Ганнопіль (Глинники), село, Славутський р-н, Хмельницька обл, Україна

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Ганнопіль (Глинники), село, Славутський р-н, Хмельницька обл, Україна

Повідомлення АннА »

АНОШЛЬ або АННОПОЛЬ, м-ко Острозького пов., 33 км. від м. Острога, 31 км. від м-ка Корця і 19 км. від Славути. Положене на рівнині над невеликим ставом, що формується з двох річок: Сороки і Чоломина. Обидві ці річки випливають з Куражського лісу. Містечко мальовничо збудоване чотирокутником. Ринок досить великий, а в ньому З0 мурованих крамниць під одним дахом і кількадесят рундуків. Колись ця оселя називалася Глинники, а частина м-ка, за ставом, ще й тепер так називається. В містечку є мурована церква і муровані фільфарочні забудування. Згідно з поділом князів Острозьких (Януша) Івана й Олександра у 1602 р. с Глинники перейшло до кн. Олександра Острозького — воєводи волинського, а від нього — до Яблоновських. Від імені Анни Чапличівни названо містечко Аннополем і в 1761 р., на підставі привілею заложено тут Яблоновським містечко, побудовано ринок і великий палац, а при ньому розкішний парк з алеями і статуями, муровану греко-католицьку церкву. Коли у 1821 р., в м. Острозі згорів єзуїтський манастир, де мав свою резиденцію єпископ Романовський Степан, переніс він волинську православну семинарію до палацу в Аннополі. На північ від містечка було велике Курганове цвинтарище. У містечку, яке нараховувало 2,000 жителів, переважно жидів, є дерев'яна синагога, паровий плин, фабрика простого селянського сукна і церк.-прих. школа. В 1921 р. А. належало до кн. Четвертинських. Дворів було 214, в містечку і присілках було 1,671 православних, 222 римо-католиків і 1970 жидів. При місцевому костелі до 1832 року існував колись кармелицький манастир. Перед 1832 р. м-ко належало до Лєнцевичів, а потім від них перейшло до Олексія Уварова. В 1911 р. до вел. власності належало 1,804 дес. і до Омелянських 257 дес. У цьому ж році в А. було 2,463 жителів. Волосне управління, міщанська управа, земська поштова станція, одноклясна школа. Земська лікарня, притулок для селян, 2 акушерки, аптека, 48 крамниць і 6 заїзних домів. Ґуральня з продукцією 38,457 відер горілки річно.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Ганнопіль, село, Славутський р-н, Хмельницька обл, Україна

Повідомлення АннА »

З вікіпедії
Зображення
Ганно́піль (колись — містечко Анно́піль, пол. Annopol) — село в Україні, центр Ганнопільської сільської територіальної громади Славутського району Хмельницької області. Орган місцевого самоврядування — Ганнопільська сільська рада. Населення становить 804 особи (2015). Від назви села походить друга назва Шепетівської рівнини — Ганнопільське плато.
Назва
Дідич[2], князь Антоній Барнаба Яблоновський[3] на честь своєї першої дружини Анни Сангушко (1739[4]—15.12.1765[a], Ганнопіль[3], донька князя Павла Карла Санґушка), за одними даними, перейменував Глинники на Аннополь[5], за іншими — заснував нове містечко на «ґрунтах» села Глинники[2].
Історія
Перша писемна згадка про осаду Глинники, на землях якого згодом виникло містечко Аннополь, відноситься до 1542 року. Згадується це поселення в зв'язку із розділом земель князя Костянтина Острозького, за яким установлено межі «третини» володінь Беати Костелецької і «двох третин» її доньки Гальшки. Оскільки Костянтин Острозький помер 1530 року, то можна зробити висновок, що Глинники існували ще до того часу.

Перша назва села Глинники — Глинки Луцького повіту, що у XVI столітті належало князеві Костянтину-Василю Острозькому[6]. Нині словом Глинники називають ту частину села, яка лежить на правому березі річки[1].
Під час поділу маєтків між його синами Іваном (Янушем) й Олександром у 1602 р. с. Глинники перейшло до князя Олександра Острозького — воєводи волинського[7][8]. У князя було 8 дітей, але всі 5 синів померли не залишивши нащадків. Тому маєтки, в тому числі Глинники перейшли до його доньки, Анни-Алоїзи Ходкевич[9].

Поселення Острозького повіту зазнали значного спустошення в період Визвольної війни 1648—1654. Багато з них були перетворені на пустки. Станом на 1662 рік в Глинниках залишалось лише три господарства, тоді я до війни їх було 69[10].

Після смерті 1654 року Анни-Алоїзи, яка була останньою представницею прямої лінії Острозьких, власниками Глинник стали Замойські, а згодом Ян Александер Конецпольський. 1690 року Конецпольський подарував ці володіння Станіславу Яну Яблоновському[9].

1761 року правнук Станіслава Яна, князь Антоній Барнаба Яблоновський, звернувся до польського короля Августа ІІІ з клопотанням про привілей, що мав надати селу статус містечка і, відповідно, Магдебурзьке право. Глинники стало останнім з поселень Острозького повіту, яке отримало такий привілей[11]. На основі цього привілею Яблоновський заснував тут містечко, побудував ринок і великий палац (резиденцію[12]), який частково зберігся, а при ньому розкішний парк з алеями і статуями, муровану греко-католицьку церкву. Архітектором палацу був Паоло Антоніо Фонтана[13]. Від поміщицького маєтку вздовж дендропарку до базарної площі був розміщений іподром, де по неділях влаштовувалися кінні перегони.[14].

