КІЦМАНЬ, місто, Чернівецька обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
КІЦМАНЬ, місто, Чернівецька обл, Україна
КІЦМАНЬ – місто Чернівецької області, райцентр. Розташов. на р. Совиця (прит. Пруту, бас. Дунаю), за 25 км на пн. зх. від м. Чернівці. Залізнична станція. Нас. 7,5 тис. осіб (2004).
Знайдені на тер. сучасного міста археол. матеріали свідчать про існування тут поселення принаймні від 12 ст. Назва міста, за однією з версій, походить від слова "коц" (килимок), оскільки тут було розвинуте килимарство, за ін. – від чол. імені Кузьма.
Перша з відомих писемнихзгадок про місто датується 1413 – це грамота молдов. господаря Олександра Доброго. 15–18 ст. місто було прикордонним і часто зазнавало нападів татар. та польс. військ.
Від 1774 – під владою Австрії (із 1867 – Австро-Угорщина). 1778 йому надано самоврядування і право проводити щорічний ярмарок; відкрито однокласну шк. 1816 – повітове місто. Наприкінці 19 ст. тут відкрито 6-класну чол. і 5-класну жін. г-зії, 1904 – укр.-нім. г-зію.
Від 1918 – під владою Румунії.
1940 возз'єднано з ін. укр. землями у складі УРСР і отримало статус райцентру. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 6 лип. 1941 до 28 берез. 1944 було окуповане румун. військами.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: КІЦМАНЬ, місто, Чернівецька обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Кіцмань, Кіцманський район, Чернівецька область
Кіцмань—місто районного підпорядкування, центр Кіцманського району. Розташований на річці Совиці, за 25 км на північний захід від обласного центру. Залізнична станція. Населення — 7,5 тис. чоловік.
У першій половині І тисячоліття н. е. нинішню територію міста заселили стародавні слов’яни. їх пам’ятки (черняхівська культура) виявлено по обох берегах річки Совиці (біля теперішньої залізничної станції та в урочищі Лан). Там же розкопано рештки давньоруського селища; є тут також давньоруські поховання (XII—XIII століття).
В центрі сучасного міста, що на лівобережжі Потока, знайдено археологічні матеріали, які свідчать про існування поселення починаючи від XII століття до наших днів. Отже, Кіцмань, очевидно, почав свою історію не пізніше XII століття.
Про виникнення Кіцманя, його назву легенда засвідчує, що ніби ще задовго до татарської навали на Буковину 1240 року-за п’ять—шість кілометрів на північ, між теперішніми Кіцманем і Заставною, лежало велике селище Сичет. Його жителі займалися землеробством. Та одного разу Сичет зазнав татарського нападу. Ординці забрали чимало людей в ясир, пограбували їх. Багатьом мешканцям пощастило втекти і сховатися в букових лісах. Згодом вони оселялися в зарослих ярах. Так поступово виникло нове поселення.
Історики гадають, що назва «Кіцмань» походить від буковинського слова «коц» — килимок, бо тут жили майстри килимарства. Є також припущення, що поселення дістало свою назву від чоловічого імені Козьма.
Вперше це поселення згадується у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго від 6 червня 1413 року. За цим документом він подарував Великий Кіцмань (назва ця вживалася, коли йшлося про село з навколишніми присілками) своїй тещі Анастасы. Пізніше, за її заповітом, воно було передано церкві. Інші джерела свідчать, що Олександр Добрий у тому ж 1413 році подарував Кіцмань Радівецькій єпархії.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: КІЦМАНЬ, місто, Чернівецька обл, Україна
Частина ІІ
Учасник революційного підпілля у 30-і роки Д. Руснак, згадуючи про діяльність Кіцманської комуністичної організації, писав: «Мене, зовсім тоді ще молодого сільського парубка, залучив в один з осередків Ю. Снятинчук. Контакт з керівниками організації ми підтримували через зв’язкового, який приносив нам завдання і політичну літературу. Ми гуртом студіювали «Маніфест Комуністичної партії», праці В. І. Леніна, розповсюджували одержані листівки, збирали кошти у фонд МОДРу.
Дні Жовтневих свят наша група завжди відзначала урочисто. У 1933 році слухали доповідь пропагандиста ЦК Комуністичної партії Румунії. Він привіз також 250 листівок, які ми вночі розклеїли на будинках і у парках Кіцманя. На хаті-читальні вивісили червоний прапор. Велику роботу ми розгорнули по збору коштів для республіканської Іспанії, куди з Буковини поїхало кілька десятків чоловік. Тільки підпільники Кіцманя зібрали їм на дорогу 20 тис. лей».
