Жобрин (Жебрин), село, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна

Відповісти

Це прізвище

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим нас. пунктом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Жобрин (Жебрин), село, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

ЖОБРИН, с, Рівенський пов. (в документах часто виступає під назвою ЖЕБРИН). Село при устю р. Стубли до р. Горині, на півд. схід від Жукова. В кінці 19 ст. було там 60 домів і 391 жителів. За поборовим реєстром з 1577 р. село Ж. належало до Берестечка „пані Хведори Дзя-линської", котра платила з Ж. від 2 димів і 2 город. В 1583 р. належало до Клеваня кн. Юрія Чарторийського, який платив з Ж. від 4 дими і 5 город. (Яблоновський, Волинь, ст. 55, 88). До великої зем. власности в кінці 19 ст. належало там 987 дес. — Антоніни Олизарової.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Жобрин (Жебрин), село, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

З вікіпедії
Жо́брин — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 893 осіб. В селі працює фельдшерсько-акушерський пункт.
Історія села
Там де Стубла неподалік Горині формує гирло, у міжріччі, мов на острівку, розмістилось північніше село Жобрин, яке наприкінці XX століття мало понад 318 дворів, близько 1000 мешканців. Село омивають річки Горинь, Путилівка і Стубла. Жобрин - село, розташоване за 40 км від районного центру, за 10 км від залізничної станції Клевань. Неподалік діє санаторій «Червона калина».

Уперше Жобрин згадує акт 1537 року. У ньому сказано, що до « Пустуйна» відійшли ґрунти « Жобриня» як маєтність князів Острозьких. Запис 1570 року констатує, що «в Жебрине» вводиться податок за « боброві гони». Зате не береться мито від трактового шляху. Реєстр «податкового побору» за 1577 рік відносить « Жебринь» до Берестечка. Там же згадується «Жебринський став».

У 1588 році «Жебрин» відходить до Клеваня, і Юрій Четвертинський платить від нього за 4 « дами», 5 « городень». Чотири роки опісля луцький староста Олександр Пронський дає пану Янушу Заславському містечко Жуків з належним до нього селами, серед яких називається і « Жебринь». Грамота 1648 року засвідчує в « Жебрине» 70 дворів, 520 селян. У 1715 році возний Клеваня уклав скаргу на « жебринських крестьян» за те, що вони своїми стоками спричинили прорив греблі водяного млина. Рік пізніше зафіксована пожежа «жебринского двора».
Заданими 1889 року « Жобрин» - « деревня», єпархіально приналежнадо Дюксина. Церкву тут споруджують лише в наші дні. У 1973 році у селі було 245 дворів, населення -912 чоловік. Сільраді підпорядковані села Круги, Мочулки, Руда - Красна, Углище.

У Жобрині, крім Горині, Путилівки, Стубли, є ще річечка Іловиця (їловица). Вона пересихає, зникає,і лише навесні дає про себе знати. її назва увібрала слово іловий «мулистий», бо дно річки вкрите тонкою каламуттю сірого кольору - «ілом». Така ж історія Іловиць в інших регіонах.

Жобрин знає інші водні об'єкти: Рудянка «струмок з рудим кольором води»; Квоса (Фоса) — « викопаний ставковий рів»; Неводище — «штучне водоймище, створене і 1950 році й назване за іменем урочища»; Жаба — «мілка водойма, де масово крякали жаби»; Стависько — « колишня заболочена мокрота, на місці якої був став, утворений ніби внаслідок провалу ґрунту»; Трясовина — «нині осушений сінокіс на колишній драговині»; Журавлиха — «міжболітній острівок на маєтності Журавлихи»; Гусячий острівець — «петлевидне прибережжя Путилівки — улюблене місце гусей»; Ставок — «рибна тоня, яка живиться водами безіменного потоку»; Біла криничка — «джерело з білим дном і незамерзаючою водою»; Попова криничка — «місце, де ніби освячували воду».

За довідником 1947 року до Жобрина належав хутір Троянівка. Його назва від засвідченого з XI століття імені людини Троян « в українській міфології Троян — божество неба, землі та підземного царства». Була б осада Цуманка, де осіли переселенці з околишнього містечка Цуманя. Тепер це куток села, як і Новоселівка, Набережна, Шлях. Мають назви жобринські поля, луги, ліси, шляхи, стежки, криниці, як — от: Довге — «пасмо міжрічкового орного ґрунту»; Лоза — «культивована земля, де були зарослі лози»; Заволоччя — «нива за урочищем Волока, де значення „заболочене в заростях місце площею 18-24 га“»; Коротке поле — «орна земля малої довжини»; Рудянка — «нива, де протікав струмок з рудим кольором води»; Клин — «угіддя клиноподібної форми»; Смичинського; Стійла — «поля при колишніх тваринних кошарах»; Старий город — «місце, де ніби панські наймити мали свої городи»; Піщанка — «піщана культивована земля»; Жолоби — «коритоподібне поле», Займисько — «луги, закріплені до власників за правом „першого зайняття“»; Стависько — «сінокіс на місці колишнього ставу»; Трясовина — «заросле травою колись драговинне болото» ; Юрова сіножать — «луг, який колись належав власнику Юрію»; Барилова лучка — «невеликий сінокіс власника Барила»; Пеньки — «поле на місці зрубу»; Поруб — «ліс, де були зрубані старі дерева»; Березник — «березовий гай»; Дубина — «дубовий гай»; Яськівщина — «сад на маєтності Яська»; Попід вишнями — «стежка»; Хайлова дорога — «шлях, над яким стоїть хата Євдокії Хайло»; Пелюки — «поле на маєтності Пелюка».

