Головин, село, Костопільський р-н, Рівненська обл, Україна

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим нас. пунктом
0
Немає голосів
Жив
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Головин, село, Костопільський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

ГОЛОВИН, с, Рівенський пов., Костопільська вол., залізнична станція — Вовча, 42 км. від Рівного. В кінці 19 ст. було там 157 дом. і 927 жит., дерев'яна церква від 1789 р., школа церк.-прих. від 1874 р. Від половини 19 ст. земля належала до т. зв. „Удельного Ведомства". Згідно з ревізією луцького замку 1545 р. головенські бояри були зобов'язані до покриття однієї з замкових городень. 1517 р. Г. було селом степанських землян і було там 8 дим. на чверть і 9 город. В 17 ст. село було в оренді у Сенського, Головинського і кн. Заславського. В 1753 р., згідно з постановою т. зв. Кульбушівської угоди, Г. отримав кн. Любомирський і продає це село гр. Ворцелю.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Головин, село, Костопільський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

З вікіпеді
Зображення
Голови́н — село в Україні, у Костопільському районі Рівненської області. Населення становить 1004 осіб.
Географічне положення села
Село Головин розташоване на Волино-Подільській плиті, на Турійсько-Костопільській денудаційній рівнині. Його координати 26.31 сх.д. і 50.89 пн.ш.
Символи
Рішенням сесії Головинської сільської ради № 107 від 30 грудня 2003 року затверджено символи села Головин. Герб села Головин: у синьому полі перекинуте золоте вістря, обабіч якого виходять по два золоті базальтові стовпи, на золотому полі — зелений листок дуба. Базальтові стовпи вказують на остновне природне багатство, дубовий листок — на щедрі дубові гаї. Синій колір уособлює річку Горинь. Прапор села Головин: квадратне полотнище, з верхніх кутів до середини нижнього краю йде золотий клин, у центрі якого розміщено зеленого дубового листка, обабіч клину два синіх трикутники. Автори проектів: Ю.Терлецький, М.Омельчук, В.Бачук.
Історія
Походження назви
Щодо походження назви «Головин» існує декілька легенд. Одна з найвірогідніших говорить, що у XV столітті, у період польсько-литовського панування, князь Свидригайло був змушений зректися великокнязівської влади. В його власності залишились українські землі на Волині та Поділлі. До участі в управлінні своїми володіннями князь залучив і місцевих бояр, роздавав їм «жалувані» грамоти і маєтки. Бояри організували на території сучасного села фільваркове господарство, яке стало для навколишніх дворищ головним місцем відбуття панщини та збору податків. Звідси й назва — головне місце. Якщо ж вірити іншій легенді виникнення назви села пов'язане з нападами монголо-татарської орди за часів Київської Русі. Під час одного з наступів, коли чужинці захопили Київ і прямували до Галицько-Волинської землі, назустріч їм виступило руське військо. Воїни, почувши про наближення ворогів до річки Горинь, переправились на правий берег на тому місці, де зараз розташоване село Злазне. Неподалік від нашої місцевості відбулася вирішальна, «головна» битва. Звідси і назва — Головин.
Історія села
Точна дата заснування села Головин невідома. Ці землі були заселені ще з давнини. Про це свідчать знахідки римських монет в селі Головин та навколишніх селах. Дослідники вважають, що у І — V ст. н. е. тут проживали представники черняхівської культури (праслов'яни), які підтримували економічні, політичні та культурні відносини з Римською імперією. З архівних даних відомо, що у 1502 році польський король Олександр надає маєток Головин з хуторами у користування луцькому старості Семенові Юрійовичу з Гольшан, який побудував тут замок. Пізніше Головин перейшов у власність князів Острозьких. У 1715 році тут мешкало 530 жителів, а село належало Чарторийським.
З історичних документів відомо, що у 1753 році постановою так званої Кульбишівської угоди село отримав у власність князь Любомирський, який продав його графу Ворцелю. У 1789 році в селі було збудовано дерев'яну церкву. В 1874 році відкрито церковно-приходську школу. В другій половині XIX ст. землі належали так званому «Удельному відомству». В селі налічувалося 157 дворів і проживало 927 жителів. За Ризьким мирним договором 1921 року ці території потрапили під владу Польщі, а 3 вересня 1939 року опинилися в складі Радянського Союзу. В кінці літа 1941 року в село прийшли німецькі війська. З цього часу по 1944 рік землі були окуповані. В січні 1944 року біля села йшли бої, які тривали два тижні. Червона армія наступала на укріплені ворожі позиції. Відступаючи, фашисти спалили дві церкви, майже всі будинки. За роки війни 58 односельчан були призвані на службу, 27 з них загинули на фронтах. В селі діяли активісти УПА. На сільському кладовищі похоронений сотник УПА «Вихор-Завірюха» Роман Карлович Кернтопф.
Історія колгоспу

