Красницкая 07 бр.
Новиченко 09
Спановский 07
Сутулин
Каркаус 09
Красницкая 07 бр.
Новиченко 09
Спановский 07
Сутулин
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ГЛУХІВ, місто, Глухівський район, Сумська область, Україна
ЦДІАК
Українська назва Глухів, м. Російська назва Глухов, г.
Назва на 2009 рік
Приписні села –
Адмін поділ за документами Сотенне місто Ніжинського п., з 1781 р. повітове місто Новгород-Сіверського нам.
За адмін. поділом XIX ст. Глухівського пов. Чернігівської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Глухівського р-ну Сумської обл.
Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, Пресвятої Трійці, Зішестя св.Духа, св.трьох Анастасій, Преображення Господнього, св. Миколая; св. Михаїла
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 127 1012 св. Трьох Анастасій - 663(1781); 709(1782); 746(1783);
св. Михаїла - 663(1781); 709(1782); 746(1783)-н.*, ш. с.;
св. Миколая - 663(1781); 709(1782); 746(1783);
Преображення Господнього - 663(1781); 709(1782); 746(1783);
Вознесіння Господнього (цвинтарна) - 663(1781); 709(1782); 746(1783); 673(1784);
Зішестя Святого Духа (Білополівська) - 663(1781); 709(1782); 746(1783);
Різдва Пресвятої Богородиці (Веригінська )- 663(1781); 709(1782); 746(1783)-2 зош.;
Покрова Пресвятої Богородиці (Усівська)- 663(1781); 709(1782); 746(1783); 781(1784);
Пресвятої Трійці - 709(1782); 746(1783);
метрична книга 127 1013 111(1784)
метрична книга 127 1014 89(1784)
cповідний розпис 127 1015 св. Трьої Анастасій - 57(1770);
св. Михаїла - 57(1770);
св. Миколая - 57(1770);
св. Василя Великого - 57(1770);
Преображення Господнього - 57(1770);
Різдва Пресвятої Богородиці (Веригінська) - 57(1770);
Покрова Пресвятої Богородиці (Усівська)- 57(1770);
Пресвятої Трійці - 57(1770);
cповідний розпис 127 1016 Вознесіння Господнього – 53(1778);
Зішестя Святого Духа – 53(1778);
Покрова Пресвятої Богородиці – 53(1778);
Преображення Господнього – 53(1778);
Пресвятої Трійці – 53(1778)
Різдва Пресвятої Богородиці – 53(1778)
св. Миколая – 53(1778)
св. Михаїла – 53(1778)
св. Петра і Павла – 31[1767]
св. Трьох Анастасій – 53(1778)
Українська назва Глухів, м. Російська назва Глухов, г.
Назва на 2009 рік
Приписні села –
Адмін поділ за документами Сотенне місто Ніжинського п., з 1781 р. повітове місто Новгород-Сіверського нам.
За адмін. поділом XIX ст. Глухівського пов. Чернігівської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Глухівського р-ну Сумської обл.
Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, Пресвятої Трійці, Зішестя св.Духа, св.трьох Анастасій, Преображення Господнього, св. Миколая; св. Михаїла
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 127 1012 св. Трьох Анастасій - 663(1781); 709(1782); 746(1783);
св. Михаїла - 663(1781); 709(1782); 746(1783)-н.*, ш. с.;
св. Миколая - 663(1781); 709(1782); 746(1783);
Преображення Господнього - 663(1781); 709(1782); 746(1783);
Вознесіння Господнього (цвинтарна) - 663(1781); 709(1782); 746(1783); 673(1784);
Зішестя Святого Духа (Білополівська) - 663(1781); 709(1782); 746(1783);
Різдва Пресвятої Богородиці (Веригінська )- 663(1781); 709(1782); 746(1783)-2 зош.;
Покрова Пресвятої Богородиці (Усівська)- 663(1781); 709(1782); 746(1783); 781(1784);
Пресвятої Трійці - 709(1782); 746(1783);
метрична книга 127 1013 111(1784)
метрична книга 127 1014 89(1784)
cповідний розпис 127 1015 св. Трьої Анастасій - 57(1770);
св. Михаїла - 57(1770);
св. Миколая - 57(1770);
св. Василя Великого - 57(1770);
Преображення Господнього - 57(1770);
Різдва Пресвятої Богородиці (Веригінська) - 57(1770);
Покрова Пресвятої Богородиці (Усівська)- 57(1770);
Пресвятої Трійці - 57(1770);
cповідний розпис 127 1016 Вознесіння Господнього – 53(1778);
Зішестя Святого Духа – 53(1778);
Покрова Пресвятої Богородиці – 53(1778);
Преображення Господнього – 53(1778);
Пресвятої Трійці – 53(1778)
Різдва Пресвятої Богородиці – 53(1778)
св. Миколая – 53(1778)
св. Михаїла – 53(1778)
св. Петра і Павла – 31[1767]
св. Трьох Анастасій – 53(1778)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 16 гостей