Гряди (Калусів), село, Іваничівський р-н, Волинська обл, Україна

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим нас. пунктом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Гряди (Калусів), село, Іваничівський р-н, Волинська обл, Україна

Повідомлення АннА »

КАЛУСІВ, с, Володимирський пов. Грибовицька вол., 17 км. від Володимира на південь. Село положене при старому тракті з Володимира до Літовежа і Белза. В кінці 19 ст. було там 55 домів і 405 жителів. На землях села Калусів постала в половині 19 ст. польська колонія. Село К. згадується в 1545 р., коли воно належало до Петра Калусовського, який зобов'язаний був забезпечувати 2 городні володимирського замку. В 1570 р. с. К. належало до Гнівоша і Івана Калусовських. В 1577 р. Іван Варицький з Ворончина платить від К. за 3 дими, 8 город. Петро Калусовський з 4 димів і 5 город., Василь Калусовський від З димів і 3 город., Іван Калусовський від 3 димів, на пів-дворищах і 5 город. В 1583 р. Іванова Воринська платила з К. від 4 димів, 5 город., Богуш Луковецький від 4 димів, Іван і Гнівош Калусовський від решти. В 16 і 17 ст. до Калусова належали великі простори земель і переважно лісів, які на північ від цього села межували з маєтками с Зимна і Шистівськими маєтками володимирських владик.
В часі польського повстання 1831 р. Калусів належав вже до Стецьких, які приймали діяльну участь в цьому повстанні. Жінка Стецького чинно виступала і особисто брала уділ в обороні свого провізоричного укріплення маєтку в К. Село К. ділилося на такі кутки: Село, фільварок, колонія, і урочища в полях і лісах: Гряда, Під сосниною, До попового, Гордієва гора, Загуменки, Стара ділянка, Нова ділянка, Гвалтівщина, Великий ліс, Вихуриха, Дубенки, За дубиною, На Граєвщині, Ляпа, Смуга, Ставок, Перед шафраном, Ниви, Хрінопіль, Хутор Винники. До 1930 р. на городах за двором був високий курган. (О. Цинкаловський. Матеріяли до археології Володимирського повіту. Записки Н.Т.Ш., № 154). За переписом 1911 р. до великої земельної власности Стецького належало там 739 дес. (переважно ліси).
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Гряди (Калусів), село, Іваничівський р-н, Волинська обл, Україна

Повідомлення АннА »