У 1949 році почалась колективізація. Так на території Іваницької сільської ради, до якої входило село Головин, утворилося два колгоспи "30 років ВЛКСМ "(с. Іваничі) та «30 років УРСР» (с. Берестовець), які 28 грудня 1950 року об'єдналися в один — «Імені Леніна». Колгосп очолив Пшеничний, а пізніше — Ніколаєв Федір Іванович. До кінця 1950 року все населення села змусили вступити до колективного господарства. На той час в селі налічувалось 511 дворів і проживало 1745 громадян. У 1952 році колгосп «Імені Леніна» роз'єднали на два господарства: «Колгосп імені Леніна» (с. Іваничі, с. Садки), який очолив Огородній Василь Степанович та колгосп «Імені Шевченка» (с. Головин, с. Берестовець), який очолила Коваль Марія Федорівна. У березні 1959 року ці господарства знову були об'єднані у колгосп «Імені Леніна», який у 1962 році було перейменовано на «Маяк». Протягом наступних років колгосп очолювали: Коваль Петро Павлович, Пічка Григорій Іванович, Бондарчук Микола Прокопович, Савонов Валерій Васильович, Крока Леонід Анатолійович, Юрим Микола Кузьмович.
Легенди походження урочищ

Село та його околиці поділені на місцевості: Кургани, Оселиця, Пасічки, Блукаловщина, Борок, Хистища, Байків Мох, Черень, Дворище, Смолярня, Вузьке, Широке, Остальчики, Могили, Янова Долина, Лісок.

Пасічки. До війни в селі жив дід Трохим, у нього була найбільша пасіка , 50 вуликів. На літо він вивозив всі вулики в ліс на галявину, де сам посадив липи і сіяв гречку. Це місце в лісі назвали — Пасічки.

Блукаловщина. Одного разу дівчата пасли корів в лісі. Переганяючи худобу через Чортове болото, де було багато ям і водилися змії, побачили, що зникла їх подружка Аля. Її довго шукали, але так і не знайшли. Та восени Аля знайшлася. Вона була схожа на русалку з великими блукаючими очима. З тих пір місце, де заблудилась дівчина, почали називати Блукаловщина. Хистища. Перед Другою світовою війною на цьому місці була галявина, де хлопці грали у футбол. Також тут було місце для стрибків у висоту і довжину, мішені для стрільби. Кожен міг показати свій хист. Борок. Колись тут ріс високий ліс — бір, потім його вирубали і він став малим, тому — борок. Зараз через це місце протікає річка Боркова. Байків Мох. Колись, ще до революції, у лісі жив лісник, якого звали Панько. Він був лісником, але манерами і способом життя схожий на пана. То й називали його часто «пан лісник». Біля його обійстя росло багато моху. Люди називали це місце — Паньків Мох, а дехто Байків Мох. Однак, прижилася друга назва — Байків Мох, тобто, такий як байка (тканина). Черень. З давніх-давен, це урочище славилося високими врожаями, бо земля була дуже родюча — чорнозем. Дворище. За панської Польщі тут була сільська вулиця з великими дворами. Вузьке, Широке. В часи, коли земля була поділена, селяни отримали наділи вузькі і широкі, у залежності від родючості землі. Остальчики. Територія де перед Другою світовою війною закінчувалось село. Лісок. В давнину на цій місцевості ріс високий хвойний ліс.
Населення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Головин, село, Костопільський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Костопільський район, Ровенська область
ІВАНИЧІ (колишні Янкевичі) — село, центр сільської Ради. Розташовані за 9 км від районного центру й залізничної станції Костопіль. Через село проходить автошлях. Дворів — 184, населення — 623 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Базальтове, Берестовець, Головин, Садки.

В Іваничах розміщена бригада колгоспу «Маяк», центральна садиба якого в селі Головині.

Село Головин і кар’єри Іванової Долини були вщент спалені фашистами.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера Г”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Вернер і 18 гостей