ГОЛОВИН, с, Рівенський пов., Костопільська вол., залізнична станція — Вовча, 42 км. від Рівного. В кінці 19 ст. було там 157 дом. і 927 жит., дерев'яна церква від 1789 р., школа церк.-прих. від 1874 р. Від половини 19 ст. земля належала до т. зв. „Удельного Ведомства". Згідно з ревізією луцького замку 1545 р. головенські бояри були зобов'язані до покриття однієї з замкових городень. 1517 р. Г. було селом степанських землян і було там 8 дим. на чверть і 9 город. В 17 ст. село було в оренді у Сенського, Головинського і кн. Заславського. В 1753 р., згідно з постановою т. зв. Кульбушівської угоди, Г. отримав кн. Любомирський і продає це село гр. Ворцелю.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Головин, село, Костопільський р-н, Рівненська обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Головин, село, Костопільський р-н, Рівненська обл, Україна
З вікіпеді
Голови́н — село в Україні, у Костопільському районі Рівненської області. Населення становить 1004 осіб.
Географічне положення села
Село Головин розташоване на Волино-Подільській плиті, на Турійсько-Костопільській денудаційній рівнині. Його координати 26.31 сх.д. і 50.89 пн.ш.
Символи
Рішенням сесії Головинської сільської ради № 107 від 30 грудня 2003 року затверджено символи села Головин. Герб села Головин: у синьому полі перекинуте золоте вістря, обабіч якого виходять по два золоті базальтові стовпи, на золотому полі — зелений листок дуба. Базальтові стовпи вказують на остновне природне багатство, дубовий листок — на щедрі дубові гаї. Синій колір уособлює річку Горинь. Прапор села Головин: квадратне полотнище, з верхніх кутів до середини нижнього краю йде золотий клин, у центрі якого розміщено зеленого дубового листка, обабіч клину два синіх трикутники. Автори проектів: Ю.Терлецький, М.Омельчук, В.Бачук.
Історія
Походження назви
Щодо походження назви «Головин» існує декілька легенд. Одна з найвірогідніших говорить, що у XV столітті, у період польсько-литовського панування, князь Свидригайло був змушений зректися великокнязівської влади. В його власності залишились українські землі на Волині та Поділлі. До участі в управлінні своїми володіннями князь залучив і місцевих бояр, роздавав їм «жалувані» грамоти і маєтки. Бояри організували на території сучасного села фільваркове господарство, яке стало для навколишніх дворищ головним місцем відбуття панщини та збору податків. Звідси й назва — головне місце. Якщо ж вірити іншій легенді виникнення назви села пов'язане з нападами монголо-татарської орди за часів Київської Русі. Під час одного з наступів, коли чужинці захопили Київ і прямували до Галицько-Волинської землі, назустріч їм виступило руське військо. Воїни, почувши про наближення ворогів до річки Горинь, переправились на правий берег на тому місці, де зараз розташоване село Злазне. Неподалік від нашої місцевості відбулася вирішальна, «головна» битва. Звідси і назва — Головин.
Історія села
Точна дата заснування села Головин невідома. Ці землі були заселені ще з давнини. Про це свідчать знахідки римських монет в селі Головин та навколишніх селах. Дослідники вважають, що у І — V ст. н. е. тут проживали представники черняхівської культури (праслов'яни), які підтримували економічні, політичні та культурні відносини з Римською імперією. З архівних даних відомо, що у 1502 році польський король Олександр надає маєток Головин з хуторами у користування луцькому старості Семенові Юрійовичу з Гольшан, який побудував тут замок. Пізніше Головин перейшов у власність князів Острозьких. У 1715 році тут мешкало 530 жителів, а село належало Чарторийським.
Голови́н — село в Україні, у Костопільському районі Рівненської області. Населення становить 1004 осіб.
Географічне положення села
Село Головин розташоване на Волино-Подільській плиті, на Турійсько-Костопільській денудаційній рівнині. Його координати 26.31 сх.д. і 50.89 пн.ш.
Символи
Рішенням сесії Головинської сільської ради № 107 від 30 грудня 2003 року затверджено символи села Головин. Герб села Головин: у синьому полі перекинуте золоте вістря, обабіч якого виходять по два золоті базальтові стовпи, на золотому полі — зелений листок дуба. Базальтові стовпи вказують на остновне природне багатство, дубовий листок — на щедрі дубові гаї. Синій колір уособлює річку Горинь. Прапор села Головин: квадратне полотнище, з верхніх кутів до середини нижнього краю йде золотий клин, у центрі якого розміщено зеленого дубового листка, обабіч клину два синіх трикутники. Автори проектів: Ю.Терлецький, М.Омельчук, В.Бачук.
Історія
Походження назви
Щодо походження назви «Головин» існує декілька легенд. Одна з найвірогідніших говорить, що у XV столітті, у період польсько-литовського панування, князь Свидригайло був змушений зректися великокнязівської влади. В його власності залишились українські землі на Волині та Поділлі. До участі в управлінні своїми володіннями князь залучив і місцевих бояр, роздавав їм «жалувані» грамоти і маєтки. Бояри організували на території сучасного села фільваркове господарство, яке стало для навколишніх дворищ головним місцем відбуття панщини та збору податків. Звідси й назва — головне місце. Якщо ж вірити іншій легенді виникнення назви села пов'язане з нападами монголо-татарської орди за часів Київської Русі. Під час одного з наступів, коли чужинці захопили Київ і прямували до Галицько-Волинської землі, назустріч їм виступило руське військо. Воїни, почувши про наближення ворогів до річки Горинь, переправились на правий берег на тому місці, де зараз розташоване село Злазне. Неподалік від нашої місцевості відбулася вирішальна, «головна» битва. Звідси і назва — Головин.
Історія села
Точна дата заснування села Головин невідома. Ці землі були заселені ще з давнини. Про це свідчать знахідки римських монет в селі Головин та навколишніх селах. Дослідники вважають, що у І — V ст. н. е. тут проживали представники черняхівської культури (праслов'яни), які підтримували економічні, політичні та культурні відносини з Римською імперією. З архівних даних відомо, що у 1502 році польський король Олександр надає маєток Головин з хуторами у користування луцькому старості Семенові Юрійовичу з Гольшан, який побудував тут замок. Пізніше Головин перейшов у власність князів Острозьких. У 1715 році тут мешкало 530 жителів, а село належало Чарторийським.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Головин, село, Костопільський р-н, Рівненська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Костопільський район, Ровенська область
ІВАНИЧІ (колишні Янкевичі) — село, центр сільської Ради. Розташовані за 9 км від районного центру й залізничної станції Костопіль. Через село проходить автошлях. Дворів — 184, населення — 623 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Базальтове, Берестовець, Головин, Садки.
В Іваничах розміщена бригада колгоспу «Маяк», центральна садиба якого в селі Головині.
Село Головин і кар’єри Іванової Долини були вщент спалені фашистами.
Костопільський район, Ровенська область
ІВАНИЧІ (колишні Янкевичі) — село, центр сільської Ради. Розташовані за 9 км від районного центру й залізничної станції Костопіль. Через село проходить автошлях. Дворів — 184, населення — 623 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Базальтове, Берестовець, Головин, Садки.
В Іваничах розміщена бригада колгоспу «Маяк», центральна садиба якого в селі Головині.
Село Головин і кар’єри Іванової Долини були вщент спалені фашистами.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Вернер і 18 гостей