З вікіпедії
Гря́ди — село в Україні, в Іваничівському районі Волинської області. Населення становить 780 осіб.
Географічне положення
Цей розділ не містить посилань на джерела. (липень 2020)
Село знаходиться приблизно в 100 км на захід від обласного центру Волинської області, поблизу адміністративного кордону з Львівською областю. До районного центру смт Іваничі і залізничної станції, через яку відбуваються пасажирські та вантажоперевезення — 20 км. Поряд (на відстані 3 км) проходить шосе Володимир-Волинський — Львів.
Найближчі міста — Нововолинськ (відстань близько 1 км) та Володимир-Волинський (відстань близько 18 км).
Найбільше погорбовання рельєфу виражене на північно-східній околиці села Гряди. Решта території представляє рівнинну поверхню, місцями хвилясту, з абсолютними відмітками в межах 230—240 м над рівнем моря і яка поступово понижується у південно-західному напрямку
Історія
Цей розділ не містить посилань на джерела. (липень 2020)
Село Гряди згадується в 1545 р., коли воно належало до Петра Калусовського, який зобов'язаний був забезпечувати 2 городні володимирського замку. В 1570 р. село Калусів належало до Гнівоша та Івана Калусовських. В 1577 р. Іван Варицький з Врончина платить від Калусева за 3 дими, 8 город., Петро Калусовський з 4 димів 5 город., Василь Калусовський від 3 димів і 3 город., Іван Калусовський від 3 димів, на пів дворищах і 5 город. В 1583 р. Іванова Волинська платила з цього села від 4 димів, 5 город., Богуш Луковецький від 4 димів, Іван і Гнівош Калусовські від решти. В ХVІ і ХVІІ ст. до Калусова належали великі простори земель і переважно лісів, які на північ від села межували з маєтками с. Зимна і Шистівськими маєтками Володимирських владик.
Під час польського повстання 1831 р. Калусів належав вже до Стецьких, які брали активну участь в цьому повстанні. Жінка Стецького чинно виступала і особисто брала участь в обороні свого укріпленного маєтку в Калусеві.
В кінці ХІХ ст. там було 55 домів і 405 жителів. На землях села Калусів в 2 — половині ХІХ ст. виникла польська колонія. За переписом 1911 р. до великої земельної власності Стецького належало там 739 десятин (переважно ліси).
У 1870 р. в с. Гряди, з благословіння преосвященнійшого Агафангела, була збудована нова церква, на місці старої Різдво — Богородичної церкви, що проіснувала близько 130 років і за старістю своєю була розібрана. Нова Свято — Казанська, простояла лише 19 років і згоріла від блискавки.
29 липня 1889 року село Калусів і Хренів було приписано до Свято — Успенської церкви с. Низкиничі.
У описі Волинської єпархії секретаря П. Переверзєва зазначено, що Свято — Казанська Богородична церква є приписною до Низкиницької церкви, де богослужіння відбуваються на другу неділю.
Храм с. Гряди був побудований в 1903—1905 рр. Дерево на будівництво дав місцевий пан Турчак. Храм був приписним то до с. Будятичі, то до с. Низкиничі. В кінці 50-х на початку 60-х років був закритий радянською владою. Після закриття був переданий місцевому колгоспу, який використовував приміщення храму як комору для збереження зерна та запчастин до с/г техніки. В кінці 80-х — на початку 90-х років храм повертають громаді. Старостою було обрано Міщука Степана Йосиповича, касиром — Шлапак Антоніну Володимирівну. Першим настоятелем храму був о. Анатолій Карпенко. З 1993 р. і по сьогодні настоятелем є протоієрей Юрій Мартиновський.
З кінця ХІХ століття в селі Калусів було відкрито церковноприходську школу, яка діяла до 1914 року. В міжвоєнний період в селі функціонувала утраквістична (двомовна) школа. Після включення в 1939 році західноукраїнських земель до складу УРСР школа знаходилась у маєтку панів Кримських. Після звільнення села в липні 1944 року навчання дітей проводилось в будинку Марії Якоб'юк. В наступні роки Грядівська семирічна школа знаходилась в будинку пана Григорія Турчака. В 1961 році було завершено будівництво нового приміщення школи. В 1974 році Грядівська восьмирічна школа була реорганізована в середню. З 1961 по 2012 роки школу закінчили 640 випускників, з них 59 медалістів.
У 1946 р. с. Калусів переіменовано у с. Гряди.
У селі діяв колгосп «Україна», мав 3560 га земельних угідь, у тому числі 2559 га орної землі. За високі показники у вирощуванні зернових, цукрових буряків та у виробництві продуктів тваринництва колгосп 7 разів був учасником Виставки досягнень народного господарств СРСР.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Гряди (Калусів), село, Іваничівський р-н, Волинська обл, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ГРЯДИ (до 1946 року — Калусів) — село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км від районного центру і залізничної станції Іваничі, за 3 км від шосе Володимир-Волинський — Львів. Населення — 673 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Кропивщина, Низкиничі, Панасівка, Тишковичі, Хренів.
Частина населення працює на підприємствах і в установах Нововолинська, розташованого за 4 км від села.
Колгосп «Україна», центральна садиба якого розміщується в селі, має 3560 га земельних угідь, у тому числі 2559 га орної землі. Вирощуються зернові, картопля, цукрові буряки і овочі. Розвинуте молочно-м’ясне тваринництво і птахівництво. З допоміжних підприємств є млин, крупорушка, олійниця.
За високі показники у вирощуванні зернових, цукрових буряків та у виробництві продуктів тваринництва колгосп 7 разів був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР.
24 колгоспники нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. Ланковій В. О. Шевчук присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Орденом Леніна нагороджено колишнього голову колгоспу Й. Л. Якобюк, нинішнього голову Д. М. Безручко і колгоспницю X. І. Сліпчук.
У селі є восьмирічна школа, бібліотека, Палац культури. За післявоєнні роки побудовано 107 житлових будинків.
У Низкиничах збереглася кам’яна церква, споруджена у візантійському стилі, — пам’ятка архітектури першої половини XVII століття. У церкві стоїть саркофаг і надгробок Адама Киселя — визначний твір українського мистецтва.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера Г”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 17 гостей