Деражне (Деражно), село, Костопільсьий р-н, Рівненська обл, Україна

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим нас. пунктом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Деражне (Деражно), село, Костопільсьий р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

ДЕРАЖНО або ДЕРАЖНЕ, м-ко над р. Горинню, Рівенський пов., Деражинська вол., 33 км. від Рівного, на' фізіографічній границі Волині з Поліссям. В 1887 р. було там 179 дом. і 1,610 жителів, церква мурована, на місці старої дерев'яної з 17 ст., рим.-кат. костьол, цегельня, три водяні млини. Більшість населення містечка були жиди. Відбувалися там ярмарки, на яких головним товаром були бочки, довбані і різьблені начиння, ложки, веретена, прядки, гребені і кераміка, часто експортована з Городка на Пінщині. В 1517 р. було це село землян Корецьких. В 1596 р. Д. належало до кн. Чарторийського, пізніше до кн. Острозьких, Заславських, по 1753 р. до Любомирських
— 2,400 дес. За часів Острозьких належало до Степан-ської вол. В 1614 р. кн. Януш Острозький збудував тут костьол і надав магдебурзьке право. Околиці Д. в давних часах були славні своїми бобровими гонами, на р. Осниці, Золі і Вонячці. Під час визвольних воєн українського народу в 1649 р. козацькі війська зайняли Д., котре згоріло. Останньо велика власність належала до Андро — 2,727 дес. За переписом в 1911 р. в Д. було 2,729 жит., волость, міщанська управа земська, поштова станція, пошта і телеграф, 2-клясова школа, земська лічниця, аптека, 33 крамниці, 2 книгарні, ґуральня (30,751 відер 40° горілки річно) і 9 ярмарків річно.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Деражне (Деражно), село, Костопільсьий р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

З вікіпедії
Деражне — село в Україні Костопільському районі Рівненської області, розташоване на лівому березі р. Горинь (притока Прип'яті, басейн Дніпра). Через населений пункт проходить магістральна дорога — Т18117. Походження назви селища походить від слова — «деражня», яке означає «місце первинної обробки деревини». Село в певний час — називали Деражня, Деражно, Деражне (пол. Derazne). З 1940 до 1959 року було центром Деражнянського району.
Зображення
Історія
Історія Деражна розпочинається в XIII столітті і пов'язана з монастирем. Слід зауважити, що для тогочасної Волині характерною була наявність великої кількості монастирів, це пояснюється тим, що в цей час, з одного боку — активізувалося посилення росту монастирського землеволодіння, перетворення вільних общинників у феодально-залежне населення, а з іншого — після татаро-монгольської навали було зруйновано багато монастирів, монахи яких втікали від іновірців на Захід, де засновували нові монастирі. Особливо великі землеволодіння були в Почаївського монастиря. Тут, протягом століть, велася адміністративно-господарська документація, згодом частково опублікована в 1898 році. Згідно з документацією Почаївського монастиря, одна чи з найперших письмових згадок про с. Деражне у документі № 51 за червень-серпень 1274 року така: «Ігумен монастыря Поча-Дева Андрей презначи законников….Лаодикія, Максентія и Кастория в монастырь Деражненский»[1].
Після занепаду Галицько-Волинської держави у XIV ст. до складу якої — входило Деражне, весь край потрапляє до складу Литовської держави, а згодом у — XV ст. до Речі Посполитої. Встановлено, що до 1596 року Деражне належало князю — Юрію Чарторийському. Вже 1613 році на карті Т. Маковського Деражне позначається як містечко. Також відомо, що до 1621 року населений пункт належав Янушу Острозькому, потім деякий час ним володів князь Самуїл Корецький. В XVII ст. під владою Речі Посполитої на Волині відбувається засилля католицизму, не стало винятком і Деражне. У 1614 р. син князя Василя-Костянтина Острозького, перший в роду католик князь Януш збудував тут костел. Він же надав містечку магдебурзьке право. За переписом від 7 червня 1622 року Деражне знаходилося у власності князя Олександра-Януша Заславського воєводи Краковського.

