ЖУРАВНО (до 1992 – Журавне)– с-ще міськ. типу Жидачівського р-ну Львівської області. Розташов. вище гирла р. Свіча (прит. Дністра), за 21 км від залізничної ст. Жидачів. Нас. 3,8 тис. осіб (2004).
Перша згадка про Ж. в писемних джерелах датується 2-ю пол. 15 ст. У 16 ст. Ж. – важливий торг. центр. Нас. Ж. брало активну участь у національній революції 1648–1676, підтримувало дії козац. загонів. 1676 поблизу Ж. відбулася битва між турец. і польс. військами (до складу останнього входили укр. козаки), в якій турки зазнали поразки. 27(17) жовт. був підписаний Журавненський мирний договір 1676 між Річчю Посполитою і Османською імперією, що ознаменував завершення польс.-турец. війни 1673–76 (див. Польсько-турецькі війни 16–18 століть). Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Ж. відійшло до Австрії (з 1867 – Австро-Угорщина). Після розпаду Австро-Угорщини (1918) увійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки. 1919–39 – у межах кордонів Польщі. У верес. 1939 до Ж. було введено рад. війська. Від 1 листоп. 1939 Ж. возз'єднано з ін. укр. землями в складі УРСР. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 окуповане гітлерівцями від лип. 1941 по серп. 1944, звільнене військами Четвертого Українського фронту. С-ще міськ. типу від 1957. Райцентр 1940–59.
У Ж. народився один із основоположників польс. літ. М.Рей (1505–69).
Пам'ятка арх-ри – синагога (18 ст.). 1876 встановлено пам'ятний знак на місці битви 1676 польс. війська з турец.-татар. армією.
Данилюк Ю.З.
дата публікації: 2005 р.
Журавно (Журавне), смт, Жидачівський р-н, Львівська обл, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Журавно (Журавне), смт, Жидачівський р-н, Львівська обл, Україна
Жура́вно (Журавне) — селище міського типу Жидачівського району Львівської області, розташоване в міжріччі Дністра і Свічі.
Назва
18 грудня 1990 р. назву селища Журавне було змінено на одну літеру. Назва походить від чорних журавлів, які селилися в тих краях[2].
Історія
У складі Королівства Польського, Речі Посполитої
Перша письмова згадка — 1435 рік. У книгах Галицького гродського суду за 1445 рік Журавне вже фігурує як містечко. До кінця XV ст. Журавно належало до родини Ходорівських-Журавнінських. 1468 року дідич поселення Ян Ходоровський (або Ян з Ходороставу) заснував у Журавному на ринку римо-католицьку парафію і побудував костел, який носив титул Відвідання Пресвятої Діви Марії та святих Войцеха, Валентина, Кузьми, Дем'яна, Катерини, Варвари, Дороти і Маргарити[2].
Тепер костелу вже немає, а Служби Божі відбуваються в каплиці Чорторийських і Скшинських на старому цвинтарі.
У старовину місто було осередком видобутку та обробки алебастру. Поклади цього чудового та рідкісного мармуру простяглись вздовж лівого берега Дністра на горах, що називають «Бакоцино».
На початку XVI ст. містечко перебувало в руках родини Реїв, а в другій половині знову повернулося до попередніх власників – Ходорівських-Журавнінських. Наприкінці XVI ст. було у володінні Жолкевських, потім перейшло до Сапіг[2].
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Журавно (Журавне), смт, Жидачівський р-н, Львівська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ЖУРАВНО (до 1957 року — село, з 1940 року до 1959 — районний центр Журавнівського району) — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване в місці впадіння річки Свічі у Дністер, за 23 км від районного центру і за 11 км від залізничної станції Журавно-Новосільці. Населення — 2974 чоловіки. Селищній Раді підпорядковане село Новошино.
На території селища знаходиться центральна садиба колгоспу «Перемога». Артіль має 2829 га орної землі. Вирощується пшениця, озиме жито, гречка, овес, просо, льон, цукрові буряки, картопля та ін. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво, вівчарство.
У Журавному є середня школа, середня школа робітничої молоді, Будинок культури, бібліотека. Функціонує дільнична лікарня, поліклініка. На березі Дністра побудовано туберкульозну лікарню та дитячий туберкульозний санаторій, при якому працює восьмирічна школа. Відкрито дитячий садок та ясла. У селищі — пекарня, ковбасний цех, кравецька і шевська майстерні.