Під керівництвом комуністів у Кіцмані активно діяла комсомольська організація, яка 1939 року налічувала в своїх рядах понад 50, а разом з навколишніми селами — 150 членів. Серед перших комсомольців Кіцманя були згадувані брати Юрій і Петро Фівчуки, Д. Руснак, Василь і Юрій Снятинчуки, В. Марковський, В. Легкун та інші. П. Фівчук виконував роль зв’язківця між центральними комсомольськими органами і кіцманськими комсомольцями. Він часто привозив і поширював нелегальну літературу, яку одержував у Бухаресті, Яссах, Клужі та інших містах Румунії.
Комсомольці Кіцманя проводили серед трудящих агітаційну роботу, збирали кошти у фонд допомоги політичним в’язням, брали активну участь у підготовці революційних виступів, мітингів.
На час возз’єднання Північної Буковини з УРСР у Кіцмані мешкало 4895 чоловік, у т. ч. 4080 українців. Основним заняттям населення було сільське господарство, хоч переважна більшість селян була безземельною і малоземельною. На червень 1940 року у Кіцмані налічувалося 170 безземельних дворів, 721 — з кількістю землі до двох га, 256 — від 2 до 5 га і тільки 33 — понад 5 га, у т. ч. 4 куркульські двори мали від 10 до 20 гектарів землі.
Учасник революційного підпілля у 30-і роки Д. Руснак, згадуючи про діяльність Кіцманської комуністичної організації, писав: «Мене, зовсім тоді ще молодого сільського парубка, залучив в один з осередків Ю. Снятинчук. Контакт з керівниками організації ми підтримували через зв’язкового, який приносив нам завдання і політичну літературу. Ми гуртом студіювали «Маніфест Комуністичної партії», праці В. І. Леніна, розповсюджували одержані листівки, збирали кошти у фонд МОДРу.
Дні Жовтневих свят наша група завжди відзначала урочисто. У 1933 році слухали доповідь пропагандиста ЦК Комуністичної партії Румунії. Він привіз також 250 листівок, які ми вночі розклеїли на будинках і у парках Кіцманя. На хаті-читальні вивісили червоний прапор. Велику роботу ми розгорнули по збору коштів для республіканської Іспанії, куди з Буковини поїхало кілька десятків чоловік. Тільки підпільники Кіцманя зібрали їм на дорогу 20 тис. лей».
Під керівництвом комуністів у Кіцмані активно діяла комсомольська організація, яка 1939 року налічувала в своїх рядах понад 50, а разом з навколишніми селами — 150 членів. Серед перших комсомольців Кіцманя були згадувані брати Юрій і Петро Фівчуки, Д. Руснак, Василь і Юрій Снятинчуки, В. Марковський, В. Легкун та інші. П. Фівчук виконував роль зв’язківця між центральними комсомольськими органами і кіцманськими комсомольцями. Він часто привозив і поширював нелегальну літературу, яку одержував у Бухаресті, Яссах, Клужі та інших містах Румунії.
Комсомольці Кіцманя проводили серед трудящих агітаційну роботу, збирали кошти у фонд допомоги політичним в’язням, брали активну участь у підготовці революційних виступів, мітингів.
На час возз’єднання Північної Буковини з УРСР у Кіцмані мешкало 4895 чоловік, у т. ч. 4080 українців. Основним заняттям населення було сільське господарство, хоч переважна більшість селян була безземельною і малоземельною. На червень 1940 року у Кіцмані налічувалося 170 безземельних дворів, 721 — з кількістю землі до двох га, 256 — від 2 до 5 га і тільки 33 — понад 5 га, у т. ч. 4 куркульські двори мали від 10 до 20 гектарів землі.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: КІЦМАНЬ, місто, Чернівецька обл, Україна
Частина ІІІ
У своїй багатогранній діяльності партійна організація спирається на комсомольську, профспілкову та громадські організації, зміцнюючи через них свої зв’язки з безпартійними масами. Комсомольська організація налічує в своїх рядах 80 юнаків і дівчат.
Значну роль у трудовому вихованні колгоспників відіграла стінна преса: загальноколгоспна газета «Вперед», стінні газети «Тваринник», «Механізатор», сатиричні — «Перчик», «Колючка», «їжак», «Блискавка». За стан стінної преси колгоспу, її оперативність і дієвість відповідали комуністи М. Г. Пясецький, М. М. Лудан, М. Й. Петрик, В. І. Крицул.