1760 року Рабі Дов Бер (1704—1772 рр.) переніс до Ганнополя з Меджибожа центр однієї з релігійних течій в юдаїзмі — хасидизму і створив тут окіп. Хасидизм зародився на Поділлі і широко поширився на Волині. Ця течія представляла інтереси бідняцьких єврейських верств сільського населення. І сьогодні усипальниця Великого Магіда Межиріцького Дова Бера на старовинному сільському єврейському цвинтарі є місцем паломництва хасидів світу.[15][16]
Після того, як 1821 р. в м. Острозі згорів єзуїтський Преображенський монастир, де мав свою резиденцію єпископ Степан Романовський, архієрейську резиденцію і Волинську православну семінарію перенесли до князівського палацу в Аннополі 1825 року. Звідси 1832 року архієрейську резиденцію та Консисторію перевели до Почаївської Лаври, а духовну семінарію 1836 року до міста Кременця[7].

При місцевому костелі до 1832 року існував кармелітський монастир. До 1832 р. містечко належало до Лєнцевичів, а потім від них перейшло до Алєксєя Уварова[1].

У часи Російської імперії Аннополь був містечком Острозького повіту.

Аннополь був розташований на перехресті торговельних шляхів: Острог — Новоград-Волинський і Славута — Корець. Це сприяло його швидкому заселенню, особливо єврейським торговим населенням. На лівому березі річки виникло торгово-ремісниче містечко з єврейським, польським та українським населенням. Виникли кустарні майстерні, єврейська суконна фабрика, два шкіряних заводи, паровий млин, трактир. 11 разів на рік відбувався ярмарок, а базари — щосереди. Торгували хлібом, худобою, ремісничими виробами[7].

Після князів Яблоновських Ганнопільський маєток переходив до різних його спадкоємців: Ленкевичів, Четвертинських. А 1881 року цей маєток, що складався з 4-х фільварків із земельною площею 2 тис. десятин, купив відставний генерал-майор Володимир Помпейович Івков, який намагався пристосувати фільваркове господарство до товарно-грошових відносин. Поміщик завів худобу, реманент, побудував для батраків примітивні житлові приміщення[7].

Для реалізації сільськогосподарської продукції в 1898 році побудовано винокурню, паровий млин. Ще раніше було побудовано цегельню. Поміщик будував підвали та торгові приміщення й здавав їх в оренду єврейському населенню[7].

1891 року на території Ганнополя побудований спиртзавод[7].

Наприкінці 19 столітті в Аннополі був великий ринок із ЗО мурованих крамниць під одним дахом і кількох десятків рундуків[8]. На північ від містечка було велике Курганове цвинтарище. Населення налічувало 2,000 жителів, більшість яких були євреями. У містечку була дерев'яна синагога, паровий плин, фабрика простого селянського сукна і церковно-приходська школа[1].

1911 р. до великої земельної власності належали 1,804 десятин, до Омелянських — 257 дес. У цьому ж році в Аннополі мешкало 2 463 жителів. Тоді у містечку було волосне управління, міщанська управа, земська поштова станція, однокласна школа, земська лікарня, притулок для селян, 2 акушерки, аптека, 48 крамниць і 6 заїзних домів. Ґуральня з продукцією 38 457 відер горілки річно[1].
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Ганнопіль (Глинники), село, Славутський р-н, Хмельницька обл, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ГАННОПІЛЬ (до 1761 року — Глинники) — село, центр сільської Ради. Розташований на річці Жарисі, за 20 км від районного центру і за 18 км від залізничної станції Славута на лінії Шепетівка—Здолбунів. Населення — 1256 чоловік. Сільраді підпорядковані села Глинники, Досин, Соснівка.

В Ганнополі міститься центральна садиба колгоспу ім. Леніна, у користуванні якого 3,1 тис. га земельних угідь, в т. ч. 2,3 тис. га орної. Колгосп вирощує зернові й технічні культури, веде тваринницьке господарство.

В селі є спиртовий завод, відгодівельний пункт, відділення «Сільгосптехніки», млин.

Працюють середня школа, клуб, три бібліотеки; діють лікарня, пологовий будинок, амбулаторія і аптека. Відкрито майстерню побутового обслуговування.

Вперше село згадується в історичних джерелах 1602 року. В 1926 році виник партійний, в 1923 — комсомольський осередки.

За героїзм у роки Великої Вітчизняної війни орденами й медалями нагороджено 197 жителів села, І. С. Андрощуку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В селі побудовано пам’ятник В. І. Леніну.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
Kasia
Модератор
Повідомлень: 186
З нами з: 06 грудня 2017, 21:38
Стать: Жінка
Звідки: Вінниця
Дякував (ла): 132 рази
Подякували: 153 рази

Re: Ганнопіль (Глинники), село, Славутський р-н, Хмельницька обл, Україна

Повідомлення Kasia »

Август ІІІ на прохання власника новозаснованого на місці с. Глинники Луцького пов. Волинського воєводства міста Аннопіль, познанського воєводи Антонія Прус-Яблонівського, дозволяє влаштовувати в місті ярмарки двічі на рік.

8 вересня 1761 р.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Бердичівський повіт: Барановський, Марковський, Яблонський, Павінський, Розборський, Кузьмінський, Величко, Покотилюк, Сливка, Білик
Брацлавський повіт: Дудник, Цурман, Маняк, Лановий
Відповісти

Повернутись до “Літера Г”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 16 гостей