За роки Радянської влади побудовано гіпсовий завод, 2 корпуси заводу будівельних матеріалів, 3 корпуси заводу ангідридних виробів. Художні вироби журавнівських умільців — П. Пика, І. Демківа та інших, майстерність яких передавалась із покоління до покоління, широко відомі в Москві, Ленінграді, Києві та інших містах нашої країни.
Перша письмова згадка відноситься до другої половини XV століття. Поселення виникло на важливому у той час водному шляху (ріки Дністер і Свіча), по якому з Прикарпаття проходили купецькі валки з сіллю та іншими товарами на південний схід України. В XVI столітті Журавно відносилося до розряду міст, у ньому відбувалися 2-річні ярмарки та щотижневі базари. Під час визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького в результаті боїв місто було зруйноване. У 1676 році поблизу Журавного відбулася битва між турецькими й польськими військами (до складу останнього входили українські козаки), в результаті якої турки зазнали поразки.
У 20-х рр. XX століття у Журавному виник осередок КПЗУ. У 1929—1930 рр. селянські заворушення охопили значну частину Жидачівського повіту. Не залишилися осторонь і жителі Журавного, що наймитували у князя Чарторийського. Восени 1939 року були націоналізовані завод по виробництву цегли, алебастру і тартак, маслозавод, спиртзавод, млин та ін. Націоналізовані землі розподілили між безземельними і малоземельними селянами, яким велику допомогу по обробітку землі надавала МТС.
У Журавному народився один із зачинателів польської літератури письменник Міколай Рей (1505—1569 рр.).
ЖУРАВНО (до 1957 року — село, з 1940 року до 1959 — районний центр Журавнівського району) — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване в місці впадіння річки Свічі у Дністер, за 23 км від районного центру і за 11 км від залізничної станції Журавно-Новосільці. Населення — 2974 чоловіки. Селищній Раді підпорядковане село Новошино.
На території селища знаходиться центральна садиба колгоспу «Перемога». Артіль має 2829 га орної землі. Вирощується пшениця, озиме жито, гречка, овес, просо, льон, цукрові буряки, картопля та ін. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво, вівчарство.
У Журавному є середня школа, середня школа робітничої молоді, Будинок культури, бібліотека. Функціонує дільнична лікарня, поліклініка. На березі Дністра побудовано туберкульозну лікарню та дитячий туберкульозний санаторій, при якому працює восьмирічна школа. Відкрито дитячий садок та ясла. У селищі — пекарня, ковбасний цех, кравецька і шевська майстерні.
За роки Радянської влади побудовано гіпсовий завод, 2 корпуси заводу будівельних матеріалів, 3 корпуси заводу ангідридних виробів. Художні вироби журавнівських умільців — П. Пика, І. Демківа та інших, майстерність яких передавалась із покоління до покоління, широко відомі в Москві, Ленінграді, Києві та інших містах нашої країни.
Перша письмова згадка відноситься до другої половини XV століття. Поселення виникло на важливому у той час водному шляху (ріки Дністер і Свіча), по якому з Прикарпаття проходили купецькі валки з сіллю та іншими товарами на південний схід України. В XVI столітті Журавно відносилося до розряду міст, у ньому відбувалися 2-річні ярмарки та щотижневі базари. Під час визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького в результаті боїв місто було зруйноване. У 1676 році поблизу Журавного відбулася битва між турецькими й польськими військами (до складу останнього входили українські козаки), в результаті якої турки зазнали поразки.
У 20-х рр. XX століття у Журавному виник осередок КПЗУ. У 1929—1930 рр. селянські заворушення охопили значну частину Жидачівського повіту. Не залишилися осторонь і жителі Журавного, що наймитували у князя Чарторийського. Восени 1939 року були націоналізовані завод по виробництву цегли, алебастру і тартак, маслозавод, спиртзавод, млин та ін. Націоналізовані землі розподілили між безземельними і малоземельними селянами, яким велику допомогу по обробітку землі надавала МТС.
У Журавному народився один із зачинателів польської літератури письменник Міколай Рей (1505—1569 рр.).
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 14 гостей