Дорогобуж, село, Гощанський р-н, Рівненська обл, Україна

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Дорогобуж, село, Гощанський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

ДОРОГОБУЖ, археологічна пам'ятка – літописне місто. Було розташов. на березі р. Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра), на околиці сучасного с. Дорогобуж Гощанського р-ну Рівненської обл.
Згадується в "Руській правді" у зв'язку з подіями 1068–69 та в "Повісті временних літ" під 1084.
Наприкінці 11 ст. – центр удільного Дорогобузького князівства, гол. центр Погоринської волості. Складався з дитинця, окольного міста, посаду. Основу системи укріплень становили земляні вали та рови. Вал дитинця було насипано наприкінці 10 – поч. 11 ст.
На рубежі 11–12 ст. у центрі дитинця викопано колодязь. Вдалося встановити садибно-дворову забудову цієї ч. міста.
У 12 ст. було збудовано Свято-Успенську церкву.
Екон. життя вирізнялося поєднанням с. госп-ва, промислів, ремесла й торгівлі. Про соціальну диференціацію свідчить, окрім багатьох знахідок та значних за розміром будівель, скарб срібних речей.

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Дорогобуж, село, Гощанський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

Дорогобу́ж — село у складі Горбаківської сільради Гощанського району Рівненської області; населення — 663 особи. Вперше згадується в «Правді Ярославичей», а після — в літописі «Повість времінних літ» 1084 рік.
Історична довідка
Докладніше: Дорогобузьке князівство
Успенська церква з дзвіницею (зміш.)
Дорогобуж — давньоруське місто на Волині. Вперше згадується у літописі (1084) у зв'язку з тим, що був відданий тоді князеві Давидові Ігоревичу. Після його смерті (1112) Дорогобузьку волость одержав Володимир-Волинський князь Ярослав Святополчич. Потім нею володіли великі київські князі, зокрема Володимир Мстиславович (1150–1154, 1170–1171) до Ізяслава Мстиславича, при якому Дорогобуж мав власних князів, склавши особливе, залежне від Києва, князівство разом з Пересопницею. Згодом туди перемістилася столиця князівства. У кінці XII ст. Дорогобуж перестав бути самостійним уділом й залежав від Шумських, Дубровицьких і Пересопницьких удільних князів. Згодом входив у володіння князів Острозьких, які мали тут замок.
Пам'ятки архітектури (національного значення)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці . Історик ХІХ ст. О. А. Фотинський, який був у Дорогобужі у 90-х роках ХІХ ст., зафіксував наявність плінфи у стінах будівлі, яка використовувалась у київському будівництві ХІ-ХІІІ ст. Тому є припущення, що Успенська церква с. Дорогобуж була заснована в ХІ ст. як монастирський храм.
У Тернопільському архіві знайдені матеріали невідомого автора, датовані 1925 р., тобто через 25 років після О. Фотинського, який подає інші вказівки: «Успенська… церква в с. Дорогобуж побудована в давнину, якщо не в ХІ ст., то в ХІІ ст., потім зруйнована і наново відбудована Костянтином Костянтиновичем князем Острозьким біля 1580 року на збереженій… основі».
Під час архітектурно-археологічних досліджень Успенської церкви Г. А. Песковою в 1988 р. були відкриті залишки домонгольської церкви.
Причиною руйнування Успенської церкви міг бути цілий ряд історичних подій. Це могли бути походи золотоординських ханів Куремси (1253–1255, 1257, 1259 рр.); Бурундая (1259–1260 рр.), а також походи кримчаків.
Отже, за думкою більшості дослідників, Успенська церква в Дорогобужі побудована у 70-х роках ХІІ ст. і була першою в зодчестві Русі будівлею одноапсидною, квадратною в плані, із чотирма масивними опорами, які здатні нести високий барабан із куполом, що дозволяє бачити в ній попередницю храмів із баштоподібною композицією, які поширились на Русі на рубежі ХІІ і ХІІІ століть.
У ХVІ ст. доля Дорогобужа була пов'язана з магнатською родиною Острозьких, яка, користуючись підтримкою народу, розгорнула величезну будівельну діяльність. В результаті були побудовані великі оборонні та культові споруди. Успенська церква — одна з таких пам'яток. Засновником цієї церкви літературні джерела вказують князя К. К. Острозького, однак, не виключено, що монастир існував і до побудови нової церкви.
Обмежені відомості про побудову Дорогобузької церкви, які викладені в статтях переважно краєзнавчого характеру, подають ще одне датування будівлі церкви — кінець ХVІІІ ст.
Після прийняття церковної унії Успенський монастир зайняли монахи василіанського ордену. М. Орлович подає у своєму путівнику малоймовірний факт побудови василіанцями церкви в Дорогобужі у класичному стилі, інші автори ХІХ — початку ХХ ст. говорять про перебудову церкви у 1786 р.
У 1892 році, відзначаючи 900-річчя Волинської єпархії, відновленої князем Володимиром Великим, у Дорогобужі перед храмом Успіння Богородиці поставлено величавий циліндричної форми пам'ятник, зверху прикрашений хрестом.
Згодом церква ремонтувалась ще раз у 1936 р., 1950 р. до неї була добудована дерев'яна двоповерхова дзвіниця, яка була з'єднана з головним фасадом церкви.
Існує теорія, що під церквою є городище з підземними ходами, адже у 20-х рр. ХХ ст. там був знайдений скелет людини прикутої до стіни.
Після тривалого періоду запустіння в радянські часи, 25 років тому, 10 листопада 1988 року, зусиллями громади храм відновив богослужіння. А щоб це сталося, люди добивалися, їздили у Москву, Київ. Приміщення церкви, яке майже зруйнувалося, спільними зусиллями людей та держави вдалося відродити. Сьогодні церкву не впізнати. Православна громада з допомогою благодійників і влади утримує і оберігає Свято-Успенський храм як символ духу і незламності української нації. Проведено ремонт всередині храму, впорядкували зовні, придбали нові дзвони.
У тисячолітній святині — храмі Успіння Пречистої Богородиці — збереглась одна з найстаріших Богородичних ікон, що дійшли до нас крізь віковічні лихоліття ще із Дорогобузького монастиря княжих часів XII століття — одна з рідкісних пам'яток давнього українського малярства, волинської школи іконопису. Благодатна ікона Божої Матері — «Богородиця Одигітрія з Дорогобужа» написана на полотні, наклеєному на дерев'яну дошку. Мати Божа на ній зображена до пояса, з дитятком Ісусом на лівій руці. У 1769 році ікону заново було прикрашено срібною ризою мистецького карбування. Первісне її походження невідоме, можливо, вона передана сюди з монастиря Преображення Господнього. З історичних джерел дізнаємося, що образ цей обновлявся 1577 року. Після обновлення домальовано 12 апостолів навкруги Богородиці.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Дорогобуж, село, Гощанський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ГОРБАКІВ — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Горині, за 5 км від районного центру, за 26 км від залізничної станції Острог. Через село проходить автошлях Київ — Львів. Дворів — 367, населення — 1255 чоловік. Сільраді підпорядковані села Дорогобуж, Іллін, Мнишин, Подоляни, Томахів, Шкарів.
...
Поблизу Горбакова і Мнишина виявлено два поселення доби ранньої бронзи та одне поселення VI—II ст. до нашої ери, а на околиці Дорогобужа — залишки давньоруського міста, згаданого в літопису під 1087 роком.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Дорогобуж, село, Гощанський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