У XVII ст. — одне з чотирьох найголовніших у Речі Посполитій караїмських поселень разом з Тракаєм, Луцьком і Галичем[2]. В часи національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 164—1654 рр. Деражне було зруйноване загонами повстанців. З цими подіями пов'язане також і занепад караїмської громади містечка. За переписом 1677-79 рр. містечко Деражне належить князю Радзівілу.

Перша згадка про церкву міста Деражне датується 1792 роком — це була дерев'яна Хрестовоздвиженська церква. Після третього поділу Польщі власником Деражного стає Тадеуш-Божидар Подгороденський.

У 1803 році Т. Подгороденський засновує в Деражному парафіяльне училище, яке вважається першим відомим навчальним закладом сучасного Костопільського району. Також цей поміщик запрошує відомого майстра садово-паркової архітектури Діонісія Міклера, який засновує парк. У цей час був збудований і палац Подгороденського (спалений в 1915 р.). Внаслідок банкрутства онука Т. Подгороденського — Владислава Подгороденського Деражне на публічних торгах придбав відставний губернський поштмейстер Спекторський. Після нього Деражне переходить у володіння німецького підданого Вільгельма-Єліса Миколайовича Рау.

У 1804 р. в містечку на кошти Тадеуша Подгороденсько було збудовано новий мурований костел.

У 1824 р. в Деражному було збудовано нову муровану Хрестовоздвиженську церкву.

У 1888 році Деражне стає власністю Федора Андро — офіцера лейб гвардії гусарського полку, сина французького емігранта А. Ф. Андро де Ланжерона. На території церкви поховані син і онук Федора Андро. Після вводу в дію південно-західної залізниці відпала необхідність у Горинському водному шляху, що накладає відбиток на містечко. Наприкінці XIX ст. за згадкою сучасника: «Деражне — містечко нічим неприглядне, окрім чудового парку, закладеного садівниками англійської школи»[3].

У 1909 році Деражне належить до Ровенського повіту, Деражнянської волості. В ньому 123 двори, 729 жителів, знаходиться поліцейський стан — 5 чоловік (1 мировий посередник, 3 мирових судді, 1 слідчий).

У 1910 році власником села стає Дмитро Федорович Андро.

У 1913 році в Деражному було збудовано нову школу, яка вважалася закладом кращого типу, від цього часу в містечку діє два навчальні заклади. Напередодні Першої світової війни в Деражному проживало більше жителів ніж зараз — 2729, діяли земська лікарня, аптека, пошта і телеграф, 33 крамниці, налічувалося 2 книгарні. Під час Першої світової війни між м. Деражне та с. Бичаль проходила лінія фронту. В Деражному розташовувалися австрійські війська, а у Бичалі російські. В наслідок бойових дій містечко було зруйноване.

У 1939 році м. Деражне Деражнянської волості стає власністю графа Романа Потоцького, який відбудовує палац Подгороденського, створює кінний завод. У вересні 1939 року основна частина західноукраїнських земель, які перебували до того часу у складі Польщі, увійшли до складу Української РСР. 4 грудня 1939 року була утворена Ровенська область і Деражненський район, який проіснував до 1959 року.

Вже 28 червня 1941 року, після початку Німецько-радянської війни, Деражне було під німецькою владою.[джерело?] У липні 1941 року після прийняття Акту проголошення Української Держави (30 червня) в Деражному поряд із низкою сусідніх містечок за ініціативи місцевого керівництва ОУН(б) відбулося проголошення державності України[4]. У 1943 році село було спалене двічі. Перший раз окремі хати за списками, за тиждень до Великодня. Другий раз на Вознесіння. Тоді було спалено весь населений пункт і церкву. Німецька присутність тривала до 30 січня 1944 року, після чого контроль перейшов до радянської влади.