Свято-Успенська церква

Восени 1991 року було освячено місце під храм. На загальних зборах парафіян 15 листопада 1992 року одночасно був прийнятий статут УПЦ КП. У цей час храм уже будувався. Ініціатором будівництва виступив уродженець с.Жобрин митрофорний протоієрей Микола Чудовець, який жив у м.Радивилів (помер 13 липня 2011 року. Похований за вівтарною частиною храму).

Велику допомогу у будівництві храму було надано керівництвом колективного сільгосппідприємства (згодом – ПСП «Полісся») особисто директором підприємства Веніаміном Вадимовичем Думанським.

Головним будівничим храму був Гладун Володимир Сидорович, а першим головою церковної ради – Столярчук Кирило Артемович.

Храм будувався протягом 4-х років. Перші богослужіння розпочались у березні 1994 року, коли на парафію було призначено настоятеля отця Юрія Бакуна. Матушка Марія була першим керівником церковного хору. Протоієрей Юрій служив на парафії з березня 1994 року до травня 1995 року.

6 червня 1995 року настоятелем Свято-Успенської парафії с.Жобрин було призначено молодого священика, уродженця Волинської області, випускника Волинської Духовної семінарії – Олександра Літвінцова.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Жобрин (Жебрин), село, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ЖОБРИН — село, центр сільської Ради, розташоване за 40 км від районного центру, за 10 км від залізничної станції Клевань. Село омивають річки Горинь, Путилівка і Стубла. Дворів — 245, населення — 912 чоловік. Сільраді підпорядковані села Круги, Мочулки, Руда-Красна, Углище.
В Жобрині міститься центральна садиба колгоспу ім. Енгельса. Господарство обробляє 3254 га землі, в т. ч. 1421 га орної. Колгоспники вирощують цукрові буряки, зернові культури, розвивають тваринництво. Допоміжні підприємства — млин і пилорама. 63 чоловіка за доблесну працю нагороджено орденами та медалями, в т. ч. Ленінською ювілейною медаллю 52 чоловіка.
У восьмирічній школі села навчається 226 учнів, працюють 14 вчителів. 6 клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку.
В селі трудяться 31 комуніст, 26 комсомольців. Партійна організація існує з 1954, комсомольська — з 1940 року.
Перша письмова згадка про Жобрин належить до 1577 року. Під час першої світової війни село стало ареною боїв між російськими та австрійськими військами. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. На фронтах Великої Вітчизняної війни проти фашистів билися 47 чоловік, 24 з них загинули. За бойову доблесть урядовими нагородами відзначені 23 воїни.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Жобрин (Жебрин), село, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна

Повідомлення АннА »

РІВНЕ ТА ОКОЛИЦІ РІВНОГО: СТЕЖКАМИ ЕТНОГРАФІЧНИХ ПОДОРОЖЕЙ, Рівне 2012
стор.101-102

ЖОБРИН
Там, де Стубла неподалік Горині формує гирло, у міжріччі, мов на острівку, розмістилось північніше село Жобрин, розташоване за 40 км від районного центру, за 10 км від залізничної станції Клевань, яке наприкінці XX ст. мало понад 318 дворів, біля 1000 мешканців.
Уперше Жобрин згадує акт 1537 р. У ньому сказано, що до «Постуйна» відійшли ґрунти «Жобриня» як маєтність князів Острозьких. Запис 1570 р. констатує, що «в Жебрине» вводиться податок за «боброві гони». Зате не береться мито від трактового шляху.
За книгою О.Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» (1934) Жобрин – «село, Рівненський пов. (в документах часто виступає під назвою Жебрин). Село при устю р. Стубли до р. Горині, на півд. схід від Жукова. В кінці XIX ст. було там 60 домів і 391 жителів.
За поборовим реєстром (1577) с. Жобрин належало до Берестечка «пані Хведори Дзялинської», котра платила з Жобрина від 2 «димів» і 2 «городень». Там же згадується «Жебринский став». У 1583 р. належало князю Юрію Чарторийському, який платив з Жобрина від 4 «димів» і 5 «городень». До великої земельної власності в кінці XIX ст. належало там 987 дес. – Антоніни Олизарової».
У 1588 р. «Жебрин» відходить до Клеваня, і Юрій Четвертинський платить від нього за 4 «дами», 5 «городень». Чотири роки опісля луцький староста Олександр Пронський дає пану Янушу Заславському містечко Жуків з належними до нього селами, серед яких називається і «Жебринь». Грамота 1648 р. засвідчує в «Жебрине» 70 дворів, 520 селян.
У 1715 р. возний Клеваня уклав скаргу на «жебринских крестьян» за те, що вони своїми стоками спричинили прорив греблі водяного млина. Рік пізніше зафіксована пожежа «жебринского двора».
За даними 1889 р. «Жобрин» – «деревня», єпархіально приналежна до Дюксина. Церкву тут споруджують лише в наші дні. Неподалік діє санаторій «Червона калина».

Легенда
За народною оповіддю Жобрин від того, що тут першим осів жорстокий вельможа, якого прозвали Обрином. Одного разу із засідки на нього напали розлючені за вчинені звірства селяни й сильно побили. А по часі роздалась чутка: «Нема вже Обра: його доконала жебра». З того часу місце, де зараз село, стали називати Жебра, а потім Жебрин.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера Ж”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 10 гостей