ДОРОГОБУЖ, с, Звягельський пов., Бугринська вол., над річкою Горинню, 25 км. від Острога. В кінці 19 стї було там 60 домів 487 жителів, дві церкви, одна з них мурована. Ще в кінці 11 ст. був там Спаський манастир За ревізією луцького замку, 1545 р. архимандритом Дорогобужського манастиря був луцький владика Теодорович. В 1582 р. кн. Костянтин Острозький надав Дорогобужському манастиреві села: Дроздівське, Ільїнське і Манастирське. В 1644 р. до 1834 р. манастир знаходився під управлінням греко-кат. монахів-василіян, в 1834 манастир скасовано, а церкву передано православному духовенству Цю оселю і укріплений город, який згадується в літописі в 1084 р. кн. Всеволод надав кн. Давидові Ігоровичу де він і помер в 1100 р. і був там похований. В 1084 р в літописі є згадка про Дорогобуж і кн. Давида: „Все же літо Давид зая Греки в Олєші і зая їх іменіє. Всеволод же полов приведе і вда ему Дорогобужьк". В повісті Временних літ згадується під роком 1078 і 1077. Вид Ак Назв 1950 р.
Під час татарської навали 1240-1260 рр. і в 14-15 ст згадано про Д. В 16 ст. місто і замок належали до кн К. Острозького, який платив з Д. Шосу 4 флор за 24 ріллі, по 15 грошів від різних ремісників — пекарів, городників 8 флор, і 15 грошів, чопового З0 флор.-Разом 55 флор, і 9 грошів.
Пізніше Д. належав до волинського воєвідства (в Луцьку). Оселя знаходиться в дуже мальовничій околиці, над р. Горинню, яка пропливає тут широкою долиною з добрими лугами і сіножатями. Саме містечко і замок були положені на високому березі Горині, де ще в 1914 р. стояв на місці бувшого тут замку дім поміщика. Заховалися ще там добре вали і рови. А під домом величезні льохи. В 1753 р., на підставі т. зв. Кульбушівської трансакції, Д. і оточуючі його землі були подаровані Любомирському, а від нього перейшли до Конєцпольського, Валєвського. На початку 20 ст. належало Д. до Іодків, від котрих перейшов дорогою купна до київського віцегубернатора Фьодорова. На полях Д. в 1914 р. було два великі кургани, на цих курганах було три великі хрести. На горі над рікою Горинню було старе городище. Кн. Острозький збудував замок. Обвід городища около 500 метрів, вали подвійні, концентричні, доступу також боронять глибокі яри. Від сторони р. Горині ще три вали. Центральний внутрішній вал має біля 50 метрів височини і 6 метр, ширини. Під городищем відкрито печери викопані в лєсі (глині). В Дорогобужі і в його найближчих околицях знайдено залізні сокири, камінні і мідяні хрестики, мідяний (бронзовий?) образок з написом: „Спаси Гди люди твої і благ... побіди князем на ..." Образок з червоного шиферу. В кургані залишки шовкового пояса. (О. Фотин-ський Дорогобуж Вол. Трун. Обл. Ізслєд. Велин., т. І, 1902). За переписом 1911 р. в Д. до великої зем. власности належало 299 дес. (Весь Юго.-Западний Край, під Дорогобуж, Спис маєтків Ост. пов.).
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера Д”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 15 гостей