Гаврилівка, село, Теофіпольський р. (Хмельницький р.), Хмельницька обл, Україна

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим нас. пунктом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Гаврилівка, село, Теофіпольський р. (Хмельницький р.), Хмельницька обл, Україна

Повідомлення АннА »

ГАВРИЛІВКА, с, Крем'янецький пов. (на пограниччі Старо-Кост. пов.), Святецька вол., 77 км. від Крем'янця. В 1887 р. було там 177 дом., 1,108 жит., церква дерев'яна з 1873 р., на місці старої, церков.-прих. школа від 1876 р. Колись була власністю кн. Острозьких, а в 1583 р. належала до кн. Степана Збаразького і врешті до Ст. Груі. В кінці 19 ст. було там 121 дворів, друга церква Ілії з 1868 р. До великої земельної власности Е. Груі належало там 613 дес.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Гаврилівка, село, Теофіпольський р. (Хмельницький р.), Хмельницька обл, Україна

Повідомлення АннА »

З вікіпедії
Гаври́лівка — село в Україні, у Хмельницькому районі Хмельницької області.
Розташоване на південному заході району, за 12 км від Теофіполя. Центр Гаврилівського старостату Теофіпольської селищної громади. До складу старостату також входять села Караїна, Підліски і Медисівка. Засноване у 1571 році.
У селі 177 дворів, 654 мешканців (2011).
Староста - Мельник Юрій Юрійович[2].
Будинок культури, клуб, бібліотека, загальноосвітня школа, церква св. ап. Іоанна Богослова (настоятель пртр. Іоанн (Чупіль Іван Володимирович[3])).
Географія
Селом протікає річка Лежань, права притока Жерді.
Історія
Вперше Гаврилівка згадується в документі Центрального державного історичного архіву міста Києва у фонді Кременецького повітового Бродського суду від 5 квітня 1571 року під назвою Волиця Габріелівка.
Земля,на якій засноване село, належала поміщикам Ярмолинським, а потім Чолганським. Ярмолинські померли, коли їхній єдиній дочці Марії було два роки. Опікуном малолітньої Марії Василівни Ярмолинської і розпорядником її спадкоємних маєтків стала її рідна тітка Марія Гаврилівна Лєшницька у шлюбі Пузина. Марія Гаврилівна за період опікунства розбазарила багато спадкоємних земель Марії Василівни Ярмолинської. Західну частину земель маєтку захопили магнати князі Збаразькі, а південо-східну - магнати князі Острозькі. На цих захоплених у Ярмолинських землях вони заснували цілий ряд сіл.
Князі Збаразькі на захоплених землях заснували села: Волицю Габріелівку, Гальчинці, Медисівку, Остру Руду (зникле село) та інші. Князь Костянтин Острозький заснував містечко Базалію, села Малий Лазучин, Василівку, Борщівку та інші.
Марія Гаврилівна Пузина кілька сіл (Рідку, Волицю, Ільківці) переписала на свого чоловіка - князя Юрія Пузину.
Коли Марія Василівна Ярмолинська виросла до повноліття і вийшла заміж за Андрія Івановича Чолганського, то разом з чоловіком почала добиватися повернення захоплених князями її маєтків. Багато років між поміщиками велися судові процеси. Але перемагали могутні магнати, які займали високі державні посади, князі Збаразькі, Острозькі, Заславські і Вишневецькі. Марія Василівна Чолганська пробувала силою повернути свої маєтки, але в одній із сутичок загинув її чоловік - Андрій Чолганський. За скаргою Чолганських польський Король Стефан Баторій видав мандат, затверджений сеймом у Варшаві, яким було зобов'язано поміщиків Пузин відшкодувати збитки Чолганським. Затиснуті з усіх сторін могутніми магнатами, збіднілі поміщики Чолганські змушені були продати всі свої маєтки в Кременецькому повіті і виїхати звідси в інше місце. Слово "волиця" у назві села означало, що новопосадженому селу надавалися вольності, пільги. Його жителі деякий час не платили податків, поки на новому місці не обживуться. На початку 17 століття село писалося в документах уже без назви Волиця. Назва Габріелівка походить від імені якогось Габріеля із родини засновників князів Збаразьких. У 1583 році село належало Владиславу Збаразькому, а в 1629 році Криштоф Збаразький платив податокз цього села за 8 димів. До 1747 року Габріелівка відносилася до Ожигівського, а з 1748 року - до Гальчинецького ключа (адімістративно-поміщицька одиниця) Кременецького повіту.
Після князів Збаразьких з 1631 року по 1744 рік Габріелівкою володіли князі Вишневецькі. Коли погас їх рід, село успадкував Я. В. Мнішек. В 1755 році Габріелівку придбав стольник брацлавський Самуїл Груя. Поміщики Груї володіли цим маєтком аж до радянських часів. Вони, як і їх попередники, були жорстокими експлуататорами селян. До реформи 1861 року третина селянських сімей не мали ні коней, ні волів, ні іншої худоби. Лише в 1866 році 93 сім'ї одержали за викуп від поміщика С. Й. Груя 722 десятини землі. За цю землю селяни щорічно платили йому 1740 карбованців. У нього залишиллося 613 десятин.
З другої половини 60-х років 19 століття село Габріелівку стали називати Гаврилівка.
Воєнно-політичні події
Перша Світова війна погіршила життя селян, село знаходилося в прифронтовій зоні, багато чоловіків забрали до війська, решта працювали на будівництві оборонних укріплень.
У 1917 році було розподілено землю поміщиків.
Наприкінці лютого 1918 року Гаврилівку було звільнено від більшовиків. У кінці листопада більшовики знову захопили село.
31 травня 1919 року в Гаврилівку вступили війська УНР, у жовтні - польські інтервенти.
У 1920 в село окупували червоноармійці.
Освіта
У 1876 році у селі відкрилася церковно-парафіяльна школа, а з 1903 року на її базі почало діяти однокласне училище. 1913 року в училищі навчався 51 учень і працював один учитель.
У 1921 році в селі відкрилася чотирирічна трудова школа, якій передали поміщицький сад і церковну садибу. У 1926 році в ній працювало 2 учителі та навчалося 106 учнів. При школі працював пункт ліквідації неписьменності.
З 1931 року в селі діяла неповна середня, а з 1939 — середня школа, у перший рік у ній працювало 11 учителів, які навчали 315 учнів. У 1940 році було збудовано двоповерхову школу, приміщення якої згоріло під час війни. У 1952 році школу було відбудовано, до того у селі працювала спершу початкова, а потім — семирічна школа.
У 1980 році школу відвідувало 286 учнів та працювало 27 учителів.
До 2020 року сільським головою був Гандовський Василь Володимирович[4].
Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Гаврилівка, село, Теофіпольський р. (Хмельницький р.), Хмельницька обл, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Гаврилівка, Теофіпольський район, Хмельницька область
ГАВРИЛІВКА — село, центр сільської Ради Розташована за 12 км від районного центру і за 20 км від залізничної станції Ланівці на лінії Шепетівка—Тернопіль. Населення — 935 чоловік. Сільраді підпорядковані села Караїна, Ленінське, Медисівка.
Центральна садиба колгоспу ім. Островського розміщена в Гаврилівці. Господарство користується 2,7 тис. га орної землі. Допоміжне підприємство — цегельний завод.
В селі є середня школа, клуб, бібліотека; працюють медичний пункт, швейна майстерня.
Під час відступу німецько-фашистські загарбники розстріляли і спалили в с. Караїні 4 березня 1944 року 92 чоловіка.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера Г”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 23 гостей