1960 року трудівники ланів зібрали 24 цнт зернових з гектара. Це на 5 цнт більше, ніж 1959 року. Виробництво молока зросло на 40 цнт на 100 га угідь. Собівартість сільськогосподарської продукції знизилася порівняно з 1959 роком по виробництву продукції рільництва — на 15, тваринницької: молока — на 10 і м’яса— на 22 проценти.
Багатий урожай виростили хлібороби артілі «Радянська Буковина» 1961 року, зібравши 32 цнт зернових, 246 цнт цукрових буряків, 151 цнт картоплі. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 430 цнт молока і 72 цнт м’яса.
Наприкінці семирічки трудівники артілі домоглися значних успіхів у механізації виробничих процесів. 1964 року в колгоспі працювало чотири механізовані ланки по вирощуванню просапних культур. їх очолили комуністи Ю. Д. Вовкович, В. І. Тура, В. Ю. Кожухар, і Д. Ю. Олексюк. Трудівники другої комплексної бригади під керівництвом комуніста У.В. Кривого виростили по 407 цнт цукрових буряків і 228 цнт картоплі з кожного га. Ланки М. Мельник, М. Кримарюк, М. Семенюк, Є. Маринюк, Д. Фівчук і Г. Григорян зібрали — 443 цнт цукрових буряків, 46 цнт кукурудзи, 227 цнт картоплі.
Колгосп «Радянська Буковина» — багатогалузеве господарство, одне з передових на Буковині. Його сільськогосподарські угіддя становлять 2464 га, у т. ч. 2170 га орної землі. Її обробляє 16 тракторів, 13 комбайнами збирають врожай. Полями артілі курсує 13 вантажних автомашин. У господарстві значно зросла енергоозброєність. Всі основні виробничі процеси механізовано не лише в рільництві, а й у тваринництві, зокрема водопостачання^ приготування і транспортування кормів, електродоїння тощо.
У своїй багатогранній діяльності партійна організація спирається на комсомольську, профспілкову та громадські організації, зміцнюючи через них свої зв’язки з безпартійними масами. Комсомольська організація налічує в своїх рядах 80 юнаків і дівчат.
Значну роль у трудовому вихованні колгоспників відіграла стінна преса: загальноколгоспна газета «Вперед», стінні газети «Тваринник», «Механізатор», сатиричні — «Перчик», «Колючка», «їжак», «Блискавка». За стан стінної преси колгоспу, її оперативність і дієвість відповідали комуністи М. Г. Пясецький, М. М. Лудан, М. Й. Петрик, В. І. Крицул.
1960 року трудівники ланів зібрали 24 цнт зернових з гектара. Це на 5 цнт більше, ніж 1959 року. Виробництво молока зросло на 40 цнт на 100 га угідь. Собівартість сільськогосподарської продукції знизилася порівняно з 1959 роком по виробництву продукції рільництва — на 15, тваринницької: молока — на 10 і м’яса— на 22 проценти.
Багатий урожай виростили хлібороби артілі «Радянська Буковина» 1961 року, зібравши 32 цнт зернових, 246 цнт цукрових буряків, 151 цнт картоплі. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 430 цнт молока і 72 цнт м’яса.
Наприкінці семирічки трудівники артілі домоглися значних успіхів у механізації виробничих процесів. 1964 року в колгоспі працювало чотири механізовані ланки по вирощуванню просапних культур. їх очолили комуністи Ю. Д. Вовкович, В. І. Тура, В. Ю. Кожухар, і Д. Ю. Олексюк. Трудівники другої комплексної бригади під керівництвом комуніста У.В. Кривого виростили по 407 цнт цукрових буряків і 228 цнт картоплі з кожного га. Ланки М. Мельник, М. Кримарюк, М. Семенюк, Є. Маринюк, Д. Фівчук і Г. Григорян зібрали — 443 цнт цукрових буряків, 46 цнт кукурудзи, 227 цнт картоплі.
Колгосп «Радянська Буковина» — багатогалузеве господарство, одне з передових на Буковині. Його сільськогосподарські угіддя становлять 2464 га, у т. ч. 2170 га орної землі. Її обробляє 16 тракторів, 13 комбайнами збирають врожай. Полями артілі курсує 13 вантажних автомашин. У господарстві значно зросла енергоозброєність. Всі основні виробничі процеси механізовано не лише в рільництві, а й у тваринництві, зокрема водопостачання^ приготування і транспортування кормів, електродоїння тощо.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 25 гостей