У 1945 році з ініціативи місцевих жителів відбудовано школу, у 1947 році — церкву. У березні 1945 року утворюється колгосп, відкривається лікарня. Деражненське лісництво відкривається в 1963 році, у 1965 році у с. Деражне здано в дію електропідстанцію.

До 1959 р. Деражне було районним центром.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Деражне (Деражно), село, Костопільсьий р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ДЕРАЖНЕ — село, центр сільської Ради. Лежить на лівому березі Горині, за 40 км від районного центру, за 20 км від залізничної станції Клевань. Через село проходить автошлях. Дворів — 503, населення — 1589 чоловік. Сільраді підпорядковане село Бечаль.
У Деражному розміщена центральна садиба колгоспу «Світанок». За ним закріплено 4121 га землі, в т. ч. 1534 га орної. Осушено 724 га. Господарство рослинницького напряму (вирощує льон, картоплю) з розвинутим м’ясо-молочним тваринництвом. Шість колгоспників удостоєні урядових нагород, у т. ч. бригадир М. Д. Мирончук ордена Леніна. 64 чоловіка відзначені медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». Тут працює відділення «Сільгосптехніки», маслоцех.
Є селі є середня школа, в якій 32 вчителі, серед них заслужена вчителька УРСР М. В. Лиходід, навчають 397 учнів, є будинок культури на 250 місць, бібліотека, музей на громадських засадах, дільнична лікарня, аптека.
До послуг трудящих відділення зв’язку. Деражненська сільська Рада та будинок культури відзначені грамотами республіканського оргкомітету фестивалю, присвяченого 100-річчю з дня народження В. І. Леніна.
Комуністів у селі — 86, комсомольців — 169.
Вперше в письмових джерелах Деражне згадується 1577 року. В 1734 році селяни розгромили маєток князя. 1861 року в селі відбулись виступи селян, невдоволених реформою.
Радянську владу проголошено в січні Широку. За польської окупації з 1934 року в Деражному діяв осередок КПЗУ.
Під час Великої Вітчизняної війни 75 мешканців села воювало на фронтах, багато пішло в партизанські загони І. П. Федорова, В. А. Бег-ми. 12 односельців загинуло смертю хоробрих. 63 — нагороджено орденами й медалями. Під час війни село було майже все спалене. За післявоєнні роки тільки колгоспники збудували близько 500 житлових будинків.
У Деражному встановлено пам’ятник воїнам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Деражне (Деражно), село, Костопільсьий р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

Державний архів Житомирської області viewtopic.php?f=154&t=213
Волинська губернія
Волинська єпархія
церква Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього
Містечко Деражне Рівненського повіту
Села: Скречетівка, Угличі
Народження: 1817–1818: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1100, 11011835: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 11031840–1845: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1104, 1106, 1107, 1110, 1112, 11141846–1850: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1116, 1117, 1119, 1121, 11241851–1855: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1125, 1127, 1129, 1131, 11331856–1860: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1135, 1138, 1142, 1145, 11471861–1865: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1151, 1153, 1155, 1158, 1160
Шлюб: 1817–1818: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1100, 11011835: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 11031840–1845: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1104, 1106, 1107, 1110, 1112, 11141846–1850: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1116, 1117, 1119, 1121, 11241851–1855: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1125, 1127, 1129, 1131, 11331856–1860: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1135, 1138, 1142, 1145, 11471861– 1865: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1151, 1153, 1155, 1158, 1160
Смерть: 1817–1818: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1100, 11011835: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 11031840–1845: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1104, 1106, 1107, 1110, 1112, 11141846–1850: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1116, 1117, 1119, 1121, 11241851–1855: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1125, 1127, 1129, 1131, 11331856–1860: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1135, 1138, 1142, 1145, 11471861–1865: Ф. 1, Оп. 78, Спр. 1151, 1153, 1155, 1158, 1160
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера Д”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 25 гостей